Ухвала суду № 10395665, 13.07.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-1036/09/0670 Головуючий у 1-й інстанції: Євпак В.В.

Суддя-доповідач: Василенко Я.М

У Х В А Л А

Іменем України

"13" липня 2010 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів Кузьменка В.В., Маслія В.І.,

при секретарі Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 у справі за позовом ДПІ у м. Житомирі до товариства з обмеженою відповідальністю «Житомирський міський інформаційний центр Телемережа»про стягнення коштів отриманих за нікчемною угодою, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2009 позивач звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду із позовом про стягнення з ТОВ «ЖМІЦ-Телемережа»в доход Державного бюджету вартість надання послуг з розробки програмного забезпечення та підтримки бази даних абонентів кабельного телебачення в сумі 105148,60 грн., в. т. ч. ПДВ 17524,80 грн., отриманих за нікчемною угодою, укладеною з ТОВ «Нейтрал СВ».

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити повністю.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, пояснення учасників судового процесу, які зявилися у судове засідання, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 23.06.2008 ДПІ в м. Житомирі була проведена виїзна планова документальна перевірка ТОВ «ЖМІЦ-Телемережа»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 31.03.2008, про що складено акт № 3344/23-1/30853721/0110.

Проведеною перевіркою контролюючим органом встановлено ведення податкового обліку ТОВ «ЖМІЦ-Телемережа»з порушенням встановленого порядку, що призвело до порушення Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»та Закону України «Про податок на додану вартість»в результаті чого підприємством занижені податок на прибуток та ПДВ. Крім того, встановлено, що ТОВ «ЖМІЦ-Телемережа»по операціям з ТОВ «Нейтрал СВ»безпідставно включило до складу податкового кредиту суму ПДВ по послугах, які не повязані з господарською діяльністю в сумі 17526 грн.

Дійшовши висновку про відмову у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції мотивував своє рішення наступним.

На думку суду першої інстанції ТОВ «ЖМІЦ-Телемережа»при укладенні та виконанні договору про надання послуг з підтримки бази даних абонентів кабельного телебачення з ТОВ «Нейтрал СВ»дотримані всі вимоги правочину, встановлені ст. 203 ЦК України.

Крім того, суд першої інстанції зазначає, що позивачем не доведений факт безтоварності операцій (відсутність надання послуг).

Наявність вироку суду за ухилення посадових осіб ТОВ «Нейтрал СВ»від сплати податків, створення фіктивних підприємств без мети здійснення господарської операції, не свідчить про умисел ТОВ «ЖМІЦ-Телемережа»на порушення інтересів держави і суспільства, оскільки остання не фігурує у кримінальній справі як одна з фіктивних фірм, створених посадовими особами ТОВ «Нейтрал СВ»та вироком не встановлено вини ТОВ «ЖМІЦ-Телемережа»в ухиленні від сплати податків та злочинного умисного зговору з посадовими особами ТОВ «Нейтрал СВ».

У оскаржуваній постанові суду першої інстанції також зазначено, що вироком суду встановлено, що ТОВ «Нейтрал СВ»надавались іншим суб'єктам підприємницької діяльності відповідні роботи та послуги. За операціями із відповідачем у ТОВ «Нейтрал СВ»виникали податкові зобов'язання, які підлягали сплаті до бюджету, чим підтверджено дійсність угоди із відповідачем та відсутність ознак її нікчемності.

Також, суд першої інстанції зазначає, що позивачем, як суб'єктом владних повноважень, не надано доказів про умисність укладення угоди саме між ТОВ «ЖМІЦ-Телемережа»та ТОВ «Нейтрал СВ»з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, за таких обставин до відповідача не можуть бути застосовані наслідки визнання господарського зобов'язання недійсним передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що податковий орган при подачі позовної заяви не звернув уваги на ту обставину, що правопорушення відповідачем було допущено у квітні 2006 року, позовна заява до суду подана 05.02.2009 року, тобто за межами граничного річного строку від вчинення правопорушення, передбаченого ст. 250 ГК України.

