Вирок № 10408768, 14.07.2010, Кельменецький районний суд Чернівецької області

Справа №1-71/10

Вирок

Іменем України

14 липня 2010 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді Харабари І.В.

при секретарі Дєдовій В.С.

з участю прокурора Олійника Б.О.

захисника підсудних: ОСОБА_1

законного представника

неповнолітнього підсудного

ОСОБА_2: ОСОБА_3

законного представника

неповнолітнього підсудного

ОСОБА_4: ОСОБА_4

представника

служби у справах

дітей Кельменецької РДА: Крупко Л..

потерпілої: ОСОБА_6

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кельменці справу про обвинувачення:

ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Кельменці та жителя с. Лівинці Кельменецького району, українця, громадянин України, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,-

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця с. Козиряни Кельменецького району та жителя с. Лівинці Кельменецького району, українця, громадянин України, з повною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,-

за ст. 185 ч.3 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2010 року біля 20 години 30 хвилин неповнолітні жителі с. Лівинці Кельменецького району ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, прийшли до господарства жительки с. Лівинці Кельменецького району ОСОБА_7 з метою вчинення таємного викрадення чужого майна. Перебуваючи в господарстві ОСОБА_7 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 переконавшись, що господарі вже відпочивають (у будинку не світилось світло), підійшли до гаражного приміщення та через незачинені двері проникли в його приміщення. Перебуваючи в гаражному приміщенні ОСОБА_2 та ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, ретельно все оглянули та таємно викрали б/в водопідйомний електричний насос марки «Струмок» типу «Малиш» вартістю 233 гривні 67 копійок, б/в карбюратор марки К - 133 до двигуна МЕМЗ-968 автомобіля марки «ЗАЗ» вартістю 201 гривня, б/в автомобільний домкрат ДВУ-1.5 вартістю 82 гривні 45 копійок, б/в насос для підкачки шин НПА-12 вартістю 31 гривня та один б/в поліетиленовий мішок вартістю 1 гривня.

Викравши вище перераховані речі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 помістили їх до викраденого ними поліетиленового мішка та вийшли з гаражного приміщення та покинули місце події. Чим своїми умисними протиправними діями спричинили ОСОБА_7 матеріальних збитків на загальну суму 549 гривень 12 копійок.

Крім цього 22 лютого 2010 року біля 20 години 30 хвилин неповнолітні жителі с. Лівинці Кельменецького району ОСОБА_2 та ОСОБА_4, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, прийшли до господарства жительки с. Лівинці Кельменецького району ОСОБА_6 з метою вчинення таємного викрадення чужого майна. Перебуваючи в господарстві ОСОБА_6 ОСОБА_2 та ОСОБА_4 переконавшись, що господарі вже відпочивають (у будинку не світилось світло), підійшли до приміщення господарського сараю, де ОСОБА_2 за допомогою металевого ломика, який він знайшов на подвірї господарства ОСОБА_6 пошкодив дверну скобу, до якої кріпиться навісний замок, чим саме і відчинив вхідні двері та вони проникли до приміщення господарського сараю. Перебуваючи в приміщенні господарського сараю ОСОБА_2 та ОСОБА_4 реалізовуючи свій злочинний намір направлений на таємне викрадення чужого майна, ретельно все оглянули та таємно викрали алюмінієвий бідон ємністю 20 літрів вартістю 40 гривень, алюмінієве відро ємністю 15 літрів вартістю 30 гривень, керосинову лампу вартістю 30 гривень чугунний горщик ємністю 12 л. вартістю 70 гривень та чугунний горщик ємністю 8 літрів вартістю 50 гривень, алюмінієвий таз ємністю 30 літрів вартістю 50 гривень, 2 поліетиленових мішки по ціні 1 гривень кожний повністю заповненні квасолею загальною вагою 53,8 кілограм вартістю 10 гривень за кілограм на загальну суму 538 гривень, та один поліетиленовий мішок вартістю 1 грн. в якому знаходилася квасоля фіолетового кольору вагою 8 кілограм вартістю по 10 гривень за один кілограм на загальну суму 80 гривень. Викравши вище переліченні речі ОСОБА_2 та ОСОБА_4 вийшли із господарського сараю ОСОБА_6 та покинули місце події. Чим своїми умисними протиправними діями спричинили ОСОБА_6 матеріальних збитків на загальну суму 891 гривень.

