Ухвала суду № 104253802, 11.05.2022, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/13698/2012

Провадження № 4-с/344/15/22

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області у складі:

головуючого судді Шамотайла О.В.,

секретаря судового засідання Устинської Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську скаргу ОСОБА_1 , суб`єкт оскарження- приватний виконавець виконавчого округу м.Києва Мельник Роман Іванович, приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицький Володимир Васильович, заінтересована особа -Товартство з обмеженою відповідальністю «Росвен Інвест Україна» про визнання неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельник Роман Івановича щодо винесення постанов у виконавчому провадженні ВП №61677652 від 26.07.2021 року та скасування постанови приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП №67159230 від 15 жовтня 2021року.

В С Т А Н О В И В:

До Івано-Франківського міського суду звернувся із скаргою ОСОБА_1 просить поновити строк для подання скарги на постанову приватного виконавця; визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельник Романа Івановича щодо винесення постанов у виконавчому провадженні ВП № 61677652 від 26.07.2021 неправомірними; скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Івано-Франківської області Витвицького Володимира Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП №67159230 від 15.10.2021 з виконання виконавчого листа №0907/13698/2012 від 20.08.2013, виданого Івано-Франківським міським судом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 . Скаргу мотивовано тим, що відкриваючи виконавче провадження приватним виконавцем не дотримано вимог ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII, оскільки приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мельник Р.І. виконавчий документ прийнято до виконання всупереч законодавства, оскільки боржник- фізична особа зареєстрований та мешкає у Івано-Франківські області, за адресою: АДРЕСА_1 , нерухомості чи іншого майна на території м. Києва він не має. Зважаючи на те, що у виконавчому документі зазначено місце реєстрації фізичної особи боржника, яке знаходиться на території Івано-Франківської області, тобто не в межах виконавчого округу, в якому здійснює діяльність ОСОБА_2 як приватний виконавець, то він не мав підстав для прийняття виконавчого документу до виконання через те, що виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, та відкривати виконавче провадження. Вважає, що приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мельник Р.І. прийнято постанови з перевищенням наданих законом повноважень, адже жодна з підстав, визначених законом для відкриття виконавчого провадження на території м. Києва, була відсутня. Скаржник зазначає, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВАП №61677652 від 31.03.2020 року. не отримував. Зазначає, що 14 січня 2022 року від приватного виконавця Витвицького В.В. йому стало відомо, що товариством з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» виконавчий лист у Справі № 0907/13698/2012 про стягнення з нього ( ОСОБА_1 ) заборгованості за кредитним договором №13.2940 від 02.02.2006 року в загальному розмірі 115 143,01 грн. (сто п`ятнадцять тисяч сто сорок три гривні 01 копійка) пред`явлено до примусового виконання приватному виконавцю Витвицькому Володимиру Васильовичу, яким винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67159230 від 15 жовтня 2021 року. Звертає увазу суду на те, що 31 січня 2022 року під час ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження ВП №67159230 від 15 жовтня 2021 року, ним отримано копію постанови про відкриття виконавчого провадження ВП №67159230 від 15 жовтня 2021 року.

В судове засідання скаржник не з`явився, через канцелярію суду його представником подано заяву відповідно до змісту якої просив скаргу задоволити з наведених в ній підстав та розглянути у відсутності сторони скаржника.

В судове засідання зацікавлена особа - приватний виконавець Витвицький В.В., зацікавлена особа приватний виконавець Мельник Р.І.. повторно не з`явились, про час та місце розгляду були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

В судове засідання представник стягувача Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», повторно не з`явився, про час та місце розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Відповідно до ч. 2 ст. 450 ЦПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд встановив наступне.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельник Р.І. перебував виконавчий лист у Справі № 0907/13698/2012 виданий 20.08.2022 Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «ПроКредитБанк», код ЄДРПОУ 21677333, заборгованість за кредитним договором №13.2940 від 02.02.2006 року в загальному розмірі 115 143,01 грн. (сто п`ятнадцять тисяч сто сорок три гривні 01 копійка). Постановою від 31.03.2020 року відкрито виконавче провадження ВАП №61677652 з виконання виконавчого листа № 0907/13698/2012.

Згідно з ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" (надалі - Закон № 1404-VIII) передбачено право та порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців.

