Постанова № 10392315, 16.02.2010, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2010 р.Справа № 22-а-5082/08 Категорія:2.11.1Головуючий в 1 інстанції: Владимиренко С.В. Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі- Снігур М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційною скаргою представника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси на постанову господарського суду Одеської області від 23 вересня 2004 оку по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Алькор»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсними податкові повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И Л А :

Приватне підприємство «Алькор»(далі ПП «Алькор») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси (далі ДПІ у Малиновському районі м. Одеси) про визнання недійсними податкові повідомлення рішення від 31 січня 2004 року за №№ 0000602301/0, 0000582301/0, 0000592301/0 та від 29 січня 2004 року № 0000371702/0.

Свої вимоги позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 2,5, 8-12, п. 2 ст. 19 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2 та п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3, п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

23 вересня 2004 року господарським судом Одеської області по даній справі винесена постанова про часткове задоволення позовних вимог та суд постановив:

- Податкове повідомлення - рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 31 січня 2004 року № 0000602301/0 визнати недійсним у частині визначення податкових зобовязань по податку на прибуток на суму 186688 грн. та застосування штрафних санкції по цьому податку на суму 94844 грн.;

- Податкове повідомлення - рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 31 січня 2004 року № 0000582301/0 визнати недійсним у частині визначення податкових зобовязань з ПДВ на суму 132941,9 грн. та застосування штрафних санкції по цьому податку на суму 66471,95 грн.;

- Податкове повідомлення - рішення ДПІ у Малиновському районі м. Одеси від 31 січня 2004 року № 0000592301/0 визнати недійсним у частині зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2002 року на суму 6600 грн. та за січень 2003 року на суму 245 грн.;

- В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та висновки суду не відповідають обставинам справи.

Апелянт зазначає про неправильне застосування судом положень п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та невідповідність висновків суду обставинам справи з приводу завищення валових витрат за ІІІ квартал 2002 року на суму 632300 грн. непідтверджених належним чином.

Також апелянт не погоджується з висновками суду, що ґрунтуються на висновках судово бухгалтерської експертизи ОНДІСЄ № 10014/10015/10016, оскільки зазначена експертиза не є доказом саме по цій справі.

У звязку з викладеним в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови суду та винесення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що відповідачем проведено планову комплексну документальну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 01.07.02 року по 01.10.03 року, за результатами якої складений акт перевірки № 12/23-1015/31370534 від 29.01.04 року.

В акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при віднесені до складу валових витрат у 3-му кварталі 2002 року витрат по придбанню товарів на суму 632300 грн. (у т.ч. за серпень на суму 230800 грн., за вересень на суму 401500 грн.) при відсутності документів, підтверджуючих придбання таких товарів від постачальника, з відображенням даної операції у бух обліку по Дт рахунку 28 "Товари" та Кт рахунку 631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками" по постачальнику Магазин "Хлібодар"; а також порушення позивачем вимог п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" при визначенні обліку приросту (убутку) балансової вартості покупних товарів, матеріалів, сировини (палива) комплектуючих виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві і залишках готової продукції з подальшим відображенням у складі валових витрат без, виключення вартості товарів отриманих від Магазина "Хлібодар" на суму 632300 грн. (у т.ч. за серпень на суму 230800 грн., за вересень на суму 401500 грн.) без здійснення компенсації їх вартості у грошовій, матеріальній або нематеріальних формах та за відсутності документального підтвердження придбання цих товарів, що зумовило збільшення відповідачем валових витрат позивача у 3-му кварталі 2002 року на 632300 грн. та зменшення валових витрат позивача у 4-му кварталі 2002 року на 762300 грн.