Доводи апелянта полягають у тому, що угода укладена відповідачем з ТОВ «Нейтрал СВ»вчинена з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. Вважає, що такий правочин суперечить моральним засадам суспільства, а тому відповідно до ч. 1 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним. Наслідки нікчемного правочину передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України. В підтвердження укладення між сторонами нікчемної угоди, позивач посилається на відсутність факту надання ТОВ «Нейтрал СВ»послуг з підтримки бази абонентів кабельного телебачення ТОВ «ЖМІЦ-Телемережа»та на вирок у кримінальній справі Коростишівського районного суду.

Колегія суддів вважає доводи апелянта безпідставними та погоджується з мотивами та висновками рішення суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Загальні підстави і наслідки недійсності угод встановлені в параграфі 2 глави 16 ЦК України. Положення ст. ст. 207 та 208 ГК слід застосовувати з урахуванням того, що правочин, який вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним, і визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Наведену норму слід застосовувати з урахуванням того, що відповідно до статті 228 ЦК України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, - нікчемним.

Перелік правочинів, які є нікчемними, як такі, що порушують публічний порядок, визначений ст. 228 ЦК України:

- правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;

- правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне володіння ним.

Статтею 203 ЦК встановлені вимоги до правочину додержання яких необхідно для чинності правочину, а саме:

- зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства;

- особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності;

- волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі;

- правочин має вчинятися у формі, встановленій законом;

- правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Колегія суддів звертає увагу на те, що санкції, що встановлені ч. 1 ст. 208 ГК України, не можуть застосовуватися за сам факт несплати податків, зборів (обов'язкових платежів) постачальником товарів (робіт, послуг). За таких обставин правопорушенням є несплата податків, а не вчинення правочину. Для застосування таких санкцій необхідною умовою є наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад, вчинення фіктивного правочину з метою отримання права на валові витрати і податковий кредит або удаваного правочину з метою приховання ухилення від сплати податків.

Зміст спірного договору не суперечить актам цивільного законодавства. Позивачем не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст договору не відповідає дійсним намірам сторін і що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору, також позивачем не доведено наявність умислу на укладання спірної угоди.

Відтак висновок позивача про укладення спірного договору з метою, що суперечить інтересам держави та суспільства, не відповідає обставинам справи та ст. ст. 207, 208 ГК України.

Однією з підстав нікчемності угоди, як зазначено в позові, є судове рішення у кримінальній справі по обвинуваченню уповноважених осіб ТОВ «Нейтрал СВ», згідно якого посадових осіб зазначених підприємств притягнуто до кримінальної відповідальності за ухилення від сплати податків та фіктивне підприємництво.

Однак, такий доказ спростовується змістом ухвали апеляційного суду Житомирської області від 19.02.2008 (а. с. 53-177), в якій зазначено: при подальшій реалізації цих товарів (робіт, послуг) іншим суб'єктам підприємницької діяльності, які являються платниками ПДВ у підприємства, директором якого являвся ОСОБА_2 виникали податкові зобов'язання з ПДВ, які необхідно було нараховувати та сплачувати до державного бюджету. При цьому, суб'єкти підприємницької діяльності, які купували товари (роботи, послуги) у ТОВ «Нейтрал СВ»та ПНВП «Поліссяагрокомплект»або безпосередньо у ПП «Слад», ПП «Гартекс»та ПП «Сонтекс»перераховували на поточні рахунки ТОВ «Нейтрал СВ», ПНВП «Поліссяагрокомплект», ПП «Слад», ПП «Гартекс», ПП «Сонтекс»грошові кошти за придбані товари (роботи, послуги). За таких обставин у ТОВ «Нейтрал СВ», ПНВП «Поліссяагрокомплект», ПП «Слад», ПП «Гартекс», ПП «Сон текс»виникали податкові зобов'язання з ПДВ, які необхідно було нараховувати та сплачувати до державного бюджету.

Отже, матеріалами кримінальної справи підтверджується уникнення від оподаткування посадових осіб вищевказаних підприємств.

