Рішення № 103915594, 20.01.2022, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/11695/21-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 січня 2022 року

Печерський районний суд м. Києва у складі:

головуючого - судді Хайнацького Є.С.,

при секретарі судового засідання - Самолюк Ю.Ю.,

за участю:

представника позивача: не з`явився,

відповідача: не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» (далі - позивач, ТОВ «Житло-Сервіс») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі - відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача 11 274 грн. 96 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги, а також покласти на відповідача витрати зі сплати судового збору.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що на підставі акту приймання-передачі житлового будинку від 01.03.2010 року ТОВ «Житло-Сервіс» прийняло на обслуговування житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

Позивач надавав послуги з утримання будинку, прибудинкової території та споруд, а також послуг з централізованого опалення у вищевказаному житловому будинку.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 згідно зі свідоцтвом про право власності від 06.10.2004 року, виданим Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

06.10.2004 року між ТОВ «Житло-Сервіс» та ОСОБА_1 укладено договір на участь у витратах з утримання жилого будинку та прибудинкової території № 42-П, за умовами якого позивач забезпечує обслуговування та ремонт житлового будинку, а також прибудинкової території, а відповідач приймає участь своїми коштами у витратах на виконання вказаних робіт, а також виконує оплату комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно п. 2.2.1 цього договору, на позивача покладено обов`язок у термін до 10 числа наступного місяця сплачувати позивачу вартість витрат на утримання, обслуговування та ремонт житлового будинку та прибудинкової території, комунальні платежі.

Позивач виконував належним чином свої обов`язки за вказаним договором, однак відповідач свої обов`язки за цим договором не виконав та не здійснив у повному обсязі оплату за спожиті житлово-комунальні послуги, а саме: за послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території - в розмірі 1 060 грн. 86 коп. за жовтень 2016 року; за послуги з централізованого опалення - в розмірі 10 214 грн. 10 коп. за період з 01.12.2016 року по 01.04.2017 року.

Позивач направляв відповідачу претензію-вимогу з проханням сплатити вказану заборгованість, проте відповідач не виконав зобов`язання щодо оплати за спожиті житлово-комунальні послуги, у зв`язку з чим заборгованість відповідача станом на час пред`явлення позову позивачем становить 11 274 грн. 96 коп.

Посилаючись на вказані обставини, на підставі Житлового кодексу Української РСР (далі - ЖК УРСР), Закону України «Про житлово-комунальні послуги», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій та типового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 560, ст.ст. 509, 631, 901, 903 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), позивач звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2021 року відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у цивільній справі за позовом ТОВ «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 07.05.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 07.05.2021 року відкладено розгляд справи на 06.07.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06.07.2021 року відкладено розгляд справи на 27.08.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 27.08.2021 року відкладено розгляд справи на 21.10.2021 року.

Протокольною ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 21.10.2021 року відкладено розгляд справи на 20.01.2022 року.

Відповідачу направлено судові повістки рекомендованими листами з повідомленням про вручення поштового відправлення на зазначену в позовній заяві адресу, проте конверт повернувся на адресу суду з відміткою поштового відділення «адресат відсутній за вказаною адресою».

На виконання вимог ст. 187 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд витребовував інформацію про зареєстроване місце проживання відповідача, однак з отриманої на запит суду відповіді компетентного державного органу не вбачається за можливе встановити місце перебування відповідача.

Позивач у судове засідання не з`явився, про день, час, місце розгляду справи повідомлений належним чином. Представник позивача подав до суду заяву, у якій просив розгляд справи здійснювати без участі позивача, позов підтримав у повному обсязі, просив задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, повідомлявся судом про розгляд справи шляхом надсилання рекомендованої кореспонденції, до суду повернулися поштові конверти з рекомендованим повідомленням без вручення відповідачу з відміткою «адресат відсутній за указаною адресою».

Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши та оцінивши письмові докази у справі у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 згідно зі свідоцтвом про право власності серії НОМЕР_1 від 06.10.2004 року, виданим Головним управлінням житлового забезпечення виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

На підставі акту приймання-передачі житлових будинків від 01.03.2010 року ТОВ «Житло-Сервіс» прийняло на баланс і експлуатаційно-технічне обслуговування житлові будинки з інженерно-технічними системами та мережами, у тому числі будинок за адресою: АДРЕСА_1 .

06.10.2004 року між ТОВ «Житло-Сервіс» та ОСОБА_1 укладено договір на участь у витратах з утримання жилого будинку та прибудинкової території № 42-П, за умовами якого позивач забезпечує обслуговування та ремонт вищевказаного житлового будинку, а також прибудинкової території, а відповідач приймає участь своїми коштами у витратах на виконання вказаних робіт, а також виконує оплату комунальних послуг за квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно п. 2.2.1 цього договору, на позивача покладено обов`язок у термін до 10 числа наступного місяця сплачувати позивачу вартість витрат на утримання, обслуговування та ремонт житлового будинку та прибудинкової території, комунальні платежі.

Згідно з розрахунками заборгованості, доданими позивачем до позовної заяви, заборгованість відповідача перед позивачем становить 11 274 грн. 96 коп., а саме: за послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території - в розмірі 1 060 грн. 86 коп. за жовтень 2016 року; за послуги з централізованого опалення - в розмірі 10 214 грн. 10 коп. за період з 01.12.2016 року по 01.04.2017 року.

Відповідно до ст. 10 ЖК УРСР, громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Згідно ч. 2 ст. 24 ЖК УРСР, житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і придомової території.

За положеннями ст. 162 ЖК УРСР, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов`язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.

Як визначено у п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII, споживач має право одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів.

Житлово-комунальні послуги - це результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил (ст. 1 цього Закону).

Пунктом 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII визначено, що індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об`єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону передбачено право споживача одержувати своєчасно та належної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством і умовами укладених договорів, при цьому згідно з п. 5 ч. 2 ст. 7 цього Закону споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII, індивідуальний споживач зобов`язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Згідно п. 7 Правил користування приміщеннями жилих будинків і гуртожитків, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 08.10.1992 року № 572, власник та наймач (орендар) квартири, житлового приміщення у гуртожитку зобов`язаний, зокрема, оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; використовувати приміщення житлового будинку і гуртожитку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

Пунктом 10 частини 1 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» передбачено, що співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Отже, споживачі зобов`язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року у справі № 6-2951цс15.

Відповідно до Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-IV, який втратив чинність на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року № 2189-VIII, до 10.06.2018 року тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій розраховувалися виконавцями цих послуг по кожному будинку окремо та встановлювалися органом місцевого самоврядування.

У місті Києві тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановлювалися, зокрема, розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 08.04.2016 № 206, згідно з яким нарахування відповідачу за послуги з утримання будинку та прибудинкової території за жовтень 2016 року проводилось позивачем за тарифом 6,77 грн. за 1 кв. м. для будинку на АДРЕСА_1 .

На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 09.06.2016 року № 1101 «Про внесення змін до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 31.03.2015 року № 1171», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.2016 року за № 887/29017, нарахування відповідачу за послуги з центрального опалення за період з 01.12.2016 року по 01.04.2017 року проводилось позивачем за тарифом 1 416,96 грн. за Гкал. для будинку на АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Відповідно до положень ч. 4 ст. 319 цього Кодексу власність зобов`язує.

За положеннями ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Тобто ця стаття встановлює презумпцію обов`язку власника нести усі витрати, пов`язані з утриманням належного йому майна, в тому числі, з оплати комунальних та інших наданих йому послуг, незалежно від того, чи користується він ними безпосередньо чи ні. До таких витрат належать витрати, пов`язані зі зберіганням майна, його ремонтом, забезпеченням збереження його властивостей тощо. Такий обов`язок власника є похідним від належних йому прав володіння, користування та розпорядження майном. Невиконання власником свого обов`язку з утримання належного йому на праві власності майна може створювати небезпеку для третіх осіб.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 610, 612 ЦК України).

Частиною 1 ст. 901 цього Кодексу встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За приписами ст. 525 цього Кодексу, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач у позовній заяві зазначає, що відповідач не сплачує в установленому законом порядку грошові кошти за спожиті житлово-комунальні послуги, внаслідок чого, згідно з розрахунками заборгованості, долученими позивачем до позовної заяви, у відповідача виникла заборгованість перед позивачем у розмірі 11 274 грн. 96 коп., а саме: за послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території - в розмірі 1 060 грн. 86 коп. за жовтень 2016 року; за послуги з централізованого опалення - в розмірі 10 214 грн. 10 коп. за період з 01.12.2016 року по 01.04.2017 року.

На час розгляду справи судом відповідач не надав даних, що свідчать про сплату заборгованості у добровільному порядку, а надані позивачем розрахунки заборгованості відповідачем не оспорюються.

Суд, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, приходить до висновку про обґрунтованість позову.

Згідно ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позивачем понесені в якості судових витрат витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 грн. за подання позову до суду, що підтверджується платіжним дорученням № 4091 від 26.02.2021 року.

Оскільки, суд задовольняє позовні вимоги в повному обсязі, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 2 270 грн. у відшкодування судових витрат.

Керуючись ст.ст. 10, 24, 162 Житлового кодексу Української РСР, ст.ст. 11, 319, 322, 509, 525, 526, 610, 612, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 3-5, 7-13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 273, 274, 279, 354, 355, п.п. 15.5 п. 15 Розділу ХІІІ Перехідні положення Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» 11 274 (одинадцять тисяч двісті сімдесят чотири) грн. 96 коп. заборгованості за житлово-комунальні послуги з утримання житлового будинку та прибудинкової території за жовтень 2016 року та з централізованого опалення за період з 01.12.2016 року по 01.04.2017 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс» витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн. 00 коп.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс»: 03038, м. Київ, вул. Протасів Яр, 8; ЄДРПОУ 30167045.

Відповідач - ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 ; паспорт серії НОМЕР_2 , виданий Дніпровським РВ ГУ МВС України в м. Києві 09.10.1998 року.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційні скарги на рішення подаються учасниками справи до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва, (а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до апеляційного суду), а матеріали справи витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності Цивільним процесуальним кодексом України в редакції від 15.12.2017 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 31.01.2022 року.

Суддя Є.С. Хайнацький