Ухвала суду № 10395725, 08.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 16/135 (2-а-7296/08) Головуючий у 1-й інстанції: Кишинський М.І.

Суддя-доповідач: Костюк Л.О.

У Х В А Л А

Іменем України

"08" липня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Костюк Л.О. ,

суддів Ізмайлової Т.Л., Мамчура Я.С.,

при секретарі Бундукову С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Трансфорвардінг Лімітед АГ»на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 28 квітня 2009 року у справі за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Трансфорвардінг Лімітед АГ»до Державної податкової інспекції у Соломянському районі м.Києва про визнання недійсними податкових повідомлень рішень, -

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2005 року Закрите акціонерне товариство «Трансфорвардінг Лімітед АГ»звернулося до суду з позовом про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень №0000222303/0 від 15.03.2005р. та №0000232303/1 від 23.05.05р.

Справа розглядалася неодноразово.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2009 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2009 року та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимог.

Заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, зміст судового рішення і апеляційної скарги, та, перевіривши доводи апеляцій наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі м. Києва була проведена комплексна документальна перевірка Закритого акціонерного товариства «Трансфорвардінг Лімітед АГ»з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 23.07.1999 по 01.10.2004р.

За результатами якої складено Акт № 19/23-0311/30405199 від 15.03.05 р.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що між позивачем та вантажовласниками (замовниками) були укладено договори на виконання транспортно - експедиційного обслуговування: з Компанією «Сhadmaunt»договір № 4/03-2004-3, Компанією «Нorgen Enterprises Limited»договір № 10/07-2004-3 від 14.07.2004, договір № 14/07-У від 14.07.2004 р., договір № 078-07-04 від 01.05.2004 р. Окрім того, позивачем укладено договори доручення з вантажовласниками на здійснення організації перевезення вантажів: з ТОВ «Одекс»№ 2/12-2003-3 від 21.12.2003, ТОВ «ТЕП «Укрюгтранс»№ 3/12-2003-3 від 23.12.2003.

Відповідно до п.п. 6.2.2 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»податок на додану вартість за нульовою ставкою обчислюється з операцій з продажу робіт (послуг), призначених для використання та споживання за межами митної території України, а саме від пункту за межами державного кордону України до пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів з-під митного контролю на митну територію України (включаючи внутрішні митниці), від пункту проведення митних процедур з випуску пасажирів або вантажів за межі митного кордону України (включаючи внутрішні митниці) до пункту поза межами державного кордону України, між пунктами поза межами митного кордону України.

Таким чином, право на застосування пільгової нульової ставки податку на додану вартість на цій підставі має платник податку, що безпосередньо надає транспортні послуги з перевезення.

Відповідно до ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення, відповідно до якого одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність»встановлено, що під транспортно-експедиторською послугою розуміється робота, безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування.

Таким чином, за договором транспортного експедирування послуги з перевезення вантажу не надаються. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те. що позивач як підприємство, що надає експедиторські послуги, не може посилатися на п.п. 6.2.4 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість»як на підставу застосування пільгової нульової ставки.

Твердження позивача про те, що надання послуг останнім, згідно укладених договорів, зводилося лише до організації перевезень вантажів не приймається колегією суддів до уваги, оскільки, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження віднесення вартості експедиторських послуг згідно з нормами митного законодавства до митної вартості товарів-вантажів.

Щодо термінів проведення перевірки колегія суддів зазначає наступне.

З Акту перевірки вбачається, що перевірка розпочалась 01.10.2004 р., про що зроблено запис про початок перевірки на посвідченні від 01.10.2004 № 3066/23-03 головним бухгалтером ЗАТ «Трансфорвардінг Лімітед АГ», а тому твердження апелянта, що перевірка розпочата в листопаді, не відповідає дійсним обставинам справи.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем 28.10.2004 р. подавались до ДПІ уточнюючі розрахунки № 221267 та № 221269 за результатами самостійного виявлення факту заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток і податку на додану вартість, що суперечить вимогам п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», яким встановлено, що подання уточнюючих розрахунків можливе до початку проведення перевірки, а не під час її проведення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що визначення позивачу зобов'язання з податку на прибуток у сумі 288760, 00 грн. є правомірним.

Отже, наведені в апеляційній скарзі доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч.1 ст.200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Окружний адміністративний суд міста Києва правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст.ст.160, 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Трансфорвардінг Лімітед АГ»залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2009 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 14 липня 2010 року.

Головуючий суддя Л. Костюк

Судді: Т. Ізмайлова

Я.Мамчур