Постанова № 10391488, 08.07.2010, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >

08 липня 2010 р. Справа № 2а-2320/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Кунець О.М.

за участю:

секретаря судового засідання - Мороз Т.М.

представника відповідача - Сумцова А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергазмаш" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтергазмаш" (далі по тексту позивач, ТОВ "Інтергазмаш") звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить визнати протиправним та скасувати:

-податкове повідомлення-рішення №0000322305/0/36262 від 01.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ТОВ "Інтергазмаш" за платежем податок на прибуток в сумі 150000 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем 125000 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 25000 грн. 00 коп.;

-податкове повідомлення-рішення №0000332305/0/36263 від 01.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ТОВ "Інтергазмаш" за платежем податок на додану вартість в сумі 149700 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем 99800 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 49900 грн. 00 коп.;

-податкове повідомлення-рішення №0001001712/0/36331 від 01.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ТОВ "Інтергазмаш" за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 3404 грн. 04 коп., у тому числі: за основним платежем 1134 грн. 68 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 2269 грн. 36 коп.

Свої вимоги мотивує тим, що за результатами планової виїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 19.01.2007 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 19.01.2007 р. по 31.12.2008 р. відповідачем був складений акт, в якому зазначається, що підприємством порушено:

п.п. 5.2.1 .п 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 125000 грн. 00 коп.

п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит в розмірі 99800 грн. 00 коп.

абз. «е» п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1134 грн. 68 коп.

На підставі зазначеного акту відповідачем було прийнято оспорювані податкові повідомлення-рішення. Позивач вважає, що прийняті податковим органом податкові повідомлення-рішення суперечать законодавству з питань оподаткування та зазначає, що порушень, зазначених в акті перевірки №3557/235/34743888 від 14.05.2009 року, підприємство не вчиняло. Крім того, на думку позивача, ТОВ "Інтергазмаш" мало повне право відобразити у валових витратах суму 500000 грн. 00 коп. і податковий кредит з ПДВ в сумі 100000 грн. 00 коп. за послуги з наладки устаткування надані товариству ТОВ «МЕТАН-КР» із залученням ТОВ «Юні вест-Сервіс» в якості субпідрядної організації в жовтні 2008 року. Також, як зазначає позивач, ТОВ "Інтергазмаш" мало право здійснювати заправлення орендованого у фізичної особи автомобілю без оподаткування податком з доходів фізичних осіб, оскільки умовами договору оренди укладеного між гр.. ОСОБА_4 та ТОВ "Інтергазмаш" передбачалося, що заправлення автомобілю не охоплюється орендною платою, а сплачується окремо, відповідно до фактично витрачених обсягів пального, а тому вартість пального не є доходом ОСОБА_4 Таким чином, позивач просить визнати протиправними та скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Представник відповідача Сумцов А.С. позовні вимоги не визнав в повному обсязі, надав до суду письмові заперечення проти позову /а.с.50-54/, в якому зазначив, що заявлені вимоги позивача про визнання протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.06.2009 року №0000322305/0/36262, №0000332305/0/36263, №0001001712/0/36331 є необґрунтованими та безпідставними. Податкові повідомлення-рішення, якими визначено позивачу податкові зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій), відповідають вимогам законодавства. Просить суд у задоволенні адміністративного позову позивачу відмовити.

В судове засідання представник позивача не зявився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином /а.с.66/.

