Рішення № 104424938, 23.05.2022, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/14972/21

Провадження № 2-а/750/14/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 травня 2022 року м. Чернігів

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі судді Логвіної Т.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області, першого заступника начальника Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області Рудницького Володимира Олександровича про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,

в с т а н о в и в:

позивач звернувся до суду з позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення ПН МЧГ 000668 від 03.11.2021, мотивуючи свої вимоги тим, що виклад обставин справи про адміністративне правопорушення не відповідає дійсності, у зв`язку з чим постанова підлягає скасуванню.

Ухвалою суду від 30.12.2021 було відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін.

Відповідно до ч. 5ст. 262 КАС Українисуд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Від представника відповідача надійшов відзив, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши наявні у справі матеріали, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

03.11.2021 позивача було виявлено співробітниками Управління Служби безпеки України в Чернігівській області та співробітниками Головного Управління Національної поліції в Чернігівській області та доставлено до УДМС у Чернігівській області.

Перевіркою відносно позивача було встановлено наступне:

- за обліками УДМС у Чернігівській області є громадянином Російської Федерації, ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- 16.02.2014 прибув в Україну через пункт пропуску «Нові Яриловичі», що підтверджується копією міграційної картки, та проживав на території України за паспортом громадянина Російської Федерації серії НОМЕР_1 , виданим 232-003 17.12.2002;

- 03.04.2014 звернувся до Деснянського відділу у місті Чернігові Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області для отримання дозволу на імміграцію в Україну відповідно до пункту 1 частини третьої статті 4 Закону України «Про імміграцію» від 07.06.2001 № 2491-ІІІ (далі - Закон № 2491-111);

- 04.06.2014 було прийнято рішення про надання дозволу на імміграцію в Україну, терміном дії до 03.06.2015, в якому містилося роз`яснення щодо обов`язку особи, якій надано такий дозвіл, звернутися до територіального підрозділу ДМС України за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання;

-протягом дії дозволу на імміграцію з питання отримання посвідки на постійне проживання до територіального підрозділу ДМС України ОСОБА_1 не звертався, з огляду на що 17.02.2016 УДМС у Чернігівській області затверджено висновок про припинення дії дозволу на імміграцію в Україну позивача;

-проживає на території України без документів на право проживання.

03.11.2021 головним спеціалістом Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області Ганжа К.В. складено протокол про адміністративне правопорушення згідно якого 03.11.2021 о 20-45 год. за адресою: АДРЕСА_1 громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив правила перебування іноземців на території України а саме: проживає без документів на право проживання в Україні та ухиляється від виїзду, після закінчення відповідного терміну перебування з 17.05.2014. Правопорушника повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення 03.11.2021 о 22-30 год. за адресою: м. Чернігів, вул. Шевченка, 51-А. Від підпису у протоколі правопорушник відмовився в присутності двох свідків (а.с. 12).

03.11.2021 першим заступником начальника Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області Рудницьким В.О. було винесено постанову згідно якої громадянин Російської Федерації ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , порушив правила перебування іноземців на території України, а саме: проживає без документів на право проживання в Україні та ухиляється від виїзду, після закінчення відповідного терміну перебування з 17.05.2014, у зв`язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП України та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 2550 грн. Від отримання копії постанови ОСОБА_1 відмовився (а.с. 13).

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 № 3773-VІ (далі - Закон № 3773-VІ), строк перебування іноземців та осіб без громадянства в Україні встановлюється візою, законодавством України чи міжнародним, договором України.

Відповідно до пункту 2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.02.2012 № 150, іноземці та особи без громадянства, які на законній підставі прибули в Україну, можуть тимчасово перебувати на її території:

1)протягом наданого візою дозволу в межах строку дії візи в разі в`їзду осіб без громадянства чи іноземців, які є громадянами держав з візовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України;

2)не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду іноземців, які є громадянами держав з безвізовим порядком в`їзду, якщо інший строк не визначено міжнародними договорами України. Порядок обчислення зазначеного строку встановлюється МВС:

3)на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів у разі в`їзду за візою, оформленою до 11 вересня 2011 року.

Оскільки позивач є громадянином Російської Федерації, що на момент його прибуття в Україну належала до держав з безвізовим порядком в`їзду (Угода між Урядом України та Урядом Російської Федерації про безвізові поїздки громадян України і Російської Федерації від 16.01.1997 в редакції від 26.02.2007), йому було дозволено перебувати на території України не більш як 90 днів протягом 180 днів.

Порушення позивачем законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, а саме правил перебування в Україні, внаслідок проживання без документів на право проживання та ухилення від виїзду з України після закінчення встановленого терміну перебування - не більш як 90 днів протягом 180 днів з моменту в`їзду, підтверджується матеріалами справи, а саме копіями паспорта позивача серії НОМЕР_1 та міграційної картки, яка містить відомості про дату його прибуття в Україну - 16.02.2014.

Частина перша статті 4 Закону № 3773-VІ передбачає, що іноземці та особи без громадянства можуть відповідно до Закону України "Про імміграцію" іммігрувати в Україну на постійне проживання.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 3773-VІ іноземці та особи без громадянства, зазначені у частинах першій та сімнадцятій статті 4 цього Закону, отримують посвідку на постійне проживання.