Підсудний ОСОБА_2 вину у скоєному визнав та пояснив, що 21 лютого 2010 року біля 20 години, він біля будинку культури в с. Лівинці Кельменецького району зустрівся зі своїм однокласником ОСОБА_4. Поспілкувавшись деякий час, вони вирішили випити спиртних напоїв. Так, як в магазині вони горілку не купляли, так як знали що їм її не продадуть, тому що вони неповнолітні, він із ОСОБА_4 вирішили піти до сільського жителя ОСОБА_8, який, як їм відомо, продає домашню горілку (самогонку). Тоді біля 20.30 години він із ОСОБА_4 пішли до господарства ОСОБА_8. Прийшовши до господарства останнього, вони зайшли через хвіртку та підійшли

до житлового будинку. Господар будинку вже напевне відпочивав, так як світла в будинку не було. Тоді вони із ОСОБА_4 постукали у вікна будинку та декілька раз крикнули, але ніхто не відчиняв двері та ніхто не відкликався. Після цього вони побачили, що у гаражному приміщенні відчиненні вхідні двері і вони подумали, що там хтось знаходиться із мешканців даного будинку. Підійшовши до гаражного приміщення він та ОСОБА_4 зайшли всередину, але господаря та інших осіб там не було. Перебуваючи в гаражі він з правої сторони побачив білий поліетиленовий мішок, в якому щось знаходилось і у нього виникла думка, забрати у ОСОБА_8 із гаража даний мішок, а пізніше його викинути або повернути, тобто він вирішив із ним пожартувати. Після цього, він нічого не розповідаючи ОСОБА_4 взяв вищевказаний мішок, не відкриваючи його та не перевіряючи його вміст, та вийшов на вулицю. На вулиці між ним та ОСОБА_4 виникла розмова, і він розповів останньому, що взяв даний мішок, щоб пожартувати із ОСОБА_8. Із вищевказаного господарства вони вийшли через хвіртку та пішли до господарства ОСОБА_9, яке знаходиться неподалік його господарства, йому відомо, що останній проживає в м. Чернівці, а до цього господарства приїздить дуже рідко. Прийшовши до нежилого господарства ОСОБА_9 вони через хвіртку зайшли в господарство, підійшли до господарської прибудови (як вони зрозуміли то був курник, так як там були досить малі двері розміром близько 1м. х1м.) і відчинивши їх, так вони були не зачинені, а лише при закриті, кинули туди білий мішок із речами, що знаходилось у вищевказаному мішку він не знав, так як його вміст вони не перевіряли, але коли він його ніс із господарства ОСОБА_8 то чув стукіт в ньому металевих предметів.

21.02.2010 року біля 22 години, після того як вони помістили мішок із речами до господарської прибудови в господарстві ОСОБА_9 вони пішли по своїх домівках, лягли відпочивати, нікому не розповідаючи, про дану подію.

Наступного дня, тобто 22.02.2010 року, до господарства ОСОБА_9 вони не ходили. Того ж числа, біля 19 години він зателефонував до ОСОБА_4 та запропонував йому піти в будинок культури в с. Лівинці на дискотеку. Біля 20 години вони зустрілись в будинку культури в с. Лівинці, але так, як того вечора на дискотеці було мало людей то їм там було не цікаво. Тоді він запропонував ОСОБА_4 піти до жительки с. Лівинці ОСОБА_6, щоб нашкодити в її господарстві, тобто щось поламати та побити, ОСОБА_4 на дану пропозицію погодився. Він запропонував це тому, що ОСОБА_6 йому дуже не подобається і від односельчан його ровесників він неодноразово чув, що вона конфліктна та неприємна жінка, особисто у нього із нею конфліктних ситуацій не виникало. Тоді вони пішли до господарства ОСОБА_6 та зайшовши із центрального входу, направились до металевої огорожі, з якої сторони він не памятає. Світла в житловому будинку останньої не було. Тоді він своєю ногою вдарив один раз по металевій огорожі, але не пошкодивши її вони вирішили поламати вхідні двері до господарського сараю, або розбити вікна чи іншим шляхом пошкодити її майно. Тоді вони із ОСОБА_4 підійшли до господарського сараю, двері якого були зачинені навісним замком, і він своєю ногою наніс по них один удар. Після цього двері так і залишились не пошкоджені, і він оглянувшись побачив на землі металевий прент довжиною біля 40 см. Тоді він підняв його та почав ним бити по навісному замку. Після того як він наніс не менше трьох ударів металевим прентом по замку, металева скоба на дверях впала на землю. Після цього вони, щоб не привернути уваги до себе (так, як ОСОБА_6 може прокинутись, чи шум можуть почути сусіди) відчинив вхідні двері до господарського сараю та зайшли в середину, щоб і там своїми діями нашкодити ОСОБА_6 Перебуваючи в господарському сараї вони із ОСОБА_4 почали розкидати там речі, які саме він не памятає. Тоді він потрапив на два білих поліетиленових мішки, не відкриваючи їх, він на дотик відчув, що там знаходяться плоди бобових культур, а саме квасолі і він вирішив, дані мішки із квасолею забрати, цим самим нашкодивши ОСОБА_6 Винісши два мішки із квасолею, вагою біля 50 кг, він побачив, що ОСОБА_4 виносить із даного господарського сараю металевий бідон ємністю 20 л. та металевий таз ємністю біля 30 л.. На вулиці він поставивши мішки із квасолею на землю, пошкоджену металеву скобу заклав назад в деревяну основу дверей. Тоді він взяв два вищевказані мішки із квасолею, а ОСОБА_4 металевий бідон, металевий таз та два чугунних горщики ємністю біля 8л. та 12 л., які знаходились на вулиці біля господарського сараю, покинули господарство ОСОБА_6 Виходили вони із господарства останньої через металеву огорожу (сітку) за господарським сараєм, вийшовши на центральну дорогу, вони пішли до нежилого господарства ОСОБА_9 Зайшовши до господарства останнього вони знову підійшли до господарської прибудови, відкрили двері та кинули туди мішки із квасолею. Чугунні горщики вони за допомогою камінь побили на дрібні шматки та помістили їх до алюмінієвого бідона і разом із металевим тазом закинули до господарської прибудови. Тоді вони із ОСОБА_4 вирішили перевірити вміст білого поліетиленового мішка, який вони напередодні взяли із господарства ОСОБА_8 Відкривши вищевказаний мішок вони із ОСОБА_4 побачили, що там був б/в водяний насос «Малиш», ручний насос для накачування коліс, автомобільний домкрат та автомобільний карбюратор. Побачивши дані речі вони із ОСОБА_4 вирішили, що їх неодмінно потрібно повернути ОСОБА_10 так як на їхню думку вони для останнього становлять цінність. Переглянувши всі речі, вони все склали в мішок, помістили його до господарської прибудови (курника), покинули господарство ОСОБА_9 та пішли по домівках. Додому він прийшов біля 22 години. Про дані події вони також нікому не розповідали.

Наступного дня, тобто 23.02.2010 року біля 16 години вони зустрілись на одній із вулиць с. Лівинці та обговорили події 21.02.2010 року та 22.02.2010 року. Під час розмови вони вирішили, що цього дня чи вже наступного забрані речі у ОСОБА_8 вони йому повернуть, а речі викрадені у ОСОБА_6 вони повертати їй не будуть, оскільки їхньою метою було завдати їй збитків. Тоді вони вирішили, що забрану квасолю вони продадуть місцевому жителю ОСОБА_11, який займається заготівлею квасолі та плодів грецьких горіхів. Після даної розмови вони пішли до господарства останнього та запитали, чи зможе він придбати у них квасолю, на що той відповів, що зможе. Того ж дня біля 20 години вони із ОСОБА_4 зустрілись в господарстві ОСОБА_9. взяли викрадені мішки із квасолею та пішли до ОСОБА_11. Останній переважив квасолю і її вага склала 53.8 кг. та заплатив їм за неї гроші в сумі 322 гривні (1 купюра номіналом 100 гривень. 4 купюри номіналом 50 гривень, 1 купюра номіналом 20 гривень та 1 купюра 2 гривні. ) Гроші за продану квасолю вони поділили не порівну, він взяв собі 200 гривень (4 купюри номіналом по 50 гривень ), а ОСОБА_4 взяв 122 гривні (1 купюра номіналом 100 гривень, 1 купюра 20 гривень та 1 купюра 2 гривні). Гроші вони поділили не порівну, так як піти до господарства ОСОБА_6 запропонував він. Отримавши та поділивши гроші за продану квасолю вони із ОСОБА_4 пішли по домівках і надалі нікому не розповідали про дані події. З іншими забравшими речами із господарства ОСОБА_6 вони не ще не думали, що будуть робити.