Згідно норм Закону України «Про податок на додану вартість», у разі якщо у постачальників виникають податкові зобов'язання по сплаті ПДВ, у покупців - платників ПДВ виникає право на податковий кредит.

В свою чергу, матеріалами кримінальної справи підтверджено господарські взаємовідносини позивача з вищепереліченими підприємствами та встановлено, що послуги виконувались та кошти за послуги перераховувались, в зв'язку з чим у вищезазначених підприємств виникали зобов'язання з ПДВ.

З метою ухилення від оподаткування та несплати податків за отриманими коштами від відповідача, посадові особи ТОВ «Нейтрал-СВ», як зазначено в вироку суду, надавали підроблені документи про придбання товарів (робіт, послуг), до яких вносили завідомо неправдиві відомості про неіснуючі фінансово-господарські правовідносини та про податковий кредит з ПДВ.

За операціями із відповідачем у ТОВ «Нейтрал-СВ»виникали податкові зобов'язання, які, як встановлено вироком по кримінальній справі, підлягали сплаті до бюджету, чим підтверджено дійсність угоди із відповідачем та відсутність ознак її нікчемності.

За операціями із відповідачем у ТОВ «Нейтрал-СВ»не виникали суми податкового кредиту, які б дозволяли ухилятись від сплати податків.

З договорів, укладених відповідачем із ТОВ «Нейтрал-СВ»та актів виконаних робіт вбачається зв'язок понесених відповідачем витрат на придбання послуг з господарською діяльністю відповідача, оскільки предметом договорів є надання на систематичній основі послуг з підтримки бази даних абонентів кабельного телебачення.

Згідно п. 2 договору виконавець виконує роботи та надає послуги з наступних питань та за наступними напрямками:

- підтримує ділісність та працездатність програмного забезпечення, яке розроблене виконавцем для ведення бази даних клієнтів;

- на систематичній основі поповнює інформацію про нових клієнтів, з якими укладені договори на абонентське обслуговування замовником;

- на систематичній основі підтримує базу даних клієнтів шляхом поповнення інформації про надходження грошових коштів від клієнтів;

- щомісячно формує звітність про стан розрахунків з клієнтами;

-щомісячно, виходячи з фактичних даних за три минулі місяці, розробляє план грошових надходжень на наступний місяць;

-надає послуги зі спрягання бази даних клієнтів та програмного забезпечення, яке використовується у пунктах прийому платежів від клієнтів у разі виникнення потреби з боку замовника.

Факт виконання вищеперелічених послуг підтверджено належним чином оформленими актами приймання-здачі виконаних робіт, які відповідають вимогам п. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

В зв'язку з тим, що основним видом власної господарської діяльності підприємства є надання послуг кабельного телебачення, витрати, сплачені в зв'язку з придбанням послуг з підтримки бази даних абонентів кабельного телебачення, підприємством правомірно віднесені до складу валових витрат, у відповідності до п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Колегія суддів звертає увагу на те, що жодним законодавчим актом України не передбачено обов'язок покупця перевіряти наміри продавця щодо сплати ним податків.

Позивач не надав суду доказів того, що посадові особи відповідача при підписанні спірного договору мали умисел та мету здійснити незаконну фінансово-господарську діяльність, яка завідомо для них суперечить інтересам держави та суспільства.

Крім того, оскільки санкції, передбачені ч. 1 ст. 208 ГК України є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то такі санкції не є цивільно-правовими, а є адміністративно-господарськими як такі, що відповідають визначенню ч. 1 ст. 238 ГК України.

З огляду на це, такі санкції можуть застосовуватися лише протягом строків, встановлених ст. 250 цього Кодексу.

Оскільки між відповідачем та ТОВ «Нейтрал-СВ»укладався договір 04.01.2005 та здійснювались господарські операції в період до 31.08.2006, а адміністративний позов було подано до суду лише 05.02.2009, то вимога про застосування санкцій, встановлених ст. 208 Господарського кодексу України, була заявлена за межами граничного річного строку, передбаченого ст. 250 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, апелянт не обґрунтував правомірності позовних вимог та не спростував висновків суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Житомирі залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 24.06.2009 без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 16.07.2010.