Ухвала суду № 10428766, 23.06.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 червня 2010 р.Справа № 2-а-13086/09/1570 Категорія:2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Потоцька Н.В. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Кравця О.О.,

при секретарі Чебан Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Термінал 2»до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області про визнання неправомірними дій та скасування Акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №1354/1502 від 23.11.2009 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

30.11.2009 року ТОВ «Термінал 2»звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області та, з урахуванням наданих 29 січня 2010 року уточнень позовних вимог, просило суд визнати протиправними дії ДПІ у Біляївському районі Одеської області щодо винесення акту про анулювання реєстрації ТОВ «Термінал 2»як платника податку на додану вартість; визнати нечинним Акт ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 23.11.2009 року за №1354/1502 про анулювання реєстрації ТОВ «Термінал 2» як платника податку на додану вартість; зобов;зати ДПІ у Біляївському районі Одеської області відновити ТОВ «Термінал 2»як платника податку на додану вартість; визнати протиправними дії ДПІ у Біляївському районі Одеської області по зменшенню залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з ПДВ) на суму 1077525 грн., здійснені на підставі висновків, що містяться в Акті від 31.12.2009 року №1668/23/35881580 «Про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість»; визнати протиправними дії ДПІ у Біляївському районі Одеської області по не визнанню суми бюджетного відшкодування ТОВ «Термінал 2»з ПДВ на суму 196.824 грн., здійснені на підставі висновків, що містяться в Акті від 31.12.2009р. №1668/23/35881580 «Про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість».

25.12.2009 року представником ТОВ «Термінал 2»до суду 1-ої інстанції подано клопотання про забезпечення адміністративного позову, в якому представник позивача просив суд, в порядку забезпечення адміністративного позову ТОВ «Термінал 2», до закінчення розгляду даної справи по суті, зупинити дію Акту ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 23.11.2009 року за №1354/1502 про анулювання реєстрації ТОВ «Термінал 2» як платника податку на додану вартість та заборонити ДПІ у Біляївському районі Одеської області анулювати реєстрацію ТОВ «Термінал 2»як платника податку на додану вартість.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 13 січня 2010 року клопотання представника ТОВ «Термінал 2»задоволено. Зупинено дію Акту ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 23.11.2009 року за №1354/1502 про анулювання реєстрації ТОВ «Термінал 2»як платника податку на додану вартість.

13.01.2010р. та 08.02.2010р. Державна податкова інспекція у Біляївському районі Одеської області подала до суду письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просила суд відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Термінал 2»в повному обсязі.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2010 року адміністративний позов ТОВ «Термінал 2»задоволено в повному обсязі. Визнано протиправними дії ДПІ у Біляївському районі Одеської області щодо винесення акту про анулювання реєстрації ТОВ «Термінал 2»як платника податку на додану вартість. Визнано нечинним Акт ДПІ у Біляївському районі Одеської області від 23.11.2009 року за №1354/1502 про анулювання реєстрації ТОВ «Термінал 2»як платника податку на додану вартість. Зобовязано ДПІ у Біляївському районі Одеської області відновити ТОВ «Термінал 2»як платника податку на додану вартість. Визнано протиправними дії ДПІ у Біляївському районі Одеської області по зменшенню залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26 декларації з ПДВ) на суму 1077525грн., здійснені на підставі висновків, що містяться в Акті від 31.12.2009 року №1668/23/35881580 «Про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість». Визнано протиправними дії ДПІ у Біляївському районі Одеської області по не визнанню суми бюджетного відшкодування ТОВ «Термінал 2»з ПДВ на суму 196.824грн., здійснені на підставі висновків, що містяться в Акті від 31.12.2009р. №1668/23/35881580 «Про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість».

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, Державна податкова інспекція у Біляївському районі Одеської області 12.04.2010 року подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови, порушено норми процесуального та матеріального права та просить скасувати постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09.03.2010 року, прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ТОВ «Термінал 2»відмовити повністю.

Заслухавши суддю - доповідача, виступ представника відповідача в підтримку апеляційної скарги, дослідивши письмові заперечення представника позивача проти її задоволення та перевіривши матеріали і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

31.01.2009р. ТОВ «Термінал 2»було зареєстровано платником податку на додану вартість, про що йому видано відповідне свідоцтво платника ПДВ №100162345 від 31 січня 2009 року (бланк ф. № 2-ПДВ, серія НБ №118877).

23.11.2009р. Державною податковою інспекцією у Біляївському районі Одеської області складено акт про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №1354/1502.