24.02.2010 року вони перебували в школі, і тут до них прийшли працівники міліції і повідомили йому, що їм відомо, про те, 22 лютого 2010 року він та ОСОБА_4 вчинили крадіжку речей із господарства ОСОБА_6 Тоді вони признались, що дійсно забрали речі із господарства ОСОБА_6 і добровільно видали працівникам міліції гроші в сумі 300 гривень (200 гривень видав він та 100 гривень видав ОСОБА_4) отримані за продаж квасолі, як пояснив ОСОБА_4 22 гривні він витратив на власні потреби. Після цього ОСОБА_4 разом із працівниками міліції та понятими пішли до господарства ОСОБА_9 та добровільно видав забрані речі із господарства ОСОБА_6 Того ж дня, він та ОСОБА_4 добровільно із власної ініціативи розповіли працівникам міліції, що 21.02.2010 року вони були в господарстві ОСОБА_8 звідки із гаражного приміщення взяли деякі речі і які в подальшому мали повернути.

Підсудний ОСОБА_4 вину у скоєному визнав та дав суду покази аналогічні показам підсудного ОСОБА_2.

Вина підсудних у скоєному крім її власних показань, стверджена в судовому засіданні показами потерпілої ОСОБА_6, та письмовими матеріалами справи.

Так, потерпіла ОСОБА_6 пояснила, що 24 лютого 2010 року біля 07 години вона прокинулася та вийшла на вулицю щоб поратися по господарстві. Перебуваючи на вулиці вона помітила що на вхідних дверях до господарського сараю відігнута металева скоба до якої кріпився навісний замок. Підійшовши ближче вона потягла за дану скобу та вона витягнувшись із основи дверної рами і двері відчинилися. Зайшовши до господарського сараю вона виявила відсутність двох поліетиленових мішків білого кольору в яких знаходилася квасоля білого кольору вагою біля 50 кілограмів, одного білого поліетиленового мішка із квасолею фіолетового кольору вагою біля 8 кілограмів, алюмінієвого бідона ємністю 20 л., чугунних горщиків ємністю 8 л. та 12 л., алюмінієвого відра ємністю 15 л., алюмінієвого тазу ємністю 30 л., діаметром 55 см., та керосинової лампи.

Викраденні вище вказані речі, а саме алюмінієвий бідон ємністю 20 л., чугунні горщики ємністю 8 л. та 12 л., алюмінієве відро ємністю 15 л., алюмінієвий таз ємністю 30 л., та керосинову лампу вона придбала біля 40 років тому за якою цінною вона не памятає, але на даний час алюмінієвий бідона ємністю 20 л., оцінює в 40 грн., чугунний горщик ємністю 8 л. в 50 грн., чугунний горщик ємністю 12 л., в 70 грн., алюмінієве відро ємністю 15 л., в сумі 30 грн., алюмінієвий таз ємністю 30 л., в 50 грн., та керосинову лампу в 30 грн. Викраденні в неї квасолі вона вирощувала на власній присадибній ділянці та на даний час їх оцінює в сумі 10 грн. за один кілограм, три білі поліетиленові мішки вона оцінює в сумі по 1 грн., за кожен. В загальному їх спричинено збитків на суму 850 грн. Виявивши крадіжку вище перелічених речей вона вийшла із приміщення господарського сараю та помітила там сліди від взуття, які вели до господарський сарай та до центральної дороги. Після того вона відразу ж повідомила про даний факт сільському голові с. Лівинці ОСОБА_12, а той в свою чергу зателефонував в Кельменецький РВ УМВС. По приїзду працівників Кельменецького РВ УМВС вона розповіла їм про дану крадіжку. Через деякий час до її господарства знову прийшли працівники Кельменецького РВ УМВС та повідомили їй що крадіжку її речей із господарського сараю вчинили жителі с. Лівинці Кельменецького району ОСОБА_2 та ОСОБА_4. Їй повернуто квасолю, алюмінієвий бідон та рештки чугунних горшків.

