Постанова № 10428034, 29.06.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2029/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2010 року м.ОдесаОдеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.

при секретарі судового засідання: Мануліковій О.О.

за участю сторін:

від позивача (представник) - Іноземцев О.В., за довіреністю

від відповідача (представник) - Недялкова О.О., за довіреністю

від прокуратури (представник) - Чернявська М.В., за посвідченням

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, за участю прокуратури Приморського району м. Одеси про визнання протиправними дій відповідача по зняттю з картки особового рахунку позивача 1 498 148 грн. 53 коп. бюджетного відшкодування з ПДВ, визнання протиправними дій відповідача по складанню актів № 16213/15-2 від 09.12.2009 року, № 16715/15-2 від 23.12.2009 року та № 625/15-2 від 25.01.2010 року, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000492350/0 від 18.08.2008 року, зобовязання відповідача вчинити дії по відновленню на картці особового рахунку позивача відємного значення з ПДВ у сумі 1 498 148 грн. 53 коп.,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, за участю прокуратури Приморського району м. Одеси про визнання протиправними дій відповідача по зняттю з картки особового рахунку позивача 1 498 148 грн. 53 коп. бюджетного відшкодування з ПДВ, визнання протиправними дій відповідача по складанню актів № 16213/15-2 від 09.12.2009 року, № 16715/15-2 від 23.12.2009 року та № 625/15-2 від 25.01.2010 року, визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000492350/0 від 18.08.2008 року, зобовязання відповідача вчинити дії по відновленню на картці особового рахунку позивача відємного значення з ПДВ у сумі 1 498 148 грн. 53 коп.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було неправомірно винесене оскаржуване податкове повідомлення рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 1 498 148 грн. 53 коп., оскільки позивачем відповідно до положень ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»було визначено своє рішення про зарахування зазначеної суми ПДВ в рахунок зобовязань майбутніх податкових періодів. При цьому позивач зазначив, що своє право на повернення сплаченого ПДВ шляхом зарахування його суми в рахунок платежів з ПДВ слід вважати реалізованим з моменту подання декларації, яка є заявою про повернення бюджетного відшкодування.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні підтримав позов повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях, зокрема на те, що позивачем дійсно були допущені порушення вимог чинного законодавства, встановлені під час перевірки, що сама перевірка та акт складений за результатами її проведення, висновки викладені в ньому повністю відповідають вимогам діючого законодавства та тому підстав для задоволення позовних вимог не має.

Представник прокуратури, що був допущений до участі у справі 22.06.2010 року ухвалою суду на місці, повністю підтримав пояснення представника відповідача та висловив думку щодо необґрунтованості та незаконності позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та прокуратури та допитавши в якості свідка ОСОБА_4 судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА» знаходиться на обліку у Державній податковій інспекції у Приморському районі м. Одеси та є платником податку на додану вартість, що не спростовується сторонами по справі.

Судом встановлено, що відповідачем було помилково проведено по картці особового рахунку позивача податкове повідомлення-рішення, в наслідок чого було списано суму бюджетного відшкодування у розмірі 1372560 грн. Вказана помилка була виправлена відповідачем за скаргою позивача, що підтверджується рішенням від 21.06.2007 року № 14731/10/23-2008 (том 1 а.с. 12) та станом на 26.06.2007 року на картці особового рахунку позивача рахувалася сума відємного значення в розмірі 1374560 грн. за період з квітня по грудень 2003 року та січень 2004 року, що підтверджується листом відповідача (том 1 а.с. 13).

У 2007 та 2008 роках підприємство неодноразово зверталося до ДПІ у Приморському районі м. Одеси із заявами про відшкодування суми відємного значення ПДВ минулих податкових періодів шляхом перерахування коштів на рахунки підприємства. При цьому кожного разу отримувала відповіді (том 1 а.с. 12-15) про неможливість відшкодування відємного значення таким шляхом, оскільки позивачем вже обраний інший напрям відшкодування, а саме зменшення податкових зобовязань наступних податкових періодів. Так за результатами розгляду заяви позивача про відшкодування відємного значення з ПДВ від 02.07.2007 року, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Приморському районі у м. Одесі Максимкіною Т.Г. 18 серпня 2008 року був складений акт про результати позапланової невиїзної документальної перевірки з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість ДП «Пріста Ойл-Україна», правонаступником якого згідно з статутом (том 1 а.с. 17-30) є позивач, за квітень 2003 року, та березень, квітень, травень, червень 2004 року № 8395/23-512/31461055 (а.с.32).

