Постанова № 10428640, 14.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 6/667(2а-7282/08) Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"14" липня 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Безименної Н.В., Костюк Л.О.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2009 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрімекс»до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И Л А:

ТОВ «Укртрімекс»звернулись до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва про часткове скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2008 року № 00002542303/0 про донарахування податкового зобов'язання та штрафних санкцій з податку на прибуток на загальну суму 423248,75 грн. та скасування податкового повідомлення-рішення від 07.04.2008 року № 00002521705/0 про донарахування податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 3994,53 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2009 року позов задоволено частково, а саме: скасовано податкові повідомлення-рішення: від 07.04.2008 року № 00002542303/0 в частині на суму 423248,75 грн., з яких 284345,50 грн. основного платежу та 138903,25 грн. штрафні (фінансові) санкції; від 07.04.2008 року № 00002521705/0 в частині на суму 2757,00 грн., з яких 919,00 грн. основного платежу та 1838,00 грн. застосованих штрафних (фінансових) санкцій. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва подали апеляційну скаргу, в якій просять апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на їх думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необєктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва була проведена виїзна планова перевірка ТОВ «Укртрімекс»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 30.09.2007 року. За результатами перевірки був складений акт від 02.04.2008 року за № 866/23-03/30965482 та прийняті податкові повідомлення-рішення від 07.04.2008 року № 0002542303/0 про донарахування податку на прибуток та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 426680,00 грн. та № 0002521705/0 про донарахування податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб та застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 3994,53 грн.

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва був зроблений висновок про те, що TOB «Укртрімекс»порушено вимоги: пп. 4.1.1 п. 4.1 ст.4, п. 5.9 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»в результаті чого, занижено податок на прибуток на загальну суму 286633,00 грн., в тому числі: за 9 міс. 2006 року - 13947,00 грн., за 2006 рік - 95422,00 грн., за 1-й квартал 2007 року - 98111,00 грн., за перше півріччя 2007 року - 142238,00 грн., за 9 міс. 2007 року 191211,00 грн.; пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. «а»п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»від 22.05.2003 року в результаті чого, занижено податкове зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 1331,51 грн., а також пп. 8.1.2, п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», підприємством за 2006 рік несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб з нарахованого та виплаченого податку в сумі 16,37 грн., нарахована пеня в сумі 1,82 грн.

На підставі матеріалів перевірки, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва були прийняті податкові повідомлення-рішення: від 07.04.2008 року №0002542303/0 за порушення пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4, п. 5.9 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 426680,00 грн. з яких за основним платежем - 286633,00 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 140047,00 грн.; від 07.04.2008 року №0002521705/0 за порушення пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1 п. 8.1 ст. 8, пп. «а»п. 19.2 ст. 1, пп. 8.1.2, п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», в зв'язку з чим визначено суму податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб в сумі 3994,53 грн. з яких за основним платежем - 1331,51 грн. та штрафні (фінансові) санкції - 2663,02 грн.

Окружний адміністративний суд м. Києва прийшов до висновку про необхідність часткового задоволення позову.

Апеляційна інстанція не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

У відповідності до п. 4.1 ст. 4 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств»(далі по тексту Закон № 334) валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Підпунктом 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 Закону № 334 передбачено, що валовий доход включає загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно із пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону № 334 датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Під час проведення перевірки встановлено невідповідність показника «доход від продажу товарів», відображений в рядку 01.1 Декларації з податку на прибуток за 2006 рік та фактичними даними бухгалтерського обліку підприємства.

Сума доходу від продажу товарів, відображена в рядку 01.1 Декларації з податку на прибуток за 2006 рік становить 127021246,00 грн., а сума доходу від продажу товарів по даним бухгалтерського обліку підприємства становить 127080714,00 грн. Відхилення складає 59468,00 грн.

Отже, в порушення пп. 4.1.1. п. 4.1. ст. 4, пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону № 334 позивач у валових доходах 4-го кварталу 2006 року відобразив доходи від продажу ТМЦ TOB «Сластер»у заниженому розмірі.

У відповідності до п. 5.9 ст. 5 Закону № 334 платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

Під час проведення перевірки встановлено невідповідність показника «приріст балансової вартості запасів»відображений в рядку 01.2 К1 Декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2007 року та фактичними даними бухгалтерського обліку підприємства за аналогічний період. Сума приросту балансової вартості запасів, відображена в рядку 01.2 К1 Декларації з податку на прибуток за 1-й квартал 2007 року становить 617264,00 грн., а сума приросту балансової вартості запасів за той же період за фактичними даними бухгалтерського обліку підприємства, по даним рахунків 281 (товари на складі), 201 (сировина), 203 (паливо), 209 (інші матеріали) становить 626414,00 грн.

Відхилення суми приросту балансової вартості запасів становить 9150,00 грн. Перевіркою встановлено, що в порушення п. 5.9 ст. 5 Закону №334 позивач необґрунтовано не відобразив в 1-му кварталі 2007 року у складі валових доходів приріст балансової вартості сировини, палива, інших матеріалів. Сума заниження валових доходів у 1-му кварталі 2007 року складає 9150,00 грн.

