Рішення № 10395103, 15.07.2010, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

15.07.10           Справа № 9/90-10.

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо-Логістик», м. Дніпропетровськ

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланатекс», м. Суми

Про стягнення 14 390 грн. 49 коп.           

Суддя М.С. ЛУЩИК

секретаря судового засідання А.І. Сидорук

За участі представників сторін:

Від позивача – Афанасьєв Р.Г.

Від відповідача – не з`явився

Суть спору: Позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 14 390 грн. 49 коп. заборгованості за надані послуги по знаходженню перевізника вантажу та укладенню з ним договору про транспортно-експедиційне обслуговування відповідно до договору комісії № 09/10 від 26.02.2010р., з яких 14 100 грн. 00 коп. – основний борг за надані послуги, 253 грн. 41 коп. – пеня за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання, 37 грн. 08 коп. – 3% річних, а також стягнути витрати, пов`язані з розглядом справи.

Представник позивача у судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, письмового відзиву на позовну заяву не подав, про місце та час слухання справи був повідомлений належним чином, про що свідчить поштове повідомлення в матеріалах справи № 1436082 від 22.06.2010р., про причини неявки суд не повідомив.

Таким чином справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, заслухавши повноважного представника позивача, суд встановив:

Між позивачем та відповідачем 26.02.2010р. був укладений договір комісії № 09/10, відповідно до п. 1.1. якого Комісіонер (позивач) зобов`язується знайти вантажоперевізника та укласти з ним від свого імені, але в інтересах і за рахунок Комітента (відповідача), договір про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів, а Комітент (відповідач) зобов`язується відшкодувати витрати Комісіонера (позивача) і виплатити йому комісійну винагороду відповідно до умов даного договору.

Відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов`язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Відповідно до п. п. 4.1 та 4.2 договору комісії № 09/10 від 26.02.2010р., оплата за надані позивачем послуги здійснюється відповідачем на протязі трьох банківських днів з моменту отримання оригіналу товарно-транспортної накладної та рахунку.

Позивач свої зобов`язання відповідно до зазначеного договору виконав, що підтверджується матеріалами справи.

Як вбачається з матеріалів справи, 26.02.2010р. між позивачем та відповідачем було підписано заявку на перевезення за № 57 щодо міжнародного перевезення вантажів відповідача. Згідно п. 18 зазначеної заявки вартість послуг позивача склала 14100 грн. 00 коп.

На виконання заявки № 57 від 26.02.2010р., позивачем з ТОВ «ДН Транс» було укладено договір про надання транспортних послуг № 31/10 від 26.02.2010р. та здійснено перевезення вантажу відповідача, що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною № СМR 104170 (а.с. 18). У відповідності до умов заявки № 57 від 26.02.2010р., вантаж був доставлений відповідачу 15.03.2010р., про що свідчить відбиток штампу Сумської митниці на накладній № СМR 104170.

Таким чином факт надання послуг відповідачу по знаходженню перевізника та укладенню з ним договору про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів підтверджується заявкою на перевезення № 57 від 26.02.2010р., договором № 31/10 від 26.02.2010р. про надання транспортних послуг, товарно-транспортною накладною № СМR 104170, рахунком фактурою № КП-0000090 від 15.03.2010р., (а.с. 13-19), а також Актом здачі – прийняття робіт (надання послуг) № КП-0000090, підписаного повноважними представниками сторін та скріпленого їх печатками (а.с. 27).

Відповідач свої зобов‘язання за договором комісії № 09/10 від 26.02.2010р. не виконав, тому його заборгованість перед позивачем по сплаті за надані послуги по знаходженню перевізника вантажу та укладенню з ним договору про транспортно-експедиційне обслуговування склала 14 100 грн. 00 коп.

Позивачем, в порядку ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу була направлена претензія (а.с. 22) № 326 від 11.05.2010р. з вимогою погасити заборгованість у триденний строк, яка залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Таким чином, оскільки відповідач розрахунки з позивачем за надані послуги по знаходженню перевізника вантажу та укладенню з ним договору про транспортно-експедиційне обслуговування не виконав, позивач був змушений звернутися до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання на лежним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Відповідач порушив вимоги вищевказаних норм та умови укладеного між сторонами договору комісії № 09/10 від 26.02.2010р., а саме допустив прострочення виконання грошового зобов’язання.

Позовні вимоги щодо стягнення 14 100 грн. 00 коп. заборгованості за надані послуги по знаходженню перевізника вантажу та укладенню з ним договору про транспортно-експедиційне обслуговування є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Крім того, позивачем заявлені вимоги по стягненню пені у розмірі 253 грн. 41 коп.

Відповідальність відповідача за несвоєчасну оплату або несплату наданих послуг у вигляді стягнення пені передбачена п. 6.7 договору комісії № 09/10 від 26.02.2010р., за яким за несвоєчасне відшкодування витрат позивача та виплату комісійної винагороди, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє в момент такого прострочення, від суми заборгованості за кожен день прострочення платежу. Оскільки, права позивача щодо стягнення з відповідача пені в сумі 253 грн. 41 коп., передбачені умовами договору, пеня нарахована в межах строку позовної давності, з урахуванням вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”, тому позовні вимоги в зазначеній частині є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. ст. 549-552 Цивільного кодексу України.

Крім того, за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по договору комісії № 09/10 від 26.02.2010р., позивач просить суд стягнути з відповідача 37 грн. 08 коп. 3% річних.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимоги кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором, або законом. Враховуючи вищевикладене позовні вимоги стосовно стягнення 3% річних є обґрунтованими та підлягають задоволенню на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України.

Відповідач не надав суду доказів погашення заборгованості чи аргументованих заперечень вимогам позивача щодо стягнення 14 100 грн. 00 коп. основної заборгованості за надані послуги по знаходженню перевізника вантажу та укладенню з ним договору про транспортно-експедиційне обслуговування відповідно до договору комісії № 09/10 від 26.02.2010р., 253 грн. 41 коп. пені та 37 грн. 08 коп. 3% річних, у зв’язку з чим вимоги позивача визнаються судом правомірними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу, понесені позивачем, покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82 - 85, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

           В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ланатекс» (40031, м. Суми, вул. Курська, 147, код 33525969) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кліо-Логістик» (49074, м. Дніпропетровськ, вул. Радищева, 61, код 35044942) 14 100 грн. 00 коп. основної заборгованості, 253 грн. 41 коп. пені, 37 грн. 08 коп. 3% річних, 143 грн. 90 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набранням рішення законної сили.

СУДДЯ М.С. ЛУЩИК

У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення

Повний текст рішення підписаний 16.07.2010р.

Суддя