Із проголошених в судовому засіданні письмових показів потерпілої ОСОБА_13 (а.с. 117-118) слідує, що вона на даний час проживає в с. Лівинці Кельменецького району разом із своїм чоловіком ОСОБА_8.

22.02.2010 року біля 09 години її чоловік прокинувся та вийшов на вулицю поратися по господарстві та коли повернувся повідомив їй, що біля гаражного приміщення видніються сліди від взуття та верхня частина дверей до гаражу, які виготовлені із фанери частково відігнуті. Але тоді він на дане не звернув уваги, до гаражного приміщення так і не зайшов. Наступного дня тобто 23.02.2010 року її чоловік зайшов до гаражного приміщення і виявив крадіжку б/в водяного насосу, б/в карбюратора до автомобіля ЗАЗ, б/в автомобільного домкрата та ручного наносі для підкачки шин. Повідомивши їй про дане вона відразу ж зателефонувала в Кельменецький РВ УМВС та повідомила про даний факт. Викрадений водопідйомний нанос її чоловік купив у 2002 році на Калинівському ринку за 300 грн., і наданий час вона його оцінює в сумі 120 грн., нанос для підкачки коліс вона із своїм чоловіком купили на сільському ринку в с. Лівинці в 2008 році за ціною 60 грн.. і на даний час вона його оцінює на суму 40 грн., автомобільний домкрат вона придбала на Калинівському ринку в м. Чернівці за цінною 270 грн., і на даний час вона його оцінює на суму 200 грн., карбюратор до автомобіля ЗАЗ її чоловік придбав в 2008 році за ціною 200 грн., і на даний час вона його оцінює на суму 150 грн., та білий поліетиленовий мішок вона оцінює за ціною 1 грн.

Дані викраденні речі перебували в гаражному приміщенні складенні на поличках, а саме карбюратор перебував підвішеним на стіні, а решта а саме домкрат, насос для підкачки шин та водопідйомний нанос перебували на поличках в гаражному приміщенні, а викрадений мішок перебував зовсім в іншому куті від викрадених речей. Крім цього всі інші речі та одяг які перебували в гаражному приміщенні були розкиданні. 21.02.2010 року ввечері до їхнього житлового будинку ніхто не стукав та ніяких відвідувачів не було. Викраденні в неї речі являються спільним майном її та чоловіка ОСОБА_8, так як вони були придбані на їх спільні гроші.

24.02.2010 року через деякий час після того як вона написала заяву у міліцію, до її господарства знову прийшли працівники Кельменецького РВ

УМВС та повідомили їй що крадіжку її речей із гаражного приміщення вчинили жителі с. Лівинці Кельменецького району ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Із проголошених в судовому засіданні письмових показів потерпілого ОСОБА_8 (а.с. 122-123) слідує, що він проживає в с. Лівинці Кельменецького району разом із своєю дружиною ОСОБА_7. 22 лютого 2010 року біля 09 години він прокинувся та вийшов та вулицю, і в цей час він помітив що біля гаражного приміщення видніються сліди від взуття та верхня частина вхідних дверей до гаражного приміщення відігнута в сторону (дані двері виготовлені із фанери), але в той час він на дане не звернув уваги.

Наступного дня, тобто 23.02.2010 року біля 15 години він вирішив зайти до гаражного приміщення. Зайшовши до гаражного приміщення, він виявив відсутність б/в водяного насосу, б/в карбюратора до автомобіля ЗАЗ, б/в автомобільного домкрата та ручного наносу для підкачки шин. Побачивши крадіжку даних речей він відразу ж повідомив про даний факт своїй дружині ОСОБА_7 а вона в свою чергу повідомила про даний факт в Кельменецький РВ УМВС. Викрадений водопідйомний нанос він купив у 2002 році на Калинівському ринку за 300 грн., нанос для підкачки коліс він із своєю дружиною купили на сільському ринку в с. Лівинці в 2008 році за ціною 60 грн., автомобільний домкрат його дружина придбала на Калинівському ринку в м. Чернівці за цінною 270 грн., карбюратор до автомобіля ЗАЗ він придбав в 2008 році за ціною 200 грн. Викрадене майно є спільним його та дружини, так як воно куплялося за їх спільні гроші.

