Рішення № 10446913, 13.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

13.07.10 р.                     Справа № 19/50пн                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Дучал Н.М.

При секретарі Перекрестній О.О.

За участю представників сторін:

від позивача: Маріна Ю.В., за довіреністю

від відповідача: Гаврилов Д.О., за довіреністю

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Донецьк

до відповідача Виконавчого комітету Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області

про зобов’язання виконати рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.09р. № 88.

Донецьке обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м.Донецьк звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Виконавчого комітету Горлівської міської ради, м. Горлівка Донецької області про зобов’язання виконати рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.09р. № 88.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2009 р. № 88 у справі № 01-26-49/2009, яким відповідні дії Виконавчого комітету Горлівської міської ради визнані порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, Виконавчий комітет Горлівської міської ради зобов’язано припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції; невиконання відповідачем Рішення АМК № 88 від 24.12.2009 р. та приписів Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

Відповідач проти позовних вимог заперечив, про що надав відзив на позовну заяву ( вх. №02-41/20726 від 12.05.2010р.). Вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Зазначив, що Виконком міської ради та претенденти, які визначені переможцями конкурсу на виконання транспортних послуг по перевезенню пасажирів у м. Горлівка, укладають відповідні договори, які підписує як одна так і інша сторона. Жодних заперечень від переможців конкурсу при укладанні договорів не надходило, отже п.2.3.14 розділу 2.3 „Обов’язки перевізника” договору на виконання транспортних послуг по перевезенню пасажирів у м. Горлівка не викликав заперечень у претендентів, більш того, даний пункт було внесено до договору за погодженою згодою сторін відповідно до ст. 179 Господарського кодексу України. Розстановка рухомого складу по маршрутах міста проводилась з урахуванням проведення попередніх конкурсів на право здійснення пасажирських перевезень у м. Горлівка, тобто структура рухомого складу залишилась майже такою, якою була і до проведення конкурсу. Структура парку у місті склалася протягом 10-15 років і майже не змінювалась. Послався на те, що порядок проведення конкурсу по перевезенню пасажирів на автобусних маршрутах загального користування регламентований Постановою КМУ від 29.01.2003р. № 139. Згідно з цією постановою конкурсний комітет публікує в засобах масової інформації не пізніше ніж за 15 днів до початку конкурсу оголошення про конкурс, яке повинно містити таку інформацію: найменування замовника; найменування та основні характеристики об’єктів конкурсу; основні умови перевезення пасажирів; строк подання та адресу, за якою подаються документи на конкурс; місце і дату одержання бланків документів; місце, дату і час проведення конкурсу; телефон для довідок з питань проведення конкурсу. Вся ця інформація була опублікована в міській газеті „Вечерняя Горловка” від 13.05.2008р. № 38, тобто доведена до претендентів.

Крім того, послався на те, що до участі у конкурсі допускались транспортні засоби будь-якої пасажиромісткості, проте, згідно п.12 рішення Виконавчого комітету Горлівської міської ради від 07.05.2008р. № 558 „Про проведення конкурсу на перевезення пасажирів на окремих автобусних маршрутах загального користування”, пріоритет надавався автобусам міського типу та великої місткості, при рівних показниках технічного стану перевага надавалась автобусу більш великої місткості. Отже, при визначенні переможців конкурсу члени конкурсного комітету керувались виключно основними умовами конкурсу на перевезення пасажирів.

У поясненнях №01-39/145811 від 06.05.2010р. на відзив позивачем зазначено, що доводи наведені відповідачем заявлено після закінчення строків, встановлених частиною першою ст.60 ЗУ „Про захист економічної конкуренції” в межах розгляду господарської справи № 19/50пн, яка порушена 23.03.2010р. Відповідач не скористався своїм правом на оскарження рішення. Зазначив, що органи АМК України не надають оцінки діям органів місцевого самоврядування щодо узгодженості умов договору між сторонами ( це повноваження господарського суду), а надає відповідно до повноважень оцінку договору затвердженого рішенням виконкому, окремі положення якого суперечать діючому законодавству та які можуть призвести до обмеження конкуренції.

