Постанова № 10428655, 14.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12264/09/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шелест С.Б. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Костюк Л.О.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Будсервіс-Центр»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Будсервіс-Центр»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень № 00047123-03/0 від 27.07.2009 року та № 00047123-03/1 від 31.08.2009 року, згідно з якими позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1174090,00 грн. в тому числі: 796060,00 - основний платіж, 378 030,00 - штрафні (фінансові) санкції.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2009 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва проведено невиїзну перевірку TOB «Будсервіс-Центр»з питання декларування податкового кредиту та ПДВ по взаємовідносинах з TOB «БКФ «Граніт», TOB «Граніт-Плюс»за лютий, березень 2009 року, за результатами якої складено акт перевірки від 17.07.2009 року №1277/23-08/33695027.

Відповідно до оспорюваного податкового повідомлення-рішення від 27.07.2009 року № 00047123-03/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання за платежем: податок на додану вартість в сумі 1174090,00 грн., в тому числі: 796060,00 грн. - основний платіж, 378030,00 грн. - штрафні (фінансові) санкції, таке рішення прийняте ДПІ у Шевченківському районі міста Києва на підставі акта перевірки №656/2303/33447949 від 24.04.2009 року.

30.07.2009 року ДПІ у Шевченківському районі м. Києва направлено позивачу лист №8290/10/23-307, в якому зазначено, що в зв'язку з технічною помилкою, у податковому повідомленні-рішенні від 27.07.2009 року № 00047123-03/0 невірно зазначено номер та дату акту про результати невиїзної перевірки, в зв'язку з чим вірним вважати дату: 17.07.2009 року та номер: 1277/23-08/32000881. При цьому, зміни до номеру акту в самому акті перевірки, з урахуванням зазначеного листа, податковим органом не внесені.

Як вбачається з акта перевірки від 17.07.2009 року, підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення був висновок податкового органу про порушення позивачем вимог пп. 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»(далі - Закон), що полягало у завищенні позивачем податкового кредиту на суму 1048466,79 грн., в тому числі за лютий 2009 року на суму 848466,79 грн., за березень 2009 року на суму 200000,00 грн. по взаємовідносинах з TOB «БКФ «Граніт»та TOB «Граніт-Плюс»та заниженні за вказаний період ПДВ на суму 1048466,79 грн.

За результатами розгляду зауважень та заперечень до акту перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва листом від 06.08.2009 року №8719/10/23-311 повідомили позивача про невірне відображення в акті головним державним податковим ревізором-інспектором, яким здійснювалась перевірка, висновків щодо суми заниження, без врахування показників рядку 23 Декларації з ПДВ (залишок від'ємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду), в зв'язку з чим вказаним листом висновки перевірки викладені у наступній редакції: перевіркою встановлено заниження позивачем податку на додану вартість на суму 796025,00 грн., в тому числі: за лютий 2009 року на суму 596067,00 грн., за березень 2009 року на суму 199958,00 грн.

За результатами розгляду первинної скарги позивача вищезазначене податкове повідомлення-рішення залишено без змін та ДПІ у Шевченківському районі м. Києва винесено податкове повідомлення - рішення від 31.08.2009 року № 00047123-03/1.

Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність задоволення позову.

Апеляційна інстанція не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Згідно пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Для операцій, що оподатковуються і звільнені від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.

У відповідності до п. 7.2.6 п. 7.2 ст. вказаного вище Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.

У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Підпунктом 5.1 ст. 5 ЗУ «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Згідно п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Перевіркою не встановлено додання TOB «Будсервіс-Центр»до податкових декларацій з ПДВ за період з 01.10.2007 року по 30.09.2008 року заяв зі скаргами на постачальників, з метою включення сум податку до складу податкового кредиту. Також не встановлено виправлення фактів заниження податкових зобов'язань минулих періодів до початку перевірки шляхом відображення у складі декларацій, що подається за наступний податковий період або подання уточнюючих розрахунків.

Згідно пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг);

Аналіз матеріалів справи свідчить, що в порушення вимог пп. 7.2.3 п.7.2, пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»та 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» TOB «Будсервіс-Центр»завищено податковий кредит з податку на додану вартість на суму 1048466,79 грн., в тому числі за лютий 2009 року на суму 848466,79 грн., за березень 2009 року на суму 200000,00 грн., по взаємовідносинах з ТОВ «КФ Граніт», TOB «Граніт-Плюс»в березні, лютому 2009 року.

Вищенаведене свідчить про правомірність винесених субєктом владних повноважень податкових повідомлень-рішень.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду та постановлення нової про відмову в позові.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.12.2009 року скасувати, постановивши нову постанову про відмову в позові.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 19 липня 2010 року.