Рішення № 10426800, 06.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2010 р. Справа № 55/95-10

вх. № 4327/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Малишевої Т.А.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Іноземного підприємства "Юпітер", м. Харків

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків

про стягнення 2219,43 грн.

ВСТАНОВИВ:

Іноземне підприємство "Юпітер", м. Харків, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків, 1791,22 грн. заборгованості, 30,92 грн. 30% річних, 21,13 грн. пені, 376,16 грн. 1% за користування чужими грошовими коштами та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 196 W від 02.11.09 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 17 травня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 07 червня 2010 р.

Ухвалами господарського суду Харківської області від 07 червня 2010 р., 22 червня 2010 р. було відкладено розгляд справи на інший день.

Представник позивача у судовому засіданні підтримував позовні вимоги .

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичих осіб та фізичних осіб підприємців станом на 31 травня 2010 року юридична адреса відповідача -АДРЕСА_1, саме на вказану адресу судом направлялись процесуальні документи.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

02 листопада 2009 р. між Іноземним підприємством "Юпітер", м. Харків(позивач) та Фізичною особою підприємцем ОСОБА_2, м. Харків(відповідач) був укладений договір № 196W ,у відповідності до умов якого позивач зобов"язався в порядку та в строки, встановлені цим договором, передати у власність відповідача товар у визначеній кількості, відповідної якості і по узгодженій ціні, а відповідач, в свою чергу, прийняти товар та оплатити його на умовах, визначених в цьому договорі. Пунктом 3.3 договору передбачений порядок розрахунку, який здійснюється відповідачем напротязі 14 календарних днів з моменту поставки товару шляхом готівкового та/або безготівкового розрахунку. Пунктом 6.1 договору передбачено, що сторони дійшли згоди, що у разі прострочки відповідачем оплати поставленого товару вище строку, обумовленого в пункті 3.3 цього договору, відповідач зобов"язаний сплатити повну вартість товару, а також у відповідності зі ст. 692 ЦК України сплачує проценти за користування чужими грошовими коштами. Пунктом 6.2 договору передбачений розмір проценту, який складає 1% за кожен день від суми за весь час прострочки. Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі прострочки оплати товару, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочки, та у відповідності до ст. 625 ЦК України, суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки, а також 30% річних від суми заборгованності. Пунктом 10.1 договору передбачений строк його дії, а саме договір вступає в силу з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін, і діє до 31 грудня 2010 р.

На виконання умов вказаного договору позивачем було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 2791,22 грн., що підтверджується видатковою накладною № UP 318.21.11.2009/501/а від 21.11.09 р., яка підписана обома сторонами.

В графі "підстава" вказаної накладної зазначений договір № № 196W від 02.11.09 р., що свідчить про те, що поставка здійснювалась саме на виконання цього договору.

Як було вищезазначено, сторони у договорі чітко встановили строк оплати товару- напротязі 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідачем було частково оплачено вказаний товар на суму 1000 грн., що підтверджується витягами банку від 19.03.10 р., 31.03.10 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся до відповідача з вимогою вих. № 687//2010юр від 07.04.10 р. оплатити заборгованість у розмірі 1791,22 грн., що підтверджується поштовим описом та чеком.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти за отриманий товар не перерахував.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 1791,22 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі 1791,22 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі прострочки оплати товару, відповідач сплачує позивачу 30% річних від суми заборгованності.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення з відповідача 30% річних у сумі 30,92 грн. за прострочення виконання грошового зобов"язання підлягає задоволенню як правомірна.

Відповідно до ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 6.2 договору передбачений розмір проценту, який складає 1% за кожен день від суми за весь час прострочки.

Враховуючи це, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога щодо стягнення 376,16 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами підлягає задоволенню як правомірна(розрахунок перевірений судом).

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а саме те, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня , позовна вимога щодо стягнення з відповідача 21,13 грн. пені, яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, підлягає задоволенню як правомірна та вірно нарахована.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629, 692 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, м. Харків(АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2) на користь Іноземного підприємства "Юпітер", м. Харків(61124, м. Харків, просп. Гагаріна, буд. 167/1, р/р № 26006001065001 в Харківській філії ВАТ КБ "Південкомбанк", МФО 350813, код 34756078) 1791,22 грн. заборгованості, 30,92 грн. 30% річних, 21,13 грн. пені, 376,16 грн. 1% за користування чужими грошовими коштами, 102 державного мита та 236грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 08 липня 2010 року.