Рішення № 10426361, 08.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/30208.07.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «Мабілайн»

Простягнення 4321618,96 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача          Очеретяний М.І.

Від відповідача          не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «Мабілайн»4172344 грн. 27 коп. заборгованості по кредиту, 148515 грн. 61 коп. відсотків, 759 грн. 08 коп. пені, а всього 4321618,96 грн. заборгованості за кредитним договором № 60-09 від 12.03.2009р.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерним банком «Національні інвестиції»згідно Свідоцтва серія А01 № 306037 від 31.07.2009. найменування Банку змінено на Публічне акціонерне товариство „Банк „Національні інвестиції" та Товариством з обмеженою відповідальністю „Мабілайн" 12 березня 2009 року був укладений кредитний договір № 60-09.

Відповідно до умов Кредитного договору АБ „Національні інвестиції" зобов'язується надати Товариству кредитну лінію з лімітом кредитування у сумі 3 000 000,00 на строк з 12.03.2009р. по 13.04.2009р. включно.

Згідно пункту 4.1.1. Позивач відкрив Відповідачу позичковий рахунок № 20620316194 „Короткострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання" за яким обліковуються кошти по поповненню кредитної лінії та погашенню кредиту.

Додатковою угодою №1 до Кредитного договору було встановлено строк повернення кредиту "12" червня 2009 року.

Додатковою угодою №2 до Кредитного договору було встановлено строк повернення кредиту "10" листопада 2009 року.

Додатковою угодою №3 до Кредитного договору було встановлено строк повернення кредиту "10" червня 2010 року.

Додатковою угодою №4 до Кредитного договору було збільшено ліміт кредитування на 1 200 000,00 грн. та встановлено його на рівні 4 200 000,00 грн. починаючи з "19" квітня 2010 року .

Згідно заяви Відповідача 17.03.2009р. перераховано 3 000 000,00 грн.; 19.03.2009р.

Відповідачем повернуто 100 000,00 грн.; 24.03.2009р. відповідачем повернуто 2 329 500,00 грн.; 16.04.2010р. Відповідачем повернуто 126 155,73 грн.;

19.04.2010р. відповідно до заяви Відповідача перераховано 3 728 000,00 грн.

Таким чином, заборгованість по кредиту складає 4 172 344,27 грн. (3 000 000,00 -100 000,00 - 2 329 500,00 - 26 155,73+3 728 000,00 = 4 172 344,27).

Підтвердженням надання і повернення кредиту є виписки по особовому рахунку № 206203016194 „Короткострокові кредити в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання" .

Відповідно до п. 2.2. Кредитного договору плата за кредит встановлюється в розмірі 33 відсотків річних, які Відповідач, згідно п. 3.5. Кредитного договору зобов'язується сплачувати Банку щомісячно, не пізніше останнього робочого дня місяця, за які нараховані відсотки, та одночасно з кінцевим строком повернення кредиту шляхом перерахування на рахунок нарахованих відсотків № 206863016194 „Нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання".

За період з 01.04.2010р. по 26.05.2010р. нараховані відсотки в розмірі 148 515,61 грн. Підтвердженням чого є Виписки по особовим рахункам Відповідача № 206863016194 „Нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання", № 206973016194 „Прострочені нараховані доходи за кредитами в поточну діяльність, що надані суб'єктам господарювання до 31 дня".

Згідно з положеннями п. 4.3.3. Кредитного договору Позивач має право вимагати дострокового повернення кредиту та відсотків за користування ним у випадку, зокрема, несвоєчасної сплати відсотків.

Відповідно до змісту пункту 4.2.8. Кредитного договору, у випадку несвоєчасної сплати відсотків за користування кредитом Відповідач зобов'язаний достроково повернути кредит, нараховані відсотки за користування кредитом, сплатити штрафні санкції та відшкодувати завдану шкоду. Відповідач повинен виконати ці зобов'язання протягом трьох банківських днів з моменту пред'явлення Банком такої вимоги.

Пунктом 5.2. Кредитного договору встановлено, що за несвоєчасну сплату кредиту та/або відсотків за користування кредитом Позивач має право стягнути з Відповідача пеню за кожний день прострочення, яка обчислюється від суми простроченого платежу, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період за який сплачується пеня. Сплата пені не звільняє Позичальника від зобов'язання сплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Статтею 509 ЦК України визначення поняття зобов'язання та підстави його виникнення. Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ч. І ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач не виконав свої зобов’язання за кредитним договором, а саме кредитні кошти не повернув, не сплатив процентів, штрафних санкцій в строк, що вказаний в договорі.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Факт наявності боргу у Відповідача по кредиту в сумі 4172344,27 грн. Позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем на спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ст. 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачами не спростовано, що заборгованість відповідача по сплаті процентів за користування кредитом складає 148515,61 грн., і тому ця сума має також бути стягнута з відповідача.

Умовами кредитного договору передбачена сплата відповідачем пені за несвоєчасне виконання перед позивачем грошових зобов’язань. Отже, порушення відповідачем строків сплати кредиту, процентів, передбачених умовами кредитного договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 ЦК України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому позивачем також заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, а саме відповідно до п. 5.2 кредитного договору пені за несвоєчасне повернення основної суми кредиту та пеню за несвоєчасну сплату відсотків.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за період з 01.05.2010 по 26.05.2010 належить стягнути пеню за несвоєчасну сплату заборгованості по відсоткам 759,08 грн., відповідно до розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону та обставин справи, відповідачем, який жодного разу не направив до суду для участі в судових засіданнях свого повноважного представника, вимоги суду не виконані, контррозрахунку з приводу заявлених позивачем вимог не надано, належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

08.07.2010р. в судовому засіданні закінчено розгляд справи. Суддя за згодою представника позивача, на підставі ст.85 ГПК України, оголосив тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мабілайн»(04076, м. Київ, вул.. Електриків, 26, код ЄДРПОУ 34428178) на користь Публічного акціонерного товариства «Банк «Національні інвестиції»(01601, м. Київ, вул.. Володимирська, 54, код ЄДРПОУ 20017340) 4172344 (чотири мільйони сто сімдесят дві тисячі триста сорок чотири) 27 коп. заборгованості по кредиту, 148515 (сто сорок вісім тисяч п’ятсот п’ятнадцять) грн.. 61 коп. відсотків, 759 (сімсот п’ятдесят дев’ять) грн. 08 коп. пені, 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн.. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн.. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати відповідно до ст.. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко

Рішення підписано: 13.07.2010р.