Пункт 19 Порядку провадження за заявами про надання дозволу на імміграцію і поданнями про його скасування та виконання прийнятих рішень (далі - Порядок провадження), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.12.2002 № 1983. встановлює, що рішення про надання дозволу на імміграцію чи про відмову у наданні такого дозволу діє протягом року від дня його прийняття. Особи, яким надано дозвіл на імміграцію, зобов`язані протягом періоду дії дозволу звернутися до територіального підрозділу за місцем проживання із заявою про видачу посвідки на постійне проживання, якщо вони перебувають на законних підставах в Україні.

Позивач не звернувся протягом періоду дії дозволу на імміграцію із заявою про видачу посвідки на постійне проживання - документу, який підтверджує законність перебування іноземця в Україні, наведене у позовній заяві твердження щодо легального перебування позивача на території України до 17.02.2016 є безпідставним.

Згідно вимог частини 2 статті 25 Закону № 3773-VІ, іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування в Україні або які не можуть виконати обов`язок виїзду з України, не пізніше дня закінчення відповідного строку їх перебування у зв`язку з відсутністю коштів або втратою паспортного документа можуть добровільно повернутися в країну походження або третю країну, у тому числі за сприяння міжнародних організацій, чого позивачем не було зроблено.

Пунктом 14 частини першої статті 1 Закону № 3773-VІ визначено, що нелегальний мігрант - іноземець або особа без громадянства, які перетнули державний кордон поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску, але з уникненням прикордонного контролю і невідкладно не звернулися із заявою про надання статусу біженця чи отримання притулку в Україні, а також іноземець або особа без громадянства, які законно прибули в Україну, але після закінчення визначеного їм терміну перебування втратили підстави для подальшого перебування та ухиляються від виїзду з України.

Відповідно до частини першої статті 203 КУпАП порушення іноземцями та особами без громадянства правил перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, за недійсними документами або документами, термін дії яких закінчився, або працевлаштування без відповідного дозволу на це, якщо необхідність такого дозволу передбачено законодавством України, або недодержання встановленого порядку пересування і зміни місця проживання, або ухилення від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування, неприбуття без поважних причин до визначеного місця навчання або працевлаштування після в`їзду в Україну у визначений строк, а так само порушення правил транзитного проїзду через територію України, крім порушень, передбачених частиною другою цієї статті, тягнуть за собою накладення штрафу від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 277 КупАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст.ст. 203-206-1 КупАП розглядаються протягом доби.

Посилання представника позивача на прийняття постанови після закінчення робочого часу є безпідставними, оскільки відповідно до частини четвертої статті 56 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VІІІ для виконання невідкладних або непередбачуваних завдань державні службовці, для яких законом не передбачено обмежень щодо роботи, на підставі наказу (розпорядження) керівника державної служби, про який повідомляється виборний орган первинної профспілкової організації (за наявності), зобов`язані з`явитися на службу і працювати понад установлену тривалість робочого дня, а також у вихідні, святкові та неробочі дні, у нічний час. За роботу в зазначені дні (час) державним службовцям надається грошова компенсація у розмірі та порядку, визначених законодавством про працю, або протягом місяця надаються відповідні дні відпочинку за заявами державних службовців.

Керуючись вищенаведеною нормою законодавства, у зв`язку з виявленням та непередбачуваним доставленням правоохоронними органами позивача, для виконання невідкладних службових завдань 03.11.2021 посадові особи Управління працювали понад установлену тривалість робочого дня на підставі наказу УДМС у Чернігівській області від 03.11.2021 № 144-к «Про залучення працівників УДМС у Чернігівській області до роботи в неробочий час».

Законодавство не передбачає виключень із загальних для всіх іноземців правил перебування на території України і не звільняє особу від дотримання міграційного законодавства України. Перебування іноземця у шлюбі з громадянкою України не надає йому права порушувати законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства і не скасовує встановлених законом повноважень органів державної влади щодо притягнення до адміністративної відповідальності за такі порушення.

Аналогічна правова позиція щодо відсутності порушення права позивача на сімейне життя міститься в постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13.10.2021 у справі №263/14519/20, від 10.10.2019 у справі №2340/2910/18, від 10.10.2019 у справі № 2340/2910/18 та від 12.08.2020 у справі № 755/14023/17.

Відповідно до ч. ч. 1, 2ст. 77 КАС Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Судом встановлено, що під час прийняття оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, відповідач правомірно виходив з того, що позивач порушив правила перебування іноземців в Україні та ухилився від виїзду з України після закінчення відповідного терміну перебування.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що постанова про накладання адміністративного стягнення серії ПН МЧГ №000668 від 03.11.2021 винесена на підставі та у межах повноважень, у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для справи, а відтак позов ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 77, 241-246, 286 КАС України, ст.ст. 203, 251 КУпАП, суд

вирішив:

у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ) до Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області (м. Чернігів, вул. Шевченка, 51-А, код ЄДРПОУ 37804450), першого заступника начальника Управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області Рудницького Володимира Олександровича (м. Чернігів, вул. Шевченка, 51-А) про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення - відмовити

Рішення суду може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його складення.

Суддя: