Рішення № 10433930, 26.06.2009, Апеляційний суд Київської області

Справа №22ц-3008/2009

Головуючий в суді 1 інстанції Левченко А.В.

Доповідач в суді 2 інстанції Даценко Л.М.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2009 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Приходька К.П.,

суддів Даценко Л.М., Гуля В.В.,

при секретарі Бистрій Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 квітня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", третя особа генеральний директор ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" Шахсуваров Б.Р. про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

06 лютого 2009 року позивач звернувся в суд із зазначеним позовом, в -якому. посилався на те, що він з 12.02.1996 р. працював у відповідача інженером цивільної оборони, з 18.12.2008 р. переведений на посаду фахівця з цивільної оборони. 14 січня 2009 року відповідач звільнив його з роботи за прогул, а саме: відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня 31.12.2008 року без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач вважає його звільнення незаконним, обґрунтовуючи тим, що 30 грудня 2008 року по внутрішній електронній мережі відповідача було розповсюджено службову записку з посиланням на те, що у звязку з рішенням генерального директора про тривалість робочого дня 31 грудня 2008 року до 13-00 год., для працівників, що працюють щоденно, службові автобуси до м. Бориспіль та м. Київ будуть відправлятися о 13-15 год. з привокзальної площі. Тому він о 13-Ю год. 31.12.2008 року покинув робоче місце, розуміючи, що 31.12.2008 року обявлено скорочений передсвятковий день.

Просив поновити його на роботі, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу, розмір якого збільшив в ході розгляду справи, моральну шкоду - в сумі 1669 грн. та судові витрати.

Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 квітня 2009 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить рішення суду першої інстанції скасувати і ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позов, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Відмовляючи в задоволенні позову, суд свої висновки обґрунтовував тим, що позивач не довів обставини, на які він посилався. Крім того, при звільненні позивача з роботи відповідач не допустив порушень трудового законодавства.

Такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках прогулу (в тому

числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

За змістом ч. 1 ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених пунктами 1,2-5,7 статті 40 і пунктами 2 і 3 статті 41 цього Кодексу, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

За змістом ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий. спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Встановлено, що позивач з 12.02.1996 року працював у відповідача інженером цивільної оборони, з 18.12.2008 року переведений на посаду фахівця з цивільної оборони.

Згідно наказу від 14 січня 2009 року № ІІ-07-29/п відповідач звільнив ОСОБА_3 з займаної посади за прогул, а саме: відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня 31.12.2008 року без поважних причин на підставі п. 4 ч. 1 ст. 40 КЗпП України.

Позивач в своїй позовній заяві посилається на те, що 31.12.2008 року о 13-10 год. він покинув робоче місце, оскільки 30 грудня 2008 року по внутрішній електронній мережі відповідача було розповсюджено службову записку з посиланням на те, що у звязку з рішенням генерального директора про тривалість робочого дня 31 грудня 2008 року до 13-00 год., для працівників, що працюють щоденно, службові автобуси до м. Бориспіль та м. Київ будуть відправлятися о 13-15 год. з привокзальної площі.

Встановлено, що первинна профспілкова організація Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" 16 січня 2009 року постановила не надавати згоду на ¦ звільнення ОСОБА_3 у звязку з тим, що згідно рішення генерального директора тривалість робочого дня 31.12.2008 року була встановлена для працівників, що працюють щоденно, до 13-00 год. ОСОБА_3 залишив контрольовану зону о 12-49 год. та був відсутній на робочому місці протягом 11 хвилин.

При виданні наказу про звільнення ОСОБА_3 - фахівця з цивільної оборони, адміністрацією ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" порушено вимоги ч. 2 ст. 43 КЗпП України, так як подання до профкому про надання згоди на його звільнення та наказ про звільнення значаться під однією датою 14.01.2009 року (а. с. 58).

Оскільки відповідач звільнив позивача з роботи без законної підстави, то колегія суддів вважає безпідставним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач при звільненні позивача з роботи не допустив порушень трудового законодавства.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що у відповідності з вимогами п. 4 ч. 1 ст. 40, ст. ст. 43,235 КЗпП України позивач повинен бути поновлений на роботі у відповідача на посаді фахівця з цивільної оборони з 14 січня 2009 року, також відповідач повинен виплатити ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 25578,68 грн. за період з 14 січня 2009 року по 26 червня 2009 року, що складає 226,36 грн. - середньоденна заробітна плата х 113 робочих днів.

Колегія суддів також вважає, що відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України з відповідача належить відшкодування позивачу моральної шкоди в сумі 1000 грн., оскільки порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих звязків і вимагали від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 47 грн., з відповідача на користь держави судовий збір за подачу позову у розмірі 239 грн., за подачу апеляційної скарги у розмірі 128 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення апеляційного розгляду справи у розмірі 30 грн. на підставі ст. 88 ЦПК України.

Рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги заслуговують на увагу, суд першої інстанції ухвалив рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 303,307,309,313 - 314,316,317,319 ЦПК України, колегія суддів,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 2 квітня 2009 року скасувати і ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_3 до Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль", третя особа генеральний директор ДП "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" Шахсуваров Б.Р. про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та моральної шкоди задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_3 на роботі на посаду фахівця з цивільної оборони, підрозділи, підпорядковані заступнику генерального директора з загальних питань Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль".

Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на користь ОСОБА_3 середній заробіток за час вимушеного прогулу у розмірі 25578,68 грн. (двадцять пять тисяч пятсот сімдесят вісім грн. 68 коп.) за період з 14 січня 2009 року по 26 червня 2009 року.

Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на користь ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 1000 (одна тисяча) грн.

Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на користь ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 47 грн.

Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на користь держави судовий збір за подачу позову у розмірі 239 (двісті тридцять девять) грн.

Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на користь держави судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 128 грн. (сто двадцять вісім грн. ) на рахунок: одержувач: Київська область, банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві; МФО 821018; ЗКПО: 24074109; розрахунковий рахунок № 31118095700001; код бюджетної класифікації: 22090200 "державне мито не віднесене до інших категорій".

Стягнути з Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення апеляційного розгляду справи у розмірі 30 (тридцять) грн. на рахунок: 31211259700001; код бюджетної класифікації: 22050000 "оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах"; отримувач: Апеляційний суд Київської області, одержувач: ГУ ДКУ в Київській області; банк одержувача: ГУ ДКУ у м. Києві; МФО банку 821018; ЗКПО: 24074109.

В решті позову відмовити.

Рішення про поновлення на роботі підлягає негайному виконанню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 367 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили.