Рішення № 10426824, 14.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2010 р. Справа № 05/163-10

вх. № 4679/5-05

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з’явився,

відповідача - Козлової О.В. (довіреність від 20.01.10 р.),

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіабата" (м. Київ)

до Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" (м. Харків)

про стягнення 20570,07 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь основну грошову заборгованість в сумі 19317,60 грн., 3% річних в сумі 228,64 грн. та суму інфляційних витрат в розмірі 1023,83 грн. Свої позовні вимоги обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті товару за договорами купівлі-продажу.

Позивач надав письмове уточнення позовних вимог щодо періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних, в якому вказує період нарахування інфляційних в сумі 1023,83 грн. з грудня 2009 р. по квітень 2010 р. включно, а 3% річних в сумі 228,64 грн. - з 22.12.09 р. по 14.05.10 р.

Розглянувши це уточнення та докази його відправки відповідачу, суд вважає за можливе прийняти його в наданій редакції.

Позивач надав письмове пояснення, в якому вказує, що наявність договірних відносин між ТОВ "Адіабата" та ЗАТ "Техноімпекс" підтверджується здійсненням сторонами так званих "конклюдентних дій", а претензія з вимогою погасити існуючу грошову заборгованість, яка була направлена на адресу відповідача від 09.12.09 р., містить помилкове посилання на договори купівлі-продажу, оскільки передачу товару було здійснено лише на підставі видаткових накладних та довіреностей.

Відповідач надав відзив на позов, в якому він частково визнає позовні вимоги у розмірі 19546,24 грн., а саме 19317,60 грн. заборгованості та 228,64 грн. 3% річних. З позовними вимогами про стягнення 1023,83 грн. інфляційних втрат відповідач не погоджується та вказує, що згідно листа Верховного Суду України від 03.04.97 р. №62-97р "Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" позивач не має права на відшкодування інфляційних втрат за грудень 2009 р. Також, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення на 5 місяців згідно наведеного у відзиві графіку, посилаючись на тимчасові фінансові труднощі, викликані падінням попиту на будівельні матеріали.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач за видатковими накладними №236 від 24.10.08 р., №277 від 13.11.08 р., №159237 від 16.07.09 р. та №159251 від 16.07.09 р. поставив відповідачу товар (будівельні матеріали) на загальну суму 35982,08 грн. Товар прийняв представник відповідача за довіреностями №1213 від 24.10.08 р., №1355 від 13.11.08 р. і №1092 від 16.07.09 р.

Відповідач частково оплатив товар на загальну суму 16164,48 грн., про що вказує позивач в позовній заяві та підтверджує представник відповідача в судовому засіданні.

Заборгованість відповідача за отриманий товар за видатковими накладними №236 від 24.10.08 р., №277 від 13.11.08 р., №159237 від 16.07.09 р. та №159251 від 16.07.09 р. становить 19817,60 грн.

Згідно ст. 11 ЦК України, ст. 144 ГК України у відповідача виникло зобов’язання оплатити товар.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Так як сторонами не був визначений строк (термін) виконання відповідачем обов’язку оплати товару за вказаними вище видатковими накладними, позивач надіслав відповідачу претензію №266 від 09.12.09 р. з вимогою оплатити заборгованість за видатковими накладними в сумі 19817,60 грн., яку відповідач отримав за поштовою адресою 14.12.09 р., а за юридичною адресою - 18.12.09 р., про що свідчать повідомлення про вручення поштових відправлень відповідно за №13406 та №13376.

Згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Оскільки названою статтею не визначена форма пред'явлення вимоги кредитором, останній може здійснити своє право як шляхом надіслання претензії, так і шляхом звернення до боржника з листом, телеграмою тощо. При цьому боржник повинен виконати таке зобов'язання у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги кредитором. Таким днем слід вважати дату одержання вимоги боржником. Таким чином, враховуючи поштовий пробіг, останнім днем строку виконання відповідачем зобов’язання є 21.12.09 р.

Після отримання претензії, відповідач частково оплатив товар в сумі 500,00 грн., про що вказує позивач в позовній заяві та підтверджує представник відповідача в судовому засіданні.

Таким чином, заборгованість відповідача за отриманий товар за видатковими накладними №236 від 24.10.08 р., №277 від 13.11.08 р., №159237 від 16.07.09 р. та №159251 від 16.07.09 р. складає 19317,60 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вказаного позивач нарахував відповідачу інфляційні за період з грудня 2009 р. по квітень 2010 р. включно в сумі 1023,83 грн. та 3% річних за період з 22.12.09 р. по 14.05.10 р. в сумі 228,64 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних та 3% річних, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 3% річних за період з 22.12.09 р. по 14.05.10 р. в сумі 228,64 грн. підлягають задоволенню повністю, а в частині стягнення інфляційних за період з грудня 2009 р. по квітень 2010 р. включно в сумі 1023,83 грн. підлягають задоволенню частково – за період з 01.01.10 р. по 30.04.10 р. в сумі 849,97 грн., оскільки позивачем безпідставно взятий для розрахунку індекс інфляції за грудень 2009 р. (100,9), тому що заборгованість виникла у відповідача тільки з 22.12.09 р., а не з початку грудня 2009 р., на що вказує Верховний Суд України в своїх рекомендаціях №62-97 від 03.04.97 р.

Відповідно до ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Встановивши, що дії відповідача по визнанню позовних вимог не суперечать законодавству і не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і підлягаючими задоволенню частково.

Заява відповідача про надання розстрочки виконання рішення на п'ять місяців, згідно наведеного у відзиві графіку, не підлягає задоволенню, оскільки відповідач не надав доказів наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Відповідно до ст. 49 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 144 ГК України, ст.ст. 11, 525, 526, 530, 625, 692 ЦК України, ст.ст. 33-35, 43, 49, 78, 82-85, 121 ГПК України,

ВИРІШИВ:

1. Прийняти уточнення позивачем позовних вимог щодо періоду нарахування інфляційних втрат та 3% річних.

2. В позові відмовити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Техноімпекс" (61145 м. Харків, вул. Космічна, б.21, кв.914. Код ЄДРПОУ №31799372) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Адіабата" (01103 м. Київ, вул. Предславинська, б.34-Б. Код ЄДРПОУ №33402646) заборгованість за поставлений за видатковими накладними №236 від 24.10.08 р., №277 від 13.11.08 р., №159237 від 16.07.09 р. та №159251 від 16.07.09 р. товар в сумі 19317,60 грн., 3% річних за період з 22.12.09 р. по 14.05.10 р. в сумі 228,64 грн., інфляційні за період з 01.01.10 р. по 30.04.10 р. в сумі 849,97 грн., державне мито в сумі 203,96 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 234,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя