Постанова № 10428036, 02.07.2010, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а-2618/10/1570

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 червня 2010 року м. ОдесаОдеський окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді:Юхтенко Л.Р.

при секретарі судового засідання: Мануліковій О.О.

за участю сторін:

від позивача (представник) -Пущенська О.А., за довіреністю

від відповідача (представник) - Кочурка А.Р., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна»до Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення від 19.05.2008 року № 0000022334/0,

В С Т А Н О В И В:

До суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна»з позовом до Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення від 19.05.2008 року № 0000022334/0.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення від 19.05.2008 року № 0000022334/0 про відмову у бюджетному відшкодуванні за березень місяць 2008 року в сумі 5890139 грн. на підставі акту про результати виїзної позапланової перевірки з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2008 року, висновки якого ґрунтувались на тому, що підприємство позивача не мало право заявляти в податковій декларації за березень 2008 року до відшкодування з бюджету суми ПДВ, сплачені підприємством в ціні придбаних товарів (робіт, послуг, при імпорті) в декількох попередніх періодах, а лише одного попереднього періоду, оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на 2008 рік», яким були внесені зміни до Закону України «Про податок на додану вартість»не має зворотної сили. Проте позивач вважає, що такі висновки викладені в акті є невірними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що в тому числі підтверджено листами Державної податкової адміністрації України, тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення повинно бути скасоване. Щодо того, що вказана сума відновлена та вже відшкодована підприємству за рахунок нарахувань ПДВ по деклараціях в наступних періодах, представник позивача зазначив, що метою звернення до суду є не отримання повторно вказаної суми ПДВ, а встановлення юридичного факту неправомірності прийняття цього податкового повідомлення рішення.

Представник позивача у відкритому судовому засіданні підтримав позов повністю, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та письмових додаткових поясненнях.

Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, посилаючись на обставини викладені у письмових запереченнях, зокрема на те, що підприємством позивача були допущені порушення пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з урахуванням змін, внесених Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», оскільки не враховано, що закон зворотної сили не має. Тому податкове повідомлення рішення про відмову в бюджетному відшкодуванні за березень 2008 року в сумі 5 890139 грн. винесено законно та обґрунтовано. Крім того, представник відповідача зазначив, що вказаним податковим повідомленням рішенням було не зменшено бюджетне відшкодування, а лише відмовлено у часі, в даному випадку за березень 2008 року та підприємством позивача була відновлена вказана сума та відображена по рядку 23.4. (збільшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу) податкової декларації з ПДВ за травень 2008 року та вже відшкодовано за рахунок нарахувань ПДВ по деклараціях в наступних періодах.

В якості свідків були допитані заступник начальника управління начальник відділу перевірок відшкодування ПДВ управління аудиту юридичних осіб Базиленко С.М. та головний державний податковий ревізор-інспектор відділу перевірок відшкодування ПДВ управління аудиту юридичних осіб Новіцька Т.М., які проводили позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2008 року, які надали показання, що оскаржуване податкове повідомлення рішення винесено законно та обгрунтовано.

Вивчивши матеріали справи, а також обставини, якими обґрунтовуються вимоги та докази, якими вони підтверджуються, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача та допитавши в якості свідків перевіряючих судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна»знаходиться на обліку у Білгород-Дністровській обєднаній державній податковій інспекції та є платником податку на додану вартість, що не спростовується сторонами по справі.

Судом встановлено, що позивачем була подана до Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції декларація з податку на додану вартість за звітний (податковий) період березень 2008 року (а.с. 30-35), в якій залишок відємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 24) складає 5955348 грн., сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 25) - 5955348 грн., на рахунок платника у банку (рядок 25.1.) - 5955348 грн.

З цих підстав посадовими особами Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції була проведена позапланова виїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна»з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за березень 2008 року, за результатами якої був складений акт від 19.05.2008 року № 1428/2300-34611849 (а.с. 8-29).

Вказаним актом перевірки під час перевірки достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2008 року зафіксовано порушення пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»та наказу ДПА України від 17.03.2008 року № 159 «Про внесення змін до податкової звітності з податку на додану вартість», зареєстрованого Мінюстом України від 19.03.2008 року № 224/14915, а саме: вказаним Законом України внесено зміни до пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме: «бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)», чим змінено порядок розрахунку суми бюджетного відшкодування. Вказані зміни відповідно до ст. 2 розділу ІІІ «Прикінцеві положення»Закону № 107-УІ набирають чинності з 01 січня 2008 року і діють до 31 грудня 2008 року. Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної сили дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи. Офіційне тлумачення положення частини першої ст. 58 Конституції України викладено в рішенні Конституційного суду України від 09.02.1999 року, в якому зазначено, що дію нормативно-правового акту в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, а тому до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Вказане порушення привело до завищення підприємством позивача суми бюджетного відшкодування за березень 2008 року в розмірі 5890139 грн.

Вказаним актом перевірки зафіксовано, що перевіркою не виявлено взаємовідносини підприємства позивача із субєктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні та інші документи, яких визнано судом недійсними або з субєктами господарювання, місцезнаходження яких не встановлено. Також актом зафіксовано, що залишок ПДВ по рядку 26 накопичувався з моменту реєстрації підприємства та актом перевірки № 4759/2320-34611849 від 26.12.2007 року зафіксовано правильність формування податкових зобовязань та податкового кредиту по податку на додану вартість та виникнення залишків по рядку 26 декларацій з ПДВ. Представником позивача суду надано реєстри отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.12.2006 року по 31.03.2008 року (а.с.46-95).

Даний акт перевірки був підписаний з боку позивача без зауважень.

На підставі вказаного акту перевірки Білгород-Дністровською обєднаною державною податковою інспекцією було винесено податкове повідомлення - рішення від 19.05.2008 року № 0000022334/0 форми «В3»про відмову у бюджетному відшкодуванні за звітний період березень 2008 року в сумі 5890139 грн. (а.с. 7).

Судом встановлено, що вказане податкове повідомлення рішення в адміністративному порядку позивачем не оскаржувалось.

Також судом встановлено, що підприємством позивача була подана податкова декларація з ПДВ за травень 2008 року (а.с. 106-109), в якій відображено у рядку 23.5. зменшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу в сумі 5890139 грн. та залишок відємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 26) в сумі 5890139 грн. Також суду надані податкові декларації з ПДВ за лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, з яких вбачається, що вказана сума відшкодована підприємству позивача за рахунок нарахувань ПДВ по деклараціях в наступних періодах в повному обсязі.

Проаналізувавши положення чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, враховуючи обставини справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Актом перевірки під час перевірки достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за березень 2008 року зафіксовано порушення пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», з урахуванням змін, внесених Законом України від 28.12.2007 року № 107-УІ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», виходячи з того, що закон зворотної сили не має та внесені зміни, що «бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)», стосуються лише періоду з 01 січня 2008 року.

Такий висновок перевіряючих є помилковим та не ґрунтується на приписах чинного законодавства, виходячи з нижчевикладеного.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету (бюджетне відшкодування) та строки проведення розрахунків визначено у п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість». Відповідно до пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 цього Закону сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні податкові періоди (у т.ч. розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 вказаного закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду. В такій редакції підпункт «а»пп. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону був викладений згідно із Законом «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»N 107-VI від 28.12.2007 року, яку було визнано неконституційною згідно з Рішенням Конституційного Суду N 10-рп/2008 від 22.05.2008, та повторно викладено в цій же редакції відповідно до Закону України N 309-VI від 03.06.2008 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України». До цього часу вказаний підпункт був в наступній редакції: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). При цьому податковий кредит звітного періоду, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування формується за рахунок: сум податків як нарахованих, так і сплачених платником податку у звязку з придбанням товарів (послуг) з метою їх використання у межах господарської діяльності платника податку (п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 цього ж Закону); сум відємного значення, розрахованого у попередньому податковому періоді, яке при відсутності податкового боргу з цього податку, зараховано до складу податкового кредиту такого звітного податкового періоду (абзац 3 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7); сум залишку відємного значення попереднього звітного податкового періоду після бюджетного відшкодування (п.п. «б»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7.)

Отже, як вбачається з наведеного, податковий кредит, який бере участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування, формується не тільки за рахунок сум податку, які фактично сплачені отримувачем товару його постачальникам у попередньому податковому періоді, що передує звітному. Залишок відємного значення, яке не відшкодовано в силу того, що не покривається сумою оплати у попередньому податковому періоді, включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, який в свою чергу, також візьме участь у розрахунку суми бюджетного відшкодування такого наступного періоду.

Актом перевірки зафіксовано, що залишок ПДВ по рядку 26 накопичувався з моменту реєстрації підприємства та актом перевірки № 4759/2320-34611849 від 26.12.2007 року зафіксовано правильність формування податкових зобовязань та податкового кредиту по податку на додану вартість та виникнення залишків по рядку 26 декларацій з ПДВ, що не заперечувалось представником відповідача і показаннями свідків. Представником позивача суду надано реєстри отриманих та виданих податкових накладних за період з 01.12.2006 року по 31.03.2008 року (а.с.46-95).