08.07.2010 року від представника позивача надійшло клопотання, в якому він просить відкласти судове засідання у звязку з хворобою та неможливістю приймати участь у розгляді справи. При цьому, представником позивача додається до клопотання медична довідка (справка) /а.с.67/, в якій зазначено, що 08.07.2010 року ОСОБА_3 дійсно відвідав амбулаторний прийом лікаря. Суд вважає, що клопотання представника позивача не може бути прийнято до уваги, оскільки в судовому засіданні 05.07.2010 року представник позивача зазначив, що нічого відносно позовних вимог та обставин справи він пояснити не може (хоча довіреність, яка була надана до суду датована 10.02.2010р.), справу було відкладено за клопотанням представника позивача для надання йому часу на ознайомлення з матеріалами справи для підготування додаткових пояснень по справі (журнал судового засідання від 05.07.2010 року). При цьому, представник позивача не скористався наданою можливістю, на ознайомлення з матеріалами справи не звертався, додаткових доказів та пояснень не надав. Також суд зазначає, що провадження по даній справі відкрито 09.02.2010 року. Справа неодноразово відкладалася у звязку з неявкою представника позивача та за клопотанням позивача про відкладення (а.с.45). В судове засідання представник позивача зявився лише один раз 05.07.2010 року , але по суті позовних вимог нічого не міг зазначити, що призвело до відкладення справи. Суд вважає, що звернувшись до суду з клопотання про відкладення розгляду справи (яке надійшло до суду 08.07.2010 року), позивач зловживає наданими йому правами, що є причиною тривалого розгляду справи в суді. На підставі вищевикладеного, в задоволенні клопотання про відкладення розгляду справи позивачу відмовляється. Суд вважає за можливе розглядати справу без участі в судовому засіданні представника позивача.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, вважає за необхідне в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного:

В судовому засіданні встановлено, що в період з 23.04.2009 р. по 08.05.2009 р. службовими особами ДПІ в м. Суми була проведена планова виїзна перевірка ТОВ "Інтергазмаш" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 19.01.2007 р. по 31.12.2008 р., валютного та іншого законодавства за період з 19.01.2007 р. по 31.12.2008 р., про що складено акт перевірки №3557/235/34743888/30 від 14.05.2009 року /а.с.16-29/. В ході перевірки встановлено порушення:

- п.п. 5.2.1 .п 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 р., в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 125000 грн. 00 коп., у тому числі:

ІV квартал 2008 р. в сумі 125000 грн. 00 коп.;

- п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р., внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит в розмірі 99800 грн. 00 коп., у тому числі:

за жовтень 2008 року в сумі 99061 грн. 00 коп.

за листопад 2008 року в сумі 440 грн. 00 коп.

за грудень 2008 року в сумі 299 грн. 00 коп.

та зменшено відємне значення за грудень на 200 грн. 00 коп.

- абз. «е» п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4, п. 8.1 ст. 8, п. 19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-IV, внаслідок чого донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1134 грн. 68 коп.

На підставі вказаного вище акту та з урахуванням порушень уповноваженою особою відповідача було винесене податкові повідомлення-рішення, а саме:

-податкове повідомлення-рішення №0000322305/0/36262 від 01.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ТОВ "Інтергазмаш" за платежем податок на прибуток в сумі 150000 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем 125000 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 25000 грн. 00 коп. /а.с.13/;

-податкове повідомлення-рішення №0000332305/0/36263 від 01.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ТОВ "Інтергазмаш" за платежем податок на додану вартість в сумі 149700 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем 99800 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 49900 грн. 00 коп. /а.с.14/;

-податкове повідомлення-рішення №0001001712/0/36331 від 01.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ТОВ "Інтергазмаш" за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 3404 грн. 04 коп., у тому числі: за основним платежем 1134 грн. 68 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 2269 грн. 36 коп. /а.с.15/.

Позивачем зазначені податкові повідомлення-рішення було оскаржено в апеляційному порядку. Однак, за наслідками розгляду скарг вищевказані податкові повідомлення-рішення було залишено без змін.

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятих відповідачем 01.06.2009 року податкового повідомлення-рішення №0000322305/0/36262 та податкового повідомлення-рішення №0000332305/0/36263 судом встановлено наступне.

08 вересня 2008 року між ТОВ "Інтергазмаш" м. Суми (замовник) та ТОВ "Юнівест-Сервіс" м. Дніпропетровськ (виконавець) було укладено договір №08/09 про надання послуг на суму 600000 грн. 00 коп., у т. ч. ПДВ в сумі 100000 грн. 00 коп. /а.с.36-37/. Згідно з пунктами 1 та 2 даного договору Виконавець зобов'язується надати Замовнику послуги в порядку та на умовах визначених цим договором (монтаж насосів, компресорів та гідравлічних систем; ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення; монтаж машин та устаткування спеціального призначення; демонтаж машин та устаткування спеціального призначення).