24 лютого 2010 року через деякий час після того, як його дружина ОСОБА_7 написала заяву до міліції, до його господарства знову прийшли працівники Кельменецького РВ УМВС та повідомили йому та його дружині, що крадіжку їх речей із гаражного приміщення вчинили жителі с. Лівинці Кельменецького району ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

З акту добровільної видачі від 24.02.2010 року (а.с. 15) вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 добровільно видав речі, які були викрадені з гаража ОСОБА_7 та з господарського сараю ОСОБА_6.

Із актів добровільної видачі (а.с. 36-38) вбачається, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 добровільно видали гроші за реалізацію квасолі, а ОСОБА_14 добровільно видав квасолю придбану у них.

Із висновку експерта № 027 від 15.03.2010 року (а.с. 154) слідує, що вартість викрадених речей у ОСОБА_7 складає 548 гривень.

Зібрані та досліджені докази в сукупності дають суду підстави вважати, що дії підсудних ОСОБА_2 та ОСОБА_4 слід кваліфікувати за ст. 185 ч. 3 КК України, оскільки по справі доведено, що вони скоїли таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднану з проникненням в інше приміщення.

При призначенні підсудним ОСОБА_2 та ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних та обставини, що обтяжують та помякшують покарання.

Суд важає, що за обтяжуючі обставини покарання слід визнати те, що підсудні скоїли злочин за попередньою групою осіб та вчинили злочин повторно.

Крім того, суд враховує, що ОСОБА_2 та ОСОБА_4 щиро розкаялися в скоєному та активно сприяли розкриттю злочинів, позитивно характеризуються за місцем проживання, є неповнолітніми, завдану шкоду потерпілій ОСОБА_7 відшкодували повністю, а потерпілій ОСОБА_6- частково. Підсудний ОСОБА_4 має ряд захворювань.

Враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винних, обставини що обтяжують та помякшують покарання, суд вважає, що підсудним слід призначити покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції ст. 185 ч.3 КК України.

З урахуванням всіх вищевказаних обставин справи, суд дійшов висновку про можливість виправлення підсудних без відбування покарання, а тому вважає, що їх слід звільнити від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням на підставі ст. 75 КК України.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ПРИСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним за ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці.

ОСОБА_4 визнати винним за ст.185 ч.3 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 2 (два) місяці.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 та ОСОБА_4, від відбування призначеного їм покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, якщо вони протягом іспитового строку тривалістю 1 (один) рік 6 (шість) місяців не вчинять нового злочину і виконають покладені на них обовязки.

На підставі ст. 76 КК України покласти на засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 такі обовязки:

1. не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально виконавчої системи;

2. повідомляти органи кримінально виконавчої системи про зміну місця проживання;

3. періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи.

Стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_4 180 (сто вісімдесят) гривень на користь Української товарної біржі розрахунковий рахунок 2600439307807 м. Запоріжжя АБ «Діамант» МФО 320854 код 32988234 за проведення товарознавчої експертизи (а.с.155).

Речові докази по справі: б/в водопідйомний електричний насос марки «Струмок» типу «Малиш», б/в карбюратор марки К - 133 до двигуна МЕМЗ-968 автомобіля марки «ЗАЗ», б/в автомобільний домкрат ДВУ-1.5, б/в насос для підкачки шин НПА-12 та один б/в поліетиленовий мішок які зберігається у ОСОБА_7 - визнати за останньою(а.с. 109).

Два мішки з квасолею загальною вагою 53,8 кг, алюмінієвий бідон емнітю 20 літрів та рештки чугунних горшків, які зберігаються у ОСОБА_6 визнати за останньою(а.с. 108).

Гроші у сумі 300 (триста) гривень, які зберігаються у ОСОБА_11 визнати за останнім (а.с. 107).

Міру запобіжного заходу засудженим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернівецької області на протязі 15 діб з моменту його проголошення через Кельменецький районний суд.

Суддя: /підпис/

З оригіналом згідно: