Ухвала суду № 10393256, 24.06.2010, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"24" червня 2010 р. м. КиївК-39921/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

розглянула в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у м. Лисичанську Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.04.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2009 року по справі № 2а-20815/09/1270 за позовом ТОВ «Титан ЛТД»до ДПІ у м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 06.04.2009 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2009 року, позовні вимоги ТОВ «Титан ЛТД»до ДПІ у м. Лисичанську Луганської області про скасування рішення про застосування штрафних санкцій задоволено.

Не погоджуючись з зазначеними судовими рішеннями, відповідач 05.09.2009 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 08.12.2009 року прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Лисичанську Луганської області просить скасувати судові рішення та постановити нове про відмову в позові посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, судові рішення без змін з огляду на наступне.

На підставі належних та допустимих доказів, досліджених з дотриманням норм процесуального права судами попередніх інстанцій було встановлено, що підставою для винесення оскаржуваного рішення № 00004123400 від 23.02.2009 року, яким до позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 5100,00 грн., стали закріплені в акті перевірки № 0040/05/63/23/21784342 від 05.02.2009 року висновок податкового органу про порушення позивачем вимог п.п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Згідно пунктів 1, 2 статті 3 зазначеного Закону, субєкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобовязані, зокрема, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.

Пунктом 2 статті 17 цього закону встановлена відповідальність субєктів підприємницької діяльності у разі застосування при здійсненні розрахункових операцій непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій у вигляді штрафу в розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що така відповідальність настає за умови використання субєктів підприємницької діяльності реєстратора розрахункових операцій, що не відповідає вимогам нормативних актів України (непереведеного у фіскальний режим роботи, незареєстрованого, неопломбованого або опломбованого з порушенням встановленого порядку реєстратора розрахункових операцій).

При цьому, в акті перевірки № 0040/05/63/23/21784342 від 05.02.2009 року податковий орган реєстратор розрахункових операцій у ТОВ «Тітан ЛТД»відсутній, і, як наслідок цього відсутнє реєстраційне посвідчення та довідка про опломбування РРО.

За таких обставин суд першої інстанції, з яким погодилась колегія апеляційного суду, дійшов обґрунтованого висновку щодо відсутності правових підстав для притягнення позивача до відповідальності за неналежне використання реєстратора розрахункових операцій, який не використовується позивачем, а відтак, правильним є висновок судів щодо протиправності оскаржуваного рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у звязку з недоведеністю складу правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 22-1, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Лисичанську Луганської області залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 06.04.2009 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.08.2009 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий: /підпис/ ________ Шипуліна Т.М.

Судді: /підписи/ ________ Л.І. Бившева

________ Н.Є. Маринчак

________ М.І. Костенко

________ Є.А. Усенко