Рішення № 10393473, 14.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 301

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2010Справа №2-28/3142-2010 За позовом – Фонда майна Автономної Республіки Крим (95015, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, 17).

До відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Надежда» (98302, м. Керч, пров. Сеной, 11-А).

Про стягнення 80182,57 грн.

Суддя С.О.Лукачов

представники:

Від позивача – Белікчі О.В. – гол. спец., довіреність № 98-Д від 13.10.2009р.

Від відповідача – не з’явився, повідомлений належним чином.

Суть спору: Фонд майна Автономної Республіки Крим звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Надежда» про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 74718,14 грн. та пені в сумі 5464,43 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов’язань за договором оренди в частині своєчасної оплати орендної плати.

Представник відповідача у засідання суду не з’явився, відзив на позов не надав, про час розгляду справи повідомлений належним чином. Про причини неявки суд не повідомив.

Розгляд справи відкладався у порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд –

ВСТАНОВИВ:

28 листопада 2005 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Надежда» (орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим (а. с. 12-14).

Відповідно до пункту 1.1 договору, об’єктом оренди виступає плавуча майстерня № 849, приміщення цеху та складу площею 177,0 кв.м, частина обладнання плавучої майстерні № 849, розташовані за адресою: м. Керч, вул. Айвазовського, 29, що передані у складі цілісного майнового комплексу колишнього Керченського судноремонтного заводу ВО «Південрибсудноремонт» у користування за договором оренди від 02.01.2002 Керченському морському торговельному порту.

Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату не певний строк.

Майно було передано відповідачеві за актом приймання-передачі від 28.11.2005р. (а. с. 15).

Відповідно до розділу 3 договору орендна плата за користування майном визначається на підставі Методики розрахунку, розподілу та порядку використання плати за оренду майна, що належить Автономної Республіці Крим, затвердженої постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 19.11.1998р. № 274-2/98 (із змінами та доповненнями) і становить без ПДВ за базовий місяць оренди – серпень 2005р. – 1613,94 грн. Орендна плата за перший місяць оренди – листопад 2005р. визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць – жовтень, на індекс інфляції за листопад 2005р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається орендарем самостійно шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету України щомісяця, не пізніше 12 числа місяця, наступного за звітним.

Відповідно до пункту 5.2 договору, орендар зобов’язаний своєчасно та у повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету України.

Умовами розділу 10 договору сторони визначили, що договір діє з 28.11.2005р. до 26.11.2006р. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені цим договором.

02.11.2007р. між сторонами за договором була укладена додаткова угода № 1, відповідно до якої якщо орендар продовжує користуватися майном після закінчення строку договору оренди, то, за відсутності заперечень орендодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Судом встановлено, що відповідач, обов’язки щодо оплати орендної плати здійснював несвоєчасно, у зв’язку з чим за останнім склалася заборгованість за період з 28.11.2005р. по 30.04.2010р. у розмірі 74718,14 грн.

Відповідно до статті 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов’язань міститься в ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Претензією (вих. № 03/2928 від 16.11.2009р.) Фонд майна АР Крим звернувся до відповідача з претензією про стягнення заборгованості з орендної плати та пені за договором оренди, яка залишена останнім без відповіді, а заборгованість без оплати.

Відповідач не представив суду доказів погашення заборгованості перед бюджетом АР Крим з орендної плати у сумі 74718,14 грн., у той час як відповідно до приписів статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, способом, передбаченим чинним законодавством для доведення фактів такого роду.

Таким чином, матеріалами справи підтверджується порушення відповідачем умов договору оренди від 28.11.2005 року, у зв’язку з чим позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Надежда» 74718,14 грн. заборгованості є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов’язання (основного зобов’язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до ст. 549 ЦК України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, види забезпечення виконання зобов’язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов’язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов’язань будь-яким з видів, передбачених ст. 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов’язувальні правовідносини між кредитором та боржником.

Ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до пункту 9.1 договору, за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Так, статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань регулюються Законом України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань”. Статями 1, 3 цього Закону встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, загальна сума пені, що підлягає стягненню з відповідача за несвоєчасне здійснення платежів з орендної плати за період з 28.11.2005р. по 30.04.2010р., складає 5464,43 грн.

Відповідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу вимог та заперечень.

Відповідачем не надано суду доказів сплати заборгованості з орендної плати, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 49 ГПК України, судові витрати по сплаті державного мита в розмірі 801,83 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 236,00 грн. покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити в повному обсязі.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Надежда» (98302, м. Керч, пров. Сеной, 11-А, код ЄДРПОУ 23197465, банківські реквізити не відомі) на користь бюджету Автономної Республіки Крим (р/р 33210870700001 у Головному управлінні Державного казначейства України в Автономній Республіці Крим м. Сімферополь, ЄДРПОУ 23896447, МФО 824026, код платежу 22080400) заборгованість з орендної плати у розмірі 74718,14 грн. та пеню у розмірі 5464,43 грн.

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Надежда» (98302, м. Керч, пров. Сеной, 11-А, код ЄДРПОУ 23197465, банківські реквізити не відомі) в дохід державного бюджету України (рахунок 31115095700002, банк одержувача ГУ Державного казначейства України в АРК, м. Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу 22090200, код в ЄДРПО України 34740405) державне мито в сумі 801,83 грн.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мале підприємство «Надежда» (98302, м. Керч, пров. Сеной, 11-А, код ЄДРПОУ 23197465, банківські реквізити не відомі) в дохід державного бюджету м. Сімферополя (№ рахунку 31214264700002 , банк одержувача: ГУ ДКУ в АРК м. Сімферополь, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, код платежу: 22050003, ЄГРПОУ 34740405) витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у господарському суді АР Крим в сумі 236,00 грн.

5.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Лукачов С.О.