Також в акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог п.п. 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97 року при віднесенні позивачем до податкового кредиту ПДВ не підтвердженого податковими накладними на суму 153919 грн., у т.ч. по взаємовідносинам з Промсервіс на суму 7 019,1 грн., Магазин "Хлібодар" на суму 43 432,31 грн., ПП Портная на суму 2 833,33 грн., ПП Корнієнко на суму 6600 грн., Облветлабораторія на суму 113,62 грн., ТОВ "Одекс" на суму 814 грн., Одеської товарної біржі на суму 244,51 грн., магазин "Хлібодар" на суму 46 153,8 грн., магазин "Хлібодар" на суму 36 879,5 грн., Одеської товарної біржі на суму 245,35 грн., ПП Експрес на суму 1 890,38 грн., Агропромсервіс на суму 500 грн., Охтирський КХП на суму 6 271,49грн., Фаворит на суму 921,33 грн. В цій частині встановлено порушення позивачем вимог п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п.7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" при віднесенні податкового кредиту сум ПДВ по податковим накладним, що не містять обов'язкових реквізитів (дати податкових накладних, індивідуального номеру продавця товарів, індивідуального податкового номеру покупця товарів, номеру свідоцтва платника ПДВ (покупця), номеру свідоцтва платника ПДВ (продавця) та їх місцезнаходження), виданих СФГ "Апіс" №17 на суму 54000 грн., у т.ч. ПДВ- 9 000 грн., та № 18 на суму 27000 грн., у т.ч. ПДВ 4 500 грн.

Крім того, в акті перевірки зазначено про порушення позивачем вимог п.п. "с" п.1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 року при не включенні до сукупного оподатковуваного доходу ОСОБА_2 робітника позивача доходів за навчання на комп'ютерних курсах в ТОВ "Інститут сучасних професій", який не є українським закладом освіти, не утриманні та неперерахуванні до бюджету прибуткового податку на суму 298 грн., а також про порушення позивачем вимог ст.ст. 2,5,8,10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" при неутриманні та неперерахуванні до бюджету прибуткового податку на суму 93,75 грн. за оплачені позивачем ТОВ "Спортсервіс" фітнес послуги на суму 1 490 грн. на користь фізичних осіб, які не є працівниками підприємства.

Вирішуючи справу в частині визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток та застосування штрафних санкцій по цьому податку суд першої інстанції посилаючись на положення п.5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5, п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та дослідивши надані позивачем прибуткові накладні видані позивачу філією КХП Магазин "Хлібодар" на загальну суму 758 794,18 грн., у т.ч. ПДВ на сум 126 465,69 грн., а саме: №ПН-0000095 від 05.09.2002 року, №ПН-0000094 від 02.09.2002 року, №ПН-0000089 від 19.08.2002 року, №102 від 01.09.2002 року, № 157 від 01.02.2003 року, № 158 від 01.02.2003 року суд першої інстанції дійшов до висновку про правомірність віднесення позивачем до валових витрат вартість придбаної пшениці у філії ОД КХП Магазин "Хлібодар" на загальну суму 632 328,49 грн. Відповідно визнано неправомірним здійснений відповідачем розрахунок завищених валових витрат за рахунок включення у валові витрати позивача 3-го кварталу 2002р. витрат у сумі 632300 грн. по зазначеним накладним та визначення заниження валових витрат на цю ж суму.

Вирішуючи справу щодо донарахування податку на прибуток за 4-й квартал 2002 року на суму 224000 грн. суд першої інстанції визначив розбіжності при розрахуванні податку на прибуток за операціями з філією ОД КХП Магазин "Хлібодар", в зв'язку з чим правомірним визначене донарахування відповідачем податку на прибуток на суму 34312 грн.

При вирішені справи суд першої інстанції не прийняв до уваги посилання відповідача на лист-відповідь ДП „Охтирський КХП" № 434 від 20.05.04 року, на запит Охтирської ОДПІ Сумської області № 7023/10/26-304 від 20.05.2004 року про взаємовідносини філії ОД КХП Магазин "Хлібодар" з посиланням на довідку ДПА в Сумській області № 49/35-309 від 18.09.2003 року "Про результати позапланової перевірки ДП "Охтирський КХП" з питання взаємовідносин з ПП „Алькор" з 01.01.02 року по 01.07.03 року", яка була предметом дослідження досліджена експерта та знаходиться в матеріалах кримінальної справи № 20320040017 з якої вибачається, що позивач мав взаємовідносини з філією ОД КХП Магазин "Хлібодар" через філію.

