Постанова № 10394355, 06.07.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 липня 2010 р. № 2а-374/10/1370

Торгово виробнича фірма "Збруч"

до Державна податкова інспекція у Дрогобицькому районі Львівської області

пропро скасування податкового повідомлення-рішення , з участю представників: від позивача: Краснопольський В.О. (довіреність № б/н від 16.12.2009 року), Матківський А.Ю. (довіреність № б/н від 15.02.2010 року)

від відповідача: Людкевич Р.Я. (довіреність № 11003/10/10-010 від 17.09.2009 року)

ВСТАНОВИВ:

Торгово-виробнича фірма «Збруч»звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області, із залученням третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Публічне акціонерне товариство «Банк національний кредит», в якому просить визнати нечинними податкові повідомлення-рішення від 01.06.2009 р. №0002811502/0 в частині визначення податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 7243,8 грн., від 31.07.2009 р. №0002811502/1 в частині визначення податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 7243,8 грн., від 31.12.2009 р. №0006841502/0 визначення податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1550,86 грн., від 31.12.2009 р. №0006821502/0 визначення податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 5974,12 грн., від 31.12.2009 р. №0006831502/0 визначення податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 3314,96 грн., від 30.12.2009 р. №0006771502/0 визначення податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 2414,00 грн.; від 30.12.2009 р. №0006761502/0 визначення податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 3256,38 грн., від 30.12.2009 р. №0006781502/0 визначення податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 72,17 грн., від 28.01.2010 р. №0000561502/0 визначення податкового зобовязання зі сплати податку на додану вартість в розмірі 1422,78 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві. Позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем незаконно винесено податкові повідомлення-рішення та не враховано Рішення Господарського суду Львівської області у справі №22/20, та приписи п. 16.5.1. п.п. 16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який покладає відповідальність за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів на банк, при цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Представник відповідача подав письмове заперечення, в судовому засіданні пояснив, що відповідно до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, однак подав письмове пояснення, в якому просить розглядати справу без участі представника.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд виходив з наступного.

Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі Львівської області 26 травня 2009 року проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і. За наслідками проведеної перевірки складено акт № 518/15-2 від 26.05.2009 р. про порушення податкового законодавства, а саме сплачено узгоджену суму податкового зобовязання за платежем податку на додану вартість із затримкою, на підставі вказаного акта винесено податкове повідомлення-рішення № 0002811502/1 від 31.07.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» в розмірі 9953, 60 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0002811502/0 від 01.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в розмірі 9953, 60 грн.

20 листопада 2009 року Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і. За наслідками проведеної перевірки складено акт № 1116/15-2 від 20.11.2009 року. На підставі вказаного акта винесено податкове повідомлення-рішення № 0006841502/0 від 31.12.2009 р., яким визначено суму податкового зобовязання на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в розмірі 1550, 86 грн., податкове повідомлення-рішення № 0006821502/0 від 31.12.2009 р. яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі 5974, 12 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0006831502/0 від 31.12.2009 року, яким визначену суму податкового зобовязання в розмірі 3314, 96 грн.

21 грудня 2010 року ДПІ у Дрогобицькому районі проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За наслідками проведеної перевірки складено акт № 1284/15-2 від 21.12.2009 року. На підставі вказаного акта винесено податкове повідомлення-рішення № 0006761502/0 від 30.12.2009 р., яким визначено суму податкового зобовязання на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в розмірі 3256, 38 грн., податкове повідомлення-рішення № 0006771502/0 від 30.12.2009 р. яким визначено суму податкового зобовязання в розмірі 2414, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0006781502/0 від 31.12.2009 року, яким визначену суму податкового зобовязання в розмірі 72, 17 грн.

Державною податковою інспекцією у Дрогобицькому районі Львівської області 19 січня 2010 року проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»і. За наслідками проведеної перевірки складено акт № 86/15-2 від 19.01.2010 р. про порушення податкового законодавства, а саме сплачено узгоджену суму податкового зобовязання за платежем податку на додану вартість із затримкою, на підставі вказаного акта винесено податкове повідомлення-рішення № 0000561502/0від 28.01.2010 року, яким визначено суму податкового зобовязання на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»в розмірі 1422, 78 грн.

Згідно актів перевірок Відповідач виносив податкові повідомлення-рішення, мотивуючи тим, що Позивач, в порушення п.п. 5.3.1. п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»порушив строки сплати узгодженого зобовязання за платежем податок на додану вартість. За порушення строків сплати, у відповідності до п.п. 17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»Відповідачем нараховано штрафні санкції.

Однак, з такою позицією Відповідача погодитись повністю не можна з наступних підстав.

Згідно Податкової декларації з податку на додану вартість від 22.12.2008 р. Позивач задекларував позитивне значення податку на додану вартість в сумі 34549 грн. як ПДВ за листопад 2008 р., яке згідно зазначених призначень в платіжних дорученнях сплачував в наступному порядку: платіжне доручення №736 від 30.12.08 (ПДВ за листопад 2008 р.) в сумі 20000,00 грн., отримано банком 30.12.08 р.; платіжне доручення №11 від 22.01.09 (ПДВ за листопад 2008 р.) в сумі 1000,00 грн., отримано банком 22.01.09 р.; платіжне доручення №11 від 02.02.09 (ПДВ за листопад 2008 р.) в сумі 5549,00 грн., отримано банком 02.02.09 р.; платіжне доручення №20 від 05.02.09 (ПДВ за листопад 2008 р.) в сумі 3000,00 грн., отримано банком 05.02.09 р.; платіжне доручення №12 від 06.02.09 (ПДВ за листопад 2008 р.) в сумі 5000,00 грн., отримано банком 06.02.09 р.

