Постанова № 10413059, 01.07.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.10                                                                                           Справа№ 18/254А

Господарський суд Львівської області, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи:

за позовом: Державного підприємства „Львіввугілля”, м. Сокаль Львівської області

до відповідача: Державної податкової інспекції у Сокальському районі, м. Сокаль Львівської області

про: визнання нечинним податкового повідомлення-рішення

Суддя Артимович В.М.

При секретарі Митник М.Б.

Представники:

від позивача: Хробак Г.В. –представник;

від відповідача: Соляр В.І. –представник.

Сторонам роз'яснено права та обов'язки відповідно до ст.ст. 49, 51 КАС України, зокрема право заявляти відводи.

Суть спору: На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Державного підприємства „Львіввугілля”, м. Сокаль Львівської області, надалі –позивач, до Державної податкової інспекції у Сокальському районі, м. Сокаль Львівської області, надалі –відповідач або ДПІ, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення № 000342231/3 від 26.06.07 р. В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на неправомірність збільшення відповідачем штрафних санкцій по податку на прибуток на 447811,20 грн. всупереч вимогам пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та неправомірність застосування штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 2125550,50 грн. всупереч вимогам пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 14.08.2007 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено попереднє судове засідання на 29.08.2007 р.

У відзиві на позовну заяву, поданому суду 29.08.2007 р., відповідач просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.

Господарським судом ухвалою від 25.09.2007 р. зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили постановою у справі № 13/238А.

Розпорядженням голови суду від 25.04.2008 р. у зв’язку з призначеням судді Мартинюка В.Я. на посаду судді Львівського окружного адміністративного суду справу № 18/254А передано для розгляду судді Артимовичу В.М.

Судом ухвалою від 18.09.2009 р. поновлено провадження у даній справі у зв’язку з ухваленням Львівським апеляційним адміністративним судом ухвали від 22.06.2009 р., якою апеляційну скаргу ДП «Львіввугілля»залишено без задоволення, а постанову Господарського суду Львівської області від 16.10.2007 р. у справі № 13/238А –без змін.

Позивач 09.06.2010 р. звернувся до суду із доповненням до позовної заяви, в якому просив суд визнати нечинним податкове повідомлення-рішення № 001061231/3 від 26.06.2007 р., оскільки відповідачем при винесенні оскаржуваного податкового повідомлення-рішення порушено пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та п. 2.2 наказу ДПА України № 2010 від 01.04.2010 р. «Про затвердження узагальнюючого податкового роз’яснення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства юридичними особами».

22.06.2010 р. позивачем через канцелярію суду подано заперечення на усні пояснення відповідача, в яких позивач вважає неправомірних збільшення штрафних санкцій, оскільки в рішенні ДПА у Львівській області про результати розгляду повторної скарги зазначено підставу збільшення штрафних санкцій порушення кримінальної справи № 134-0607 за ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України.

Також 22.06.2010 р. відповідач подав письмове додаткове обґрунтування правової позиції, згідно якого штрафні санкції були донараховані позивачеві у зв’язку з декларуванням останнім недооцінених об’єктів оподаткування, які необхідно вважати декларуванням занижених об’єктів оподаткування.

01.07.2010 р. позивачем подано заперечення на додаткове обґрунтування правової позиції та клопотання, в якому позивач просить вважати помилкою зазначений номер податкового повідомлення –рішення 001061231/3 та просить визнати нечинним податкове повідомлення –рішення № 000342231/3.

Представники сторін в судове засідання 01.07.2010 р. з’явилися, надали суду пояснення по суті спору. При цьому представник позивача просив визнати нечинним податкове повідомлення –рішення № 000342231/3 відповідача, а представники відповідача заперечили, навівши доводи, викладені у відзиві та письмових поясненнях.

В судовому засіданні 01.07.2010 р. проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Повний текст постанови виготовлений, оформлений і підписаний 05.07.2010 р.

Розглянувши документи і матеріали, подані сторонами, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив:

Із 29.09.2006 р. по 26.10.2006 р. позивачем проведено виїзну планову перевірку дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства позивачем, що підтверджується актом від 09.11.2006 р. за № 778/23-1/323232256 «Про результати виїзної планової перевірки Державного підприємства „Львіввугілля” код за ЄДРПОУ 323232256 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2004 р. по 31.03.2006 року”.

На підставі зазначеної перевірки відповідачем були прийняті відповідні податкові повідомлення –рішення, які позивачем були оскаржені в адміністративному порядку до місцевої ДПІ, а згодом до ДПА у Львівській області.

Рішенням ДПІ у Сокальському районі від 26.01.2007 р. № 726/231 скарга позивача залишена без задоволення.

Рішенням ДПА у Львівській області від 03.04.2007 р. № 6306/10/25-0051349 залишено без змін податкові повідомлення –рішення відповідача від 23.11.2006 р. № 001061231/0 (від 29.01.2007 р. № 001061231/1), від 23.11.2006 р. № 001062231/0 (від 29.01.2007 р. № 001062231/1), скасовано податкове повідомлення –рішення відповідача від 23.11.2006 р. № 001066240/0 (від 29.01.2007 р. № 001066240/1) в частині 76161,10 грн. застосованих штрафних санкцій за відчуження активів без згоди податкового органу, збільшено штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток на 447811,20 грн. відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», застосовано штрафні санкції по податку на прибуток в сумі 2125550,50 грн. відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», зобов’язано відповідача направити позивачеві відповідні податкові повідомлення –рішення згідно з вимогами Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».

