Рішення № 10390138, 22.06.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" червня 2010 р.Справа № 9/7-419 Господарський суд Тернопільської області

у складі

за позовом Державної екологічної інспекції у Тернопільській області вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль,46000

до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" вул. Д. Галицького, 77, смт. Підволочиськ, Підволочиського району, Тернопільської області,47800

про стягнення збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокористування в сумі 969 грн. 55 коп.

За участю представників сторін:

          позивача: Мазур Т.В. –довіреність №1-1/3228 від 22.12.2009р.

          відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз’яснено права та обов’язки учасника судового процесу у відповідності до приписів ст.ст. 20, 22, 81-1 ГПК України.

Судом в порядку ст. 81-1 ГПК України фіксація судового процесу технічними засобами не здійснювалася через відсутність відповідного клопотання сторін.

Суть справи:

Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Підволочиська фабрика пластмасових виробів", вул. Д. Галицького, 77, смт. Підволочиськ, Підволочиського району, Тернопільської області про стягнення збитків, завданих державі внаслідок самовільного водокористування в сумі 1049,75грн.

Ухвалою господарського суду від 17.03.2010 р. порушено провадження у даній справі та її розгляд призначено на 01.04.2010 р. Враховуючи клопотання сторін про відкладення розгляду справи, а також їх клопотання від 14.05.2010р. про продовження розгляду справи у більш тривалий строк, маючи необхідність у витребуванні додаткових доказів та у дослідженні і оцінці уже поданих, з метою правильного і об’єктивного розгляду справи та надання сторонам, передбаченого ст. ст. 4-2,4-3,22 ГПК України, рівного права на захист своїх прав та охоронюваних законом інтересів, суд відкладав розгляд справи згідно ст. 77 ГПК України, ст. 69 ГПК України на 20.04.2010р., на 30.04.2010р., на 11.05.2010р., у судовому засіданні 11.05.2010р. оголошувалась перерва до 14.05.2010р. на 12.год. 40 хв., 14.05.2010р. справа відкладалась розглядом до 25.05.2010р. також, 25.05.2010р. оголошувалась перерва до 08.06.2010р. на 16 год. 20 хв. Востаннє, 08.06.2010р. суд відкладав розглядом справу на 22.06.2010р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги підтримав в повній мірі.

Зокрема, як позивач зазначає у позовній заяві підставою для звернення до суду з позовом є факт порушення відповідачем природоохоронного законодавства, який виражається у заборі води без дозволу на спеціальне водокористування.

В обґрунтування позовних вимог посилається на порушення відповідачем ст. 68 Закону України “Про охорону навколишнього середовища” від 25.06.1991 р. № 1264-ХІІ, ст. ст. 44,48,49,110 Водного кодексу України від 06.06.1995 р. № 213/95-ВР.

При цьому, позивач у позовній заяві зазначає, що за період з 01.04.2007 року по 01.07.2010 року відповідач самовільно, без дозволу на спеціальне водокористування, здійснив забір 890 м3 підземних вод, у зв’язку з чим державі завдано збитків на суму 1049,75 грн.

В підтвердження викладеного у позовні заяві позивачем надано: розрахунки розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, переуступці права водокористування, заборі води з порушенням планів водокористування, при безгосподарському використанні води, при порушенні правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об’єктів і скидаються до них; Акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства від 03.07.2007р.; Протокол про адміністративне правопорушення №000897 від 03.07.2007р.; Постанови про накладення адміністративного стягнення №000897 від 03.07.2007р., копія претензії від 09.07.2007р. № 1-1/624, а також інші документи, належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Разом з цим, під час розгляду справи позивачем неодноразово уточнявся розмір позовних вимог, що було пов’язано із новими розрахунками періоду за який відповідач здійснював самовільне водокористування та об’єму води спожитої відповідачем у зазначений період.

