Рішення № 10412845, 16.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/31616.07.10 За позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Ложистікз»

простягнення 704006,13 грн.

СуддяСташків Р.Б. Представники від позивача –Шемчук І.В., гол. юр-т, дов. №182 від 23.06.2010; від відповідача –не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У червні 2010 року Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Ложистікз»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором №19/050896-КЛЗ/05 від 24.05.2007 (далі –Кредитний договір) в сумі 704006,13 грн., яка складається з:

499005,86 грн. –заборгованість за кредитом;

12796,24 грн. –проценти прострочені до 31 днів;

130917,13 грн. –проценти прострочені понад 31 днів;

60238,07 грн. –пеня за несвоєчасну сплату кредиту;

1048,83 грн. –пені за несвоєчасну сплату процентів.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач свої договірні зобов’язання за Кредитним договором не виконав, у встановлений договором строк кредиту та відсотків за фактичні суми та строки користування кредитом, як визначено умовами цього договору не сплатив.

Відтак, позивач керуючись п.6.1 Кредитного договору нарахував відповідачу пеню за прострочення сплати кредиту та процентів за користування кредитними коштами.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в засідання суду не з’явився, хоча про дату та час їх проведення був повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»від 18.09.97р. № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Ухвала суду надсилались відповідачу за адресою: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11.

Юридична адреса відповідача підтверджується наданим позивачем Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 30.06.2010.

У п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006р. № 01-8/1228 зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат відсутній»і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

За таких обставин відповідно до статті 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Акціонерним комерційним банком «ТАС-Комерцбанк», яке змінило назву на Публічне акціонерне товариство «Сведбанк»(далі –Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альфа Ложистікз»(далі –Позичальник) 24 травня 2007 року було укладено Кредитний договір, за умовами якого Банк надав Позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється у розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. на строк до 23 травня 2008 року включно із сплатою процентів з розрахунку 18 (вісімнадцять) процентів річних.

В свою чергу, відповідно до пунктів 1.1, 3.1, 3.3, 4.1, 4.2 Кредитного договору, Позичальник зобов'язався повернути кошти кредиту до 23 травня 2008 року включно, у відповідності із змінами розміру кредитної лінії, установленого у графіку, сплачувати щомісячно проценти, з 10 числа до 15 числа (включно) за попередній місяць і на дату повернення кредитної лінії та виконати інші обов'язки, передбачені Кредитним договором.

Банк виконав свої зобов'язання по Кредитному договору та надав Позичальнику грошові кошти, що підтверджується відповідними виписками з рахунків та меморіальними ордерами про видачу кредитних коштів.

Всупереч умов Кредитного договору, Позичальником було порушено графік погашення заборгованості за кредитом.

Заборгованість Позичальника за кредитом станом на 21.05.2010 (включно до 20.05.2010) становить 642719,23 грн., з яких:

-          499005,86 грн. –заборгованість за кредитом;

-          12796,24 грн. –проценти прострочені до 31 днів (рах. №20691305089601);

-          130917,13 грн. –проценти прострочені понад 31 днів (рах. №20699005089602).

Суду не було надано доказів виконання умов Кредитного договору Позичальником як у строк до 23.05.2008, так і на дату винесення рішення.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Альфа Ложистікз»у порушення умов Кредитного договору своїх зобов’язань щодо своєчасної сплати відсотків та повернення кредиту не виконало.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення на користь позивача заборгованості по кредиту у розмірі 499005,86 грн. і 143713,37 грн. заборгованості щодо сплати процентів за користування кредитом є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, зміна умов зобов’язання, сплата неустойки (пені, штрафу).

За умовами п.6.1 Кредитного договору у випадку ненадходження на рахунок Банку суми заборгованості за кредитною лінією та процентів в строки, визначені у п.п.1.3, 3.3, 3.4, 4.1, 7.5, 7.6, 7.7, 8.1 та 8.2 цього договору, позичальник, незалежно від наявності його вини у невиконанні чи неналежному виконанні зобов’язань за цим договором, сплачує Банку пеню в розмірі подвійної ставки рефінансування НБУ, що діє на момент прострочення відповідного платежу, від суми відповідного непогашеного платежу за кожний день прострочення, при цьому кількість днів року приймається рівною фактичній кількості днів у році.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивач нарахував відповідачеві пеню за прострочення повернення кредитних коштів у сумі 60238,07 грн. та пеню за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитними коштами в сумі 1048,83 грн.

Перевіривши розрахунок позивача, суд вважає заявлені вимоги щодо стягнення пені правомірними та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі за розрахунком позивача. Проведений позивачем розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам Кредитного договору та нормам чинного законодавства України.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, покладаються на відповідача в повному обсязі, оскільки спір виник саме з його вини (стаття 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 66-68, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Ложистікз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, ідентифікаційний код 34529456) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 30, ідентифікаційний код 19356840, МФО 300164) заборгованість за кредитним договором №19/050896-КЛЗ/05 від 24.05.2007 в сумі 704006 (сімсот чотири тисячі шість) грн.13 коп., яка складається:

-          499005 (чотириста дев’яносто дев’ять тисяч п’ять) грн. 86 коп. –заборгованість за кредитом;

-          143713 (сто сорок три тисячі сімсот тринадцять) грн. 37 коп. –заборгованість за процентами;

-          61286 (шістдесят одна тисяча двісті вісімдесят шість) грн. 90 коп. –заборгованість по пені, нарахована за несвоєчасне повернення кредиту та сплату відсотків.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Альфа Ложистікз»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 11, ідентифікаційний код 34529456) на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»(01032, м. Київ, вул. Комінтерну, буд. 30, ідентифікаційний код 19356840, МФО 300164) 7041 (сім тисяч сорок одну) грн. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяСташків Р.Б.