Ухвалою суду від 12.05.2010р. термін вирішення спору у справі № 19/50пн продовжувався на два місяця за узгодженим клопотанням сторін. В судовому засіданні 09.06.2010р. оголошувалась перерва до 30.06.2010р.

У відповідності до п.п. 2, 3, 4 частини 3 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 Господарського процесуального кодексу України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Відповідно ст.43 Господарського процесуального кодексу України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Стаття 33 Господарського процесуального кодексу України зазначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши в засіданнях пояснення представників сторін, Господарським судом

В с т а н о в л е н о.

Відповідно ст. 36 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за:

заявами суб'єктів господарювання, громадян, об'єднань, установ, організацій про порушення їх прав внаслідок дій чи бездіяльності, визначених цим Законом як порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

поданнями органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю про порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

За приписами ст. 37 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

За результатами розгляду акту від 22.06.2009р. та матеріалів планової виїзної перевірки додержання законодавства про захист економічної конкуренції при реалізації повноважень виконавчим комітетом Горлівської міської ради щодо суб’єктів господарювання під час організації та проведення конкурсів на перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування м. Горлівка Адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України було прийнято Розпорядження від 04.08.2009року № 54-р про початок розгляду справи у зв’язку з наявністю в діях Виконавчого комітету Горлівської міської ради, ознак порушень законодавства про захист економічної конкуренції, передбачених ст. 50 п.3 та визначених ч.1 абз. 9 ч.2 ст.15 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування.

За результатами розгляду справи № 01-26-49/2009, та керуючись статтями 12 та 14 Закону України „Про Антимонопольний комітет України”, ст. 48 Закону України „Про захист економічної конкуренції”, п.11 Положення про територіальне відділення Антимонопольного комітету України, затвердженого розпорядженням Антимонопольного комітету України від 23.02.2001 № 32-р, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 30.03.2001р. за № 291/5482 (зі змінами), п. п. 5, 33 Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994р. № 5, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.05.1994р. за № 90/299 ( у редакції розпорядження АМК України від 29.06.1998р. № 169-р) (із змінами), адміністративною колегією Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 88 від 24.12.2009 р., яким постановлено:

1. Визнати, що дії виконавчого комітету Горлівської міської ради із включення у договори на виконання транспортних послуг по перевезенню пасажирів у м. Горлівка обов'язків перевізників щодо утримання належного санітарного стану кінцевих зупинок на маршрутах, що обслуговуються, та укладення договорів зі спеціалізованими підприємствами на вивіз сміття, що може призвести до понесення перевізниками, які знаходяться у різних економічних умовах, витрат не передбачених чинним законодавством, та, як наслідок, до обмеження конкуренції, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. З ст. 50 та визначеним ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування шляхом вчинення дій, які можуть призвести до обмеження конкуренції.

2. Визнати, що дії виконавчого комітету Горлівської міської ради із включення до Основних умов конкурсу на перевезення пасажирів пункту 10, який передбачає зменшення кількості автобусів, виставлених на конкурс, та застосування цієї умови при проведенні конкурсу на маршрут № 24, без належного обґрунтування структури парку щодо кількості автобусів, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п.3 ст. 50 та визначеним ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування шляхом вчинення дій, які призвели обмеження конкуренції.

3. Визнати, що дії виконавчого комітету Горлівської міської ради із визначення Основних умов конкурсу на перевезення пасажирів та оприлюднення оголошення про конкурс без визначення у них пасажиромісткості транспортних засобів, які фактично потребувалось залучити для перевезення пасажирів на певних маршрутах, у зв'язку з чим окремі претенденти первинно були поставлені під час проведення конкурсу у нерівне становище, що призвело до спотворення конкуренції на стадії проведення конкурсу на автобусному маршруті № 77, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. З ст. 50 та визначеним ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування шляхом вчинення дій, які призвели спотворення конкуренції.