У зазначеному акті було зроблено висновок про неможливість відшкодування заявленої суми за періоди квітень 2003 року 50158 грн., за березень 2004 року 225046 грн. 08 коп., квітень 2004 року -340633 грн., травень 2004 року 603908 грн. 45 коп., червень 2004 року -278403 грн., оскільки ці переплати є протермінованими та виникли більш ніж за 1095 днів до моменту подання заяви. При цьому перевіряючий зазначив, що хоча сума завищення бюджетного відшкодування, що була встановлена під час перевірки не може бути заявлена платником податку до відшкодування, тобто не може бути відображена в рядку 25.1. та 25.2., вона підлягатиме зарахуванню платником податку в деклараціях у зменшення податкових зобовязань з цього податку в наступних податкових періодах.

18 серпня 2008 року на підставі цього акту було прийняте податкове повідомлення-рішення від 18 серпня 2008 року № 0000492350/0 (том 1 а.с. 38), яким позивачу було зменшено суми бюджетного відшкодування на 1498148 грн. 53 коп.

Судом встановлено, що позивачем в адміністративному порядку вказане податкове повідомлення рішення було оскаржено до ДПІ у Приморському районі м. Одеси, але рішенням про результати розгляду первинної скарги було залишено без змін (том 1 а.с. 39-41), внаслідок чого було винесено податкове повідомлення рішення від 07.09.2009 року № 0000272350/1 (а.с.12).

Потім позивач оскаржував це податкове повідомлення рішення до Державної податкової адміністрації Одеської області, проте скарга була залишена без розгляду (том 1 а.с. 45).

У декларації за жовтень 2009 року (том 1 а.с. 225-226) позивач відобразив у рядку 24 суму 1 492 214 грн. 09.12.2009 року старшим державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Приморському районі у м. Одесі ОСОБА_4. було проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації позивача з ПДВ за жовтень 2009 року від 18.11.2009 року та складено акт № 16213/15-2 (а.с. 46-48). У вказаному акті було встановлено, що в порушення п.п. 15.3 п. 15.3. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого заяви про повернення надміру сплачених податків, зборів або на їх відшкодування у випадках передбачених законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. У звязку з чим перевіряючим було здійснено висновок, що відємне значення в сумі 1405 755 грн. було задекларовано безпідставно та зменшено суму рядка 26 декларації з ПДВ за жовтень 2009 року на 1492214 грн., оскільки вказана сума складалася з відємних значень, що виникли у періодах понад 1095 днів з моменту подання декларації.

23.12.2009 року державним податковим ревізором-інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Приморському районі у м. Одесі Стойновою Н.І. було проведено невиїзну документальну перевірку податкової декларації позивача з ПДВ за листопад 2009 року від 18.12.2009 року (том 1 а.с. 228) та складено акт № 16715/15-2 (а.с. 49-52). У вказаному акті було встановлено, що в порушення п.п. 15.3 п. 15.3. ст. 15 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», згідно якого заяви про повернення надміру сплачених податків, зборів або на їх відшкодування у випадках передбачених законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування. У звязку з чим перевіряючим було здійснено висновок, що відємне значення в сумі 1405 755 грн. було задекларовано безпідставно та зменшено суму рядка 26 декларації з ПДВ за листопад 2009 року на 1405 755 грн., оскільки вказана сума складалася з відємних значень, що виникли у період з квітня 2004 року по липень 2006 року, тобто у періоді понад 1095 днів з моменту подання декларації.

25 січня 2010 року за результатами камеральної перевірки декларації позивача з ПДВ за грудень 2009 року (том 1 а.с. 231-232) старшим державним податковим інспектором відділу адміністрування податку на додану вартість управління оподаткування юридичних осіб ДПІ у Приморському районі у м. Одесі ОСОБА_4 було складено акт № 625/15-2, яким було встановлено безпідставне декларування позивачем відємного значення в розмірі 1405755 грн. Обґрунтування безпідставності в акті було таким самим як і в актах двох попередніх камеральних перевірок декларацій за жовтень та листопад 2009 року. При цьому в акті рекомендувалося привести залишок відємного значення відображеного у рядках 24 та 26 у відповідність з вимогами чинного законодавства, відобразивши результати перевірки у рядку 23.4 декларації з ПДВ наступного податкового періоду.

Допитаний в якості свідка ОСОБА_4 в своїх показаннях наполягав на законності винесених актів та зазначив, що висновки зроблені в ньому є обґрунтованими, а порушення законодавства з боку позивача, що були встановлені під час перевірки дійсно мали місце.

Судом встановлено, що співробітниками відповідача у період з 22.02.2010 року по 19.04.2010 року була проведена планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.

За результатами зазначеної перевірки було складено акт від 22.04.2010 року № 5518/23-4/31461035 (далі акт перевірки), яким були зафіксовано ряд порушень з боку позивача податкового законодавства, що полягали в наступному.

