Ухвала суду № 10392358, 15.07.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 липня 2010 р. Справа № 2-а-2196/09/1570

Категорія: 2.19.6 Головуючий в 1 інстанції: Корой С.М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Яковлева Ю.В.

судді Запорожана Д.В.

судді Жука С.І.

при секретарі Святошенко К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2009 року по адміністративній справі за позовом підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

встановила:

Позивач підприємство з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»13.01.2009 року звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративною позовною заявою до ДПІ у Суворовському районі м. Одеси про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0002602301/0 від 23.09.2008 року, яким визначено підприємству додаткове податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій) з податку на прибуток у сумі 138054,00 гривні. З урахуванням уточнень позовних вимог (т.1, а.с. 177, 178), позивач просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси №0002602301/0 від 23.09.2009 року та № 0002602301/1 від 28.11.2008 року.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтував посланням на положення п.п. 1.22.1, 1.31, п.п. 4.1.1 та 4.1.6 п. 4.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», при цьому позивач вважав, що висновки відповідача, викладені в акті перевірки №6654/23-1004/20989823 від 22.09.2008 року щодо віднесення кредиторської заборгованості філії перед головним підприємством у сумі 47770,34 гривень до складу валових доходів філії є необґрунтованими і такими, що суперечать чинному законодавству. Також з посиланнями на вимоги п.п. 5.2.16, 8.1.1 та 8.1.2 зазначеного Закону України, позивач зазначав, що висновок відповідача щодо неправомірності нарахування амортизаційних витрат, як наслідок заниження валових доходів філії на суму 10708 гривень, є необґрунтованим і суперечить законодавству. Крім того, зважаючи на положення ст. ст. 2, 5, 15 Закону України «Про плату за землю»та п. 5.2.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач вважав помилковими та незаконними висновки відповідача щодо неправомірності нарахування та сплати земельного податку за головне підприємство та, як наслідок заниження валових доходів філії на суму 2537,45 гривень.

Відповідно висновків акту перевірки №6654/23-1004/20989823 від 22.09.2008 року про те, що сума у розмірі 370980,81 гривень витрачена філією на маркетингові та консультаційні послуги є завищенням суми валових витрат, позивач вказував на те що ФОП ОСОБА_5, який надавав зазначені послуги, діяв правомірно, а посилання відповідача на положення наказів Міністерства України у справах науки і технології №374 від 26.12.1997 року «Про проведення атестації наукових установ та організацій, що здійснюють маркетингові та прикладні соціологічні дослідження»та №15 від 21.01.1999 року «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо віднесення витрат подвійного призначення до складу валових»- безпідставні. Так перший з вказаних наказів по колу осіб поширюється виключно на наукові установи та організації, а останній не зареєстрований в Міністерстві юстиції України і відповідно є таким, що не має юридичної сили і не може бути застосований. Також необґрунтованими позивач вважав посилання відповідача на те, що укладені позивачем договори з ФОП ОСОБА_5 суперечать вимогам ч.1 ст. 3, ч. 3 ст. 180, ч. 1, 2 ст. 189 ГК України, так як в них відсутні істотні умови. Крім того, виконання всіх робіт за укладеними договорами між позивачем та ФОП ОСОБА_5 належним чином підтверджено відповідними актами приймання-здачі виконаних робіт, які відповідають вимогам п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», що повністю спростовує висновки відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В судовому засіданні представник позивача вказані позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідача заперечували проти задоволення позову, посилаючись на його безпідставність. При цьому до суду було надано письмове заперечення на позов (т.1 а.с. 149-155).

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 30.03.2010 року адміністративний позов підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»до державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень був задоволений повністю.

Були визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси №0002602301/0 від 23.09.2008 року та №0002602301/1 від 28.11.2008 року, якими визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»по податку на прибуток у розмірі 138054,00 гривні (за основним платежем - 108045,00 гривень, за штрафними фінансовими санкціями - 30009,00 гривень).

В апеляційній скарзі ДПІ у Суворовському районі м. Одеси, посилаючись на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального права, просить постанову Одеського адміністративного суду від 30.03.2010 року (по даній справі) скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу у задоволенні його позову.

