Рішення № 10426801, 06.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" липня 2010 р. Справа № 55/107-10

вх. № 4660/5-55

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - Данілової І.О.

відповідача- не з"явився

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ Україна Лімітед", м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків", м. Харків

про стягнення 23701,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "СБМ Україна Лімітед", м. Київ, звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків", м. Харків, 13606,78 грн. заборгованості, 4773,81 грн. пені, 4423,69 грн. інфляційних витрат, 897,45 грн. 3 % річних та судових витрат, мотивуючи свої вимоги тим, що відповідач в порушення умов договору № 147/12-08 Вх від 24.12.08 р. неналежним чином виконав свої зобов"язання щодо повної та своєчасної оплати товару.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 травня 2010 р. було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 14 червня 2010 р.

08 червня 2010 р. позивач надіслав до суду факсограму- клопотання, в якому просив суд відкласти розгляд справи, у зв"язку з неможливістю представника прибути у судове засідання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 14 червня 2010 р. було задоволено клопотання позивача про відкладення розгляду справи та відкладено її розгляд на 06 липня 2010 р.

Представник позивача у судовому засіданні підтримувала позовні вимоги.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою, суду не надав, причини неявки суду не повідомив.

Судом перевірено юридичну адресу відповідача, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичих осіб та фізичних осіб підприємців станом на 29 червня 2010 року юридична адреса відповідача - 61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 7, саме на вказану адресу судом направлялись процесуальні документи.

Представник позивача звернувся до суду з заявою про розгляд справи без застосування технічних засобів фіксації судового процесу. Ця заява розглянута судом та задоволена як така, що не суперечить чинному законодавству.

У відповідності до ст.75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, повно та всебічно дослідивши обставини та докази на їх підтвердження, вислухавши уповноваженого представника позивача, судом встановлено наступне.

24 грудня 2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "СБМ Україна Лімітед", м. Київ, (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків", м. Харків,(відповідач) був укладений договір № 147/12-08Вх, у відповідності до умов якого позивач зобов"язався доставляти і передавати на умовах та у встановлені даним договором строки непродовольчу продукцію у власність відповідача, а відповідач, в свою чергу, приймати його і оплачувати його на умовах даного договору. Пунктом 15.4 договору передбачена відповідальність, а саме за порушення строків оплати товару відповідач на вимогу позивача сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від простроченої суми за кожен день прострочення оплати. Пунктом 16.1 договору передбачено, що цей договрі набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до терміну, визначеному в п. 8 Угоди про Умови.

Сторони до договору уклали угоду про умови від 24.12.08 р., відповідно до п. 3 якої, строк платежу встановлений -60 календарних днів з дня поставки. Пунктом 8 вказаної угоди встановлений строк його дії- до 31.12.09 р.

На виконання умов вказаного договору позивачем була здійснена відповідачеві поставка товару на загальну суму 115127,42 грн., що підтверджується видатковими накладними ВН № № СБМ-004027, СБМ-004038 від 26.12.08 р., №№ СБМ-000053 від 16.01.09 р., СБМ-000124 від 28.01.09 р., СБМ-000163 від 03.02.09 р., СБМ-000277 від 11.02.09 р., СБМ-000355 від 24.02.09 р., СБМ-001401 від 04.08.09 р., СБМ-001518, СБМ-001519 від 19.08.09 р., СБМ-001795 від 01.10.09 р., СБМ-002054 від 22.10.09 р., СБМ-002134 від 03.11.09 р., СБМ-002154 від 05.11.09 р., СБМ-002282 від 03.12.09 р., які підписані обома сторонами.

На вимогу суду позивач надав письмові пояснення в яких зазначив, що інших договорів в усній чи письмовій формі, окрім договору № 147/12-08Вх від 24.12.08 р., між сторонами не укладалось.

