Рішення № 10393469, 13.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

13.07.2010Справа №2-22/2779-2010 За позовом – ВАТ «Крименерго», м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6 Ялтинська міська електромережа ВАТ «Крименерго», м. Ялта, вул. Бірюкова, 16

до відповідача – ДП «Комбінат курортних послуг «Сімеїз», м. Ялта, с. Сімеїз, вул. Радянська, 32

про стягнення 2888,66 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – Нікітіна В.О., представник, дов від 05.01.2010 року

від відповідача – не з'явився

Обставини справи:

Позивач – ВАТ «Крименерго» Ялтинська міська електромережа ВАТ «Крименерго» звернувся до ГС з позовною заявою до відповідача - ДП «Комбінат курортних послуг «Сімеїз», просить суд стягнути з відповідача заборгованість за електричну енергію в сумі 2431,55 грн., 11,11 грн. перевитрат ліміту споживання електричної енергії, 3% річних – 45,96 грн., збитки від інфляції – 152,78 грн., 247,26 грн. – пені, всього – 2888,66 грн., мотивуючі позовні вимоги порушенням з боку відповідача умов укладеного між сторонами договору № 1629 від 17.05.1999 року щодо строків та порядку оплати спожитої електричної енергії.

Відповідач в судове засідання не з’явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив. Про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією. Під час розгляду справи відповідач не надав суду відзиву на позовну заяву з документальним обґрунтуванням своїх заперечень, у разі їх наявності.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за матеріалами, наявними у справі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд –

встановив:

17.05.1999 року ВАТ «Крименерго» (енергозабезпечуюча організація) та ДП «Комбінат курортних послуг «Сімеїз» (абонент) уклали договір №1629 на користування електричною енергією.

Згідно п. 6 договору №1629, вказаний договір укладений на строк до 31.12.1999 року, вступає в силу з дня його підписання і вважається щорічно продовженим, якщо не поступило заяви від однієї із сторін про його припинення або перегляд.

Згідно з п. 1.1. договору № 1629 енергозабезпечуюча організація та абонент зобов'язуються керуватися договором, діючими тарифами, Правилами користування електричною енергією.

Згідно п. 6.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ України №28 від 31.07.1996 року, зі змінами і доповненнями, об'єми електричної енергії, які підлягають оплаті, повинні визначатися відповідно до даних розрахункового обліку електричної енергії про її фактичне споживання, за винятком випадків, передбачених Правилами (п. 6.39 ПКЕЕ).

06.02.2003 року сторони внесли зміни до договору №1629 від 17.05.1999 року, підписавши додаткову угоду, якими визначили що абонент зобов'язаний знімати показання приладів обліку на розрахунковий день місяця і надавати звіт про витрати електроенергії по встановленій формі в Енергозабезпечуючу організацію з вказівкою розрахункових електролічильників і електролічильників субабонентів в наступні терміни: зняття показників щомісячно 21 числа, надання звіту до 22 числа того ж місяця (п. 3.2.1. договору № 1629).

Таким чином, розрахунковою датою для відповідача визначено 21 число кожного розрахункового місяця.

Суд звертає увагу на те, що умовами додаткової угоди до договору на користування електричною енергією № 1629 від 17.05.1999 року, а.с. 16, було визначено, що п. 3.2.2. укладеного договору читати у наступній редакції: «датою розрахунку вважати 21 число кожного місяця. Кінцевою датою оплати рахунку розрахункового періоду вважати 26 число місяця.

Так, у разі не надання звіту про спожиту електричну енергію у вказаний строк, визначення об’єму спожитої електричної енергії здійснюється за середньодобовими об’ємами споживання за попередній період. Період розрахунку за середньодобовими об’ємами споживання електричної енергії не повинен перевищувати одного місяця, після чого розрахунок за встановленою потужністю струмоприймачів та кількості годин їх використання до передачі показників розрахункових приладів обліку без подальшого перерахунку, що передбачено п. 6.39 ПКЕЕ в редакції, яка діє на момент здійснення розрахунків.

Відповідно до пп. 2 п. 10.2 ПКЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний оплачувати об'єм спожитої електричної енергії, а також, здійснювати інші платежі відповідно до умов договору і рахунків, виставлених на підставі актів про порушення Правил та умов договору.

Однак, порушуючи умови договору № 1629, ПКЕЕ відповідач не надав показники розрахункових засобів обліку в квітні 2009 року, у зв'язку чим, розрахунок здійснено по встановленій потужності струмоприймачів та кількості годин їх використання, нарахована сума склала 1228,36 грн. Заборгованість на кінець розрахункового періоду, з урахуванням кредитового залишку абонента, склала 373,30 грн.

У травні та червні 2009 року відповідач також не надав показників розрахункових засобів обліку, нарахування здійснено за потужністю, на суму 1188,37 грн. та 869,88 грн. відповідно.

Таким чином, заборгованість відповідача за електроенергію станом на 21.02.2010 року складає 2431,55 грн.

Згідно п. 4.2. ПКЕЕ, додаткової угоди від 10.11.2005 року до Договору № 1629 від 17.05.1999 року, споживач погоджує до початку наступного року об'єми очікуваного споживання електроенергії на наступні рік щомісячного. У разі не надання таких відомостей, об'єми очікуваного споживання встановлюються енергопостачальником на рівні фактичного споживання відповідних періодів поточного року.

