Рішення № 10393459, 22.06.2010, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к.

РІШЕННЯ

Іменем України

22.06.2010Справа №2-1/2967-2010 за позовом Малого підприємства «Таврика-К», (95049, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Озимая,1),

до відповідача Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (95001, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11),

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Радгосп «Дубки», (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Озима,1),

про визнання права власності та спонукання до виконання певних дій,

суддя Л.О.Ковтун

п р е д с т а в н и к и:

від позивача - Ковальов С.М., керівник,

від відповідача – не з’явився, повідомлений належним чином,

від третьої особи - не з’явився, повідомлений належним чином,

Суть спору: Мале підприємство «Таврика-К» звернулося до господарського суду АР Крим з позовом до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» про визнання права власності на виробничу базу, що складається з нежитлових будівель літер «А», «Б», «В», «Д», «Ж», «К», «Е», «И», загальною площею 1570,2 кв.м., розташовану за адресою: м. Сімферополь, вул. Озима, 2а.

Позовні вимоги мотивовані положеннями ст. 331 Цивільного кодексу України.

Відповідач та третя особа письмового відзиву на позовну заяву та документів витребуваних судом не представили.

15.06.2010р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання відповідача про розгляд справи у відсутність представника за наявними матеріалами.

Суд вважає, що матеріали справи в достатній мірі характеризують відносини між сторонами, у зв’язку з чим підстав для відкладення розгляду справи не вбачає.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

14.04.1992р. між малим підприємством «Таврика» (правонаступником якого є позивач у справі) (покупець) та радгоспом «Дубки» (продавець) укладений договір купівлі-продажу, відповідно до якого покупець придбав зерносклад площею 870 кв.м., розташований у м. Сімферополі, с. Каменка (аркуш справи 11).

У виконання зазначеного договору Радгоспом «Дубки» позивачу передано спірну будівлю, що зокрема підтверджується відповідним актом прийому-передачі від 28.04.1992р.

На підставі рішення Сімферопольської міської ради народних депутатів № 1178 від 12.07.1996р. позивачу в постійне користування для розміщення цеху по виробництву керамічного посуду надана земельна ділянка площею 0,52 га по вул. Озима в с. Каменка (державний акт ІІ-КМ № 005112 на права постійного користування землею).

Протягом 1992-2000р. на виділеній земельній ділянці позивачем завершено будівництво виробничої бази, що складається з нежитлових будівель літер «А», «Б», «В», «Д», «Ж», «К», «Е», «И», загальною площею 1570,2 кв.м.

Згідно довідки Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» від 25.02.2000р. вказаному об’єкту привласнено адресу: м. Сімферополь, вул. Озима, 2а.

Позивач звернувся до Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» із заявою про реєстрацію права власності на нежитлові будівлі літер «А», «Б», «В», «Д», «Ж», «К», «Е», «И», загальною площею 1570,2 кв.м., що розташовані за адресою: м. Сімферополь, вул. Озима, 2а, але у задоволенні заяви підприємства відмовлено із посиланням на відсутність правовстановлюючих документів.

Дослідивши надані позивачем докази у підтвердження своїх доводів, суд вважає, що заявлений позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності зі ст. 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Згідно інформаційного листа Вищого господарського суду України від 31.01.2001р. за № 01-8/98 «Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов'язані із здійсненням права власності та його захистом» одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

Діючим законодавством передбачено, що право власності на нерухоме майно (житлові будинки, споруди та інше) набувається або з моменту закінчення будівництва, або з моменту вводу нерухомого майна в експлуатацію, якщо договором або законом передбачений ввід нерухомого майна в експлуатацію, або з моменту державної реєстрації прав на нерухоме майно, якщо право власності відповідно з законом повинно реєструватись.

В той же час, відповідно с ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності на нерухоме майно підлягає державній реєстрації. Тому право власності на нерухоме майно може бути лише з моменту державної реєстрації.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем здійснено будівництво спірних об’єктів за власні кошти на земельній ділянці, що надана для відповідної мети – розміщення цеху по виробництву керамічного посуду.

При цьому, з матеріалів справи не вбачається наявності спору стосовно майна по якому заявлено вимоги позивачем зі сторони третіх осіб, що свідчить про правомірність володіння майном.

Відповідно до положень п. 1 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, п. 2 ст. 20 Господарського кодексу України, ст.1 Господарського процесуального кодексу України захист прав та інтересів суб’єктів господарювання може здійснюватися судом, у тому числі й шляхом визнання цих прав.

Зазначена норма кореспондується із приписами статті 392 ЦК України, відповідно до якої власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Рішення суду про визнання права власності відповідно до додатку № 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції № 7\5 від 07.02.2002 р. із змінами та доповненнями (п. 10 додатку – переліку) відноситься до правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна. Відповідні положення містяться і у ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень».

Також, суд приходить до висновку, що відсутність реєстрації прав власності на зазначене майно тягне порушення прав позивача відносно володіння, розпорядження, користування майном.

Пунктом 1.3 Тимчасового положення визначено, що державну реєстрацію прав власності на нерухоме майно здійснюють підприємства бюро технічної інвентаризації у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Таким чином, позовні вимоги Малого підприємства «Таврика-К» підлягають задоволенню.

З урахуванням викладеного, керуючись ст. 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати за Малим підприємством «Таврика-К», (95049, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Озима,1; ідентифікаційний код у ЄДРПО України 13773459) право власності на виробничу базу, що складається з нежитлових будівель літер «А», «Б», «В», «Д», «Ж», «К», «Е», «И», загальною площею 1570,2 кв.м., розташовану за адресою: м. Сімферополь, вул. Озима, 2а.

Зобов’язати Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації», (95000, АР Крим м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11, ідентифікаційний код у ЄДРПО України 03347537) провести за Малим підприємством «Таврика-К», (95049, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Озима,1; ідентифікаційний код 13773459) державну реєстрацію права власності на виробничу базу, що складається з нежитлових будівель літер «А», «Б», «В», «Д», «Ж», «К», «Е», «И», загальною площею 1570,2 кв.м., розташовану за адресою: м. Сімферополь, вул. Озима, 2а.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Ковтун Л.А.