Також перевіркою встановлено завищення валових витрат на загальну суму 1077912,00 грн., в тому числі: за 9 міс. 2006 року 55788,00 грн., за 2006 рік 319810,00 грн., за 1-й квартал 2007 року -383293,00 грн., за 1-е півріччя 2007 року 559801,00 грн., за 9 міс. 2007 року 755693,00 грн.

За даними перевірки встановлено невідповідність показника «убуток балансової вартості запасів», відображений в рядку 01.2 К1 Декларації з податку на прибуток за 2006 рік фактичним даним бухгалтерського обліку підприємства. Сума убутку балансової вартості запасів, відображена в рядку 04.2 К1 Декларації з податку на прибуток за 2006 рік становить 1658290,00 грн., а сума убутку балансової вартості запасів в той же період за фактичними даними бухгалтерського обліку підприємства становить 1655881,00 грн. Відхилення суми убутку приросту балансової вартості запасів становить 2409,00 грн., отже сума завищення валових витрат у 4-му кварталі 2006 року складає 2409,00 грн.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку (пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334).

Згідно із ст. 1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 вказаного Закону первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 2.7 Положення про документальне забезпечення записів бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 року № 8 первинні документи складаються на бланках типових форм, затверджених Мінстатом України, а також на бланках спеціалізованих форм затверджених міністерствами і відомствами України.

Типові форми єдиної первинної транспортної документації, зокрема товарно-транспортну накладну, затверджено спільним наказом Міністерством транспорту України, Мінстату України «Про затвердження типових форм первинного обліку роботи вантажного автомобіля»від 29.12.1995 року № 488/346 і введено в дію з 1 січня 1996 року.

Відповідно до п. 2 зазначеного Наказу ведення зазначених форм первинного обліку всіма суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковим.

Пунктом 11.2 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, визначено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та подорожні листи вантажного автомобіля.

Отже, товарно-транспортна накладна відноситься до первинної транспортної документації, ведення форм якої для всіх суб'єктів господарської діяльності незалежно від форм власності є обов'язковими.

Згідно п. 11.5 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів.

Згідно п. 11.7 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчений підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом) передається Перевізнику.

Згідно п. 14.4 вищезазначених Правил остаточний розрахунок за перевезення вантажів провадиться Замовником на підставі рахунку Перевізника, який має бути виписаний не пізніше трьох днів після виконання перевезень, з доданням товарно-транспортних накладних. Рахунок за виконані перевезення виписується на підставі належним чином оформлених дорожніх листів разом з товарно-транспортними накладними.

Таким чином, у разі відсутності первинної транспортної документації, що підтверджує отримання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом, у даному випадку товарно-транспортної накладної, немає підстав відносити такі витрати до складу валових витрат.

У відповідності до пп. 8.1.2 п. 8.1 ст. 8 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»податок підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподатковуваний дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

Особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані: а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок; б) надавати у строки, встановлені законом для податкового кварталу, якщо інше не визначено нормами цього Закону, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також сум утриманого з них податку податковому органу за місцем свого розташування. У разі коли зазначена особа протягом звітного кварталу не виплачує такі доходи або виплачує доходи не всім платникам податку, зазначена звітність не подається або подається стосовно платників податку, які фактично отримали такі доходи. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не припускається; в) надавати платнику податку на його вимогу відомості про суму виплаченого на його користь доходу, суму застосованих соціальних податкових пільг та суму утриманого податку; г) надавати податковому органу інші відомості з питань оподаткування доходів окремого платника податку в обсягах та за процедурою, визначеною цим Законом та Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (п. 19.2 ст. 19 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»).

З порушення пп. 8.1.2. п. 8.1 ст. 8 та пп. "а" п. 19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб" підприємством за 2006 рік несвоєчасно перераховано до бюджету податок з доходів фізичних осіб нарахованого та виплаченого платнику податку доходу в сумі 16,37 грн.

Згідно пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4, пп. 8.1.1. п.8.1 ст. 8, пп. "а" п.19.2 ст.19, Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»- податковим агентом не оподатковано доходи сплачені 01.12.2006 року, 31.01.2007 року, 04.07.2007 року, 29.08.2007 року з суми доходів від оренди майна Андрюк А.Ф., що призвело до заниження податкового зобов'язання по податку з доходів фізичних осіб на суму 1 З31,51 гривень.

Податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону (п. 1.15 ст. 1 ЗУ «Про податок з доходів фізичних осіб»).

Тобто, як податковий агент, на якого згідно норм чинного законодавства України покладено обов'язок нараховувати, утримувати та сплачувати податок з доходів фізичних осіб до бюджету, позивач був зобов'язаний перед сплатою коштів гр. Андрюк А.Ф., перерахувати відповідну суму податку до бюджету.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду дійшла висновку про необхідність скасування постанови суду в частині задоволення та постановлення нової про відмову в позові у цій частині.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.11.2009 року в частині задоволення позову скасувати, постановивши нову постанову про відмову в позові в цій частині.

В решті постанову залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 19 липня 2010 року.