Зокрема, позивачем здійснювались нові розрахунки та подавались уточнення позовних вимог від 30.04.2010р. № 1-1/1114 у яких позивач фактично зменшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідача збитки у розмірі 935,82 грн.

При цьому, суд зазначає, що в разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір. Факт зменшення ціни позову обов'язково відображається господарським судом в описовій частині рішення у справі. При цьому будь-які підстави для припинення провадження у справі в частині зменшення позовних вимог у господарського суду відсутні (п. 6. інф. л. ВГСУ від 13.08.2008 № 01-8/482, п. 17 інф. л. ВГСУ від 20.10.2006р. № 01-8/2351).

Проте, в подальшому уточненнями до позовних вимог від 11.05.2010р. позивач здійснивши новий розрахунок збитків, збільшив розмір позовних вимог та просив суд стягнути з відповідача 957,75грн. Востаннє, згідно заяви від 14.05.2010р. № 1-1/1310 позивач здійснивши новий розрахунок збитків завданих державі внаслідок порушення водного законодавства, та фактично збільшивши зазначений розмір просить суд стягнути з відповідача 969,55 грн. Зазначене клопотання позивача підтримане ним в подальшому у запереченні проти відзиву на позовну заяву від 21.05.2010р. № 1-1/1384 та у поясненні від 21.06.2010р. № 1-1/1824.

При цьому, позивач вказує на те, що 21.06.2007р. Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області продовжено дозвіл на спеціальне водокористування № УКР-1290 “А”/ТЕР до 01.08.2010р. У зв'язку із тим, що відповідачем здійснювалося самовільне водокористування за період з 01.04.2007р. по 20.06.2007р., відповідно до звітів 2-ТП (водгосп) за перший та другий квартал 2007р. та згідно довідки ВАТ “Підволочиська фабрика пластмасових виробів” № 33 від 28.04.2010р., враховуючи розрахунок водоспоживання ВАТ “Підволочиська фабрика пластмасових виробів” з 01.04.2007р. по 20.06.2007р., розмір збитків становить 969,55 грн. У зв'язку з тим, що відповідачем протягом розгляду справи надавалася недостовірна інформація щодо періоду, протягом якого здійснювалося самовільне водокористування та кількості самовільно забраної води, попередні уточнення позовних вимог, які заявлялися Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області щодо розміру збитків, просять вважати необґрунтованими.

Враховуючи вище викладене та з метою встановлення достовірних відомостей про кількість використаної води ВАТ „Підволочиська фабрика пластмасових виробів" Державна екологічна інспекція звернулась листом № 1-1/1298 від 13.05.2010р. до Обласного виробничого управління по меліорації і водному господарству «Тернопільводгосп»з проханням надати належним чином завірені копії звітів 2-ТП (водгосп), поданих відповідачем. Слід зазначити, що належним чином завірені копії звітів 2-ТП (водгосп) долучені до матеріалів справи.

Довідка № 34 від 07.05.2010 року, видана ВАТ „Підволочиська фабрика пластмасових виробів" не відповідає обставинам справи та не може братися судом до уваги, оскільки відповідно до звітів 2-ТП (водгосп) за перший та другий квартал 2007р. поданих відповідачем та довідки ВАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»№ 33 від 28.04.2010р. кількість самовільно забраної води складає 822 м. куб.

При цьому позивач,вказує на те, що у зв'язку із тим, що відповідачем здійснювалося самовільне водокористування з 01.04.2007р. по 20.06.2007р., відповідно до звітів 2-ТП (водгосп) за перший та другий квартал 2007р. та згідно довідки ВАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»№ 33 від 28.04.2010р., враховуючи розрахунок водоспоживання ВАТ «Підволочиська фабрика пластмасових виробів»з 01.04.2007р. по 20.06.2007р., Державною екологічною інспекцією у Тернопільській області було перераховано розмір збитків, що становить 969,55 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 21, 22 ГПК України, позивач просить суд ухвалити рішення про стягнення з ВАТ “Підволочиська фабрика пластмасових виробів” 969,55 грн. - збитків завданих державі внаслідок порушення водного законодавства та перерахувати їх в дохід місцевого бюджету Підволочиської селищної ради Підволочиського району Тернопільської області на р/р 31510921700409, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588608 в ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012.

