Рішення № 10426146, 15.07.2010, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Шевченка 16, м.Івано-Франківськ, 76000, тел. 77-96-83

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2010 р. Справа № 2/63

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Круглової О.М.

при секретарі судового засідання Григорійчук Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Торгово-промислового об'єднання "Аріста" вул.Щорса,39, м.Донецьк, 83050

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит" вул. Заводська, 4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552

про стягнення 59196,69 грн. заборгованості.

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явилися.

від відповідача: Кузь А.П. - представник, (довіреність №14/151 від 02.02.2009р. )

Позивач звернувся до суду з позовною заявою за Вх.№2756 від 15.06.10 про стягнення з відповідача 59196,69 грн. боргу, в тому числі 56651,72 грн. заборгованості за поставлений товар та виконані роботи, 2227,72 грн. пені та 317,25 грн. - 3% річних за період прострочки з 27.03.10 по 04.06.10 .

Позивач в засідання суду не з"явився, направив суду клопотання за Вх.№5791 від 12.07.10, в якій просив слухати справу без його участі. Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на виконання умов Договору №0001050509УП від 05.05.09 він здійснив поставку обладнання та виконані роботи, за що відповідач в повному обсязі не розрахувався.

Відповідач в засіданні суду будь-яких заперечень в спростування позовних вимог чи доказу оплати боргу суду не надав .

Відповідно до ч.3 ст.22 ГПК сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходи до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

За таких обставин, згідно ст.75 ГПК України та ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд вважає за можливе розглянути справу без участі повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами, враховуючи, що у суду є всі необхідні докази для вирішення спору по суті, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушеного права.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представника відповідача, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог, враховуючи наступне:

З матеріалів справи вбачається, що на виконання Договору сторін №0001050509УП від 05.05.09 позивач поставив відповідачу обладнання на загальну суму 184609,87 грн., що підтверджується накладною №02/0601 від 02.06.09 (а.с.16), довіреністю серії ЯПО №181833 від 28.05.09 (а.с.17) та виконав монтаж вказаного обладнання і пуско-налагоджувальні роботи на суму 41997 грн., що підтверджується актом прийому-передачі від 19.03.10 (а.с.18).

Загальна сума договору складала 226606,87 грн. (п.3.1 Договору).

Відповідно до п.3.5.1 оплата за договором проводиться в розмірі 30% вартості договору протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання договору, згідно п.3.5.2 договору в розмірі 45 % вартості договору протягом 5-ти банківських днів по факту готовності обладнання до відправки, відповідно до п.3.5.3 договору в розмірі 25% протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання двохстороннього акту виконаних робіт.

Відповідач виконав умови п.3.5.1 і п.3.5.2 Договору та оплатив 75 % суми Договору (вартості отриманого обладнання) в розмірі 169955,15 грн., однак порушив умову п.3.5.3 Договору (не провів повної оплати по Договору), тому заборгованість станом на день звернення до суду перед позивачем становила 56651,72 грн., яка складає суму основного боргу.

Відповідно до ст.629 ЦК України Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться в ст.ст. 179, 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

На час розгляду справи відповідачем не подано доказу повної оплати боргу, а тому суд вважає позовну вимогу щодо стягнення 56651,72 грн. заборгованості за поставлений товар та виконані роботи обгрунтованою і такою, що підлягає до задоволення.

Також обгрунтованими є вимоги позивача щодо стягнення 2227,72 грн. пені та 317,25 грн. - 3% річних за період прострочки з 27.03.10 по 04.06.10 з врахуванням наступного:

Відповідно до ст.625 ЦК України встановлено, що в разі порушення терміну виконання грошового зобов"язання сторона повинна сплатити суму боргу з врахуванням інфляційних та 3% річних.

Статтею ст.216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

В силу ст.546 ЦК України виконання зобов’язання може забезпечуватися, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), якою, з огляду на положення ст.549 ЦК України, є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. При цьому, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що пеня нараховується за весь час прострочення виконання зобов"язання по оплаті у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, а також у випадку просторчення заборгованості більше ніж на 60 календарних днів передбачена відповідальність у вигляді 3% річних, що мало місце в даному випадку.

Частиною 6 статті 232 ГК України, встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, що позивачем дотримано.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).

Згідно із ч.1, 2 ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, до стягнення підлягають 56651,72 грн. основного боргу, 2227,72 грн. пені та 317,25 грн. - 3% річних.

Судові витрати покласти на відповідача відповідно до ст.49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.124,129 Конституції України, ст.ст. 179, 193 ГК України, ст.ст. 509, 526, 546, 549, 625, 629, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

ВИРІШИВ:

позов Товариства з обмеженою відповідальністю " Торгово-промислового об'єднання "Аріста" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит" про стягнення 59196,69 грн. заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Уніплит", вул. Заводська, 4, смт.Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552 (код 30905968) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгово-промислового об'єднання "Аріста" вул.Щорса,39, м.Донецьк, 83050 (код 33221885) –56651 (п"ятдесять шість тисяч шістсот п"ятдесять одну) гривню 72 коп. основного боргу, 2227 (дві тисячі двісті двадцять сім) гривень 72 коп. пені, 317 (триста сімнадцять) гривень 25 коп. - 3% річних, 592 (п"ятсот дев"яносто дві) гривні 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ суду видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, у разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя                                                            Круглова О.М.

Рішення оформлене та підписане відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 19.07.10.

Виготовлено в АС "Діловодство суду"

___помічник судді Шунтов О.М. 19.07.10