З акту перевірки №3557/235/34743888/30 від 14.05.2009 року вбачається, що ТОВ "Інтергазмаш" до складу валових витрат за 4 квартал 2008 року було віднесено витрати щодо наладки технологічного обладнання - автоматичної газонаповнювальної компресорної станції (АГНКС), розміщеної в м. Нікополь по вул. Херсонській, 414 та до складу податкового кредиту податок на додану вартість згідно акту прийому-передачі наданих послуг №1010120 від 10.10.2008 року по договору від 8 вересня 2008 року №08/09 та податкової накладної №101015 від 10.10.2008 року. Перевіркою встановлено, що на балансі ТОВ "Інтергазмаш" АГНКС, розміщеної у м. Нікополь по вул.Херсонській,414 не перебуває. Зазначені об'єкти належать ТОВ "Метан-КР" (м.Кривий Ріг). На дані послуги була виписана податкова накладна №101015 від 10.10.2008р. на суму 600000 грн., в тому числі ПДВ 100000 грн., які включені товариством за жовтень 2008 року до складу податкового кредиту в розмірі ПДВ 100000 грн.

Представник відповідача зазначає, що ДПІ у Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська листом № 9280/7/23-4 від 20 травня 2009 року повідомило, що основним видом діяльності ТОВ "Юнівест-Сервіс" є посередництво в торгівлі меблями, побутовими товарами, залізними та іншими металевими виробами, підприємство взято на податковий облік 6 березня 2008 року. 09.04.2009 р. ухвалою Господарського суду №Б15/89-09 ТОВ "Юнівест-Сервіс" визнано банкрутом.

Крім того, судом встановлено, що 01.06.2007 р. між ТОВ "Метан-КР" (замовник) та ТОВ "Інтергазмаш" (виконавець) укладено договір №ИГ-01/06 про надання послуг /а.с.30-31/. Згідно п.п. 2.1 п. 2 зазначеного договору Виконавець надає Замовнику наступні послуги: монтаж насосів, компресорів та гідравлічних систем; ремонт і технічне обслуговування інших машин та устаткування загального призначення; монтаж машин та устаткування спеціального призначення; демонтаж машин та устаткування спеціального призначення.

Як вбачається з листа ТОВ "Метан-КР" №28/1 від 28.01.2009 р. підприємством пред'явлений перелік виявлених недоліків по договору №ИГ-01/06 від 01.06.2007 р. /а.с.56/.

Таким чином слід зазначити, що оскільки замовник - ТОВ "Метан-КР" вважає якість виконання робіт незадовільною, то послуги, надані ТОВ "Юнівест-Сервіс" вважаються невиконаними, в зв'язку з чим підстави щодо включення даних витрат до складу валових витрат у ТОВ "Інтергазмаш" відсутні.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Таким чином, до складу валових витрат відноситься лише ті суми витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності.

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вищевказаного Закону, до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 5.7 цієї статті.

Відповідно до п.5.3.9., п.5.3., ст..5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідачем до матеріалів справи було надано Акт прийому-передачі наданих послуг б/н від 10.10.2008р. (а.с.55), який було підписано між Виконавцем ТОВ «Юнівест-Сервіс» та Замовником ТОВ «Інтергазмаш». При цьому, даний акт не містить посилання на зміст господарської операції, які саме послуги були надані, акт не відповідає приписам частин 1 та 2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», а також позивачем не було доведено звязку понесених витрат з його господарською діяльністю, чим порушено п.5.1., п.п.5.2.1., п.5.2. , п.п.5.3.9. п.5.3. ст..5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств» , внаслідок чого заявником було завищено валові витрати за ІУ квартал 2008 року на суму 500000 грн. та порушено п.п.7.4.4., п.7.4., ст..7 Закону України «Про податок на додану вартість» - включено за жовтень 2008 року до суми податкового кредиту податок на додану вартість в сумі 100000 грн. По даній операції в бухгалтерському обліку була здійснена проводка:

Д-т 92 К-т 631

Д-т 641 К-т 631

Таким чином, виходячи із вищезазначеного, товариство не мало підстав для включення сум ПДВ до складу податкового кредиту. За рахунок зменшення р.26 «Залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту» за жовтень 2008 року підлягає нарахування податку на додану вартість:

Листопад 2008 року на суму 440 грн.

