Рішення № 10446789, 20.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

20.07.2010Справа №2-22/3171-2010 За позовом – ТОВ «Крим Інтеройл», 98320, м. Керч, вул. Рибаків, 1, кв. 48

до відповідача – ПП «Вітал – М», м. Керч, вул. Ворошилова, 6, кв. 113

про стягнення 85307,99 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з'явився

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ТОВ «Крим Інтеройл» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - ПП «Вітал – М», просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 85307,99 грн., у тому числі: суму основного боргу в сумі 56113,00 грн., пеню – 13467,12 грн., 3% річних – 2094,99 грн., збитки від інфляції – 13632,88 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих на себе зобов’язань за договором купівлі – продажу № 01/02 від 20.02.2008 року не здійснив належним чином оплату придбаного у позивача товару, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість в сумі 56113,00 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами, наявними у справі.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, суд –

встановив:

20.02.2008 року між позивачем (продавець) та відповідачем (покупець) був укладений договір купівлі – продажу № 01/02, відповідно до п. 1.1., 3.1. якого продавець продає, а покупець покупає товар на складі продавця; оплата за поставлену продукцію здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця протягом 30 календарних днів з моменту поставки товару.

Згідно п. 4.2. при прострочки оплати, покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день затримки платежу.

На виконання умов укладеного між сторонами договору, позивач 21.08.2008 року поставив відповідачу товар, загальною вартістю 56113,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями накладних, виставлених рахунків та якісними посвідченнями, а.с. 7-12.

Але, відповідачем не було здійснено оплату вартості отриманого товару, сума заборгованості склала 56113,00 грн., що було відображено в акті звірки взаємних розрахунків від 21.02.2008 року, а.с. 14.

Згідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідачем під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 56113,00 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню – 13467,12 грн., 3% річних – 2094,99 грн., збитки від інфляції – 13632,88 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Але, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

При розрахунку суми пені, заявленої до стягнення, позивачем був здійснений розрахунок виходячи з загального періоду нарахування у 364 дня, з 19.06.2008 року по 19.06.2009 року.

Однак, згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Слід врахувати, що сторонами було встановлено, що оплата поставленого товару повинна бути здійснена протягом тридцяти денного строку, у зв’язку з чим суд звертає увагу позивача на той факт, що початком періоду прострочення є 31 день з дати поставки – 21.08.2008 року, тобто – 22.03.2008 року.

Отже, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок пені, з урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, з урахуванням періоду сплати встановленого сторонами у 30 днів, за 183 дні.

Розрахунок пені здійснюється судом за наступною формулою:

Пеня = Сх2УСДхД:100, де:

С – сума заборгованості за період,

2УСД – подвійна облікова ставка НБУ на день прострочення,

Д – кількість днів прострочення.

З 22.03.2008 року по 29.04.2008 року – 56113,00 грн. х 0,055% х 39/100 = 1203,62 грн.

З 30.04.2008 року по 20.09.2008 року – 56113,00 грн. х 0,066% х 144/100 = 5332,98 грн.

Таким чином, загальна сума пені, з урахуванням 183 денного періоду нарахування, складає 6536,60 грн.

Отже, суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню, суму пені у розмірі 6536,60 грн., в задоволенні частини вимоги про стягнення з відповідача 6930,52 грн. слід відмовити.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, з урахуванням перерахунку пені, зробленого судом, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 20 липня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з ПП «Вітал – М» (м. Керч, вул. Ворошилова, 6, кв. 113, рахунок № 26002500124271 в УСБ м. Керч, МФО 324098, ЄДРПОУ 32063229) на користь ТОВ «Крим Інтеройл» (98320, м. Керч, вул. Рибаків, 1, кв. 48, рахунок № 26001301392849 у Відділенні ПІБ м. Керч, МФО 324548, ЄДРПОУ 30889790) заборгованість в сумі 78377,47 грн., у тому числі: суму основного боргу в сумі 56113,00 грн., пеню – 6536,60 грн., 3% річних – 2094,99 грн., збитки від інфляції – 13632,88 грн.

3.          Стягнути з ПП «Вітал – М» (м. Керч, вул. Ворошилова, 6, кв. 113, рахунок № 26002500124271 в УСБ м. Керч, МФО 324098, ЄДРПОУ 32063229) на користь ТОВ «Крим Інтеройл» (98320, м. Керч, вул. Рибаків, 1, кв. 48, рахунок № 26001301392849 у Відділенні ПІБ м. Керч, МФО 324548, ЄДРПОУ 30889790) 783,77 грн. державного мита.

4.          Стягнути з ПП «Вітал – М» (м. Керч, вул. Ворошилова, 6, кв. 113, рахунок № 26002500124271 в УСБ м. Керч, МФО 324098, ЄДРПОУ 32063229) на користь ТОВ «Крим Інтеройл» (98320, м. Керч, вул. Рибаків, 1, кв. 48, рахунок № 26001301392849 у Відділенні ПІБ м. Керч, МФО 324548, ЄДРПОУ 30889790) 287,11 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

6.          В задоволенні частини позовних вимог про стягнення з відповідача 6930,52 грн. пені – відмовити.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.