В даному Акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість №1354/1502, відповідачем зафіксовано, що позивач надає до органів ДПІ податкові декларації з ПДВ з 01.10.2008р. по 31.10.2009р., які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок, протягом останніх 12 (дванадцяти) поточних календарних місяців. У п.6 зазначеного акту, комісією відповідача також зроблено висновок про наявність підстав для анулювання реєстрації платника податку на додану вартість відповідно до п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість». Пунктом 6 акту визначено, що рішення про анулювання свідоцтва ПДВ прийняте на підставі «перелічених документів», в акті зазначаються лише реквізити свідоцтва платника ПДВ, виданого позивачу; розпорядження №1-Р від 15.01.2009р., та від 02.04.2009р. №20-Р про створення комісії та сам оскаржуваний акт № 135311502 від 23.11.2009. Ніяких інших документів, які б стали підставою для прийняття відповідачем оскаржуваного акту, в ньому не зазначено.

Судом 1-ї інстанції уважно досліджено усі письмові докази у справі, які свідчать про те, що за вказаний в оскаржуваному акті період (з 01.10.2008р. по 01.10.2009р.) позивачем здійснювались операції, що оподатковувалися ПДВ та декларувався податковий кредит з ПДВ. Так, в деклараціях ТОВ «Термінал 2», що подавалися відповідачу з жовтня 2008 р. по жовтень 2009р., були відображені операції, що оподатковувалися ПДВ, а також постійно відображався податковий кредит.

Також 05.11.2009 року ТОВ «Термінал-2»до ДПІ була подана декларація з податку на додану вартість за жовтень 2009 року (№9001697862), відповідно до якої, заявлено до відшкодування 751 169,00 грн.

Судом 1-ї інстанції були оглянуті та залучені в якості доказів відповідні документи (довідки), які підтверджують факт здійснення позивачем робіт та послуг по будівництву, які відображені у бухгалтерському обліку за 2008-2009р.р.

З наявних в матеріалах справи копій декларацій з податку на додану вартість за період з жовтня 2008 по жовтень 2009 р., вбачається, що ТОВ «Термінал 2»декларувало податковий кредит, який відображений у розділі II податкової декларації з податку на додану вартість , а також у розділі III «Розрахунки з бюджетом за звітній період»по ряд. 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду», в наступних розмірах:

§декларація за жовтень 2009 р.: податковий кредит - 107 670 грн. (рядки 10.1 та 17), податковий кредит наступних періодів - відсутній (рядок 26).

§декларація за листопад 2008 р.: податковий кредит - 721 154 грн. (рядок 10.1), коригування податкового кредиту - 641 238 (рядок 16), податковий кредит - 79 916 грн. (рядок 17), податковий кредит наступних періодів - 109 670 грн. (рядок 26).

§декларація за грудень 2008 р.: податковий кредит - 287 029 грн. (рядки 10.1 та 17), податковий кредит наступних періодів - 189 586 грн. (рядок 26).

§декларація за січень 2009 р.: податковий кредит - 74 911 грн. (рядки 10.1 та 17), податковий кредит наступних періодів - 476 615 грн. (рядок 26).

§декларація за лютий 2009 р.: податковий кредит - 87 325 грн. (рядки 10.1 та 17), податковий кредит наступних періодів - 551 526 грн. (рядок 26).

§декларація за березень 2009 р.: податковий кредит - відсутній (рядки 10.1 та 17), податковий кредит наступних періодів - 638 851 грн. (рядок 26).

§декларація за квітень 2009 р.: податковий кредит - 60 205 грн. (рядки 10.1 та 17), податковий кредит наступних періодів - 638 851 грн. (рядок 26).

§декларація за травень 2009 р.: податковий кредит - відсутній (рядки 10.1 та 17), податковий кредит наступних періодів - 699.056 грн. (рядок 26).

§декларація за червень 2009 р.: податковий кредит - 32 115 грн. (рядки 10.1 та 17), податковий кредит наступних періодів - відсутній (рядок 26).

§декларація за липень 2009 р.: податковий кредит - 47 225 грн. (рядки 10.1 та 17), податковий кредит наступних періодів - 32 115 грн. (рядок 26).

§декларація за серпень 2009 р.: податковий кредит - 299 129 грн. (рядки 10.1 та 17), податковий кредит наступних періодів - відсутній (рядок 26).

§декларація за вересень 2009 р.: податковий кредит - 751169 грн. (рядки 10.1 та 17), податковий кредит наступних періодів - 1 077 525 грн. (рядок 26).

§декларація за жовтень 2009 р.: податковий кредит - 727 578 грн. (рядки 10.1 та 17), податковий кредит наступних періодів - 1 077 525 грн. (рядок 26).