Згідно з ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог.

Розглянувши та оцінивши зазначені заяви позивача про уточнення позовних вимог, враховуючи те, що у випадку, якщо позивач заявив про зменшення розміру позовних вимог, він непозбавлений права до прийняття рішення у справі знову збільшити розмір позовних вимог, суд прийняв збільшення позовних вимог позивача поданих згідно уточнення від 14.05.2010р. № 1-1/1310, як такі, що подані в порядку статті 22 ГПК України.

Враховуючи зазначене, у справі має місце нова ціна позову і позовні вимоги про стягнення з ВАТ “Підволочиська фабрика пластмасових виробів” 969,55 грн. - збитків завданих державі внаслідок порушення водного законодавства з перерахуванням їх в дохід місцевого бюджету Підволочиської селищної ради Підволочиського району Тернопільської області на р/р 31510921700409, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588608 в ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився хоча про дату, час та місце його проведення був повідомлений належним чином в порядку ст. 64 ГПК України, про що свідчать поштові повідомлення з відміткою про вручення кореспонденції, які знаходяться в матеріалах справи.

Разом з тим, в попередніх судових засіданнях та згідно поданого суду відзиву на позовну заяву № 34 від 07.05.2010р. заявив, що з 01.04.2007р. по 20.06.2007р. ВАТ “Підволочиська фабрика пластмасових виробів” використано 622м. куб. води. Проте, в подальшому, заслухавши обґрунтування розрахунку об’єму використаної води, поданих представником позивача в судовому засіданні 14.05.2010р. погодився із зазначеним розрахунком та об’єм використаної води ВАТ “Підволочиська фабрика пластмасових виробів” за період з 01.04.2007р. по 20.06.2007р. у розмірі 822 м3 визнав.

Одночасно, зазначає, що дозвіл на спеціальне водокористування ВАТ “Підволочиська фабрика пластмасових виробів”, який був розроблений 23.03.2004 року, продовжено до 01.08.2010 року. Дозвіл на спеціальне використання є робочим моментом, а значить на титульній сторінці дата закінчення дозволу 01.04.2007 року не вказана. Якби на основному аркуші з мокрими печатками було проставлено, що дозвіл на спеціальне водокористування діє з 23.03.2004 року по 01.04.2007 року і з 1.04.2007 року по 01.08.2010 року, то відповідач не заперечував би факту самовільного водокористування. По звітах форми 2 ТП ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" справно оплачувала Державі за користування водними ресурсами, перериву в оплаті за користування водою не було. А тому, відповідач просить суд в позові відмовити.

Враховуючи зазначені обставини, беручи до уваги, що явка представників сторін не визнавалась судом обов’язковою, брати участь у судовому засіданні є правом сторони, передбаченим ст. 22 ГПК України, доказів у справі є достатньо для вирішення спору по суті, суд розглядає спір за наявними в справі матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доводи, пояснення та заперечення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться у межах території України, є об'єктами права власності українського народу й повинні використовуватися відповідно до закону.

Статтею 66 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Згідно зі ст. 40 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" (далі по тексту - Закону № 1264-ХІІ) використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог.

Відповідно до норм Закону № 1264-ХІІ та Водного кодексу України усі води підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій.

Статтями 48,49 Водного кодексу України, встановлено, що спеціальне водокористування води здійснюється юридичними і фізичними особами на підставі дозволу шляхом забору з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів, для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно ст. 20 Закону № 1264-ХІІ, державний контроль за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів та іншої рослинності, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної (морської) економічної зони республіки, а також за додержанням норм екологічної безпеки відноситься до компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях.

