Рішення № 10426787, 23.06.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" червня 2010 р.Справа № 15/36-518

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Бучинської Г.Б.

Розглянув справу

За позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль, 46000

до відповідача Гранітненської сільської ради с. Гранітне, Монастириський район, Тернопільська область, 48331

про стягнення 1.046,40 грн. заборгованості.

За участю представників сторін:

позивача:          завідувач юридичного сектору Сушко Анатолій Сергійович, довіреність № 1-1/1344 від 18.05.10 р.;

відповідача:          сільський голова Найда Василь Михайлович, паспорт№ НЮ 065616 від 26.01.06 р.

Суть справи:

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль звернулася до господарського суду з позовом до Гранітненської сільської ради, с. Гранітне, Монастириський район, Тернопільська область про cтягнення 1046,40 грн. заборгованості.

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено права та обов’язки, передбачені ст.ст. 20, 22, 811 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Відповідач витребуваних судом матеріалів не подав однак його представник в судовому засіданні проти позовних вимог заперечив посилаючись на те, що сільська рада не несе відповідальності за забір підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування, оскільки артезіанська свердловина перебуває на балансі Спілки власників земельних і майнових паїв "Граніт", а на балансі сільської ради артезіанська свердловина та водонапірна башта не значиться, на підтвердження чого подав відповідну довідку. Також пояснив, що воду використовують мешканці села для власних потреб.

Позивач проти доводів відповідача заперечив, посилаючись на те, що знаходження майна на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Що ж до права державної власності, то незалежно від того, на балансі якого державного підприємства знаходиться майно, воно не втрачає статусу державної власності. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов'язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Статтею 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження, зокрема здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель, природних ресурсів загальнодержавного та місцевого значення, відтворенням лісів. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 12 грудня 1994р. N 827 "Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення", підземні води відносяться до корисних копалин загальнодержавного значення. Звертає увагу суду на те, що в даному випадку предметом спору по справі є стягнення збитків, заподіяних державі в результаті самовільного водокористування, а оскільки згідно ст. 4 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачено, що суб'єктами відносин у сфері питної води та питного водопостачання є органи місцевого самоврядування, до сфери управління яких належать об'єкти питного водопостачання та у відповідності до ст. 10 Водного кодексу України до відання сільських, селищних, міських та районних у містах рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить: здійснення заходів щодо раціонального використання і охорони вод та відтворення водних ресурсів; контроль за використанням і охороною вод та відтворенням водних ресурсів; вирішення інших питань у галузі регулювання водних відносин у межах своєї компетенції, а тому Гранітненська сільська рада зобов'язана нести відповідальність за порушення вимог водоохоронного законодавства в частині відшкодування збитків, завданих державі в результаті самовільного водокористування.

Справа розглядається відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне:

Гранітненська сільська рада с. Гранітне, Монастириський район, Тернопільська область, зареєстрована в Єдиному державному реєстрі як юридична особа (код 14052806) 21.05.1997р. Монастириською районною державною адміністрацією, що підтверджується довідкою Головного управління статистики у Тернопільській області № 31-1313 від 19.03.2010р..

Відповідно до статті 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями повинно здійснюватись із додержанням обов’язкових екологічних норм.

Згідно ч. 2 ст. 3 Закону України "Про надра" від 27.07.1994р., земельні, лісові та водні відносини регулюються відповідним законодавством України.

Згідно ст. 48 Водного кодексу України спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, воно здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових та інших державних і громадських потреб.

Правилами п. 9 ст.44 Водного кодексу України водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

У відповідності до ст. 49 Водного кодексу України встановлено, що спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотанням водокористувача з обґрунтуванням потреб у воді, погодженого з державними органами. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 50 Водного кодексу України строки спеціального водокористування встановлюються органами, які видали дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадцяти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водокористування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

Статтею 38 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачено, що в порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Як вбачається із матеріалів справи, територіальна громада с. Гранітне, с. Гранітне, Монастириський район, Тернопільська область, в періоди з 06.09.2006р. по 31.12.2006р. та з 01.01.2007р. по 06.09.2007р., не маючи дозволу на спеціальне водокористування, що видається державними органами охорони навколишнього природного середовища –у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення, та обласною радою за погодженням з органами охорони навколишнього природного середовища –у разі використання води водних об'єктів місцевого значення (ст. 49 Водного кодексу України) здійснила забір води, в кількості 346,14 та 742,92 м3.

Даний факт порушення підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 06.09.2007р. (підписаного сільським головою Найдою В.М.. без заперечень), протоколом про адміністративне правопорушення № 001200 від 06.09.2007р., постановою про накладення адміністративного стягнення № 001200 від 06.09.2007р. та постановою про закінчення виконавчого провадження від 05.11.2007р. щодо стягнення з Найди В.М. 85 грн. штрафу.

Відповідно до Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" та Водного кодексу України, усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.

Підприємства, діяльність яких впливає на стан води, зобов’язані приймати заходи щодо забезпечення їх охорони та нести відповідальність за порушення Водного законодавства, передбачену п. 3 ст. 68 вищезазначеного Закону, п. 6 ст. 110, ст. 111 Водного кодексу України та ст. 1166 Цивільного кодексу України від 16.01.2003р., які передбачають обов’язок відшкодування заподіяної шкоди особою, яка її заподіяла, в повному обсязі.

Розрахунок розміру шкоди, заподіяної відповідачем навколишньому природному середовищу, в результаті його неправомірних дій, а саме внаслідок самовільного забору води за відсутності на те відповідного дозволу, здійснено відповідно до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації" затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству від 29 грудня 2001р. N 290 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України) і складає згідно поданого Розрахунку розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні 1.046,40 грн..

14.09.2007р. на адресу відповідача направлено претензію, яка залишена без відповіді і задоволення. Добровільно вказану суму відповідач не відшкодував, і станом на день розгляду справи за ним рахується не сплаченою 1.046,40 грн. збитків.

При таких обставинах позовні вимоги підлягають задоволенню як обґрунтовано заявлені та неоспорені відповідачем.

Сума шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності відповідно до п. 15 ст. 48 Закону України "Про державний бюджет України на 2009 рік" від 26.12.2008 року, є джерелом формування спеціального фонду місцевих бюджетів.

Доводи відповідача судом відхиляються як необґрунтовані.

Державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн. згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1, 2, 33, 43, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з Гранітненської сільської ради с. Гранітне, Монастириський район, Тернопільська область, код 14052806:

- на користь спеціального фонду місцевого бюджету Гранітненської сільської ради с. Гранітне, Монастириський район, Тернопільська область, код 14052806, р/р 31513921700387 в ГУДКУ в Тернопільській області, МФО 838012, код одержувача 23588177, код бюджету 24062100 –1.046,40 грн. збитків заподіяних державі в результаті самовільного водокористування;

- в доход Державного бюджету України 102 грн. державного мита;

- в доход Державного бюджету України, р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач –державний бюджет м. Тернопіль 22050003 –236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Рішення господарського суду набирає законної сили в десятиденний строк з дня його прийняття (підписання рішення).

4.Накази видати стягувачеві після набрання судовим рішенням законної сили.

5.На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) рішення "12" липня 2010р.через місцевий господарський суд.

                    Суддя