Рішення № 10412849, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 9/15114.07.10 За позовом Драч Вікторії Вікторівни

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Отілія"

За участю Державного реєстратора Голосіївського району міста Києва

про зобов’язання вчинити дії

Суддя Бондаренко Г.П.

Представники :

Від позивача                     Тригубенко М.О. (дов. б/н від 29.10.2009р.)

Від відповідача                     не з’явився

Державний реєстратор Наумчук О.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Драч Вікторія Вікторівна (далі по тексту – позивач) звернулася до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Отілія»(далі по тексту –відповідач) про:

-зобов’язання відповідача розглянути питання про вихід позивача зі складу учасників (засновників) відповідача;

-зобов’язання відповідача провести державну реєстрацію змін до установчих документів пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.05.2010 року позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 9/151, розгляд справи призначено на 23.06.2010 року.

Заявлені позовні вимоги позивач обґрунтовує наступним. Позивач є учасником відповідача з часткою у статутному фонді в розмірі 50%, що становить 5900,00 грн. та вважає, що його право на вихід з товариства було порушено всупереч вимог ст. 10 Закону України «Про господарські товариства», ст.148 Цивільного кодексу України та положень установчих документів відповідача.

04 листопада 2009 року відповідач отримав заяву позивача про вихід з товариства, проте відповідачем не було вжито дій щодо скликання позачергових загальних зборів з метою внесення змін до установчих документів товариства та їх державної реєстрації у зв’язку з чим інформація щодо того, що позивача є засновником товариства міститься в ЄДРПОУ, чим, на думку позивача, порушується його безумовне право на вихід з товариства.

В судовому засіданні 23.06.10р. позивачем заявлено клопотання про витребування від державного реєстратора матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Отілія", яке судом задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2010 року розгляд справи був відкладений на 14.07.2010 року, у зв’язку з неявкою відповідача, неподанням сторонами по справі витребуваних судом доказів та необхідністю витребування нових доказів по справі (матеріалів реєстраційної справи ТОВ "Отілія").

В судове засідання 14.07.10р. з'явився представник позивача, який підтримав заявлені позовні вимог, та державний реєстратор Голосіївського району міста Києва, який надав для огляду суду матеріали реєстраційної справи ТОВ "Отілія", які потім були повернуті державному реєстратору.

Відповідач повідомлявся ухвалою суду про час та місце розгляду даної судової справи, проте відзиву на позовну заяву та жодного іншого витребуваного судом доказу не подав, в судове засідання своїх представників не направляв. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Конверти, що направлялися судом, на зазначену в позовній заяві та у витязі ЄДРПОУ юридичну адресу відповідача, були повернуті до Господарського суду міста Києва з приміткою пошти "неповна адреса".

Згідно п. 15 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 14.08.2007 р. N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 р." у разі коли фактичне місцезнаходження юридичної особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно із законом і дана особа своєчасно не повідомила про це господарський суд, інших учасників процесу, то всі наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

При цьому суд зазначає, що Вищий господарський суд України у п. 11 інформаційного листа від 15.03.2007 р. N 01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" на запитання чи повинен господарський суд з'ясовувати фактичне місцезнаходження сторін у справі з метою повідомлення їх про час і місце судового засідання, зазначив, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи те, що нез’явлення представника Відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, відповідач не скористався своїм процесуальним правом на надання відзиву та направлення представника для участі в судове засідання, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані сторонами матеріали, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, Господарський суд міста Києва –

ВСТАНОВИВ:

30.10.2009 року позивач зробив нотаріально завірену заяву до Загальних зборів учасників ТОВ "Отілія" , в якій повідомив про свій вихід зі складу учасників (засновників) відповідача та виявив бажання повернути собі у натуральній формі належну частку у статутному капіталі відповідача в повному обсязі, а саме: 50%, що в грошовому еквіваленті становить 5900,00 грн.

Дана заява складена нотаріусом, справжність підпису позивача засвідчено нотаріусом Київського міського нотаріального округу Некриловим К.Ю. 30.10.2009 року та зареєстровано в реєстрі за №6817. Копія даної заяви міститься в матеріалах справи.

Відповідно до копії потового чеку від 30.10.2009 року та опису, наявних в матеріалах справи, зазначена заява була направлена на адресу відповідача 30.10.2009 року.

Позивач вказує, що відповідачем порушено його права на вихід зі складу учасників товариства, що стало причиною спору та позивач просить зобов’язати відповідача розглянути питання про вихід позивача зі складу учасників (засновників) відповідача та зобов'язати відповідача провести державну реєстрацію змін до установчих документів пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) відповідача.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.20 Господарського кодексу України кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом: визнання наявності або відсутності прав; визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом; відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання; припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення; присудження до виконання обов'язку в натурі; відшкодування збитків; застосування штрафних санкцій; застосування оперативно-господарських санкцій; застосування адміністративно-господарських санкцій; установлення, зміни і припинення господарських правовідносин; іншими способами, передбаченими законом.

Вказаними нормами та іншими нормами чинного законодавства України не передбачено такого способу захисту права як зобов’язання товариства розглянути питання про вихід зі складу учасників товариства, тому позовні вимоги позивача про зобов’язання товариства розглянути питання про вихід позивача зі складу учасників товариства не ґрунтуються на нормах чинного законодавства України, відповідно задоволенню не підлягають.