Як слідує з матеріалів справи, 3 липня 2007 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Блащаком Анатолієм Сергієвичем та старшим інспектором Гайдукевич Олегом Львовичем на підставі ст. 20 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, Положення про Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області проведено перевірку дотримання ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" природоохоронного законодавства. За результатами даної перевірки складено акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства без номера від 03.07.2007 р. Даний акт отримано та підписано відповідальним за природоохоронну роботу головним інженером Слободяном Ю.Л. ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" без заперечень.

Перевіркою встановлено, що ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" за період з 01.04.2007р. по 01.07.2007р. використано 890 м3 підземних вод без дозволу на спеціальне водокористування, в результаті чого державі заподіяно збитків на загальну суму 1049,75 грн. (розрахунки розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні на суми 1049,75 грн. знаходяться в матеріалах справи).

У зв'язку з порушенням відповідачем природоохоронного законодавства 03.07.2007 року було складено протокол про адміністративне правопорушення № 000897 по відношенню до голови правління ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" Рижака Г.А. та 03.07.2007р. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення, згідно якої на голову правління ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" Рижака Г.А. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн.

Також, 03.07.2007р. держінспектором Блащаком А.С. керуючись Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Положенням про Державну екологічну інспекцію у Тернопільскій області (Наказ Мінприроди України від 19.02.2007р. № 55 ) винесено припис, відповідно до якого ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" зобов'язувалось: 1. отримати дозвіл на спец водокористування в термін до 10.08.2007р.; 2. Провести зону суворого санітарного захисту у відповідний стан у термін до 10.08.2007р.; 3. представити копію держстатзвітності 2 ТП (водгосп) за ІІ квартал у Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області в термін здачі звітності. Про усунення відмічених недоліків і вжитті заходи приписувалось повідомити Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області до 10.08.2007р.

Відповідно до п. 9 ст. 44 Водного кодексу України № 213/95-ВР від 06.06.1995р., водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу. У відповідності до ч.1. ст.49 Водного кодексу України з наступними змінами, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У випадку використання води, водних об'єктів загальнодержавного значення, дозвіл на спеціальне водокористування видається державними органами охорони навколишнього природного середовища.

Пунктом „з” частини 2 статті 68 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища” передбачено, що особи, винні у самовільному спеціальному використанні природних ресурсів, несуть відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Особливості застосування відповідальності за порушення природоохоронного законодавства визначено у статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", в якій, зокрема, визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Згідно ч. 1 ст. 110 Водного кодексу України порушення водного законодавства тягне за собою відповідальність згідно із законодавством України. Особи, які винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування несуть відповідальність за порушення водного законодавства (п. 6 ч. 3 ст. 110 Водного кодексу України).

У відповідності до ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України - підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства в розмірах і порядку, встановленими законодавством України.

На підставі наведеного начальником відділу екологічного контролю водних ресурсів, атмосферного повітря та поводження з відходами Гнидою А.Л. здійснено розрахунок розміру відшкодування збитків при самовільному водокористуванні.

Вказаний розрахунок здійснено у відповідності до "Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення правил охорони водних ресурсів на землях водного фонду, пошкодження водогосподарських споруд і пристроїв, порушення правил їх експлуатації" затвердженої наказом Державного комітету України по водному господарству 29.12.2001 року за № 290 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 січня 2002 року за № 44/6332 (далі по тексту –Методика).

Методикою визначаються розрахунки розміру збитків, заподіяних унаслідок: забруднення та засмічення поверхневих вод; самовільного водокористування: переуступки права водокористування; забору води з порушенням планів водокористування; безгосподарського використання води; порушення правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об'єктів і скидається до них; самовільного захоплення водних об'єктів; порушення режимів роботи водогосподарських споруд і пристроїв; руйнування русел річок, струмків та водотоків; пошкодження водогосподарських та гідрометричних споруд і пристроїв; порушення режиму господарської діяльності на землях водного фонду; порушення водоохоронного режиму на водозборах; самовільне проведення гідротехнічних робіт.