Грудень 2008 року на суму 299 грн.

Зменшено суму відємного значення податку на додану вартість на 200 грн. Зведені дані щодо задекларованих та встановлених у ході проведення перевірки суд ПДВ (а.с.22-23) стор. 13 Акту перевірки).

Пунктом 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" №168/97-ВР від 03.04.1997 р. визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Порядок формування права на податковий кредит визначений п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а основна вимога щодо права платника податку на додану вартість на податковий кредит міститься у п.п. 7.4.1 цієї статті.

Так, згідно приписів п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 зазначеного Закону, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 вищевказаного Закону, якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Отже з вищевикладеного вбачається, що позивачем було порушено вимоги п.п. 5.2.1 .п 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283/97-ВР від 22.05.1997 р., в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 125000 грн. 00 коп., у тому числі: ІV квартал 2008 р. в сумі 125000 грн. 00 коп. та п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 р., внаслідок чого підприємством завищено податковий кредит в розмірі 99800 грн. 00 коп. , зокрема за жовтень 2008 року на суму 99061 грн. 00 коп.

За листопад 2008 року на суму 440 грн.,

За грудень 2008 року на суму 299 грн. 00 коп.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Відповідно до п.п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 вищевказаного Закону, у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у п.п. "б" п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з п. 20.1 ст. 20 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе платник податку у порядку та розмірах, визначених законом.

Відповідно до п. 10.1 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», особами, відповідальними за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, є: платники податку, визначені у статті 2 цього Закону; митний орган при справлянні податку з осіб, визначених у пункті 2.4 статті 2 цього Закону; у разі якщо сплата податку особами, визначеними у пункті 2.4 статті 2 цього Закону, розстрочується шляхом надання податкового векселя, - платник податку, який надав такий податковий вексель; при наданні послуг нерезидентом - його постійне представництво, а при відсутності такого - особа, яка отримує такі послуги, якщо місце надання таких послуг знаходиться на митній території України; платники податку, визначені підпунктом 2.3.4 пункту 2.3 статті 2 цього Закону, що здійснюють операції з реалізації конфіскованого майна.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000322305/0/36262 від 01.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ТОВ "Інтергазмаш" за платежем податок на прибуток в сумі 150000 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем 125000 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 25000 грн. 00 коп. та податкове повідомлення-рішення №0000332305/0/36263 від 01.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ТОВ "Інтергазмаш" за платежем податок на додану вартість в сумі 149700 грн. 00 коп., у тому числі: за основним платежем 99800 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 49900 грн. 00 коп. прийняті на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, тому будь-які підстави для визнання протиправними та скасування зазначених податкових повідомлень-рішень відсутні.

Перевіряючи законність та обґрунтованість прийнятого відповідачем податкового повідомлення-рішення №0001001712/0/36331 від 01.06.2009 року судом встановлено наступне.

Як вбачається з п.п. 3.6.2 п. 3.6 розділу 3 акту перевірки №3557/235/34743888/30 від 14.05.2009 року, в ході перевірки було виявлено, що на протязі 2008 р., згідно авансових звітів, за рахунок ТОВ "Інтергазмаш" здійснювалась заправка паливом власного автомобіля, який належить працівнику підприємства ОСОБА_4 на загальну суму 7564 грн. 33 коп. без оподаткування податком з доходів фізичних осіб (а.с.26) аркуш 21 Акту перевірки.

