Рішення № 10412968, 07.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/25607.07.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоДочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київмісьбуд»в особі житлового управління «Південне»

Простягнення 80275,54 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судовому засіданні брали участь представники:

від позивача:          Гаркавенко С.В. –дов. № Д07/2010/06/03-1 від 03.06.10 р.                              

від відповідача:          Фомін Г.А. –дов. № 3 від 04.01.10 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київмісьбуд»в особі житлового управління «Південне»про стягнення 76189,31 грн. основного боргу, 3478,46 грн. інфляційних нарахувань та 607,77 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 9377038 від 01.10.09 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього.

Ухвалою суду від 14.05.10 р. було порушено провадження у справі № 37/256 та призначено її розгляд на 09.06.10 року, зобов’язано сторін надати певні документи.

Представник позивача у судовому засіданні 09.06.10 р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 14.05.10 р. надав витребувані документи та повідомив про часткову сплату відповідачем суми основного боргу.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, відзиву на позов не надав.

Через службу діловодства Господарського суду міста Києва 09.06.10 р. надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю його представника бути присутнім у призначеному судовому засіданні.

Розглянувши дане клопотання, суд його відхилив з тих підстав, що нормами чинного законодавства України не обмежено коло осіб, які можуть представляти особу в судовому процесі, тому неможливість одного з представників відповідача бути присутнім у судовому засіданні не перешкоджає реалізації права учасника судового процесу на участь у судовому засіданні його іншого представника, а також реалізації його права на захист шляхом подання відзиву на позов по суті. Проте відповідач наданими йому процесуальними правами не скористався.

Враховуючи наведене, у зв’язку з необхідністю витребувати документи у справі, а також приймаючи до уваги нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 14.05.10 р., що перешкоджало вирішенню спору у даному судовому засіданні, судом було відкладено розгляд справи № 37/256 на 07.07.10 р.

У судовому засіданні 07.07.10 р. представник позивача повторно підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 07.07.10 р. надав суду письмовий відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити у задоволенні позову повністю, на виконання вимог ухвал суду від 14.05.10 р. та 09.06.10 р. надав документи та зведену довідку про заборгованість.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Житлове управління «Південне»Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»(споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді №9377038 від 01.10.09 р., відповідно до умов якого постачальник зобов’язується виробити та постачати теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов’язується отримати її та оплати відповідно до умов, викладених у даному договорі.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно з п. 2.2.1. договору № 9377038 від 01.10.09 р., постачальник зобов’язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення –в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання –протягом рогу згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1.

У відповідності з п. 2.3.1. зазначеного договору, споживач зобов’язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2.

Пунктом 1. додатку № 2 до договору № 9377038 від 01.10.09 р. визначено, що розрахунки зі споживачем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, встановленими постачальнику Управлінням цінової політики Київської міської державної адміністрації (КМДА), затвердженими розпорядженням КМДА від 31.08.09 р. № 981, за кожну відпущену гігакалорію (1Гкал/грн..) без урахування ПДВ для розрахунків із житловими організаціями 125,47 грн. (100 % - опалення, 100 % - гаряче водопостачання).

Згідно з пунктами 2. і 3. додатку № 2 до договору № 9377038 від 01.10.09 р., у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії –кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3 і 4); у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові втрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.

У відповідності до п. п. 4. і 5. додатку № 2 до договору № 9377038 від 01.10.09 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку –по 30 (31) число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліки, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ № 7 за адресою: м. Київ, вул. Горького, 29 –не пізніше двох робочих днів місяця, наступного за звітним.

Пунктом 9. вищезазначеного додатку, визначено, що споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ № 7 за адресою: м. Київ, вул. Горького, 29 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.

Згідно з п. 10. додатку № 2 до договору № 9377038 від 01.10.09 р., споживач щомісячно забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА та до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії поданих Житловим управлінням «Південне»Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд» відомостей обліку споживання теплової енергії за період з 16.11.09 р. до 31.11.09 р., з 01.12.09 р. до 28.12.09 р., з 01.01.10 р. до 31.01.10 р. та з 01.02.10 р. до 28.02.10 р.; облікові картки відповідача за період з листопада 2009 р. до березня 2010 р. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.11.09 р. до 01.04.10 р. становила 89705,58 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов’язання за договором № 9377038 від 01.10.09 р., тоді як відповідач свої зобов’язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 13516,27 грн., у зв’язку з чим станом на 01.04.10 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 76189,31 грн.