З матеріалів справи вбачається, що Позивачем подано до Філії Публічного акціонерного товариства «Банк національний кредит»в м. Дрогобич платіжне доручення № 736 від 30.12.2008р. для списання з поточного рахунку коштів та перерахування їх до державного бюджету м. Дрогобич як податок на додану вартість за листопад 2008 року в розмірі 20000,00 грн., що підтверджується відміткою банківської установи про отримання платіжного доручення. Однак, дані кошти банком не перераховано до бюджету, мотивуючи введенням тимчасової адміністрації та мораторію. З приводу не перерахування коштів банківською установою Позивач звернувся до Господарського суду Львівської області, рішенням якого у справі №22/20 від 26.02.2009 р. Третя особа в особі філії зобовязана здійснити розрахунково-касове обслуговування шляхом виконання платіжного доручення №736 від 30.12.2008 та перерахувати 20000,00 гривень одержувачу: Державний бюджет м. Дрогобич, рахунок №31111029700014, банк одержувача: ГУДКУ у Львівській області м. Львів (МФО 825014), призначення платежу: *;101;;; ПДВ за листопад 2008 р., код (ЄДРПОУ) 25262988. При цьому рішенням суду встановлено, що на цей момент на рахунку Позивача було достатньо коштів для перерахування даної суми.

Відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" від 05.04.2001 р. N 2346-III при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Отже обовязок по сплаті податку на додану вартість за листопад 2008 року у розмірі 20000 грн. Позивач виконав належно і непоступлення цих коштів до бюджету відбулось не з його вини.

Решту узгодженого податкового зобовязання з податку на додану вартість за листопад 2008 року в сумі 14549 грн. Позивач сплатив із запізненням, що визнається і самим позивачем.

Згідно розрахунку Позивача, що підтверджується матеріалами справи, останній визнає штрафні санкції в сумі 2988,8 грн. Враховуючи, що податкові повідомлення-рішення №0002811502/0 та №0002811502/1 видані на суму 9953,60 грн. кожне, то відповідно позовні вимоги позивача слід задовольнити частково і визнати податкові повідомлення-рішення №0002811502/0 та №0002811502/1 нечинними в частині 6964,8 грн. кожне.

Відповідач зараховував сплату податку на додану вартість наступних звітних періодів в рахунок погашення заборгованості за попередній звітний період, тобто без врахування сплати Позивачем податку на додану вартість згідно платіжного доручення №736 від 30.12.08 в сумі 20000,00 грн.

В судовому засіданні Представник Позивача пояснив, що Відповідач в силу п.7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»зараховував сплату наступних платежів в рахунок погашення попереднього боргу. З Акту перевірки № 518/15-2 від 26.05.2009 р. вбачається, що сума податкового боргу починаючи з 02.02.2009 р. відрізняється від сум сплати Позивача. З такою позицією Відповідача погодитись не можна.

Згідно Листа Вищого адміністративного суду України від 17.03.2009 р. N 358/13/13-09 пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»визначений принцип рівності бюджетних інтересів. Податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) - у рівних пропорціях. Як визначено підпунктом 7.1.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу. Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України від 20.05.99 N 679-XIV "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів. Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 за N 377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

Із наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків. За таких обставин самостійне зарахування Відповідачем сплачених Позивачем податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування коштів до бюджету, є неправомірним.

Відповідно до п. п.16.5.1 п.16.5 ст. 16 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»за порушення строків перерахування податків, зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів або державних цільових фондів, встановлених Законом України "Про платіжні системи та переказ грошей в Україні" банк сплачує пеню за кожний день прострочення, включаючи день сплати, у розмірах, встановлених підпунктом 16.4.1 пункту 16.4 статті 16, та штрафні санкції, встановлені підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 цього Закону, а також несе іншу відповідальність, встановлену цим Законом, за порушення порядку своєчасного та повного внесення податку, збору (обов'язкового платежу) до бюджету або державного цільового фонду. При цьому платник податків, зборів (обов'язкових платежів) звільняється від відповідальності за несвоєчасне або неповне зарахування таких платежів до бюджетів та державних цільових фондів, включаючи нараховану пеню або штрафні санкції.

Відповідно до ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, а також прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Таким чином, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що задовольнити позовні вимоги слід частково.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 69-71, 86, 87, 94, 99, 100, 159, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Визнати нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дрогобицькому районі Львівської області:

- від 01.06.2009 р. №0002811502/0 в частині визначення податкового зобовязання розмірі 6 964,8 грн.;

- від 31.07.2009 р. №0002811502/1 в частині визначення податкового зобовязання розмірі 6 964,8 грн.;

- від 31.12.2009 р. №0006841502/0 визначення податкового зобовязання розмірі 1 550,86 грн;

- від 31.12.2009 р. №0006821502/0 визначення податкового зобовязання розмірі 5 974,12 грн;

- від 31.12.2009 р. №0006831502/0 визначення податкового зобовязання розмірі 3 314,96 грн;

- від 30.12.2009 р. №0006771502/0 визначення податкового зобовязання розмірі 2 414,00 грн;

- від 30.12.2009 р. №0006761502/0 визначення податкового зобовязання розмірі 3 256,38 грн;

- від 30.12.2009 р. №0006781502/0 визначення податкового зобовязання розмірі 72,17 грн;

- від 28.01.2010 р. №0000561502/0 визначення податкового зобовязання розмірі 1 422,78 грн.

3.В решті позовних вимог відмовити.

4.Стягнути з державного бюджету на користь торгово-виробничої фірми «Збруч»(вул. Шевченка, 32/1, м. Дрогобич, Львівська область, код ЄДРПОУ 20829671)

4 (чотири) грн. 80 (вісімдесять) коп.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови виготовлено 12 липня 2010 року

Суддя Качур Р.П.