З боку відповідача товар був отриманий уповноваженою особою на підставі довіреностей серії ЯПП № 120300/2839 від 29.12.08 р., ЯПН №№ 937050/2889 від 12.01.09 р., 937203/3042 від 26.01.09 р., 937265/3104 від 02.02.09 р., 937362/3201 від 09.02.09 р.,937383/3222 від 16.02.09 р., 098503/4943 від 03.08.09 р., 099978/5118 від 17.08.09 р., ЯПТ №№ 242009/5649 від 28.09.09 р., 242286/5926 від 19.10.09 р., 242438/6078 від 02.11.09 р., 242465/6105 від 02.11.09 р., серії 12ААА № 792756/6446 від 30.11.09 р., які видані на отримання цінностей від ТОВ "СБМ Україна Лімітед", м. Київ.

Як було вищезазначено, сторони у договорі чітко встановили строк оплати товару- 60 календарних днів з дня поставки.

Відповідачем було частково оплачено товар на загальну суму 47999,76 грн., що підтверджується витягами банку, доданими до позовної заяви, в графі "призначення платежу" яких зазначено:"оплата за електроінструмент по договору № 147/12-08Вх від 24.12.08 р."

Також відповідачем було частково повернуто товар на загальну суму 53520,86 грн. на підставі накладної на повернення № 14355 від 10.03.10 р.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було відправлено претензію № 21 від 01.04.10 р. на адресу відповідача з вимогою погасити заборгованість у сумі 13606,78 грн. та нараховану пеню. На доказ відправлення цього листа позивачем було надано до матеріалів справи належним чином засвідчену копію чеку та опису з відміткою про відправку.

Проте відповідач на вимогу не відреагував та грошові кошти за отриманий товар не перерахував.

Внаслідок неналежного виконання прийнятих на себе зобов"язань щодо повної та своєчасної оплати товару, у відповідача виникла заборгованість у сумі 13606,78 грн.(сума основного боргу), що і стало підставою позивачу для звернення до господарського суду з відповідним позовом.

Згідно із ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вказані обставини та враховуючи вимоги ст.629 Цивільного Кодексу України, а саме те, що договір є обов"язковим для виконання сторонами, враховуючи те, що відповідач отримав товар, що підтверджується належними доказами, проте докази здійснення ним повного розрахунку з позивачем в матеріалах справи відсутні, а також приймаючи до уваги те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості перед позивачем, хоча мав можливість скористуватись своїми процесуальними правами та надати документи в обгрунтування своєї позиції по справі, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача в частині стягнення коштів в сумі –13606,78 грн. правомірна та обгрунтована, така, що не спростована відповідачем, тому підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Ст. 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст. 610,611 ЦК України, порушенням зобов"язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов"язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов"язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги щодо стягнення 897,45 грн. 3% річних та 4423,69 грн. інфляційних витрат підлягають задоволенню як правомірні(розрахунок перевірений судом та є вірним).

Згідно зі ст.ст.193,198 ГК України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов"язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов"язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених законом або договором.

Враховуючи вимоги ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань", а саме те, що пеня обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня , позовна вимога щодо стягнення з відповідача 4773,81 грн. пені, яка нарахована позивачем за прострочення виконання грошового зобов"язання у відповідності до умов, передбачених вищевказаним договором, підлягає задоволенню.

У відповідності зі статтями 44, 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає необхідним витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача, з вини якого виник спір.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, ч.1 ст.530, 610, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України, ст.ст. 32, 33, 43, 44, 49, ст.ст.82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Караван будівельний Харків", м. Харків(61168, м. Харків, вул. Героїв Праці, 7, код ЄДРПОУ 34859030, п/р № 26006065159900 в АКІБ "Укрсиббанку", м. Харків, МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СБМ Україна Лімітед", м. Київ(03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, код ЄДРПОУ 35634814, п/р № 2600452240 в Пуаз "СЕБ Банк", м. Київ, МФО 300175) 13606,78 грн. заборгованості, 4773,81 грн. пені, 4423,69 грн. інфляційних витрат, 897,45 грн. 3 % річних, 237,02 рн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати відповідний наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст Рішення підписано 08 липня 2010 року.