Актом перевірки було встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року позивачем було задекларовано ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету в сумі 105174 грн. та залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (далі залишок відємного значення) (рядок 26 Податкової декларації з податку на додану вартість) за грудень 2009 року в сумі 1463418 грн. Зазначені обставини не заперечуються сторонами. Перевіркою було встановлено завищення залишку відємного значення на суму 1368178 грн. Так в декларації за лютий 2009 року відображено в рядку 23 суму 1 224760 грн. Зазначена сума відємного значення складалася з залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджет) за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24) на загальну суму 1224760 грн., у тому числі по періодах, у яких згідно «Порядку заповнення декларації з податку на додану вартість «затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 09.07.1997р. формою декларації з податку на додану вартість не було передбачено формування рядку 26 «Залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 -рядок 25)»: березень 2004 року - на суму 1816 грн., квітень 2004 року - на суму 340633 грн., травень 2004 року - на суму 603908 грн., червень 2004 року - на суму 278403 грн., що призвело до завищення відємного значення на загальну суму 1224760 грн.

В декларації з ПДВ за березень 2009 року позивачем відображено по рядку 23 суму 1497047 грн. Згідно наданої позивачем довідки щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, показник рядку 26 декларації з податку на додану вартість за березень 2009 року дорівнює 1497047 грн. та складається із залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24), в тому числі: за квітень 2003 року на суму 49881 грн. (а. с. 186-188), за березень 2004 року - на суму 224 222 грн. (а. с. 189-190, квітень 2004 року - на суму 340633 грн. (а. с. 191-192), травень 2004 року - на суму 603908 грн. (а. с. 193-194), червень 2004 року - на суму 278403 грн. (а. с. 195-196), що на думку перевіряючих призвело до завищення відємного значення на 1497047 грн.

У декларації за квітень 2009 року позивачем у рядку 23 було відображено суму 1495923 грн. Показник рядку 26 декларації з податку на додану вартість за квітень 2009 року складається із залишку від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24), у тому числі за квітень 2003 року на суму 48757 грн., за березень 2004 року - на суму 224 222 грн., квітень 2004 року - на суму 340633 грн., травень 2004 року - на суму 603908 грн., червень 2004 року - на суму 278403 грн., що на думку перевіряючи призвело до завищення відємного значення на 1495923 грн.

В декларації за травень 2009 року позивач завищив показник рядку 26 декларації з ПДВ на загальну суму 1495809, включивши до нього залишки відємного значення за квітень 2003 року на суму 48643 грн., за березень 2004 року - на суму 224 222 грн., квітень 2004 року - на суму 340633 грн., травень 2004 року - на суму 603908 грн., червень 2004 року - на суму 278403 грн.

У червні 2009 року відємне значення зазначене в рядку 26 на думку перевіряючих було завищено на 1368 178 грн. та складалося воно з показників за квітень 2004 року - на суму 205273 грн., травень 2004 року - на суму 650 621 грн., червень 2004 року - на суму 278403 грн., липень 2004 року на суму 27147, січень 2005 року на суму 37843 грн., лютий на суму 60993 грн., березень 2005 року на суму 94999 грн. та травень 2005 року на суму 12373 грн.

Перевіряючі прийшли до висновку, що показник рядку 26 декларацій з ПДВ був завищений на 1368 178 грн., також у липні, серпні, вересні, жовтні, листопаді та грудні 2009 року.

Суд дослідивши вищезазначені акти перевірок та інші письмові докази наявні в матеріалах справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідка прийшов до висновку, що позиція відповідача щодо пропуску позивачем граничного 1095 денного строку для подання заяви про бюджетне відшкодування є необґрунтованою та такою, що не ґрунтується на нормах чинного законодавства, а отже підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування у відповідача не було. При цьому, суд приходить до висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з нижчевикладеного.

Так, з досліджених у судовому засіданні декларацій з ПДВ за квітень 2003 року, березень-червень 2004 року вбачається, що позивач зазначав суму відємного значення, що підлягає відшкодуванню у розділі 25 «Залишок суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню після погашення податкових зобовязань платника протягом трьох наступних звітних періодів».

Згідно з п. п. 7.7.3. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період. За бажанням платника податку сума бюджетного відшкодування може бути повністю або частково зарахована в рахунок платежів з цього податку. Таке рішення платника податку відображається в податковій декларації.

Таким чином суд вважає, що відображення позивачем в податкових деклараціях за квітень 2003 року, березень-червень 2004 року суми ПДВ, що підлягає відшкодуванню зарахуванням в рахунок платежів з ПДВ, слід вважати його заявою на повернення зазначеної суми саме таким шляхом та оскільки податкові декларації, у яких заявлено про відшкодування ПДВ шляхом зарахування його у рахунок майбутніх платежів, було подано у встановлені законом строки, тобто в межах 1095 днів, то висновок відповідача про пропуск позивачем зазначеного строку є безпідставним.