Таким чином відповідачу встановлений ліміт споживання на розрахунковий місяць березня 2009 року у розмірі 0 кВт/год, а споживання склало 19 кВт/год, тобто перевитрата ліміту споживання склала 19 кВт/год, на суму 11,11 грн.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості за електроенергію в сумі 2431,55 грн. та 11,11 грн. за перевитрату ліміту споживання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних – 45,96 грн., збитки від інфляції – 152,78 грн., 247,26 грн. – пені.

Пунктом 3.2.1. договору встановлено. що абонент зобов’язаний здійснювати щомісячну оплату за спожиту електричну енергію та потужність, вказану в додатку № 1, згідно діючих тарифів. При несвоєчасному внесенні платежів за кожен день прострочення оплати після розрахункового дня за спожиту електричну енергію абонент зобов’язаний сплачувати пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу, інакше згідно чинного законодавства.

Слід зауважити, що додатковою угодою від 06.02.2003 року, а.с. 16, встановлено, що у випадку несплати рахунку у встановлені строки споживач вважається боржником та на суму боргу нараховується пеня у розмірі двох облікових ставок НБУ.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» встановлено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, позивачем при поданні позову був здійснений розрахунок пені наступним чином.

Було вказано, що борг з пені станом на 21.07.2009 року складає 62,83 грн. та розрахунковий період визначений з 26.07.2009 року по 26.02.2010 року, за 215 днів, та сума нарахованої пені складає 247,26 грн.

Однак, суд не може погодитись з даним розрахунком виходячи з наступного.

Як зазначалось вище, умовами додаткової угоди до договору на користування електричною енергією № 1629 від 17.05.1999 року, а.с. 16, було визначено, що п. 3.2.2. укладеного договору читати у наступній редакції: «датою розрахунку вважати 21 число кожного місяця. Кінцевою датою оплати рахунку розрахункового періоду вважати 26 число місяця».

Таким чином, прострочення виконання зобов’язання повинно рахуватись з 27 числа відповідного місяця прострочки, в той час як позивачем зроблений розрахунок з 26 числа.

Крім того, згідно до частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Отже, суд вважає за необхідне здійснити перерахунок пені, з урахуванням приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, з урахуванням початку періоду прострочки – 27 числа відповідного місяця, за 182 дні.

Розрахунок пені здійснюється судом за наступною формулою:

Пеня = Сх2УСДхД:100, де:

С – сума заборгованості за період,

2УСД – подвійна облікова ставка НБУ на день прострочення,

Д – кількість днів прострочення.

З 27.04.2009 року по 14.06.2009 року – 2431,55 грн. х 0,066% х 49/100 = 78,63 грн.

З 15.06.2009 року по 11.08.2009 року – 2431,55 грн. х 0,060% х 58/100 = 84,62 грн.

З 12.08.2009 року по 25.10.2009 року – 2431,55 грн. х 0,056% х 75/100 = 102,12 грн.

Всього за даним розрахунком сума пені складає 265,37 грн., в той час як позивачем було заявлено до стягнення суму пені – 247,26 грн., у зв’язку з чим остання підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем порушені ПКЕЕ, умови укладеного між сторонами договору з додатковими угодами до нього, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 15 липня 2010 року.

На підставі викладеного, керуючись ст.82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд

вирішив:

1.          Позов задовольнити у повному обсязі.

2.          Стягнути з ДП «Комбінат курортних послуг «Сімеїз» (м. Ялта, с. Сімеїз, вул. Радянська, 32, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 24872839) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260313511142 в філії КРУ ВАТ «Ощадбанк» в м. Сімферополь, МФО 324805, ЄДРПОУ 00131400) заборгованість за електричну енергію в сумі 2431,55 грн., 11,11 грн. перевитрат ліміту споживання електричної енергії.

3.          Стягнути з ДП «Комбінат курортних послуг «Сімеїз» (м. Ялта, с. Сімеїз, вул. Радянська, 32, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 24872839) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260053023577 в філії Ялтинському відділенні № 4549 ВАТ «Державний Ощадний банк України» в м. Ялта, МФО 384038, СП ЯМЕМ ВАТ «Крименерго», м. Ялта, вул. Бірюкова, 16, ЄДРПОУ 00131400) 3% річних – 45,96 грн., збитки від інфляції – 152,78 грн., 247,26 грн. – пені.

4.          Стягнути з ДП «Комбінат курортних послуг «Сімеїз» (м. Ялта, с. Сімеїз, вул. Радянська, 32, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 24872839) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260053023577 в філії Ялтинському відділенні № 4549 ВАТ «Державний Ощадний банк України» в м. Ялта, МФО 384038, СП ЯМЕМ ВАТ «Крименерго», м. Ялта, вул. Бірюкова, 16, ЄДРПОУ 00131400) 102,00 грн. державного мита.

5.          Стягнути з ДП «Комбінат курортних послуг «Сімеїз» (м. Ялта, с. Сімеїз, вул. Радянська, 32, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 24872839) на користь ВАТ «Крименерго» (м. Сімферополь, вул. Київська, 74/6, рахунок № 260053023577 в філії Ялтинському відділенні № 4549 ВАТ «Державний Ощадний банк України» в м. Ялта, МФО 384038, СП ЯМЕМ ВАТ «Крименерго», м. Ялта, вул. Бірюкова, 16, ЄДРПОУ 00131400) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

6.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.