4. Визнати, що дії виконавчого комітету Горлівської міської ради з визнання переможця конкурсу на маршруті № 77 за критеріями, не передбаченими чинним законодавством, є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченим п. З ст. 50 та визначеним ч. 1 ст. 15 Закону України "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних дій органу місцевого самоврядування шляхом вчинення дій, які призвели до спотворення конкуренції.

5. Зобов'язати виконавчий комітет Горлівської міської ради припинити порушення законодавства про захист економічної конкуренції, зазначене у пункті 1 резолютивної части цього рішення у справі, шляхом виключення із чинних договорів на виконання транспортних послуг по перевезенню пасажирів у м. Горлівка обов'язків перевізників щодо утримання належного санітарного стану кінцевих зупинок на маршрутах, що обслуговуються та укладення договору з спеціалізованими підприємствами на вивіз сміття, про що повідомити Донецькому обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у двомісячний строк з дня отримання рішення у справі з наданням належним чином засвідчених копій підтверджувальних документів.

6. Зобов'язати виконавчий комітет Горлівської міської ради скасувати протокольне рішення конкурсного комітету виконкому Горлівської міської ради від 26.06.2008 № 2, у частині визначення переможця конкурсу на маршруті № 24 та розірвати договір на перевезення від 04.07.2008 № 3 з приватним автотранспортним підприємством "КАМІОН", про що повідомити відділення у двомісячний термін з дня отримання рішення у справі з наданням належним чином засвідчених копій підтверджувальних документів.

7. Зобов'язати виконавчий комітет Горлівської міської ради скасувати протокольне рішення конкурсного комітету виконкому Горлівської міської ради від 01.07.2008 № 3, у частині визначення переможця конкурсу на маршруті № 77 та розірвати договори на перевезення з ПП Крамаренко С.В. від 04.07.2008 № 25 і з ПП Кулагою М.Ю. від 04.07.2008 № 56, про що повідомити відділення у двомісячний термін з дня отримання рішення у справі з наданням належним чином засвідчених копій підтверджувальних документів.

У Рішенні також зазначено, що відповідно до ст. 56 ЗУ „Про захист економічної конкуренції” рішення органів Антимонопольного комітету України, є обов’язковими до виконання. Відповідно до ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції” рішення у справі може бути оскаржено до господарського суду у двомісячний термін з дня одержання рішення.

На підставі приписів ст. 56 Закону “Про захист економічної конкуренції”, вищевказане рішення від 24.12.2009 р. № 88 по справі № 01-26-49/2009 було направлене Виконавчому комітету Горлівської міської ради для виконання з листом № 01-37/4286 від 30.12.2009р.

Рішення АМК отримано відповідачем 04.01.2010 р., про що свідчить Повідомлення про вручення поштового відправлення № 02105066.

Відповідач не скористався наданим йому правом оскарження Рішення № 88 від 24.12.2009 р., доказів оскарження Рішення АМК в установленому Законом порядку та строки відповідачем до матеріалів справи не надано.

Доказів виконання рішення відповідачем до матеріалів справи не представлено.

Відповідно до ст. 43 Закону України “Про автомобільний транспорт” визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування здійснюється виключно на конкурсних засадах. Об'єктом конкурсу можуть бути: маршрут (кілька маршрутів), оборотний рейс (кілька оборотних рейсів). На конкурс виносяться маршрути із затвердженими паспортами.

За умови ст.44 того ж Закону організація проведення конкурсу та визначення умов перевезень покладаються на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

До обов'язкових умов конкурсу на перевезення пасажирів належать: визначена органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування обґрунтована структура парку автобусів, що працюватимуть на маршруті загального користування, за пасажиромісткістю, класом, технічними та екологічними показниками; державні соціальні нормативи у сфері транспортного обслуговування населення. Для підготовки та проведення конкурсу органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування утворюють конкурсний комітет, до складу якого входять представники відповідних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, територіальних органів центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту та територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України, відповідальних за безпеку дорожнього руху, а також громадських організацій.