Судом встановлено, що при відкритті виконавчого провадження приватним виконавцем не дотримано вимог ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII, оскільки приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Мельник Р.І.. виконавчий документ прийнято до виконання всупереч законодавства, оскільки боржник фізична особа зареєстрований та мешкає у Івано-Франківській області, ніякого майна не території м. Києва не має.

Суд вважає, що такі дії приватного виконавця порушують права боржника у виконавчому провадженні.

За приписами ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VIII приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України.

Отже, приписи ч. 2 ст. 24 Закону №1404-VІІІ стосовно можливості прийняття приватним виконавцем виконавчих документів за місцезнаходженням майна боржника стосуються виконавчих документів, боржником в яких є юридична особа.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону №1404-VІІІ, у виконавчому документі зазначається адреса проживання чи перебування фізичної особи боржника або стягувача.

У виконавчому документі, на підставі якого відкрите виконавче провадження, (виконавчому листі від 31.03.2020 року № 0907/13698/2012, що видав Івано-Франківський міський суд) зазначена адреса боржника: адреса реєстрації, яка знаходиться в межах Івано-Франківської області, а саме: АДРЕСА_1 .

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 3 цього Закону, за зверненням стягувача про примусове виконання рішення.

Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Зважаючи на те, що у виконавчому документі зазначено місце реєстрації фізичної особи боржника, яке знаходиться на території Івано-Франківської області, тобто не в межах виконавчого округу, в якому здійснює діяльність ОСОБА_2 як приватний виконавець, суд вважає, що він не мав підстав для прийняття виконавчого документу до виконання через те, що виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання, та відповідно відкривати виконавче провадження. В даному випадку виконавець мав повернути стягувачу виконавчий документ без прийняття до виконання, як це передбачено п. 10 ч. 4 ст. 4 Закону №1404-VІІІ, відповідно до якого виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Отже, судом встановлено, що місце проживання боржника не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Мельник Р.І. здійснює діяльність та відомості щодо якої внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчий документ № 0907/13698/2012. у виконавчому провадженні ВАП №61677652 прийнято до виконання не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи.

З огляду на викладене, суд вважає, що оскаржувана постанова від 31.03.20210 приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельник Р.І. прийнята з перевищенням наданих законом повноважень, адже жодна з підстав, визначених законом для відкриття виконавчого провадження на території міста Києва, була відсутня.

Пунктом 9 статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що однією із засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Враховуючи положення статті 24 Закону №1404-VІІІ, майном є саме грошові кошти, а не банківські рахунки.

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29 січня 2021 року у справі №160/12729/19.

Відповідно до правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Верховного Суду.

Згідно з п.10 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувану органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 09.12.2020р по справі 460/3537/20 зазначено «Аналіз положень Закону №1404-VІІІ дозволяє дійти висновку, що приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувачу. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Якщо ж виконавчий документ пред`явлено до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця за місцезнаходженням майна боржника до заяви про примусове виконання рішення обов`язково додається документальне підтвердження, що майно боржника (грошові кошти на рахунках в банках або інших фінансових установах) знаходиться(-яться) на території, на яку поширюється компетенція органу державної виконавчої служби, або в межах виконавчого округу приватного виконавця (абзац 4 пункту 3 розділу III Інструкції №512/5).

Приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи, місце виконання яких знаходиться у межах його виконавчого округу, в іншому випадку - виконавець зобов`язаний повернути виконавчий документ стягувану. У свою чергу, місце виконання визначається, виходячи із місця проживання/перебування боржника або з місцезнаходження майна боржника.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 30 квітня 2020 року у справі №580/3311/19 (провадження № К/9901/1021/200).

У Постанові Верховного Суду від 31.03.2021 року у справі №380/7750/20 (провадження №К/9901/1690/21) висловлено правову позицію, суть якої полягає у тому, що сама лише вказівка на місце проживання, яке не має жодного взаємозв`язку з особою боржника, не може вважатися достатньою підставою для прийняття виконавчого документа приватним виконавцем, територіальний округ якої охоплює місце виконання, визначеного за цією адресою. За описаної вище ситуації (мовиться про справу №380/7750/20) визначення місця виконання виконавчого документа щодо позивача (як фізичної особи-боржника) має відбуватися за зареєстрованим місцем проживання боржника. Будь-яка інша адреса місця проживання чи відомості про місце перебування особи-боржника можуть слугувати додатковою інформацією і сприяти примусовому виконанню рішення, але не використовуватися як юридичний факт, з яким Закон України «Про виконавче провадження» пов`язує місце виконання рішення, а з ним і виконавчий округ приватного виконавця.