З огляду на вищевикладене суд вважає, що позов ТОВ «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, за участю прокуратури Приморського району м. Одеси підлягає задоволенню в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000492350/0 від 18.08.2008 року, зобовязання відповідача вчинити дії по відновленню суми бюджетного відшкодування з ПДВ, що було скасовано податковим повідомленням-рішенням № 0000492350/0 від 18.08.2008 року.

Стосовно вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача по складанню актів № 16213/15-2 від 09.12.2009 року, № 16715/15-2 від 23.12.2009 року та № 625/15-2 від 25.01.2010 року, суд вважає, що відповідач здійснив камеральні перевірки декларацій з ПДВ за жовтень, листопад та грудень місяці 2009 року перевірку у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією України та законами України, а вимоги позивача щодо визнання неправомірними дії відповідача по складанню цих актів перевірки задоволенню не підлягають з наступних підстав.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначається Законом України «Про державну податкову службу в Україні».

Відповідно до п. 1 ст. 11 цього Закону України, органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі платники податків).

Згідно з п.п. 7.7.5. п. 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Наказом ДПА України від 10.08.2005 року № 327 затверджений «Порядок оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства»(надалі-Порядок), який розроблено для застосування посадовими особами органів державної податкової служби при оформленні матеріалів перевірок.

Відповідно до п. 1.2. Порядку невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі. Згідно з п. 1.3. Порядку за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства - довідка.

Акт - це службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Відповідно до п. 1.5., п.1.6., п.1.7. Порядку акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства. За результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства. Факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Відповідно до п.п. 7.7.7. п. 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

Відповідно п.4.11. Порядку, податкове повідомлення-рішення (рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій) приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів від дня реєстрації акта невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок або вручення його поштою суб'єкту господарювання (на підставі відмітки на поштовому повідомленні), а за наявності заперечень посадових осіб суб'єкта господарювання до акта перевірки - приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді суб'єкту господарювання.

З аналізу вищевикладених положень законодавства України, суд приходить до висновку, що відповідач складав акти документальних невиїзних (камеральної) перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість відповідно до вимог чинного законодавства України.

Позивач не надав суду доказів того, що в актах перевірок відображені обставини перевірки, які не відповідають дійсності, позивач не згоден лише з висновками акту, що вказані обставини є порушенням закону. Але акт перевірки не має юридичного характеру, оскільки безпосередньо не стосується прав і виконання обовязків платника податків, не містить обовязкового для нього припису. Відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та положень Порядку, такі приписи оформлюються податковим повідомленням-рішенням, але на час розгляду справи відповідачем не були винесені такі податкові повідомлення-рішення щодо позивача на підставі вказаних актів перевірок.

Також суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача щодо визнання протиправними дій по зняттю з картки особового рахунку позивача 1498148 грн. 53 коп. оскільки вказані дії були вчинені при виконанні податкового повідомлення-рішення № 0000492350/0 від 18.08.2008 року, яке на той момент було чинним та відповідач не мав законних підстав для його не виконання.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а саме: має бути визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № № 0000492350/0 від 18.08.2008 року та зобовязано відповідача вчинити дії по відновленню бюджетного відшкодування скасованого цим податковим повідомленням-рішенням.

Частиною 1, 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до п. 3 ст. 94 КАС України підлягають присудженню позивачу з Державного бюджету документально підтверджені витрати (судовий збір) відповідно до задоволених вимог та враховуючи відсутність документально підтверджених судових витрат відповідача, повязаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, керуючись ст. 94 КАС України, судові витрати відповідно до тієї частині, у задоволенні яких позивачу відмовлено, стягненню з позивача не підлягають.

На підставі вищевикладеного та відповідно до вимог Законів України «Про державну податкову службу в Україні», «Про податок на додану вартість», та керуючись ст.ст. 2,4,71,69, 94, 158-163,167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРІСТА ОЙЛ-УКРАЇНА»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси, за участю прокуратури Приморського району м. Одеси задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000492350/0 від 18.08.2008 року, винесене Державною податковою інспекцією у Приморському районі м. Одеси.

Зобовязати Державну податкову інспекцію у Приморському районі м. Одеси вчинити дії по відновленню бюджетного відшкодування скасованого податковим повідомленням-рішенням № 0000492350/0 від 18.08.2008 року .

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку встановленому ст. 186 КАС України і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 29 червня 2010 року.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно

Суддя Л.Р. Юхтенко