У конкурсі на визначення автомобільного перевізника на автобусному маршруті загального користування можуть брати участь автомобільні перевізники, які мають ліцензію на той вид послуг, що виносять на конкурс, на законних підставах використовують у достатній кількості сертифіковані автобуси відповідного класу, відповідають вимогам, викладеним у статті 34 цього Закону ( ст. 45 Закону України “Про автомобільний транспорт”).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 2003 р. N 139 затверджений Порядок проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування, який визначає процедуру підготовки та проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування ( що був чинним станом на час проведення конкурсу).

Згідно пункту 2 Порядку, конкурс - конкурентний спосіб надання права на перевезення пасажирів на автобусному маршруті (маршрутах), оборотному рейсі (рейсах) загального користування.

Метою проведення конкурсів є розвиток конкуренції, обмеження монополізму на ринку пасажирських транспортних послуг та вибір на конкурсних засадах юридичних або фізичних осіб, які спроможні забезпечувати належну якість обслуговування перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування ( п. 3 Порядку).

У конкурсі можуть брати участь пасажирські перевізники, які на законних підставах використовують у достатній кількості автобуси відповідного класу. Конкурсний комітет може звертатися до територіального органу виконавчої влади в галузі транспорту з питань визначення відповідності автобусів учасників конкурсу умовам перевезень ( п. 4 Порядку).

Пункт 3.1.6 ДСТУ 00017584.01527695.011-2001 “Засоби транспортні дорожні. Технічні вимоги до безпеки конструкції автобусів загального призначення, які знаходяться в експлуатації”, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2001р. № 807, визначає клас автобусу загального призначення за його місткістю.

Отже, при оголошенні конкурсу замовник повинен обов’язково визначити яку кількість автобусів та якого класу повинен на законних підставах використовувати потенційний пасажирський перевізник, для прийняття участі в конкурсі. Також, повинні бути визначені умови перевезення пасажирів. Вказані умови є обов’язковими при призначенні конкурсу.

Згідно з п. 20 Положення, визначаючи переможця конкурсу, конкурсний комітет враховує: технічний стан рухомого складу; наявність виробничої бази або можливості для підтримання належного технічного та санітарного стану рухомого складу; наявність резерву автобусів для заміни рухомого складу на автобусних маршрутах загального користування у разі виходу їх із ладу; умови для здійснення контролю за станом здоров'я водіїв перед виїздом на маршрут; стаж роботи претендента на перевезенні пасажирів; конкурсні пропозиції інших претендентів.

Рішення конкурсного комітету щодо визначення переможця конкурсу оформляється протоколом, який підписується його головою та секретарем, і надсилається у триденний строк замовнику, переможцю конкурсу та іншим учасникам конкурсу (на запит) ( п. 27 Порядку).

Матеріали конкурентної справи № 01-26-49/2009, які містять матеріали по підготовці, оголошенню та проведенню конкурсу, свідчать про наступне.

Виконавчим комітетом Горлівської міської ради було прийнято рішення "Про проведення конкурсу на перевезення пасажирів на окремих автобусних маршрутах загального користування" від 07.05.2008 № 558, яким, зокрема, вирішено провести у другому кварталі 2008 року конкурс на перевезення пасажирів на окремих автобусних маршрутах загального користування; затверджено перелік міських та приміських маршрутів і розстановку рухомого складу на маршрутах; затверджено склад конкурсного комітету по перевезенню пасажирів автомобільним транспортом загального користування та положення про нього; затверджено основні умови конкурсу на перевезення пасажирів; затверджено типовий договір на виконання транспортних послуг по перевезенню пасажирів.