В обґрунтування застосування штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 2125550,50 грн. ДПА у Львівській області у зазначеному вище рішенні вказує на те, що в ході розгляду скарги встановлено, що по факту ухилення від сплати податків службовими особами ДП «Львіввугілля»порушено 20.01.2007 р. кримінальну справу № 134-0607 з ознаками злочину, передбаченого ст. 212 ч. 3 КК України (лист штабу УПМ ДПА у Львівській області від 09.03.2007 р. № 38/26-ш).

У відповідності до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі коли платника податків (посадову особу платника податків) засуджено за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків або якщо платник податків декларує переоцінені або недооцінені об'єкти оподаткування, що призводить до заниження податкового зобов'язання у великих розмірах, такий платник податків додатково до штрафів, визначених цим пунктом, за наявності підстав для їх накладення сплачує штраф у розмірі п'ятдесяти відсотків від суми недоплати, але не менше ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. Заниженням податкового зобов'язання у великих розмірах вважається сума недоплати, яка встановлюється на рівні, визначеному Кримінальним кодексом України.

Згідно з п. 8 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 р. № 29, керівник органу державної податкової служби (або його заступник) зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків або протягом строку, продовженого за рішенням керівника органу державної податкової служби (або його заступника), на його адресу, зазначеною платником податків у скарзі (заяві) як адреса, на яку необхідно надіслати рішення (відповідь) на скаргу (заяву), поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку.

При цьому, як зазначено в абз. 7. п. 9 вказаного наказу, рішення, прийняте за розглядом скарги, може бути менш сприятливе для платника податків, ніж рішення, яке оскаржувалося. У разі збільшення органом державної податкової служби суми податкового зобов'язання (пені та штрафних санкцій) або податкового боргу раніше надіслане податкове повідомлення або податкові вимоги не відкликаються, а на суму такого збільшення органом державної податкової служби надсилається окреме податкове повідомлення.

Нормою п. 10 наказу № 29 встановлено, що за розглядом скарги (заяви) платника податків або посадової особи платника податків чи громадянина приймається рішення, яке оформляється відповідно до вимог законодавства про мови. Зміст рішення складається зі вступної, описової, мотивувальної та резолютивної частин. В мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги (заяви) та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу (заяву), а також посилання на конкретні статті та пункти законів України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу (заяву).

Ксерокопія рішення, прийнятого органом державної податкової служби вищого рівня за розглядом повторної скарги платника податків, надсилається для виконання до органу державної податкової служби (податкове повідомлення, податкова вимога або рішення якого було оскаржено) за місцем взяття на облік платника податків і зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги, які долучаються до справи платника податків з оподаткування.

Проаналізувавши зазначені вище норми законодавства, беручи до уваги ч. 2 ст. 71 КАС України, згідно якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, зважаючи на неподання відповідачем належних і допустимих доказів засудження посадових осіб позивача за скоєння злочину щодо ухилення від сплати податків, суд вважає неправомірним застосування до позивача штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 2125550,50 грн. відповідно до пп. 17.1.6 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»та винесення відповідачем відповідного податкового повідомлення –рішення в цій частині. Зазначене також підтверджується і п. 2.2 Узагальнюючого податкового роз’яснення щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення податкового законодавства юридичними особами, затв. наказом ДПА України від 01.04.2010 р. № 210.

Виходячи з того, що згідно вимог абз. 5 п. 10 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 11.12.1996 р. № 29, в мотивувальній частині рішення мають бути наведені результати дослідження матеріалів скарги (заяви) та докази, на яких ґрунтуються висновки органу державної податкової служби, який розглядав скаргу (заяву), а також посилання на конкретні статті та пункти законів України та інших нормативно-правових актів, якими обґрунтовано відповідь на скаргу (заяву), суд вважає, що оскаржуване податкове повідомлення –рішення приймалось відповідачем саме на підставі рішенням ДПА у Львівській області від 03.04.2007 р. № 6306/10/25-0051349, а тому доводи відповідача про наявність іншої підстави для прийняття податкового повідомлення-рішення № 000342231/3 від 26.06.2007 р., не зазначеної в рішенні ДПА у Львівській області, судом відхиляються.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що ДПА у Львівській області правомірно збільшено штрафні (фінансові) санкції по податку на прибуток на 447811,20 грн. відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у зв’язку з чим позовні вимоги вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.

Судові витрати слід покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7, 11, 69-71, 86, 87, 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, п. п. 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

1. Позов Державного підприємства „Львіввугілля”, м. Сокаль Львівської області, задоволити частково.

2. Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Сокальському районі від 26.06.2007 р. № 000342231/3 в частині суми штрафних санкцій в розмірі 2125550,50 грн.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути із Державної податкової інспекції у Сокальському районі (80000, м. Сокаль Львівської області, вул. Шептицького, 40; код ЄДРПОУ 34107770) на користь Державного підприємства „Львіввугілля” (80000, м. Сокаль Львівської області, вул. Б.Хмельницького, 26; код ЄДРПОУ 32323256) сплачений судовий збір в сумі 2,81 грн.

5. Виконавчий лист видати відповідно до ст.ст. 258, 259 Кодексу адміністративного судочинства України.

6. Постанова набирає законної сили у строк та в порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

7. Постанова може бути оскаржена у строк та в порядку, передбаченому ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                     Артимович В.М.