За такого суд першої інстанції дійшов до висновку про неправомірність визначення відповідачем позивачу податкових зобов'язань по податку на прибуток за 4-й квартал 2002 року на суму 189688 грн. з посиланням на положення п.п. 5.3.9 п.5.3, п.5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств".

Вирішуючи справу в частині здійснення відповідачем зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ, визначення податкових зобов'язань по ПДВ та застосування штрафних санкцій по цьому податку суд першої інстанції посилаючись на положення п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.3 п.7.2 ст.7, п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та дослідивши надані позивачем податкові накладні №102 від 01.09.02 року видана філією ОД КХП Магазин "Хліоодар" на загальну суму 260 593,83 грн., у т.ч. ПДВ 43 432,3 грн., № 157 від 01.02.03 року видана філією ОД КХП Магазин "Хлібодар" на загальну суму 276 922,8 грн., у т.ч. ПДВ 46 153,8 грн., №158 від 01.02.03 рорку видана філією ОД КХП Магазин "Хлібодар" на загальну суму 221 277,55 грн., у т.ч. ПДВ 36 879,59 грн., № 863 від 25.02.03р. видана "Охтирський КХП" на загальну суму 37 628,94 грн., у т.ч. ПДВ 6 271,49 грн., № 37 від 01.11.02 року видана ПП ОСОБА_3 на загальну суму 39600 грн., у т.ч. ПДВ 6600 грн., №40 від 19.02.03 року видана ВАТ "Агротрансервіс" на загальну суму 1600 грн., у т.ч. ПДВ - 266,67 грн., №41 від 12.02.03 року видана Одеською товарною біржею на загальну суму 1 472,1 грн., у т.ч. ПДВ - 245,35 грн., № 26 від 24.01.03 року видана Одеською товарною біржею на загальну суму 1 467,1 грн., у т.ч. ПДВ - 244,52 грн., №18/02 від 18.02.03 року видана ПП "Експрес" на загальну суму 11 342,28 грн., у т.ч. ПДВ 1 890,38 грн. суд першої інстанції дійшов до висновку про неправомірність зменшення відповідачем податкового кредиту з ПДВ за перевіряємий період на загальну суму 141 984,1 грн.

При цьому суд першої інстанції визначив правомірність зменшення відповідачем податкового кредиту позивача на загальну суму ПДВ 21 946,72 грн. по підприємствам "Промсервіс", "Облвєтлабораторія", ТОВ "Одекс", "Агропромсервіс", СФГ "Апіс" та на загальну суму 3 754,66 грн по ТОВ "Фаворит" та ПП Портная.

За такого суд першої інстанції дійшов до висновку про неправомірність зменшення відповідачем бюджетного відшкодування позивача з ПДВ за листопад 2002 року на суму 6600 грн., за січень 2002 року на суму 245 грн. та неправомірність визначення податкових зобов'язань з ПДВ на суму 132 941,9 грн. та застосування штрафних санкцій по цьому податку на суму 66 471,95 грн.

Окрім іншого суд першої інстанції визнав правомірними доводи відповідача щодо порушення позивачем вимог п.п. "с" п.1 ст. 5 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" при не включенні до сукупного оподатковуваного доходу робітника позивача доходів за навчання та порушення вимог ст.ст. 2,5,8,10 Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" при неутриманні та неперерахуванні до бюджету прибуткового податку на суму 93,75 грн. за оплачені позивачем послуг на користь фізичних осіб, які не є працівниками підприємства.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішені справи в частині визначення неправомірності зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2002 року на суму 6600 грн. та за січень 2003 року на суму 245 грн., визначення податкових зобов'язань по ПДВ на суму 13 2941,9 грн., застосування штрафних санкцій по цьому податку на суму 66 471,95 грн. та неправомірності визначення податкових зобов'язань по податку на прибуток на суму 189688 грн. та застосування штрафних санкцій по цьому податку на суму 94844 грн. допустив порушення норм матеріального права та висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи в цій частині.