П. 6 Методики визначено порядок розрахунку розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, переуступці права водокористування, заборі води з порушенням планів водокористування, при безгосподарському використанні води, при порушенні правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об'єктів і скидається до них.

Збитки розраховуються за формулою З с.в. = W х Тар х 5, де W - об'єми води при самовільному водокористуванні, заборі води з порушенням планів водокористування, переуступці права водокористування, об'єм нераціонально використаної води, об'єм зумисного чи незумисного заниження показників обсягів забору води з водних об'єктів чи обсягів відведення води у водні об'єкти; Тар - діючий на час порушення тариф на воду як природний ресурс без урахування пільгових коефіцієнтів; 5 - коефіцієнт.

При первинному розрахунку, який додано до позовної заяви розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування Підволочиської фабрики пластмасових виробів визначений позивачем у розмірі 1049 (одну тисячу сорок дев'ять) грн. 75 коп.

Разом з цим, як вбачається з поданого дозволу на спеціальне водокористування ВАТ “Підволочиська фабрика пластмасових виробів”, 21.06.2007 р., відповідачу продовжено дію зазначеного дозволу до 01.08.2010 року.

Враховуючи зазначене, позивач уточнив розмір позовних вимог, що було пов’язано із новими розрахунком періоду з 01.04.2007р. по 20.06.2007р. за який відповідач здійснював самовільне водокористування та об’єму води спожитої відповідачем у значений період.

Зокрема, позивачем здійснювались нові розрахунки та подавались уточнення і востаннє, згідно заяви позивача від 14.05.2010р. № 1-1/1310 він просить суд стягнути з відповідача ВАТ “Підволочиська фабрика пластмасових виробів” 969,55 грн. збитків, завданих державі внаслідок порушення водного законодавства.

До зазначеної заяви додано розрахунок розмірів відшкодування збитків при самовільному водокористуванні, переуступці права водокористування, заборі води з порушенням планів водокористування, при безгосподарському використанні води, при порушенні правил ведення первинного обліку кількості води, що забирається з водних об’єктів і скидаються до них проведений Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Гнидою А.Л. Відповідно до якого розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного водокористування ВАТ "Підволочиської фабрики пластмасових виробів", складає 969 (дев’ятсот шістдесят дев'ять) грн. 55 коп.

Проте, на час слухання справи в судовому засіданні відповідач будь-яких доказів сплати суми збитків не надав.

Одночасно, заслухавши та розглянувши заперечення відповідача суд відхиляє їх з огляду на наступне.

Так, щодо розрахунку об’єму використаної води поданої відповідачем у довідці від 07.05.2010р. згідно якого в період з 01.04.2007р. по 20.06.2007р. ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" було використано 622 м. куб. води, суд має за необхідне відмітити наступне.

Дані, які використані відповідачем при здійсненні обрахунку у довідці від 07.05.2010р. не знаходять свого підтвердження, з даними, що зазначені у звітах про використання води по формі 2-ТП (водгосп) у 2007року ВАТ "Підволочиської фабрики пластмасових виробів", як у тих які подані суду безпосередньо відповідачем так і у тих, які подано представником позивача на вимогу суду, що витребовувались останнім від Тернопільського обласного управління по меліорації і водному господарству "Тернопільводгосп".

Як вбачається із уточнення позовних вимог поданого позивачем розрахунок водоспоживання (об’єм води) з 01.04.2007р. по 20.06.2007р. здійснено Державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Тернопільської області Гнидою А.Л. на підставі звітів 2тп.-водгосп за перший квартал 2007р. за перший та другий квартал 2007р., а також на підставі довідки, виданої ВАТ "Підволочиської фабрики пластмасових виробів" від 28.04.2010р. № 33. Відповідно до зазначеного розрахунку забір підземних вод за період з 01.04.2007р. по 20.06.2007р. становить 822 м3.