Заслухавши доповідача,доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції було правильно встановлено, що 23.12.1998 року наказом президента товариство з обмеженою відповідальністю «Фалбі»№77 (т.2 а.с. 204) було вирішено передати філіалам по актам прийому-передачі основні засоби, які знаходяться на балансі Головного офісу, станом на 01.01.1999 року. З листа генерального директора ТОВ «Фалбі»від 11.09.2008 року за вих. №980/2 на імя директора Одеської філії ТОВ «Фалбі» (т.2 а.с. 205), вбачається, що станом на 01.07.2008 року за філією Товариства у м. Одесі обліковуються основні засоби на загальну суму 83545,34 гривні, які передані для використання в господарській діяльності (наказ №77 від 23.12.1998 року). Також, відповідно до вказаного листа, в податковому обліку ТОВ «Фалбі»код ЗКПО 21568905 м.Київ зазначені основні засоби не обліковуються, амортизація не нараховується. Згідно акту перевірки №6654/23-1004/20989823 від 22.09.2008 року (т.1 а.с. 85), позивачем нараховувались амортизаційні відрахування на вищезазначені основні фонди.

26 лютого 2002 року між позивачем та Одеською міською радою було укладено договір на право пайової участі в користуванні земельною ділянкою (т.2, а.с. 206-211), згідно якого Одеською МР, на підставі ст. 12 ЗК України, було засвідчено, а позивач отримав право на тимчасове довгострокове користування 75/1000 частки земельної ділянки площею 4261,12 кв.м, що складає 319,58 кв.м по вул. Капітана Кузнецова, 110, відповідно до плану земельної ділянки, що додається. Відповідно до пп. «б» п. 3.2 зазначеного Договору позивач зобов'язаний своєчасно вносити плату за пайову участь у користуванні земельною ділянкою.

01 січня 2007 року між позивачем та ФОП (СПД) ОСОБА_5 було укладено договір №1 (т.1 а.с. 30-31), відповідно до якого останній зобовязувався провести вивчення фармацевтичного ринку України (фармацевтичні підприємства по випуску лікарських виробів, реалізація через аптечну мережу, бази, склади), а позивач, в свою чергу, зобов'язався оплатити виконану роботу. Згідно пункту 4. 1 зазначеного Договору виконана робота оформлюється Виконавцем у вигляді звітів та рекомендацій в електронному виді (на дискеті). Виконана робота передається Виконавцем Замовнику, при цьому складається та підписуються акти виконаних робіт, які підтверджують факт виконання Виконавцем своїх договірних обов'язків (п. 4.2 Договору).

15 січня 2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду до Договору №1 від 01.01.2007 року.

Згідно цієї угоди п. 2.1.5 Договору було викладено в новій редакції, а розділ 5 доповнено пунктом 5.3 наступного змісту: «Замовник зобов'язаний оплатити виконану роботу згідно Специфікації, яка є невід'ємною частиною даного договору»(т. 1а.с. 40). Також сторонами погоджено специфікацію на роботи за договором №1 від 01.01.2007 року, яка є додатком до даного Договору (т.1 а.с. 41, 42). На підтвердження виконання робіт за вказаним Договором між сторонами підписано акти здачі-прийняття виконаних робіт від 30.04.2007року на суму 39174,53 гривень та від 31.05.2007 року на суму 20600 гривень (т. 1 а.с. 12, 14), а також ФОП (СПД) ОСОБА_5 надані відповідні анотовані звіти (додатки до актів здачі-прийняття виконаних робіт) за квітень та травень місяці 2007 року (т. 1 а.с. 13, 15).