Згідно пояснень позивача, викладених у позовній заяві, ТОВ "Інтергазмаш" здійснювало заправлення автомобіля ОСОБА_4 на підставі укладеного між ними договору оренди, в якому зазначено, що заправлення автомобіля не охоплюється орендною платою, а сплачується окремо, відповідно до фактично витрачених обсягів пального, а тому, як зазначає позивач, вартість пального не є доходом ОСОБА_4

Однак, як зазначає представник відповідача та вбачається з матеріалів перевірки договори оренди на момент перевірки були відсутні. Крім того, вказаний позивачем договір оренди також не було надано і до суду, доказів проведення оплати за предявленням чеків чи інших розрахункових документів, як доказ на підставі чого сплачувались кошти водію, до суду позивачем також не надано.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-IV, дохід - сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом у випадках, визначених підпунктом 4.2.16 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.

Згідно з п. 1.1 ст. 1 зазначеного Закону, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку його працедавцем (самозайнятою особою), якщо такий дохід не є заробітною платою чи виплатою, відшкодуванням чи компенсацією за цивільно-правовими угодами, укладеними з таким платником податку (далі - інші виплати і винагороди).

Відповідно до п. 1.15 ст. 1 вищезазначеного Закону, податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.

Відповідно до абз. «е» п.п. 4.2.9 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22.05.2003 р. №889-IV, до складу загального місячного оподатковуваного доходу включаються дохід, отриманий платником податку від його працедавця як додаткове благо (за винятками, передбаченими пунктом 4.3 цієї статті), а саме у вигляді вартості безоплатно отриманих товарів (робіт, послуг), а також суми знижки з ціни (вартості) товарів (послуг), що перевищує звичайну, розраховану за правилами визначення звичайних цін (у розмірі такої знижки), крім випадків, передбачених пунктом 4.3 цієї статті.

Згідно п.п. 8.1.1 п. 8.1. ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», податковий агент, який нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.

Відповідно до п. 19.2 ст. 19 вищевказаного Закону, особи, які відповідно до цього Закону мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати та за її рахунок.

Отже, за рахунок коштів ТОВ "Інтергазмаш" працівником ОСОБА_4 отримано додаткове благо при цьому податок з доходів фізичних осіб товариством не нараховувався, не утримувався та до бюджету не перераховувався, чим було порушено вимоги абз. «е» п.п.4.2.9 п.4.2 ст.4, п.8.1 ст.8, п.19.2 ст. 19 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", внаслідок чого позивачу було донараховано податку з доходів фізичних осіб в сумі 1134 грн. 68 коп.

Відповідно до п.п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-ІІІ від 21.12.2000 року, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.

Згідно з п. 20.1 та п. 20.2 ст. 20 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», розмір штрафних (фінансових) санкцій за порушення норм цього Закону та підстави для їх застосування визначаються законом, що регулює такі питання, якщо інше не встановлене нормами цього Закону. Фінансово відповідальними за порушення норм цього Закону, а саме при порушенні правил нарахування, утримання та сплати до бюджету податку з доходів платника податку, що здійснюються особами, визначеними цим Законом податковими агентами, - такі особи.

Відповідно до п.п. 17.1.9. п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

За таких обставин суд вважає, що відповідачем податкове повідомлення-рішення №0001001712/0/36331 від 01.06.2009 року, яким визначено суму податкового зобовязання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) ТОВ "Інтергазмаш" за платежем податок з доходів фізичних осіб в сумі 3404 грн. 04 коп., у тому числі: за основним платежем 1134 грн. 68 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями 2269 грн. 36 коп. прийняте на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, визначений Конституцією та законами України, тому будь-які підстави для визнання протиправним та скасування даного податкового повідомлення-рішення відсутні.

Виході з вищевикладеного, суд вважає за необхідне в задоволені позовних вимог ТОВ "Інтергазмаш" відмовити.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, <додаткові норми >суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтергазмаш" до Державної податкової інспекції в м. Суми про визнання протиправними та скасування податкових повідомленнь-рішеннь відмовити в повному обсязі.< Текст ><Сумма стягнення (цифрами) ><Текст >.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 13.07.2010 року.

Суддя (підпис) О.М. Кунець

<Список ><Дата >

З оригіналом згідно

Суддя О.М. Кунець