Ухвала суду № 10414112, 16.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Качуріна Л.С.

Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 червня 2010 року справа №2а-27491/09/1270

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Арабей Т.Г.

суддів Юрко І.В., Геращенка І.В.

при секретарі Тімченко М.Ю.

за участю:

представника позивача: Тєрєховської Н.Є., за довіреністю

представника відповідача 1 Басакіна В.В., за довіреністю

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року по адміністративній справі № 2а-27491/09/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства “Стахановський завод феросплавів” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за червень 2009 року у сумі 4669333,00 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2009 року ВАТ “Стахановський завод феросплавів ” звернулося до суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську, Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за червень 2009 року в сумі 4669333,00 грн.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 року у справі №2а-27491/09/1270 задоволено позов ВАТ “Стахановський завод феросплавів ”, внаслідок чого стягнуто з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів»,бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за червень 2009 року у сумі 4669333,00 грн. та витрати по сплаті судового збору в сумі 1703,40 грн.

Не погодившись з судовим рішенням, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду 1 інстанції та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Апеляційна скарга мотивується порушенням місцевим судом норм матеріального права та процесуального права, а саме: п.п. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п.9ч.1 ст.3,ст.159 КАС України.

Згідно довідки не підтвердженими вважаються суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 339927,00 грн. у звязку з відсутністю результатів проведення зустрічних перевірок, тому неможливо підтвердити суму надмірної сплати ВАТ “Стахановський завод феросплавів ” як юридичного факту, з яким Закон повязує виникнення права платника на отримання бюджетного відшкодування.

Тобто, право відшкодування податку на додану вартість виникає лише при фактичній надмірній сплаті такого податку, а не з самого факту існування зобовязання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

ВАТ “Стахановський завод феросплавів ” надало заперечення на апеляційну скаргу, в якому просило залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення першої інстанції без змін.

Представник позивача у судовому засіданні заперечував проти задоволення апеляційної скарги та підтримав рішення суду І інстанції.

Представник апелянта - першого відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Другий відповідач Головне управління державного казначейства України в Луганській області до суду не зявився, був належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає останні необґрунтованими, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Як встановлено в суді першої та апеляційної інстанції позивач ВАТ «Стахановський завод феросплавів» є юридичною особою , включене до ЄДРПОУ за номером 00186513, є платником податку на додану вартість з 10 липня 1997 року . 31.01.2009 року позивачу видано нове свідоцтво платника ПДВ № 100160782 у зв'язку із переведенням на податковий облік до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків м. Луганська.

20.07.2009 року ВАТ «Стахановський завод феросплавів» надало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2009 року, згідно даним якої до відшкодування з бюджету на рахунок платника у банку заявлено суму ПДВ у розмірі 4669333,00 грн.

В період з 06.08.2009 року по 19.08.2009 року спеціалістами СДПІ по роботі з ВПП у м. Луганську була проведена позапланова виїзна документальна перевірка ВАТ «Стахановський завод феросплавів» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень 2009 року на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.05.2009 року по 31.05.2009 року.

За результатами перевірки була складена довідка від 19.08.2009 року №650/08-3/00186513, згідно висновку якої перевіркою підтверджено заявлену ВАТ «Стахановський завод феросплавів» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за червень 2009 року в сумі 4156640,00 грн., або 89,02% від загальної суми дозволеного податкового кредиту у травні 2009 року, та за результатами перевірки неможливо було підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування по декларації за червень 2009 року у сумі 512693,00 грн., або 10,98% від загальної суми заявленого податкового кредиту у травні 2009 року, яку буде підтверджено після отримання відповідей на надіслані запити по зустрічних перевірках, що повязано з виконанням вимог абзацу 2 п.4.3 р.4 Методичних рекомендацій щодо взаємодії між підрозділами органів державної податкової служби України при організації та проведенні перевірок достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджених наказом ДПА України від 18.08.2005 року №350.

Отже, відповідач фактично визнав, що позивачем виконані всі вимоги Закону щодо нарахування бюджетного відшкодування частки сум ПДВ та на час подання апеляційної скарги не підтвердженими вважається сума 339927 гривень.

Крім того, перевіркою не встановлено порушень у визначенні податкового кредиту за травень 2009 року, основних показників податкової декларації з ПДВ за червень 2009 року та достовірність нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню за червень 2009 року.

У зазначеній довідці про результати перевірки також зазначено, що ВАТ «Стахановський завод феросплавів» надано платіжні доручення, які підтверджують фактичну сплату постачальникам у вартості товару ПДВ, реєстри вантажних митних ,реєстри отриманих та виданих податкових накладних за травень, червень 2009 року та інші документи фінансово-господарської діяльності позивача.

Неможливість підтвердити заявлену до відшкодування суму ПДВ в розмірі 339927,00 грн. апелянт пов'язаує з неотриманням відповідей на запити щодо підтвердження податкового кредиту травня 2009 року по основних постачальникам з питань правовідносин з ВАТ «Стахановський завод феросплавів».

Відповідно до п. 1.8. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" бюджетне відшкодування - це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Згідно п.п. 7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої відповідно до підпункту 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 вказаного Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації (п.п.7.7.4. п.7.7. ст.7 Закону).

Отже, підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації з а звітний період.

Відповідно до статті 19 Конституції України державні органи повинні діяти тільки на підставах і в межах повноважень та у спосіб, які передбачені Конституцією України та законами.

Статтею 2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ” на органи державної податкової служби покладено обовязки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України “Про податок на додану вартість ”.

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, повязаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення обєктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні ”).

За змістом зазначених норм проведення зустрічних перевірок є обовязком податкових органів, однак законодавець не ставить відшкодування податку на додану вартість в залежність від проведення податковими органами перевірок, а призначення податковим органом перевірки платника податку не може продовжити визначений законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій.

Крім того, колегія суддів зазначає, що порушення норм Закону України „Про податок на додану вартість ” контрагентами позивача породжує негативні наслідки саме для цих підприємств і не може впливати на право позивача на бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Таким чином, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо відсутності підстав для відмови у повернені Відкритому акціонерному товариству «Стахановський завод феросплавів» суми бюджетного відшкодування ПДВ за червень 2009 р., оскільки Закон України «Про ПДВ» не передбачає надання даних податкових декларацій контрагентів платника податків і не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає постанову суду І інстанції такою, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 71, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 р. у справі № 2а-27491/09/1270 залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 28 січня 2010 р. у справі № 2а-27491/09/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Стахановський завод феросплавів» до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Головного управління державного казначейства України в Луганській області про стягнення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією за червень 2009 року у сумі 4669333,00 грн.- залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 16 червня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 21 червня 2009 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий Т.Г.Арабей

Судді І.В. Юрко

І.В. Геращенко