01 серпня 2007 року між позивачем та ФОП (СПД) ОСОБА_5 було укладено договір №2 (т.1 а.с. 32-33), відповідно до якого останній зобов'язався провести вивчення фармацевтичного ринку України (фармацевтичні підприємства по випуску лікарських виробів, реалізація через аптечну мережу, бази, склади), а позивач, в свою чергу, зобов'язався оплатити виконану роботу. Згідно пункту 4.1. зазначеного Договору виконана робота оформлюється Виконавцем у вигляді звітів та рекомендацій в електронному виді (на дискеті). Виконана робота передається Виконавцем Замовнику, при цьому складається та підписуються акти виконаних робіт, які підтверджують факт виконання Виконавцем своїх договірних обов'язків (п. 4.2 Договору). Також сторонами погоджено специфікацію на роботи за договором №2 від 01.08.2007 року, яка є додатком до даного Договору (т. 1 а.с. 34, 35). На підтвердження виконання робіт за вказаним Договором між сторонами підписано акти здачі-прийняття виконаних робіт від 30.09.2007 року на суму 38710,34 гривень та від 31.10.2007 року на суму 48350,73 гривень (т. 3 а.с. 16, 18), а також СПД ОСОБА_5 надані відповідні анотовані звіти (додатки до актів здачі-прийняття виконаних робіт) за вересень та жовтень місяці 2007 року (т.1 а.с. 17-19).

02 січня 2008 року між позивачем та ФОП (СПД) ОСОБА_5 було укладено договір б/н (т.1 а.с. 36-37), відповідно до якого останній зобовязався провести вивчення фармацевтичного ринку України (фармацевтичні підприємства по випуску лікарських виробів, реалізація через аптечну мережу, бази, склади), а позивач, в свою чергу, зобов'язався оплатити виконану роботу.

Згідно пункту 4.1 зазначеного Договору виконана робота оформлюється Виконавцем у вигляді звітів та рекомендацій в електронному виді (на дискеті). Виконана робота передається Виконавцем Замовнику, при цьому складається та підписуються акти виконаних робіт, які підтверджують факт виконання Виконавцем своїх договірних обов'язків (п. 4.2 Договору). Також сторонами погоджено специфікацію на роботи за договором від 02.01.2007 року, яка є додатком до даного Договору (т. 1 а.с. 38-39). На підтвердження виконання робіт за вказаним Договором між сторонами підписано акти здачі-прийняття виконаних робіт від 31.01.2008 року на суму 52898,72 гривень, від 29.02.2008 року на суму 44224,58 гривень, від 30.04.2008 року на суму 40266,59 гривень, від 30.05.2008 року на суму 44506,39 гривень, від 30.06.2008 року на суму 42248,93 гривень (т. 1 а.с. 20, 22, 24, 26, 28), а також СПД ОСОБА_5 надані відповідні анотовані звіти (додатки до актів здачі-прийняття виконаних) за січень, лютий, квітень, травень та червень місяці 2008 року (т.1 а.с. 21, 23, 25, 27, 29).

Оплата наданих СПД ОСОБА_5 послуг за договорами №1 від 01.01.2007 року, №2 від 01.08.2007 року та договором б/н від 02.01.2008 року здійснена позивачем у готівковій формі на підставі видаткових касових ордерів на загальну суму 370980,32 гривень (т. 1 а.с. 81-82, т.2 а.с. 113-190). Витрати на оплату вищевказаних послуг наданих ФОП (СПД) ОСОБА_5 віднесені позивачем до складу валових витрат (т. 1 а.с. 76).

Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_5 є платником єдиного податку на підставі свідоцтв про сплату єдиного податку серії Г№669210 від 01.01.2006 року та серії Е№239224 від 01.01.2008 року виданих ДПІ у Київському районі м. Одеси (т.1 а.с. 45-46).

22 вересня 2008 року за результатами проведеної відповідачем документальної виїзної планової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2007 року по 01.07.2008 року було складено акт №6654/23-1004/20989823 (т. 1. а.с. 52-105).

Відповідно до висновків вказаного акту, перевіркою були встановлені порушення: - п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1, 4.1, пп. 4.1.6 п. 4.1 ст.4, п. 5.1, п.п. 5.2.1 п.п. 5.2.5, п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п.п. 5.4.2, п.п. 5.4.4, п.п. 5.4.8 п. 5.4 ст. 5, п.п. 8.1.1, п.п. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»- занижено податок на прибуток у розмірі 108045 гривень; - п.п. 6.3.2. п. 6.3. ст. 6, п.п. 8.1.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів з фізичних осіб»- донараховано податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 68,62 гривень.