Зазначений розмір використаної води також частково підтверджено і довідкою управління "Тернопільводгосп", яка повідомляє, що згідно звіту про використання води по формі 2-ТП (водгосп) у ІІ кварталі 2007року ВАТ "Підволочиської фабрики пластмасових виробів" забрано і використано 0,9 тис. м3 підземної води.

Крім того, суд має за необхідне відмітити, що, заслухавши обґрунтування розрахунку об’єму використаної води позивача, представник відповідача в судовому засіданні 14.05.2010р. погодився із зазначеним розрахунком та об’єм використаної води ВАТ “Підволочиська фабрика пластмасових виробів” за період з 01.04.2007р. по 20.06.2007р. у розмірі 822 м3 та розраховану суму збитків 969,55 грн. визнав, зазначений факт зафіксовано судом у протоколі судового засідання від 14.05.2010р.

Також, розглянувши твердження відповідача у відзиві на позов від 07.05.2010р. щодо того, що дозвіл на спеціальне водокористування ВАТ “Підволочиська фабрика пластмасових виробів”, який був розроблений 23.03.2004 року, продовжено до 01.08.2010 року., дозвіл є робочим моментом, а значить на титульній сторінці дата закінчення дозволу 01.04.2007 року не вказана, якби на основному аркуші з мокрими печатками було проставлено, що дозвіл на спеціальне водокористування діє з 23.03.2004 року по 01.04.2007 року і з 01.04.2007 року по 01.08.2010 року, то відповідач не заперечував факту самовільного водокористування, а по звітах форми 2 ТП ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" справно платила Державі за користування водними ресурсами, перериву в оплаті за користування водою не було, суд критично оцінює зазначені заперечення та відхиляє їх з огляду на наступне.

Як уже зазначалось судом 3 липня 2007 року державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області Блащаком Анатолієм Сергієвичем та старшим інспектором Гайдукевич Олегом Львовичем проведено перевірку дотримання ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" природоохоронного законодавства. За результатами даної перевірки складено акт перевірки дотримання природоохоронного законодавства без номера від 03.07.2007 р. згідно якого виявлено порушення з боку ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" природоохоронного законодавства, а саме, водокористування без спеціального дозволу термін якого завершився 01.04.2007р. проте дію якого не продовжено.

03.07.2007 року було складено протокол про адміністративне правопорушення № 000897 по відношенню до голови правління ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" Рижака Г.А., 03.07.2007р. прийнято постанову про накладення адміністративного стягнення, згідно якої на голову правління ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" Рижака Г.А. накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 85 грн. Також, 03.07.2007р. держінспектором Блащаком А.С. винесено припис, відповідно до якого ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" зобов'язувалось отримати дозвіл на спец водокористування в термін до 10.08.2007р.

При цьому, суд має за необхідне відмітити, що ні зазначений акт перевірки від 03.07.2007р. ні протокол про адміністративне правопорушення від 03.07.2007р. ні постанова про накладення адміністративного стягнення від 03.07.2007р. ні припис винесений Держінспектором від 03.07.2007р. не оскаржувались як з боку ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" так і її відповідальних працівників (посадових осіб), зокрема, голови правління щодо якого застосовано адміністративне стягнення. Даний факт не заперечується і зі сторони представника відповідача у судовому засіданні. Одночасно, суду не надано будь-яких доказів, які б спростовували зазначене.

Щодо обрахунку періоду терміну дії дозволу на спец водокористування, то суд має за необхідне відмітити наступне.

Порядок видачі дозволів на спецводокористування регламентовано Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, затвердженим постановою КМУ від 13.03.2002р. № 321. Цей Порядок визначає процедуру погодження та видачі юридичним і фізичним особам дозволів на спеціальне водокористування (забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів). Відповідно до п. 4 даного Порядку визначено, що дозволи видаються компетентним органом в місячний термін з дня подання в установленому порядку клопотання. Клопотання водокористувачів розглядаються у місячний термін.

