Рішення № 10426147, 13.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 липня 2010 р. Справа № 14/68

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Булки В.І.,

при секретарі судового засідання Максимів Н.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ТзОВ "Легіон-Захід"

вул.Чорновола, буд. 103, кв.23, м. Івано-Франківськ, 76000

до відповідача ТзОВ "Д.Е.А. Україна"

вул. Незалежності, 4, м. Івано-Франківськ, 76018

про стягнення 10 581,74 грн. заборгованості

за участю представників сторін:

від позивача: Кужда І.Є.- виконавчий директор (наказ № 42 від 15.11.07);

від відповідача: не з"явилися.

встановив:

позивач позовні вимоги підтримує, просить позов задоволити, свої обгрунтування виклав у позовній заяві, при цьому вказує на:

-укладення між сторонами договорів на охоронні послуги №12/06-08 від 26.06.08 та №09/08-09 від 07.08.09, згідно умов яких клієнт (відповідач) доручив, а охорона взяла на себе обов"язки по підтриманню громадського порядку, охороні території, приміщень та майна замовника (позивача), розташованого за адресою Тисменицький р-н., с.Хом"яківка на умовах і в порядку, що передбачено даним договором;

-неналежне виконання відповідачем умов договорів що стосуються розрахунків, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість в розмірі 8 754,00грн.;

- порушення відповідачем загальних умов виконання зобов’язання (ст.526 Цивільного кодексу України);

-ст.625 Цивільного кодексу України, якою передбачено відповідальність за порушення грошового зобов"язання. Внаслідок чого позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати, що становить 1 178,01грн. та 649,00грн.

Відповідач двічі в засідання суду не з"явився, причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал суду від 21.06.10 та 06.07.10 не виконав, а саме: не представив суду відзив на позов і всі документи, що підтверджують заперечення проти позову, а також не направив копію відзиву позивачу.

Відповідач не скористався своїми правами наданим йому ст.22 ГПК України, а саме: знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії, брати участь в господарських засіданнях, подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду, наводити свої доводи і міркування з усіх питань, що виникають у ході судового процесу.

За наведених обставин та в силу ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами без участі відповідача, якого належно повідомлено про час, дату та місце проведення засідання суду.

Між сторонами укладено договори на охоронні послуги №12/06-08 від 26.06.08 та

№09/08-09 від 07.08.09.

Відповідно до п.1.1 договорів, клієнт (відповідач) доручив, а охорона взяла на себе обов"язки по підтриманню громадського порядку, охороні території, приміщень та майна замовника (позивача), розташованого за адресою Тисменицький р-н., с.Хом"яківка на умовах і в порядку, що передбачено даним договором.

Відповідно до п. 2.1 договору, загальна вартість охорони за один місяць становить

8 000,00грнивень без ПДВ (згідно додаткової угоди від 31.08.09 до договору № 1 від 26.06.08) та - 6 000,00 гривень без ПДВ (згідно додаткової угоди від 31.08.09 до договору № 2 від 07.08.09).

Вартість послуг охорони підлягає обов'язковій зміні (зростання, зменшення) прямопропорційно зміні індексу інфляції, встановленому Кабінетом Міністрів України (п 2.2 договору).

Передплата замовником проводиться щомісячно, не залежно від фактичного часу охорони і здійснюється замовником у термін 5-ти банківських днів кожного поточного місяця згідно з рахунком-фактурою (п. 2.4 договору).

В засіданні суду позивач зазначив, що договірні зобов'язання перед замовником ним виконано. В підтвердження даного факту педставив суду акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), а саме:

-акт № ЛЗ-0000209 від 31.10.09 на суму 8000,00 грн.;

-акт № ЛЗ-0000216 від 09.11.09 на суму 1 049,00 грн.;

-акт № ЛЗ- 0000210 від 31.10.09 на суму 6 000,00 грн.;

-акт № ЛЗ-0000226 від 30.11.09 на суму 6 000,00 грн.;

-акт № ЛЗ-0000253 від 30.12.09 на суму 5 705,00 грн.

Якщо замовник має заборгованість по оплаті послуг охорони, виконавець не несе перед замовником матеріальної відповідальності за можливі збитки. Якщо оплата не здійснена замовником до 20 числа виконавець має право тимчасово не охороняти об'єкт сповістивши про це замовника (2.4. Договорів №12/06-08, № 09/08-09).

Як вбачається з акту звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.01.2010 року заборгованість відповідача становила 9 049,00грн. (по договору №12/06-08) та 17 705,00 грн. ( по договору №09/08-09), всього на загальну суму 26 754,00 грн.

Проте, відповідач здійснив часткову опдату заборгованості, а саме:

-за договором № 12/06-08 від 26.06 08:

26.02.10 - 4 000,00грн.;

01.04.10- 4 000,00 грн.;

-за договором № 09/08-09 від 07.08.09:

05.05.10 - 4 000,00 грн.;

18.05.10 - 6 000,00грн.

Факт оплати відповідачем підтверджується банківськими виписками.

Отже, основний борг відповідача перед позивачем за договорами № 12/06-08 від 26.06 08 та № 09/08-09 від 07.08.09 становить 8 754, 00 грн.

За порушення відповідачем грошового зобов"язання по договорах, позивач на підставі ст.625 Цивільного кодексу України нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати, що становлять 1 179,01грн. та 649,00грн.

Станом на сьогоднішній день загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем становить 10 581,74грн.

Беручи до уваги викладене вище, суд приходить до висновку про задоволення позову і виходить з наступних підстав.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договори про охоронні послуги № 12/06-08 від 26.06 08 та № 09/08-09 від 07.08.09 укладені в межах чинного законодавства і є правомірними, оскільки їх недійсність прямо не встановлена законом та вони не визнані судом недійсними (ст.204 ЦК України).

Згідно з ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно з ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

У відповідності до умов даних договорів сторонами визначено права та обов’язки сторін за договорами, порядок здійснення розрахунків.

Згідно з ч.1, ч.2, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Позивачем відзначено, що у відповідача за неналежне виконання умов договорів виникла заборгованість у розмірі 8 754,00грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором.

За таких обставин, позивач нарахував відповідачу 3% річних та інфляційні втрати, що становлять 1 178,01грн. та 649,00грн.

Відповідачем заборгованість не спростована, а доказів, які б підтверджували протилежне, суду не подано.

Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Позивачем доведено обставини, на які він посилався. Отже, вимога позивача правомірна та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

З огляду на фактичні обставини справи суд прийшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з відповідача заборгованості в розмірі

10 581,74грн.

Судові витрати відповідно до ст.49 ГПК України слід покласти на відповідача.

На підставі наведеного, керуючись ст.124 Конституції України, ст.ст.11,204,509,526,530,625,629,901,903 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 Господарського кодексу України, ст.ст.33,43,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов задоволити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Д.Е.А. Україна", м.Івано-Франківськ, вул.Незалежності, 4 (код ЄДРПОУ 34624051) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Легіон-Захід", м.Івано-Франківськ, вул.Чорновала, 103/23 (код ЄДРПОУ 32606030) 10 581,74грн. (десять тисяч п"ятсот вісімдесят одну гривню 74коп.), 105,81грн. (сто п"ять гривень 81коп.) держмита та 236,00грн. (двісті тридцять шість гривень 00коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Булка В.І.

Рішення підписане 19.07.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

Помічник судді Гандера М.В. 19.07.10