При чому, судова колегія звертає увагу не те, що прийняття вказаних декларацій відповідачем та наявність у позивача податкового кредиту на протязі перевіреного періоду (з 01.10.2008р. по 01.10.2009р.) відповідачем фактично не заперечуються та зафіксовані в акті перевірки № 668/23/35881580 від 31.12.2009 р. (арк. З, 4 акту).

Як вбачається з наданих Д П І у Біляївському районі Одеської області заперечень на позов та пояснень представника відповідача в с/засіданнях, підставою для анулювання свідоцтва платника ПДВ ТОВ «Термінал 2»стало те, що позивач протягом періоду з 01.10.2008р. по 31.10.2009р. подавав декларації з ПДВ з показниками, які свідчать про відсутність оподатковуваних поставок. При цьому, відповідно до п.25.2 Положення «Про реєстрацію платників податку на додану вартість», анулювання реєстрації платника ПДВ з підстав, визначених в підпунктах «б»- «г»п.9.8. ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість»здійснюється за ініціативою податкового органу.

Але, судова колегія вказані заперечення відповідача до уваги не приймає і також вважає дане оскаржуване рішення ДПІ протиправним та підлягаючим скасуванню у зв'язку з тим, що воно винесене на підставі необґрунтованих висновків та невірному трактуванні норм податкового законодавства.

Процедура та підстави для анулювання свідоцтва (реєстрації) платника ПДВ врегульовані Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 р. «Про затвердження Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість».

Відповідно до абз. 1 пп.25.2.2. п.25 Наказу ДПА України №79, рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за ініціативою податкового органу оформляється актом про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-ПДВ (додаток 5). Такий акт складається у двох примірниках комісією, утвореною відповідно до розпорядження керівника податкового органу, та затверджується керівником (заступником керівника) податкового органу. В акті про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість обов'язково вказується конкретна підстава для такого анулювання з посиланням на відповідні норми Закону.

Так, в судовому засіданні представники відповідача усно зазначали, що свідоцтво платника ПДВ позивача було анульоване на підставі п.п. «ґ»п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про ПДВ», але в самому акті про анулювання свідоцтва платника ПДВ таке посилання на п.п. «г»відсутнє. Відсутність посилань безпосередньо саме на підпункт «ґ»цього Закону в оскаржуваному акті представник відповідача суду пояснити так і не зміг.

Вказані обставини, на думку судової колегії, дійсно свідчать про порушення відповідачем при складанні оскаржуваного акту вимог пп. 25.2.2. п. 25 Наказу ДПА №79, оскільки в акті про анулювання свідоцтва платника ПДВ наявне єдине посилання на норму закону - п. 9.8. ст. 9 Закону України «Про ПДВ». Однак, в даному випадку, слід зазначити, що цей пункт Закону містить 5 різних самостійних підстав для анулювання реєстрації платника податку: п.п. «а», «б», «в», «г», і «ґ». Таким чином, відповідачем конкретно не зазначено в акті - з яких же саме підстав було анульоване свідоцтво платника ПДВ ТОВ «Термінал 2», що, в свою чергу, є порушенням процедури та способу анулювання свідоцтва (реєстрації) платника ПДВ.

Підпункт 3.1. п.3.1. ст.З Закону України «Про ПДВ»передбачає, що об'єктом оподаткування є операції платників податку з: поставки товарів та послуг, місце надання яких, знаходиться на митній території України.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 ЗУ «Про податок на додану вартість», податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду, серед іншого, у зв'язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

В цьому ж підпункті закону вказано, що право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

В даному випадку, виникнення зазначеного вище податкового кредиту обумовлено господарською діяльністю з будівництва Терміналу, яку, як вбачається з матеріалів справи, позивач реально здійснював в період з жовтня 2008р. по жовтень 2009р. При цьому, замовлені та реально сплачені позивачем підрядні роботи в галузі будівництва були об'єктом оподаткування ПДВ. Належними доказами цього є наявні в матеріалах справи і досліджені в судових засіданнях документи: Акт №АВ-0000057 за жовтень 2009 року, підписаний ТОВ «Термінал 2»(замовник) та «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна»(виконавець), який підтверджує приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 4.237.859,03 грн., в т.ч. ПДВ - 706.309,84 грн.; видаткова накладна №РН-0791 від 29.10.2009р. ВКП «ІВІК-ЮГ»у вигляді ТОВ, яка підтверджує придбання ТОВ «Термінал 2»кондиціонерів та супутнього обладнання на загальну суму 893.047,01 грн., в т.ч. ПДВ -148.841,17грн.; акт № АВ-0000048 за вересень 2009 року, підписаний ТОВ «Термінал 2»(замовник) та «Атлас Ворд Білдінг Системс Україна»(виконавець), який підтверджує приймання виконаних підрядних робіт на загальну суму 1.676.586,85 грн., в т.ч. ПДВ - 279.431,14 грн.; довідки ТОВ «Термінал 2»№ 1, 2, 3 від 01.02.2010 р.

