Рішення № 10393468, 14.07.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309

РІШЕННЯ

Іменем України

14.07.2010Справа №2-22/2849-2010 За позовом ВАТ «Укртелеком», м. Київ, бульвар Шевченка, 18 в особі Севастопольської філії ВАТ «Укртелеком», м. Севастополь, вул. Г. Петрова, 15

до відповідача Військового комісаріату АР Крим Міністерства оборони України, м. Сімферополь, вул. Київська, 152

про стягнення 3657,33 грн.

Суддя Калініченко А.А.

представники:

від позивача – не з'явився

від відповідача – Муратова С.А., представник, дов від 11.01.2010 року

Обставини справи:

Позивач – ВАТ «Укртелеком» в особі Севастопольської філії ВАТ «Укртелеком» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Військового комісаріату АР Крим Міністерства оборони України, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 3657,33 грн., у тому числі: сума основного боргу – 3561,50 грн., індекс інфляції – 96,61 грн., 3% річних – 17,22 грн., мотивуючі позовні вимоги тим, що відповідач, у порушення взятих н себе зобов’язань за договором № 1323 від 01.03.2008 року, не здійснював своєчасно та у повному обсязі оплату вартості спожитих послуг, у зв’язку з чим у відповідача утворилась заборгованість в сумі 3561,50 грн.

Позивач в судове засідання не з'явився, явку своїх представників в судове засідання не забезпечив, про причини відсутності суду не повідомив. Про дату розгляду справи повідомлений належним чином – рекомендованою кореспонденцією.

Відповідач в судове засідання не з’явився, 01.07.2010 року до суду надійшов відзив позивача на позовну заяву, відповідно до якого відповідач суму основного боргу визнав у повному обсязі, але заперечує проти стягнення збитків від інфляції та 3% річних посилаючись на несвоєчасне фінансування з боку довольствуючого органу, просить суд розглянути справу у відсутність представника відповідача.

Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи те, що матеріали справи у достатній мірі характеризують правовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника відповідача, суд –

встановив:

01.03.2008 року між ВАТ «Укртелеком» в особі Севастопольської філії і Військовим комісаріатом АР Крим Міністерства оборони України був укладений договір № 1323 про надання послуг електрозв'язку.

Севастопольська філія є відокремленим структурним підрозділом товариства, який відповідно до п. 10, 15.5, 29 Положення про Севастопольську філію ВАТ «Укртелеком» повноважний здійснювати господарську діяльність і представляти інтереси товариства в усіх судах загальної юрисдикції та спеціалізованих судах, передбачених законом України «Про судоустрій України» з усіма правами, наданими сторонам відповідними законами.

Відповідно до вимог п. 3.2.8 вищевказаного Договору споживач був зобов'язаний своєчасно вносити плату за користування телефоном, міжміські і міжнародні телефонні розмови і інші послуги, надані по телефону.

У відповідності з п. 40 Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2005 року № 720, плата за отримані телекомунікаційні послуги вноситься споживачем після отримання ним рахунка, але не пізніше 20 числа місяця, що настає після повного розрахункового періоду, та до 20 числа поточного місяця у разі застосування попередньої оплати, якщо інше не передбачено договором.

Проте, як вказує позивач, порушуючи норми Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг та положення договору, відповідач виконував свої зобов'язання не своєчасно і не в повному, внаслідок чого за період з вересня 2009 року по лютий 2010 року у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 3561,50 грн.

Крім того, суд підкреслює, що відповідно до наданого відзиву на позовну заяву, відповідач суму основного боргу у розмірі 3561,50 грн. визнав у повному обсязі.

Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, відповідач під час розгляду даної справи не був доведений суду факт оплати та не надано належних доказів погашення заборгованості в сумі 3561,50 грн.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (стаття 546 Цивільного кодексу України).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 622 Цивільного кодексу України, боржник, який сплатив неустойку і відшкодував збитки, завдані порушенням зобов'язання, не звільняється від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Застосування господарських санкцій до суб'єкта, який порушив зобов'язання, не звільняє цього суб'єкта від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, крім випадків, коли інше передбачено законом або договором, або управнена сторона відмовилася від прийняття виконання зобов'язання.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача індекс інфляції – 96,61 грн., 3% річних – 17,22 грн.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу підлягає покладанню на відповідача.

У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 15 липня 2010 року.

З огляду на викладене, ст. 44-49, 82-84 Господарського процесуального Кодексу України, суд –

                    вирішив:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Військового комісаріату АР Крим Міністерства оборони України (м. Сімферополь, вул. Київська, 152, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 07785820) на користь ВАТ «Укртелеком» Севастопольська філія (м. Севастополь, вул. Г. Петрова, 15, рахунок № 2600613647 в КРД «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 01190103) заборгованість в сумі 3657,33 грн., у тому числі: сума основного боргу – 3561,50 грн., індекс інфляції – 96,61 грн., 3% річних – 17,22 грн.

3.          Стягнути з Військового комісаріату АР Крим Міністерства оборони України (м. Сімферополь, вул. Київська, 152, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 07785820) на користь ВАТ «Укртелеком» Севастопольська філія (м. Севастополь, вул. Г. Петрова, 15, рахунок № 2600613647 в КРД «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 01190103) 102,00 грн. державного мита.

4.          Стягнути з Військового комісаріату АР Крим Міністерства оборони України (м. Сімферополь, вул. Київська, 152, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 07785820) на користь ВАТ «Укртелеком» Севастопольська філія (м. Севастополь, вул. Г. Петрова, 15, рахунок № 2600613647 в КРД «Райффайзен банк Аваль», МФО 324021, ЄДРПОУ 01190103) 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

5.          Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Калініченко А.А.