23 вересня 2008 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №00002602301/0, яким визначено суму податкового зобовязання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) позивача по податку на прибуток у розмірі 138054,00 гривень (т.1 а.с. 43).

25 листопада 2008 року рішенням відповідача про результати розгляду первинної скарги за вих. №28096/10/25-00008 (т.1 а.с. 118-128) скаргу позивача на податкове повідомлення-рішення №0002602301/0 від 23.09.2008 року (т.1 а.с. 110-116) було залишено без задоволення, а вказане податкове повідомлення-рішення без змін.

28 листопада 2008 року відповідачем було прийняте податкове повідомлення-рішення №0002602301/1, яким визначено суму податкового зобовязання ( з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) позивача по податку на прибуток у розмірі 138054,00 гривень (т.1 а.с. 44).

15 грудня 2008 року рішенням Державної податкової адміністрації в Одеській області за вих. № 40861/10/25-0007 (т.1 а.с. 136) скаргу позивача від 11.12.2008 року на податкове повідомлення-рішення №0002602301/0 від 23.09.2008 року (т.1 а.с 129-135) було залишено без розгляду та повернуто.

Згідно п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в редакції Закону від 04.06.2008 року була чинною на момент складення акту перевірки та прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (далі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»), валовий дохід загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами.

Валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України «Про списання вартості несплачених обсягів природного газу». Безповоротна фінансова допомога це, у тому числі, сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності (п.п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 та п.п. 1.22.1 п.1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Відповідно п.п. 8.1.1 та 8.1.2 п. 8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», під терміном «амортизація» основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею. Амортизації підлягають, в тому числі, витрати на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення.

Підпунктом 2.1.3 п. 2.1 ст. 2 зазначеного вище Закону передбачено, що філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку (далі філії), зазначені у підпункті 2.1.1 цього пункту, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж такий платник податку, територіальної громади. Сума податку на прибуток філій за відповідний звітний (податковий) період визначається розрахунково виходячи із загальної суми податку, нарахованого платником податку, розподіленого пропорційно питомій вазі суми валових витрат філій та амортизаційних відрахувань, нарахованих по основних фондах такого платника податку, які розташовані за місцезнаходженням філії, у загальній сумі валових витрат та амортизаційних відрахувань цього платника податку.

Вимогами п.п. 5.2.5 п. 5.2 та п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»встановлено, що валові витрати виробництва та обігу сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються, в тому числі, суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та нені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Згідно ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування», до загальнодержавних податків і зборів належить, в тому числі, плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі, крім орендарів та інвесторів учасників угоди про розподіл продукції, сплачують земельний податок.

Об'єктом плати за землю є земельна ділянка, а також земельна частка (пай), яка перебуває у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди. Суб'єктом плати за землю (платником) є власник земельної ділянки, земельної частки (паю) і землекористувач, у тому числі орендар. Підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру, а орендної плати за земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки (ч. 1, 2 ст. 2, ст. 5, ст. 13 Закону України «Про плату за землю»).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність висновків ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо обовязку позивача віднести до валового доходу кредиторську заборгованість перед головним підприємством за передані основні фонди, незаконності нарахування амортизаційних відрахувань на останні та віднесення до складу валових витрат сум нарахованого земельного податку за користування 75/1000 частками земельної ділянки площею 4261,12 кв.м, що складає 319,58 кв.м, по вулиці Капітана Кузнєцова,110 у місті Одесі.

Колегія суддів також вважає, що вищевказана заборгованість позивача не є безповоротною фінансовою допомогою в розумінні п.п 1.22.1 п. 1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а тому не віднесена позивачем до складу валового доходу. Право позивача щодо здійснення амортизаційних відрахувань на основні фонди передані йому на баланс головним підприємством також передбачено положеннями п.п. 2.1.3. п. 2.1. ст. 2, п.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не пов'язане з здійсненням філією (позивачем) витрат на придбання, виготовлення або поліпшення таких фондів та, крім того, узгоджується з позицією Державної податкової адміністрації України, яка викладена в листі №7083/6/15/1116 від 06. 11.2001 року.