За таких обставин АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго» звернулась до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»в особі житлового управління «Південне»про стягнення 76189,31 грн. основного боргу, 3478,46 грн. інфляційних нарахувань та 607,77 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором № 9377038 від 01.10.09 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов’язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 9377038 від 01.10.09 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву підтвердив, що станом на 01.04.10 р. у нього існувала заборгованість перед позивачем за спожиту теплову енергію за договором № 9377038 від 01.10.09 р. в сумі 76189,31 грн.

У судовому засіданні 09.06.10 р. представник позивача повідомив про часткову сплату відповідачем суми основного боргу в розмірі 15264,20 грн. та надав суду довідку про надходження коштів за спожиту від АЕК «Київенерго»теплоенергію Дочірнім підприємством по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»в особі житлового управління «Південне», з якої вбачається, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 60925,11 грн.

Слід зазначити, що частина платежів на суму 10228,60 грн. була вчинена відповідачем до звернення позивача з даним позовом.

Таким чином, у позивача не було підстав звертатись до Господарського суду міста Києва з позовом в частині стягнення основного боргу на суму 10228,60 грн., у зв’язку з чим суд в цій частині позовних вимог відмовляє.

Що стосується частини основного боргу в розмірі 5035,60 грн., який був погашений після звернення позивача з даним позовом до суду, то провадження в цій частині підлягає припиненню у зв’язку з відсутністю предмету спору.

Відповідно до пункту 1-1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 5035,60 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію підлягає припиненню в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 60925,11 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов’язань, то позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»в частині стягнення з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»в особі житлового управління «Південне»суми основного боргу за договором № 9377038 від 01.10.09 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді у розмірі 60925,11 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 3478,46 грн. інфляційної складової боргу та 607,77 грн. трьох відсотків річних у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов’язання за договором № 9377038 від 01.10.09 р. за період з 01.11.09 р. до 01.04.10 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов’язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов’язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов’язання за договором № 9377038 від 01.10.09 р. станом на 01.04.10 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню відповідно 3478,46 грн. інфляційної складової боргу та 607,77 грн. трьох відсотків річних.

Таким чином, позов Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»до Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»в особі житлового управління «Південне»підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При подачі даного позову АЕК «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»було сплачено державне мито відповідно до платіжного доручення № 3700 від 23.04.10 р. в сумі 844,29 грн., тоді як, відповідно до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державний бюджет України на 2005 рік»та деяких інших законодавчих актів»із заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів, справляється мито у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доході громадян. У відповідності до ціни позову у даній справі позивач повинен був сплатити 802,76 грн. За таких обставин зайво сплачене державне мито у розмірі 41,53 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України на підставі ст. 47 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 614, 625, 629, 275 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства по експлуатації та ремонту житлового фонду та об’єктів соціально-побутового призначення «Екос»Акціонерного товариства холдингової компанії «Київміськбуд»в особі житлового управління «Південне»(01023, м. Київ, вул. Мечникова, 20, код ЄДРПОУ 24361623) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 60925 (шістдесят тисяч дев’ятсот двадцять п’ять) грн. 11 коп. основного боргу, 3 478 (три тисячі чотириста сімдесят вісім) грн. 46 коп. інфляційної складової боргу, 607 (шістсот сім) грн. 77 коп. трьох річних процентів, 700 (сімсот) грн. 47 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. У позовних вимогах про стягнення 10228,60 грн. основного боргу відмовити.

4. Провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення 5035,60 грн. основного боргу припинити.

5. На підставі даного рішення повернути Акціонерній енергопостачальній компанії «Київенерго»(01001, м. Київ, площа І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) з Державного бюджету України державне мито в сумі 41 (сорок одна) грн. 53 коп., що перераховане платіжним дорученням № 3700 від 23.04.10 р. (оригінал якого залишається в матеріалах справи), як зайво сплачене.

6. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

7. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.          

           Суддя           Гавриловська І.О.