Крім того, судова колегія звертає увагу на те, що факт здійснення позивачем цих операцій, що були об'єктом оподаткування ПДВ, а також виникнення внаслідок цього у ТОВ «Термінал 2»податкового кредиту не заперечується та зафіксований самим відповідачем в акті позапланової перевірки від 31.12.2009р. №668/23/35881580. Зокрема, в цьому акті позапланової перевірки від 31.12.2009р. відповідачем зазначається, що реєстр результатів опрацювання відхилень сум податкових зобов'язань з ПДВ щодо операцій з поставки на митній території України, що підлягають оподаткуванню за ставкою 20 відсотків наведено в додатку №6 до 1-го примірника акту перевірки (арк. 4 акту).

Також в акті позапланової перевірки відповідачем зафіксовано, що перевіркою показників, відображених в рядках 10-17 декларацій за вересень 2009р. встановлено, що на формування цих показників вплинуло здійснення позивачем операцій з отримання послуг з будівництва складу, придбання обладнання для монтажу систем опалення, кондиціонування і вентиляції, придбання кабельно-провідної продукції труб (арк. 6 акту), що відповідає наявним в матеріалах справи первинним документам. Також відповідачем відображено, що показники в рядку 10.1. декларації в сумі 751 169,00 грн., визначені на підставі таких документів: отриманих податкових накладних за серпень та вересень 2009 року, реєстру отриманих податкових накладних за вересень 2009 року, платіжні доручення, журнали-ордери по рах. 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

При цьому, слід зазначити, що в даному випадку, за наслідками проведеної перевірки, відповідачем не було встановлено заниження або завищення задекларованих позивачем показників в рядках 10.1. декларацій з ПДВ (арк. 6 акту).

На підставі викладеного, суд 1-ї інстанції дійшов до правильного висновку про те, що вказуючи п. 9.8 ст.9 Закону України «Про податок на додану вартість», як підставу для анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, відповідач діяв з порушенням способу анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, передбаченого чинним законодавством України, без урахування фактичних обставин справи.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, оскаржуваний акт №1354/1502 від 23.11.2009р. про анулювання свідоцтва платника ПДВ одночасно (автоматично) став і підставою для зменшення податкового кредиту позивача на підставі висновків, які містяться в акті від 31.12.2009р. № 1668/23/35881580 «Про результати позапланової виїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість»(арк. 16 акту). Однак наявними в матеріалах справи доказами повністю спростовуються усі твердження відповідача про нібито порушення ТОВ «Термінал 2»вимог п. 2.1., ст. 2, пп. 7.7.11 п. 7 ст. 7, абз. 14 п. 9.8 ст. 9 Закону України «Про ПДВ».

На підставі вищевказаного, суд 1-ї інстанції правильно визнав позовні вимоги ТОВ «Термінал 2»обґрунтованими та задовольнив даний позов у повному обсязі.

З таким висновком суду 1-ї інстанції погоджується і судова колегія.

Відповідно до пп. «а»п. 2.1. Закону України «Про податок на додану вартість», платником податку є: будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем вчасно подавались до ДШ в Біляївському районі Одеської області податкові декларації з податку на додану вартість, в яких зазначалася сума податкового кредиту, який був повністю підтверджений усіма необхідними первинними документами, отже ніяких законних підстав для винесення Акту про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, а потім і зменшення податкового кредиту, у відповідача не було та не має.

Згідно із ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Але, при цьому, у відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Окрім того, на думку судової колегії, в даному конкретному випадку, суд 1-ї інстанції, при ухваленні постанови, обґрунтовано зазначив та застосував положення пп.4.4.1 п.4.4 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»від 21.12.2000р. №2181-III, відповідно до змісту яких, у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, унаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки.

Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Таким чином, за таких обставин, судова колегія, відповідно до ст.200 КАС України, залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову окружного суду без змін.

Керуючись ст.ст.195,196,198,200,205,207,254 КАС України, судова колегія,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Біляївському районі Одеської області - залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 09 березня 2010 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Осіпов Ю.В.

Судді: Золотніков О.С.

Кравець О.О.