Рішення № 104333864, 16.05.2022, Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/515/22

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2022 року м.Львів

Галицький районний суд міста Львова у складі:

головуючої судді Мироненко Л.Д.,

при секретарі судового засідання Бараняку В.В.

розглянувши заяву адвоката Цімури Я.В. про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Курії Львівської Архиєпатрії Української Греко-Католицької церкви, про визнання незаконним та скасування наказу про зміну в організації праці,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Галицького районного суду м. Львова перебували матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Курії Львівської Архиєпатрії Української Греко-Католицької церкви, про визнання незаконним та скасування наказу про зміну в організації праці.

Представником відповідача було подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення. Свої вимоги мотивував тим, що в результаті розгляду справи відповідачем було понесено витрати на професійну допомогу адвоката. Відтак, просить стягнути з позивача на його користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 9 500 грн.

Частиною четвертою статті 270 ЦПК України встановлено, що у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Позивач та її представник будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явились.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання для розгляду не з`явився. Подав клопотання про здійснення розгляду без його участі.

Дослідивши матеріали заявленого клопотання, суд дійшов до висновку про необхідність його часткового задоволення виходячи з наступного.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати;

За ч. ч. 3, 4 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Дослідивши матеріалами справи, суд дійшов висновку про необхідність ухвалення додаткового рішення у справі.

Згідно ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

За п. 3 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є:

- надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

- представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно до ч.2 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Згідно з ч.3 ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз вищенаведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов`язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Суд зазначає, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Судом було встановлено, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 27 квітня 2022 року, в задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 до Курії Львівської Архиєпатрії Української Греко-Католицької церкви, про визнання незаконним та скасування наказу про зміну в організації праці, - відмовлено в повному обсязі.

Згідно договору №84/21 про надання правової допомоги від 22 вересня 2021 року, та додаткової угоди №2 до договору про надання правової допомоги, від 30 березня 2022 року, між адвокатом Цімурою Я.В. та Курією Львівської Архиєпатрії Української Греко-Католицької церкви, адвокат бере на себе зобов`язання надати клієнту правову допомогу по представництву інтересів в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, органах досудового розслідування,: органах прокуратури, інших державних та недержавних органах, установах, організаціях з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів; здійснювати підготовку та подання, необхідних процесуальних документів. Предметом додаткової угоди є представництво клієнта по справі №461/515/22.

Згідно акту приймання-передачі виконаних робіт, адвокатом було виконано наступне:

-ознайомлення з позовною заявою вартістю 500 грн.;

-участь в судовому засіданні у справі № 461/515/22 у Галицькому районному суді м. Львова вартістю 1500 грн.;

-підготовка та подання відзиву на позовну заяву вартістю 3000 грн;

-участь в судовому засіданні у справі № 461/515/22 у Галицькому районному суді м. Львова вартістю 1500 грн.;

-підготовка та подання клопотання у справі № 461/515/22 у Галицький районний суд м. Львова вартістю 500 грн.;

-участь в судовому засіданні у справі № 461/515/22 у Галицькому районному суді м. Львова вартістю 1500 грн.;

-підготовка та подання заяви про розподіл судових витрат вартістю 1000 грн.

Згідно платіжного доручення №223 від 20 квітня 2022 року, Курією Львівської Архиєпатрії Української Греко-Католицької церкви було сплачено витрати на правову допомогу в розмірі 9500 грн.

При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

В той же час у рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного переконання. Участь в судових засіданнях у справі № 461/515/22 у Галицькому районному суді м. Львова вартістю 4500 грн. - не відповідає критерію реальності витрат та розумності їх розміру та є надмірними. На переконання суду, сума в розмірі 3000 грн. за участь адвоката в судових засіданнях є співмірною та підлягає стягненню на користь відповідача.

Щодо підготовки та подання відзиву на позовну заяву вартістю 3000 грн., суд зазначає наступне. Проаналізувавши наданий суду відзив, судом було встановлено, що такий в основному складається з фактичних обставин справи, потребує більш технічного підходу та не залежить від ціни позову та/або професійного досвіду виконавця. Відтак, співмірними витратами за виконаною роботою є сума в розмірі 1000 грн.

Щодо підготовки та подання заяви про розподіл судових витрат вартістю 1000 грн., суд зазначає наступне. Така заява також не вимагала значного обсягу юридичної та технічної роботи, та співмірними витратами за таку роботу є сума в розмірі 300 грн.

При цьому, суд погоджується з витратами в розмірі 500 грн. за ознайомлення з позовною заявою, підготовкою та подання клопотання у справі вартістю 500 грн., оскільки на переконання суду такі відповідають критерію реальності витрат, розумності їхнього розміру, а тому підлягають стягненню на користь відповідача.

Із врахуванням наведеного, суд вважає, що слід ухвалити у справі додаткове рішення, яким заяву позивача про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити частково та стягнути з позивача на користь Курії Львівської Архиєпатрії Української Греко-Католицької церкви 5300 грн.

Керуючись ст.ст.259,263,264,265,270 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву адвоката Цімури Я.В. про ухвалення додаткового рішення в справі за позовом ОСОБА_1 до Курії Львівської Архиєпатрії Української Греко-Католицької церкви, про визнання незаконним та скасування наказу про зміну в організації праці, - задовільнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Курії Львівської Архиєпатрії Української Греко-Католицької церкви витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5300 грн.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Львівського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Л.Д. Мироненко