Рішення № 10390164, 13.07.2010, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"13" липня 2010 р. Справа № 66/220-10

вх. № 5031/1-66

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

прокурора - Жицький Є.О. 1- го позивача - не з'явився

2-го позивача - Вінницький М.В. відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом Прокурор Московського району м. Харкова в особі Харківської міської ради, м. Харків, КП "Харківські теплові мережі", м. Харків

до СПД ФО ОСОБА_3, м. Харків

про стягнення 4967,29 грн.

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до суду з позовною вимогою про стягнення з відповідача на користь КП "Харківські теплові мережі" 4967,29 грн. заборгованості за невиконання зобов'язань за договором № 3702 постачання теплової енергії, укладеним між КП "Харківські теплові мережі" та відповідачем 01.03.2006 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Прокурор в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, просив суд стягнути заборгованість.

Представники 1-го позивача в призначене судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник 2-го позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В ухвалах суду від 08.06.2010 року та від 22.06.2010 року сторони попереджені про те, що у разі неявки сторони в судове засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

01.03.2006 року між КП "Харківські теплові мережі" (Теплопостачальна організація) та СПД ФО ОСОБА_3 (Споживач) був укладений договір постачання теплової енергії № 3702 (далі Договір). Відповідно до умов договору розділу 1 позивач (Теплопостачальна організація) зобов'язався постачати відповідачеві (Споживачеві) теплову енергію в потрібних йому обсягах на потреби, перелік яких зазначений в п. 2.1. договору, а відповідач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію за встановленими тарифами (цінами) в необхідних обсягах та в терміни передбачені договором, а саме розділом 6 договору. У відповідності до п. 6.3. договору відповідач повинен за 3 дні до початку розрахункового періоду самостійно, ініціативним дорученням сплатити позивачу вартість, зазначеної в Додатку № 1 до договору кількості теплової енергії, з урахуванням залишкової суми (сальдо) розрахунків на початок розрахункового періоду. Згідно п. 6.4. договору, якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: якщо фактичне використання теплової енергії більше, ніж зазначене в договорі, це перевищення окремо оплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; якщо фактичне споживання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку. Відповідно п. 6.5. договору, споживачі, що не мають приладів обліку, кількість фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Енергопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання Споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується Споживачем не пізніше як в термін 5 банківських днів з часу отримання рахунку па оплату. Згідно п.п. 6.6. та п. 6.7. при несплаті Споживачем за отриману теплову енергію попередньої оплати, в указаний в договорі термін, подальший відпуск теплової енергії здійснюється на умовах товарного кредиту. Відпуск теплової енергії, на умовах товарного кредиту, починається з першого дня наступного розрахункового періоду. Відсоток за товарний кредит встановлюється в розмірі 1,5 облікової ставки НБУ. Погашення боргу та відсотків за товарний кредит повинно бути здійснено протягом 5 днів після одержання рахунку безпосередньо від працівника підприємства або 7 днів після відправлення поштою. У разі несплати в указані терміни дія товарного кредиту продовжується на суму боргу, який залишився.

Як свідчать матеріали справи, позивач свої зобовязання виконав, на підставі вищезазначеного договору здійснив відпуск теплової енергії відповідачу в період з листопада 2009 року по квітень 2010 року, що підтверджується відповідними актами про включення вбудованого споживача до джерела теплової енергії № 175/11253-В від 20.10.2009 року та про відключення споживача від джерела теплової енергії № 175/11358 від 15.04.2010 року, копії яких додані до матеріалів справи. Але відповідач не виконав належним чином взяті на себе за договором зобовязання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість заявленої та отриманої теплової енергії, внаслідок чого за період з листопада 2009 року по квітень 2010 року утворилась заборгованість в сумі 4967,29 грн.

Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, ст.173 Господарського кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України.

Названі норми передбачають, що господарські зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частиною 3 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно відлягає виконанню у цей строк (термін).

За таких підстав суд вважає вимогу прокурора про стягнення з відповідача 4967,29 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102,00 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, ст. 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (адреса: 61037, м. Харків, вул. Доброхотова, 11, р/р 26003301968 у першій філії АКБ "Базис", МФО 351599, код ЄДРПОУ 31557119) - 4967,29 грн. основного боргу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) до державного бюджету України (одержувач - УДК у м. Харкові, № рахунку 31110095700002, код ЄДРПОУ 24134490, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095, банк одержувача - ГУДКУ у Харківській обл., МФО 851011) державне мито в сумі 102,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (юридична адреса: АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, код ЄДРПОУ НОМЕР_1, відомості про розрахункові рахунки в матеріалах справи відсутні) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління Державного Казначейства у м. Харкові ГУДКУ у Харківській області, код 24134490, рахунок 31219264700002, банк одержувача - Головне Управління Державного Казначейства України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності банку 264) - 236 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя

Повний текст рішення виготовлено та підписано 14.07.2010 року.