Помилковим колегія суддів вважає позицію ДПІ у Суворовському районі м. Одеси щодо наявності права відповідача на віднесення сум нарахованого земельного податку до складу валових витрат при наявності права власності на нерухомість (нежитлові приміщення 1-го поверху 75/100 часток домоволодіння), яка розташована м. Одеса, вул. Кузнєцова, будинок 110. Право на нарахування земельного прибутку та включення його сум до складу валових витрат виникло у позивача (як землекористувача) на підставі вищевказаного договору з Одеською міської радою від 26.02.2006 року на право пайової участі в користуванні земельною ділянкою.

Відповідно до вимог п.п. 5.2.1 п. 5.2 та п.п. 5.4.4 п. 5.4 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті. До складу валових витрат також включаються витрати платника податку на проведення передпродажних та рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що продаються (надаються) такими платниками податку.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (ч.4 п.п 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг). Датою збільшення валових витрат платника податку при здійсненні ним операцій з особами, які є резидентами, які сплачують цей податок за ставкою нижчою, ніж зазначена у статті 10 цього Закону (крім платників податку, зазначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону), або сплачують цей податок у складі єдиного чи фіксованого податку чи є звільненими від сплати цього податку або не є його суб'єктами згідно із законодавством, є дата оприбуткування платником податку товарів (а при їх імпорті також робіт (послуг), супутніх чи допоміжних такому імпорту товарів), а для робіт (послуг), дата їх фактичного отримання від таких осіб, незалежно від наявності їх оплати (у тому числі часткової або авансової) (п.п. 11.2.1. та 11.2.3. п. 11.2. ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»).

Пунктом 5.11 ст. 5 того ж Закону України передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Положеннями ч.1 ст. 204 ЦК України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або якщо він не визнаний судом недійсним.

Договори щодо вивчення фармацевтичного ринку України, укладені між позивачем та ФОП (СПД) ОСОБА_5 належним чином оформлені, виконані виконавцем, оплачені замовником та у встановленому Законом порядку недійсними визнані не були.

Послуги, що надані позивачу за вказаними договорами відносяться до передпродажних заходів стосовно товарів, які в подальшому продаються позивачем.

Колегія суддів вважає правильним висновок суду 1-ї інстанції, що позивачем було правомірно віднесено до складу валових витрат витрати, які були здійснені як компенсація вартості послуг придбаних за вказаними договорами, а документи, які надані на підтвердження виконання останніх (акти здачі-прийняття виконаних робіт та відповідні анотовані звіти) відповідають вимогам встановленим для первинних документів та не визнанні недійсними або фіктивними у встановленому законом порядку.

Також колегія суддів вважає правильним висновок суду щодо безпідставності посилань відповідача на необхідність застосування норм наказів Міністерства України у справах науки і технології №374 від 26.12.1997 року «Про проведення атестації наукових установ та організацій, що здійснюють маркетингові та прикладні соціологічні дослідження» та №15 від 21.01.1999 р. «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо віднесення витрат подвійного призначення до складу валових».

Неправомірними є доводи ДПІ у Суворовському районі м. Одеси стосовно безпідставного віднесення позивачем до складу валових витрат на придбання через ОСОБА_7 бензину А-95 від ТОВ «Катрал-Південь»по чеку №8486 від 24.05.2008 року у кількості 28,79 л. на загальну суму 183,10 гривень з ПДВ, як не підтверджених відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами (дорожній лист), адже дані обґрунтування спростовуються наявними в матеріалах справи реєстром дорожніх листів на списання бензину, актами списання паливно-мастильних матеріалів та видатковими накладними (т.2 а.с. 228-250, т.3 а.с. 1-7).

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно і у достатньому обсязі встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає не суттєвими та такими, що висновків суду 1-ї інстанції не спростовують, а підстав для скасування постанови суду 1-ї інстанції не вбачає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, та п. 1 ч. 1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 30 березня 2009 року по адміністративній справі за позовом підприємства з іноземними інвестиціями у формі товариства з обмеженою відповідальністю «Фалбі»до Державної податкової інспекції у Суворовському районі м. Одеси про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: Ю.В. Яковлев

Суддя: Д.В. Запорожан

Суддя: С.І. Жук