Згідно зі ст.148 Цивільного кодексу України учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом. Учасник, який виходить із товариства з обмеженою відповідальністю, має право одержати вартість частини майна, пропорційну його частці у статутному капіталі товариства. За домовленістю між учасником та товариством виплата вартості частини майна товариства може бути замінена переданням майна в натурі. Порядок і спосіб визначення вартості частини майна, що пропорційна частці учасника у статутному фонді, а також порядок і строки її виплати встановлюються статутом і законом.

Відповідно до ст.10 Закону України «Про господарські товариства»учасники товариства мають право: а) брати участь в управлінні справами товариства в порядку, визначеному в установчих документах, за винятком випадків, передбачених цим Законом; б) брати участь у розподілі прибутку товариства та одержувати його частку (дивіденди). Право на отримання частки прибутку (дивідендів) пропорційно частці кожного з учасників мають особи, які є учасниками товариства на початок строку виплати дивідендів; в) вийти в установленому порядку з товариства; г) одержувати інформацію про діяльність товариства; д) здійснити відчуження часток у статутному (складеному) капіталі товариства, цінних паперів, що засвідчують участь у товаристві, в порядку, встановленому законом.

Відповідно до Постанови Пленум Верховного суду України Про практику розгляду судами корпоративних спорів від 24 жовтня 2008 року N 13 учасник ТОВ вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку. Положення установчих документів, які обмежують чи забороняють право на вихід учасника з товариства, є незаконними.

З наведених норм вбачається, що позивач має право вийти зі складу учасників відповідача, повідомивши відповідача про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу. Після закінчення трьохмісячного терміну з дня повідомлення учасником товариства про свій вихід, незалежно від проведення чи не проведення товариством загальних зборів учасників з цього приводу та прийняття будь-яких рішень, учасник, який подав заяву про вихід вважається таким, що вийшов зі складу учасників товариства та отримав право на одержання вартості частини майна, пропорційної його частці у статутному капіталі товариства.

Як встановлено судом 30.10.2009 року позивач звернувся з заявою до Загальних зборів учасників відповідача, в якій повідомив про свій вихід зі складу учасників (засновників) відповідача та виявив бажання повернути собі у натуральній формі належну частку у статутному капіталі відповідача в повному обсязі, а саме: 50%, що в грошовому еквіваленті становить 5900,00 грн.

          Отже, з 30.01.2010 року позивач є таким, що вийшов зі складу учасників відповідача. З цього дня корпоративні права позивача як учасника відповідача припинились, та виникло право на одержання вартості частини майна, пропорційної частці позивача у статутному капіталі Відповідача.

Таким чином суд відмовляє у задоволенні позовних вимог позивача про зобов’язання відповідача розглянути питання про вихід позивача зі складу учасників (засновників) відповідача, оскільки право позивача на вихід з товариства не порушено діями або бездіяльністю відповідача з огляду на те, що чинне законодавство не ставить факт виходу учасника зі сккладу учасників товариства в залежність від вчинення чи не вчинення дій вищим органом товариства.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання провести державну реєстрацію змін до установчих документів, то дана позовна вимога підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.ст. 41, 59 Закону України «Про господарські товариства», до компетенції загальних зборів належить внесення змін до статуту товариства, у тому числі зміна розміру його статутного капіталу.

Згідно зі ст.7 Закону України «Про господарські товариства» зміни, які сталися в установчих документах товариства і які вносяться до державного реєстру, підлягають державній реєстрації за тими ж правилами, що встановлені для державної реєстрації товариства.

Товариство зобов'язане у п'ятиденний строк повідомити орган, що провів реєстрацію, про зміни, які сталися в установчих документах, для внесення необхідних змін до державного реєстру.

З наведеного вбачається, що питання щодо проведення державної реєстрації змін до установчих документів є виключною компетенцією відповідача.

Оскільки відповіадч не виконав своїх зобов'язань щодо проведення реєстрації змін до установчих документів, що відбулися в зв'язку з виходом одного з учасників, то дані ЄДРПОУ містять відомості про те, що позивач є учасником товариства, чим порушується безумовне право учасника товариства на вихід зі складу учасників.

За таких обставин, суд вважає за можливе задовольнити позовні вимоги позивача про зобов’язання відповідача провести державну реєстрацію змін до установчих документів пов’язаних зі зміною складу засновників (учасників) відповідача.

Витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст.ст.4, 49, 75, п.1 ст.80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Зобов’язати Товариства з обмеженою відповідальністю "Отілія" (03191, м. Київ,

вул. Крейсера Аврори, 5; код ЄДРПОУ 31513747) провести державну реєстрацію змін до установчих документів пов’язаних із зміною складу засновників (учасників) товариства, пов'язану з виходом зі складу учасників ТОВ "Отілія" Драч Вікторії Володимирівни.

3.Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю "Отілія" (03191, м. Київ,

вул. Крейсера Аврори, 5; код ЄДРПОУ 31513747) з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем на користь Драч Вікторії Вікторівни (04209, м. Київ, вул.. Героїв Дніпра, 7, кв. 282; ідентифікаційний код 2808701145) 42 (сорок дві) грн. 50 коп. державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.В решті позову відмовити.

5.Рішення може бути оскаржено в порядку передбаченому чинним законодавством

України.

6.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

СуддяГ.П. Бондаренко

Рішення підписано 16.07.2010 року