Оголошення про проведення конкурсу на перевезення, який відповідно до вищевказаного рішення відбувся 27.05.2008, було оприлюднене у газеті "Вечерняя Горловка" від 13.05.2008 №38 (1043).           При проведенні конкурсу Замовником (відповідачем) не були дотримані в повній мірі положення Закону України “Про автомобільний транспорт” та Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування , затв. Постановою Кабінету Міністрів України № 139 від 29.01.2003 р., та були вчинені дії, які не відповідали законодавству про захист економічної конкуренції, та призвели до спотворення конкуренції, а саме: до Основних умов конкурсу на перевезення пасажирів було включено пункт 10, який передбачає зменшення кількості автобусів, виставлених на конкурс, та застосування цієї умови при проведенні конкурсу на маршрут № 24, без належного обґрунтування структури парку щодо кількості автобусів;

Основні умови конкурсу на перевезення пасажирів та оголошення про конкурс без не містили визначення в них пасажиромісткості транспортних засобів, які фактично потребувалось залучити для перевезення пасажирів на певних маршрутах, у зв'язку з чим окремі претенденти первинно були поставлені під час проведення конкурсу у нерівне становище, що призвело до спотворення конкуренції на стадії проведення конкурсу на автобусному маршруті № 77;

при визначенні переможця конкурсу –безпідставно розширені критерії, встановлені п. 20 Порядку проведення конкурсу на перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування;

переможець конкурсу на маршруті № 77 визнаний в тому числі, за критеріями, не передбаченими чинним законодавством;

до договорів на виконання транспортних послуг по перевезенню пасажирів у м. Горлівка включені обов'язки перевізників щодо утримання належного санітарного стану кінцевих зупинок на маршрутах, що обслуговуються, та укладення договорів зі спеціалізованими підприємствами на вивіз сміття, що не передбачено чинним законодавством.

Відповідно до статей 1, 3, 7 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності.

Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в тому числі в частині: здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції; сприяння розвитку добросовісної конкуренції ( ст. 3 того ж Закону”).

Економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку ( ст. 1 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).

Закон України “Про захист економічної конкуренції” визначає правові засади підтримки та захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму в господарській діяльності і спрямований на забезпечення ефективного функціонування економіки України на основі розвитку конкурентних відносин.

Відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією регулюються Законом України “Про захист економічної конкуренції. Цей Закон застосовується до відносин, які впливають чи можуть вплинути на економічну конкуренцію на території України ( ст. 2 Закону).

Державний контроль за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції, захист інтересів суб'єктів господарювання та споживачів від його порушень здійснюються органами Антимонопольного комітету України. Органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю зобов'язані сприяти Антимонопольному комітету України у здійсненні його повноважень у сфері підтримки й захисту економічної конкуренції, обмеження монополізму та контролю за додержанням законодавства про захист економічної конкуренції ( ст. 4 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).

Для реалізації завдань, покладених на Антимонопольний комітет України, в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі утворюються територіальні відділення Антимонопольного комітету України, повноваження яких визначаються Комітетом у межах його компетенції. У разі необхідності можуть утворюватись міжобласні територіальні відділення (абз. 1 ст. 12 Закону України “Про Антимонопольний комітет України”).

Відповідно до п.1 ст. 15 Закону України “Про захист економічної конкуренції” антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції.

За приписами п.2 ст. 15 Закону України “Про захист економічної конкуренції” Антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, зокрема, визнаються:

заборона або перешкоджання створенню нових підприємств чи здійснення підприємництва в інших організаційних формах у будь-якій сфері діяльності, а також встановлення обмежень на здійснення окремих видів діяльності, на виробництво, придбання чи реалізацію певних видів товарів;

пряме або опосередковане примушення суб'єктів господарювання до пріоритетного укладення договорів, першочергової поставки товарів певному колу споживачів чи першочергового їх придбання у певних продавців;

надання окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання пільг чи інших переваг, які ставлять їх у привілейоване становище стосовно конкурентів, що призводить або може призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції;

дія, внаслідок якої окремим суб'єктам господарювання або групам суб'єктів господарювання створюються несприятливі чи дискримінаційні умови діяльності порівняно з конкурентами;

дія, якою встановлюються не передбачені законами України заборони та обмеження самостійності підприємств, у тому числі щодо придбання чи реалізації товарів, ціноутворення, формування програм діяльності та розвитку, розпорядження прибутком.