Як вбачається із дозволу на спецводокористування ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" № УКР-1290"А"/ТЕР, який подано сторонами у справі, зазначений дозвіл видано Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області (далі по тексту –Держуправління) 23.03.2004р. з терміном дії до 01.04.2007р. В подальшому зазначений дозвіл продовжено 21.06.2007р. з терміном дії до 01.08.2010р.

При цьому, як вбачається із довідки Держуправління від 27.04.2010р. № 3-2/1425 (знаходиться в матеріалах справи) за продовженням терміну дії дозволу на спецводокористування ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" звернулась в Держуправління 17.07.2007р. вх. № 3190, тобто, після проведення перевірки Державної інспекції з охорони навколишнього природного середовища у Тернопільській області від 03.07.2007р. та на виконання приписів прийнятих за результатами зазначеної перевірки про необхідність отримання відповідного дозволу.

Разом з цим, Держуправління зареєструвавши звернення ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" 17.07.2007р. за вх. № 3190 дозвіл товариству продовжило за попередній період з 21.06.2007р.

Крім того, як вбачається із довідки від 27.04.2010р. № 3-2/1425 Держуправління чітко зазначає, що ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" не мала дозволу на спецводокоритсування з 01.04.2007р. до 21.06.2007р.

А тому, суд вважає обґрунтованим період з 01.04.2007р. по 20.06.2007р., який позивач обраховує як період протягом якого ВАТ "Підволочиська фабрика пластмасових виробів" здійснювала водокористування без належного дозволу.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 969 грн. 55 коп. збитків, завданих державі внаслідок порушення вимог водного законодавства відповідачем є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, такими, що не суперечать чинному законодавству, а тому підлягають до задоволення.

Відповідно до п. 49 статті 6 та п. 7 статті 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010, який набрав чинності 30.04.2010р. установлено, що джерелами формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2010 рік у частині доходів є 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності; джерелами формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2010 році є 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно із статтею 46 Закону № 1264-ХІІ.

Статею 49 ГПК України передбачено, що державне мито покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення спору. Державне мито, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати державного мита. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати державного мита. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначене державне мито в сумі 102 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. покладаються на відповідача та стягуються в дохід Державного бюджету України, на підставі ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні 22.06.2010р. за згодою представника позивача оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду відповідно до ст. 85 ГПК України.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.43,49,84,85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

          1. Позов задовольнити.

          2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Підволочиська фабрика пластмасових виробів", вул. Д. Галицького, 77, смт. Підволочиськ, Підволочиського району, Тернопільської області (код 00310261) в дохід місцевого бюджету Підволочиської селищної ради Підволочиського району Тернопільської області на р/р 31510921700409, код бюджету 24062100, ідентифікаційний код одержувача 23588608 в ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, 969 грн. 55 коп. збитків завданих державі внаслідок порушення водного законодавства, з врахуванням п. 49 статті 6 та п. 7 статті 47 Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" від 27.04.2010, який набрав чинності 30.04.2010р., а саме: 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховується до Державного бюджету України та 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховується до місцевих бюджетів.

3. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Підволочиська фабрика пластмасових виробів", вул. Д. Галицького, 77, смт. Підволочиськ, Підволочиського району, Тернопільської області (код 00310261) в доход Державного бюджету України на р/р 31111095700002 у ГУДК України у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі 102 (сто дві) грн. державного мита,

4. Стягнути з відкритого акціонерного товариства "Підволочиська фабрика пластмасових виробів", вул. Д. Галицького, 77, смт. Підволочиськ, Підволочиського району, Тернопільської області (код 00310261) в доход Державного бюджету України 2205003 на р/р 31210264700002 у ГУДК у Тернопільській області, МФО 838012, ЄДРПОУ 23588119, одержувач УДК у м. Тернополі - 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

          На рішення суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор –апеляційне подання, протягом десяти днів з дня підписання рішення 29 червня 2010 р., через місцевий господарський суд.

Розглянув справу

Суддя