Ухвала суду № 10414051, 17.06.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції -

Суддя-доповідач - Губська Л.В.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа №2а-8006/10/0570

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Губської Л.В.,

суддів: Василенко Л.А., Старосуда М.І.,

при секретарі: Костроміній Г.С.

за участю:

представника позивача: Васильєвої К.О.- за довіреністю від 01.03.2010р.;

представників відповідачів: Сергієчко А.І.- за довіреністю від 16.06.2010р.;

Дегтярьова Д.Т.- за довіреністю від 31.05.2010р.;

Вертела М.В.- за довіреністю від 29.12.2009р,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, Головного Управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» (далі по тексту ТОВ «Ерлайт») звернулося до суду першої інстанції з позовом до податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області щодо визнання недійсним податкового повідомленням- рішення № 0000552340/0 від 22.03.2010 р.

5 квітня 2010 року позовні вимоги позивачем було уточнено і він просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0000552340/0 від 22.03.2010 р. та стягнути з Державного бюджету України на його користь бюджетну заборгованість з податку на додану вартість у розмірі 10412000 гривень. В обґрунтування своїх вимог позивач зазначав, що у період з 09 по 15 березня 2010 року ДПІ у Кіровському районі м.Донецька була здійснена позапланова виїзна перевірка позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника в установі банка за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок від»ємного значення з ПДВ, що декларувався Товариством в період з 01 по 30 листопада 2009 року. За результатами перевірки було складено акт №786/23-4/30487486 від 17.03.2010р., на підставі якого було прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ на 10412000 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року позовні вимоги задоволено в повному обсязі.

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька, не погодившись з цим рішенням, подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року, як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що позивачем було неправомірно завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2009 року у розмірі 10412000 грн., що встановлено за результатами виїзної позапланової документальної перевірки фінансово-господарської діяльності ТОВ «Ерлайт», оскільки неможливо встановити повну схему фінансових взаємовідносин по всьому ланцюгу постачання до кінцевого виробника. В ході відпрацювання постачальника Товаритва «Ерлайт» - ПМП «Веста» з метою встановлення кінцевого виробника товаро-матеріальних цінностей, по яких податок на додану вартість у сумі 10412000 грн. віднесено товариством «Ерлайт» у листопаді 2009 року до податкового кредиту, встановлено, що зазначений платник не є виробником реалізованої продукції. Постачальником реалізованої продукції є ПП «Єдність плюс», яке перебуває на обліку ДПІ у Ворошиловському районі м.Донецька, однак, провести невиїзну позапланову перевірку неможливо у зв»язку з невстановленням його місця знаходження. Тобто факт наявності надмірної сплати податку на додану вартість за звітний період залишається непідтвердженим, в той час, як право на відшкодування виникає лише при фактичному надходженні податку на додану вартість до Державного бюджету України від платника податку продавця, а не з самого факту здійснення відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару.

В судовому засіданні представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, а представник позивача заперечував у задоволенні даної апеляційної скарги.

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю „Ерлайт" зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради 30.06.1999 року, є юридичною особою, платником податку на додану вартість.

Позивач подав до ДПІ у Кіровському районі м. Донецька декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009 р., розрахунок суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року, довідку щодо залишку суми відємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за грудень 2009 р., розшифровки податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за грудень 2009 р., розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 р. та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року. Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку складає 10477607,00 грн.

Крім того, листом № 21 від 20.01.2010 позивач надав до Управління державного казначейства у Кіровському районі м. Донецька заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, декларацію з ПДВ за грудень 2009 з відміткою ДПІ у Кіровському районі м. Донецька, розрахунок суми коригування суми ПДВ до деларації з ПДВ, розрахунок суми бюджетного відшкодування, довідка про залишок суми відємного значення попередніх податкових періодів, розшифровка податкових зобовязань та податкового кредиту в розрізі контрагентів.

В період з 09 по 15 березня 2010 року Державною податковою інспекцією у Кіровському районі м. Донецька була проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ «Ерлайт» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2009 року, яка виникла за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2009 року по 30.11.2009 року. За результатами перевірки податковою було складено акт від 17.03.2010 р. № 786/23-4/30487486 (а.с. 8-19) та зроблено висновок, щодо завищення заявленої суми бюджетного відшкодування по декларації за грудень 2009 року на суму 10477607 грн.

Вищезазначені обставини, встановлені судом першої інстанції не є спірними і знайшли своє підтвердження при апеляційному перегляді.

Предметом спору у справі є правомірність прийняття податковим органом спірного повідомлення-рішення №0000552340/0 та правомірність зменшення першим відповідачем суми бюджетного відшкодування за грудень 2009 року.

Відповідно до п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон №168), сума податку, що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобовязань звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

П.п. 7.7.2 цього пункту встановлено, що, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до п.п. 7.7.3 платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

Відповідно до п.п. 7.7.4.платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

Отже, як правильно зазначено судом першої інстанції, позивачем були вчинені всі дії передбачені законом для отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість подані відповідні податкові декларації із визначенням суми бюджетного відшкодування та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування.

Згідно з п.п. 7.7.5, п.п. 7.7.6, п.п. 7.7.7 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у пятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування внаслідок проведення таких перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови у наданні бюджетного відшкодування.

Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Донецька зазначає, що під час зустрічних перевірок підприємств-контрагентів ТОВ «Ерлайт» було встановлено, що ПМП «Веста» є посередником, а постачальником товару є ПП «Єдність плюс». Разом з тим, відповідно до відповіді ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька від 15.03.2010 року № 10778/7/23-3 місцезнаходження ПП «Єдність плюс» не встановлено, у звязку з чим неможливо провести невиїзну позапланову перевірку.

Судова колегія не приймає до уваги вказані доводи відповідача, тому що формування ТОВ «Ерлайт» податкового кредиту за грудень 2009 р. підтверджується податковими накладними, накладними та рахунками-фактурами за листопад 2009 р., випискою з особового рахунку про сплату постачальнику товарів ПМП «Веста», договором № 77/09-2пк від 09.11.2009 р., у яких ТОВ «Ерлайт» було сплачено ПДВ у листопада 2009 р. в розмірі 10412000,00 грн. постачальнику товарів ПМП «Веста».

Частиною 1 ст.18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців» встановлено статут відомостей Єдиного державного реєстру згідно якого, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Сама по собі обставина неподання податкової звітності до податкового органу, також не свідчить про наявність протиправного умислу на ухилення від сплати податків при укладенні саме спірних договорів.

Діючим законодавством не передбачений обовязок субєктів підприємницької діяльності перевіряти своїх контрагентів щодо наявності відомостей відносно їх реєстрації, як платника податків. Крім того, в матеріалах справи відсутні відомості щодо визнання угод між позивачем та ПМП «Веста» недійсними.

Згідно до ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, податковий орган як орган владних повноважень, здійснюючи контроль за обчисленням та сплатою податку на додану вартість, у тому числі, бюджетним відшкодуванням, повинен діяти у спосіб, передбачений законом, а саме, за наслідками перевірок, або надати висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, або відмовити у наданні бюджетного відшкодування. Законом не передбачено право податкового органу з будь-яких причин утриматися від виконання зазначених дій.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції щодо стягнення на користь позивача з державного бюджету України заборгованості з податку на додану вартість в сумі 10412000,00грн.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 11 Закону України „Про систему оподаткування” платники податку несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків і зборів (обовязкових платежів) і додержання законів про оподаткування відповідно до законів України.

Законом України „Про податок на додану вартість” введено непрямий податок на додану вартість, запровадження якого не повинно впливати на фінансово-господарську діяльність субєктів господарювання.

Згідно із цим Законом, яким визначено ставки та механізм справляння податку на додану вартість, обовязок щодо визначення обєкта оподаткування, нарахування податку та його утримання у покупця товарів або послуг, правильність обчислення та декларування податку, видачу податкових накладних покладено на платника податку продавця товару.

Обовязок сплатити нарахований продавцем податок на додану вартість у складі ціни товару або послуг та отримати належним чином оформлену податкову накладну, у підтвердження сплати податку, законом покладений на платника податку покупця.

Закон України „Про податок на додану вартість” не містить у собі норми, яка б покладала відповідальність на платника податку покупця товару (послуг) за правильність визначення платником податку продавцем обєктів оподаткування, правильність відображення їх у податковому обліку та інше.

Із змісту пункту 1.8 ст. 1 наведеного Закону вбачається, що „бюджетне відшкодування” це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою у випадках, визначених цим Законом. Нормами Закону України „Про податок на додану вартість” не передбачений обовязок покупця товару платника податку сплачувати нарахований йому продавцем у складі ціни товару ПДВ безпосередньо до державного бюджету, тому доводи податкового органу щодо обовязку платника податку покупця товару доводити надмірну сплату ПДВ саме до державного бюджету, є такими, що не відповідають встановленому законодавчо механізму справляння цього виду податку.

За приписами п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на отримання суми бюджетного відшкодування повязано з фактичною сплатою податку на додану вартість у складі ціни товарів (робіт, послуг) постачальникам таких товарів (послуг).

Факт отримання позивачем продукції та сплати суми податку на додану вартість у попередніх податкових періодах постачальникам товарів ( робіт,послуг) був встановлений під час проведення перевірки та відповідачем не оспорюється.

Доводи скаржника з посиланням на здійснення заходів щодо підтвердження сум податку на додану вартість, заявлених до відшкодування з бюджету, з урахуванням матеріалів зустрічних перевірок по ланцюгах постачання товарів до виробника (імпортера) судом не прийняті до уваги оскільки нормами Закону України «Про податок на додану вартість» право платника податку не поставлене в залежність від проведення або не проведення всіх зустрічних перевірок по всьому ланцюгу до кінцевого виробника.

Колегія суддів також зазначає, що право на відшкодування відємної різниці є матеріальним правом позивача. Несвоєчасне відшкодування коштів порушує його право власності, захист якого гарантовано першим реченням частини першої статті першої Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997р. та у відповідності до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини, у тому числі у Рішенні Європейського Суду від 09.01.2007р. у справі “Интерсплав проти України”.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для скасування постанови не має.

Ухвала в повному обсязі складена 18 червня 2010 року.

Керуючись статтями 198, 200, 205 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ерлайт» до Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Донецька, Головного Управління Державного казначейства України у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомленням- рішення залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.

Колегія суддів: Л.В. Губська

Л.А.Василенко М.І. Старосуд