Вчинення антиконкурентних дій органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом (п.3 ст. 15 Закону України “Про захист економічної конкуренції” ).

На підставі ст. 48 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про, зокрема:

визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

припинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції;

зобов'язання органу влади, органу місцевого самоврядування, органу адміністративно-господарського управління та контролю скасувати або змінити прийняте ним рішення чи розірвати угоди, визнані антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю;

визнання суб'єкта господарювання таким, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

примусовий поділ суб'єкта господарювання, що займає монопольне (домінуюче) становище на ринку;

накладення штрафу;

усунення наслідків порушень законодавства про захист економічної конкуренції;

оприлюднення відповідачем за власні кошти офіційної інформації Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення стосовно рішення, прийнятого у справі про порушення, в тому числі опублікування рішень у повному обсязі (за вилученням інформації з обмеженим доступом, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які брали участь у справі), у строк і спосіб, визначені цим рішенням або законодавством.

Розпорядження, рішення та вимоги органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимоги уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення в межах їх компетенції є обов'язковими для виконання у визначені ними строки, якщо інше не передбачено законом. Невиконання розпоряджень, рішень та вимог органу Антимонопольного комітету України, голови територіального відділення Антимонопольного комітету України, вимог уповноважених ними працівників Антимонопольного комітету України, його територіального відділення тягне за собою передбачену законом відповідальність (ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний комітет України, ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”).

Порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є ( ст. 50 Закону України “Про захист економічної конкуренції”), в тому числі: антиконкурентні дії органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю.

Відповідно ст. 60 Закону України “Про захист економічної конкуренції”, заявник, відповідач, третя особа мають право оскаржити рішення органів Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення адміністративної колегії територіального відділення Антимонопольного комітету України оскаржуються до господарських судів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя.

Відповідач Рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 88 від 24.12.2009 р. по справі № 01-26-49/2009 не виконав, чим порушив норми ст. 22 Закону України “Про Антимонопольний Комітет України” та ст. 56 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.

Доказів оскарження в судовому порядку та визнання таким, що не відповідає приписам чинного законодавства Рішення № 88 від 24.12.2009 р., або належного виконання рішення № 88 від 24.12.2009 р., відповідачем до матеріалів справи не представлено. Строк на оскарження

рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 88 від 24.12.2009 р. по справі № 01-26-49/2009 вже витік.

Враховуючи вищекладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України до Виконавчого комітету Горлівської міської ради м. Горлівка Донецької області про зобов’язання виконати рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2009 р. №88.

Судові витрати, відповідно ст. 49 ГПК України, відносяться на відповідача.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 34, 43, 49, 77, 82 - 85 Господарського процесуального Кодексу України, Господарський суд, -

В И Р І Ш И В :

Задовольнити позов Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Донецьк до Виконавчого комітету Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області про зобов’язання виконати рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.09р. № 88.

Зобов’язати Виконавчий комітет Горлівської міської ради м. Горлівка Донецької області виконати рішення адміністративної колегії Донецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 24.12.2009р. № 88 у справі № 01-26-49/2009.

Стягнути з Виконавчого комітету Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області на користь Державного бюджету України державне мито в сумі 85,00 грн.

Стягнути з Виконавчого комітету Горлівської міської ради, м.Горлівка Донецької області на користь Державного бюджету України витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

За погодженням сторін в судовому засіданні 13.07.2010 р. оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення підписано 14.07.2010 р.

Суддя