За матеріалами скарги, відповідачу у справі було відомо про зареєстровану адресу боржника, а Закон України «Про виконавче провадження» містить чітку вказівку на те, що виконавчі документи приймаються до виконання за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, а не довільно, без будь-яких підтверджень, зазначених у виконавчому документі.

Тому суд вважає, що приватний виконавець не мав повноважень відкривати виконавче провадження стосовно боржника ОСОБА_1 , який не проживає у м. Києві та у Київській області, а також у нього відсутнє майно, розташоване на території Київської області.

В постанові Верховного суду №160/15005/20 від 05.05.2021 встановлено, що приватний виконавець діяв неправомірно, оскільки ухвалив постанову про відкриття виконавчого провадження за відсутності належного підтвердження того, що боржник має майно на території міста Києва чи фактично там проживав.

Відкриття виконавчого провадження з порушенням правил місця виконання рішення має наслідком порушення прав сторін, оскільки призводить до штучного збільшення витрат виконавчого провадження внаслідок віддаленості місцезнаходження органу чи особи, які здійснюють примусове виконання судового рішення, й безпосереднього місця вчинення виконавчих дій, що визначається місцем проживання, перебування боржника або місцезнаходженням його майна. Крім того, виконання судового рішення не за місцезнаходженням майна боржника або його місцем проживання ускладнює процес виконання та може призводити до порушення строків виконання судового рішення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що приватним виконавцем не дотримано положень ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження», який не мав законних підстав приймати до свого провадження виконавчий документ та здійснювати будь-які виконавчі дії.

Крім того, судом встановлено, що на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області у цивільній справі № 0907/13698/2012 від 20 червня 2013 року, за позовом Публічного акціонерного товариства «ПроКредитБанк» до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , про стягнення боргу, яке набрало законної сили 16 липня 2013 року, Івано-Франківським міським судом 20 серпня 2013 року на виконання судового рішення у Справі № 0907/13698/2012, видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_4 на користь АТ «ПроКредитБанк», код ЄДРПОУ 21677333, заборгованість за кредитним договором №13.2940 від 02.02.2006 в загальному розмірі 115 143,01 грн. (сто п`ятнадцять тисяч сто сорок три гривні 01 копійка).

Стягувачем-АТ «ПроКредитБанк», виконавчий лист у Справі № 0907/13698/2012 про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором №13.2940 від 02.02.2006 в загальному розмірі 115 143,01 грн. (сто п`ятнадцять тисяч сто сорок три гривні 01 копійка) пред`явлено до Івано-Франківського міського відділу ДВС ГУЮ в Івано-Франківській області, за яким державним виконавцем Кузик І.І. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

29 травня 2017 року державним виконавцем Івано-Франківського міського відділу ДВС ГУЮ в Івано-Франківській області Кузик І.І. винесено постанову про повернення виконавчого листа у Справі № 0907/13698/2012 на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», стягувачу.

Ухвалою Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області 10 березня 2020 року за заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» про заміну стягувача у виконавчих листах, виданих Івано-Франківським міським судом 20 серпня 2013 року у цивільній справі № 0907/13698/2012, заяву, задоволено. Замінено стягувача ПАТ «ПроКредит Банк» (код ЄДРПОУ 21677333, адреса місцезнаходження: 03115, м. Київ, пр.-т Перемоги, 107-А) на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ Україна» (код ЄДРПОУ 37616221, адреса місцезнаходження: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, будинок 6) у виконавчих листах, виданих Івано-Франківським міським судом 20 серпня 2013 року у цивільній справі № 0907/13698/2012 про стягнення із ОСОБА_1 115 143,01 грн. заборгованості за кредитним договором та 1151,43 грн. витрат по оплаті судового збору.

15 жовтня 2021 року приватним виконавцем Витвицьким В.В. за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА» на виконання виконавчого листа у справі № 0907/13698/2012 про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором №13.2940 від 02.02.2006 року в загальному розмірі 115 143,01 грн. (сто п`ятнадцять тисяч сто сорок три гривні 01 копійка), винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67159230.