З наведеного випливає, що підпункт «а»п.п.7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції до 01.01.2008 року не повязував право на бюджетне відшкодування лише з оплатою, проведеною у попередньому періоді за операціями здійсненими у такому попередньому податковому періоді та з формуванням, у звязку із цим, податкового кредиту тільки у попередньому, а не у будь-якому з попередніх періодів, а лише обмежував суми відємного значення, які фактично можуть бути відшкодовані платнику, фактичною оплатою податку на додану вартість постачальникам товарів у попередньому податковому періоді. Правило переносу відємного значення попереднього звітного періоду означало, що в звітному податковому періоді у платника податку може виникнути право на бюджетне відшкодування, але платник податку може отримати лише ту частину, яка буде дорівнювати сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг) (п.п.«а»п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону), незалежно від того, у якому із попередніх звітних періодів виник податковий кредит.

З внесенням змін до підпункту «а»п.п.7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»у платника податків виникло право на відшкодування фактично оплаченого податку на додану вартість постачальникам товарів, в тому числі у попередніх податкових періодів.

Таким чином, підпункт 7.7.2. зазначеної норми Закону встановлює правила розрахунку сум, які підлягають бюджетному відшкодуванню і прямо передбачає включення до складу бюджетного відшкодування тих сум ПДВ, що були сплачені покупцем-платником податку постачальникам товарів та послуг у всіх попередніх податкових періодах, які передували періоду виникненню права на бюджетне відшкодування.

При цьому, Закон не обмежує право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду. Такий порядок бюджетного відшкодування випливає із вище приведеного системного аналізу норм Закону і не обумовлений внесенням змін до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону, чинних з 01.01.08р.

Відповідно до п.п. 7.7.3. п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Відповідно до пп. 7.7.4 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування,яка відображається у податковій декларації. З аналізу наведених норм закону вбачається, що право обрання способу належної платнику податків суми бюджетного відшкодування належить саме платнику податку, яким і скористався позивач при заповненні податкової декларації з ПДВ за березень 2008 року.

Судом встановлено, що підприємством позивача була подана податкова декларація з ПДВ за травень 2008 року (а.с. 106-109), в якій відображено у рядку 23.5. зменшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу в сумі 5890139 грн. та залишок відємного значення, якій після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового кредиту (рядок 26) в сумі 5890139 грн. Також з податкових декларацій з ПДВ за лютий 2009 року, березень 2009 року, квітень 2009 року, травень 2009 року, червень 2009 року, липень 2009 року, судом встановлено, що вказана сума відшкодована підприємству позивача за рахунок нарахувань ПДВ по деклараціях в наступних періодах в повному обсязі, тобто право позивача на бюджетне відшкодування на час розгляду справи вже поновлено. Проте незважаючи на те, що вказане податкове повідомлення рішення є фактично виконаним, воно залишається чинним та несе певні правові наслідки, тому для повного поновлення порушеного права платника податку позивача, суд прийшов до висновку, що це податкове повідомлення рішення повинно бути визнано судом нечинним з дня прийняття рішення суду.

Визнання вказаного податкового повідомлення рішення нечинним не надає право позивачу на повторне відшкодування суми 5890139 грн. та не є підставою для відображення у обліковій картки платника податку цієї суми.

Відповідно до ч.3ст. 162 КАС України суд може прийняти іншу постанову,яка б гарантувала дотримання і захист прав,свобод,інтересів людини і громадянина,інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

При таких обставинах суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково шляхом визнання нечинним податкового повідомлення рішення від 19.05.2008 року № 0000022334/0.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з ч.1 ст.69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

На підставі вищевикладеного та відповідно до вимог Закону України «Про податок на додану вартість»та керуючись ст.ст. 2,4,71,69, 94, 158, 160, 162, 163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АрселорМіттал Пекеджінг Україна»до Білгород-Дністровської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення рішення від 19.05.2008 року № 0000022334/0 задовольнити частково.

Визнати нечинним податкове повідомлення рішення від 19.05.2008 року № 0000022334/0, винесене Білгород-Дністровською обєднаною державною податковою інспекцією.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десяти денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або в порядку ч.5 ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Повний текст постанови складений 02 липня 2010 року.

Суддя Л.Р. Юхтенко