Так позивачем до складу валових витрат у ІІІ кварталі 2002 року включено і відображено вартість товарів на суму 632300 грн. (у т.ч. за серпень на суму 230800 грн., за вересень на суму 401500 грн.) при відсутності документів, підтверджуючих придбання таких товарів від постачальника. Відповідне підтверджується даними, що містяться в довідці ДПА в Сумській області № 49/35-309 від 18.09.2003 року "Про результати позапланової перевірки ДП "Охтирський КХП" з питання взаємовідносин з ПП „Алькор" з 01.01.02 року по 01.07.03 року".

Таке є порушенням вимог п.5.1 ст. 5, п.п. 5.2.1 п.5.2 ст. 5, п.п. 5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та обумовлює правомірність визначення відповідачем податкових зобов'язань по податку на прибуток та застосування штрафних санкцій по цьому податку до позивача.

При цьому розрахунок в частині донарахування податку на прибуток за IV квартал 2002 року на суму 224000 грн. по операціям з філією ОД КХП Магазин "Хлібодар" наведений відповідачем в зазначеному акті перевірки є вірним та правомірно визначена сума донарахування податку на прибуток з відображенням у оскаржуваному повідомлені рішенні за ІІІ та IV квартали 2002 року.

Крім того колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності зменшення відповідачем бюджетного відшкодування позивача з ПДВ за період з вересня 2002 року по квітень 2003 року на загальну суму 141 984,1 грн.

Так, позивачем в порушення вимог п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" включено до податкового кредиту витрати по сплаті ПДВ не підтверджених податковими накладними по операціям з філією ОД КХП Магазин "Хліоодар" на загальну суму 260 593,83 грн., у т.ч. ПДВ 43 432,3 грн., філією ОД КХП Магазин "Хлібодар" на загальну суму 276 922,8 грн., у т.ч. ПДВ 46 153,8 грн., філією ОД КХП Магазин "Хлібодар" на загальну суму 221 277,55 грн., у т.ч. ПДВ 36 879,59 грн., "Охтирський КХП" на загальну суму 37 628,94 грн., у т.ч. ПДВ 6 271,49 грн., ПП ОСОБА_3 на загальну суму 39600 грн., у т.ч. ПДВ 6600 грн., ВАТ "Агротрансервіс" на загальну суму 1600 грн., у т.ч. ПДВ - 266,67 грн., Одеською товарною біржею на загальну суму 1 472,1 грн., у т.ч. ПДВ - 245,35 грн., Одеською товарною біржею на загальну суму 1 467,1 грн., у т.ч. ПДВ - 244,52 грн., № ПП "Експрес" на загальну суму 11 342,28 грн., у т.ч. ПДВ 1 890,38 грн.

Таке свідчить про правомірність зменшення відповідачем бюджетного відшкодування позивача з ПДВ за період з вересня 2002 року по квітень 2003 року на загальну суму 141 984,1 грн. з відповідним відображенням у оскаржуваному повідомлені рішенні.

Таким чином, суд першої інстанцій при вирішені справи в частині задоволених позовних вимог допустив порушення норм матеріального права та висновки суду в цій частині не відповідають обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та таке є підставою для скасування оскаржуваної постанови та винесення нового рішення про відмову в задоволені позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202, 205 КАС України, судова колегія,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси задовольнити, постанову господарського суду Одеської області від 23 вересня 2004 оку по справі за адміністративним позовом приватного підприємства «Алькор»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсними податкові повідомлення рішення скасувати та прийняти по справі нову постанову якою в задоволені позову приватного підприємства «Алькор»до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про визнання недійсними податкові повідомлення рішення відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Суддя-доповідач: підписПотапчук В.О.

Судді:підписСеменюк Г.В.

підписКоваль М.П.