Відповідно до п. 1 ч. 1, ч.ч. 2,3 ст. 23 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року (чинного на час пред`явлення листів до виконання) строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються пред`явленням виконавчого документа до виконання. Після переривання строку пред`явлення виконавчого документа до виконання перебіг строку поновлюється. Час, що минув до переривання строку, до нового строку не зараховується. У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення виконавчого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення.

Згідно з ч. 5 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 22 цього Закону.

05.10.2016 набув чинності Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII, а Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року втратив чинність (крім статті 4).

Частиною 1 ст. 12 ЗУ «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі Закон від 02.06.2016) встановлено, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Пунктом 5 Розділу XIII «ПРИКІНЦЕВІ ТА ПЕРЕХІДНІ ПОЛОЖЕННЯ» Закону від 02.06.2016 встановлено, що виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Отже, трьохрічний строк повторного пред`явлення виконавчого листа у справі № 0907/13698/2012, до виконання закінчувався закінчився 29 травня 2020 року.

15 жовтня 2021 року приватним виконавцем Витвицьким В.В. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №67159230 на примусове виконання виконавчого листа у справі № 0907/13698/2012, виданого Івано-Франківським міським судом про стягнення з ОСОБА_4 115 143,01 грн. заборгованості за кредитним договором та 1151,43 грн. витрат по оплаті судового збору.

Проте, з дня повернення виконавчого листа - 29.05.2017 відраховується строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, який дорівнює 3 роки та закінчується 29.05.2020.

У зв`язку з цим, у приватного виконавця були підстави для повернення виконавчого листа з підстав пропуску строку пред`явлення його до виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 449 ЦПК України, ч. 5 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Оскаржувана постанова приватного виконавця була винесена 15.10.2021. Скаржник отримав постанову про відкриття виконавчого провадження 31.01.2022. Таким чином, саме після ознайомлення скаржника з виконавчим провадженням, отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, , скаржник мав реальну можливість сформувати позицію щодо порушення, на його думку, приватним виконавцем вимог ЗУ «Про виконавче провадження». У зв`язку з цим, 10-тиденний строк для оскарження постанови приватного виконавця має відраховуватися з дня ознайомлення скаржника з цією постановою, тобто з 31.01.2022.

Враховуючи, що представник скаржника звернувся до суду поштою 09.02.2022, тобто в 10-тиденний строк, то строк на оскарження ним не пропущено.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Неправомірні дії - це дії, які порушують положення законів, інших нормативних актів і принципів права.

Приватним виконавцем Витвицьким В.В. виконавчого округу Івано-Франківської області в порушення вимог частини першої статті 12. Закону України «Про виконавче провадження», без рішення Івано-Франківського міського суду про поновлення такого строку, 15 жовтня 2021 року винесена Постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 67159230 за заявою товариства з обмеженою відповідальністю «РОСВЕН ІНВЕСТ УКРАЇНА», за виконавчим листом від 20 серпня 2013 року, у справі № 0907/13698/2012, який видано Івано-Франківським міським судом.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч. 1 ст. 451 ЦПК України, за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, скарга ОСОБА_4 на дії та рішення приватного виконавця є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Згідно пп. «а» ч. 1 ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи.

Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом (ч. 2 ст. 449 ЦПК України).

Судом встановлено, що копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 15 жовтня 2021 року ВП № 67159230 за виконавчим листом від 20 серпня 2013 року, у справі № 0907/13698/2012, який видано Івано-Франківським міським судом, ОСОБА_4 отримано 31.01.2022 року.

Враховуючи, що наведена скаржником причина пропуску процесуального є поважною, оскільки свідчить про наявність об`єктивних обставин, про які йому не було відомо до подання скарги, суд дійшов висновку про поновлення ОСОБА_4 пропущеного ним строку на її подання.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 37, 70 Закону України "Про виконавче провадження", ст.ст. 447-453 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Скаргу задовольнити.

Поновити скаржнику- ОСОБА_1 строк для подання скарги.

Визнати дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Мельник Романа Івановича щодо відкриття виконавчого провадження та закінчення виконавчого провадження ВАП №61677652- неправомірними.

Скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу Витвицького Володимира Васильовича про відкриття виконавчого провадження ВП №67159230 на примусове виконання виконавчого листа у Справі № 0907/13698/2012, від 20.08.2013 року, виданого Івано-Франківським міським судом про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , номер картки платника податків НОМЕР_1 .

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя О.В.Шамотайло