Рішення № 10390135, 01.06.2010, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"01" червня 2010 р.Справа № 12/42-751 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом спільного українсько-іспанського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Санза ТОП", вул. Січових Стрільців, 69, м. Бережани, Тернопільської області, 47501

до державного підприємства "Тернопільське лісове господарство", вул. Багата, 5а, м. Тернопіль, 46000

За участю представників сторін від:

Позивача: Кузів П.Г. –юрисконсульт (доручення від 17.05.2010р.);

Відповідача: Порпилиця В.В. –контролер-ревізор (доручення №329 від 01.06.2010р.).

В розпочатому судовому засіданні учасникам судового процесу роз’яснено права і обов’язки сторін, передбачені ст.ст.20, 22, 81-1 ГПК України.

За відсутності клопотання сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Спільне українсько-іспанське підприємство - товариство з обмеженою відповідальністю "Санза ТОП" звернулося до господарського суду Тернопільської області із позовом про стягнення з державного підприємства "Тернопільське лісове господарство" 3645051грн., із них: 25529,80грн. –основного боргу; 9043,84грн. –інфляційних; 1876,87грн. –3% річних.

Відповідач відзиву на позов не надав, його повноважний представник в судовому засіданні визнав наявність заборгованості перед позивачем в сумі 25529,80грн. та надав суду укладений між сторонами договір №31-002 від 26.04.2010р. зазначивши, що поставлятиме позивачу товар на виконання даного договору та на суму, що є предметом розгляду справи №12/42-751.

Повноважний представник позивача в судовому засіданні підтвердив позовні вимоги в повному обсязі та заперечив проти доводів представника відповідача, щодо поставок товару на спірну суму в майбутньому, оскільки 25529,80грн. було сплачено як попередня оплата за товар, який відповідач мав продати на виконання умов договорів №8 від 13.03.2007р. та №004/І від 03.12.2007р., а тому просить суд задоволити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом встановлено наступне:

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Зокрема, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 174 Господарського кодексу України господарський договір є підставою виникнення господарських зобов'язань.

Відповідно до ст.ст. 627, 628, 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства, договір укладений (підписаний сторонами) є обов’язковим для виконання кожної із сторін.

На підставі укладеної між спільним українсько-іспанським підприємством - товариством з обмеженою відповідальністю "Санза ТОП" та товарною біржею "Тернопільська агропромислова біржа" 07.03.2007р. угоди про умови участі в аукціоні з продажу необробленої деревини, 13 березня 2007 року між сторонами укладено договір №8 купівлі-продажу необробленої деревини на спеціалізованих аукціонних торгах ТБ ТАПБ (надалі –договір №8), згідно п. 1.1. якого продавець (відповідач по справі) зобов'язався передати у власність покупця (позивача по справі), а останній –прийняти і оплатити придбаний на аукціоні товар, а саме: –лот №8 пиловник дубу І сорту, місцезнаходження якого ст. Дружба, Теребовлянського району.

У відповідності до п.п. 2.1.-2.3. договору №8 сторони погодили, що гарантійний внесок покупця становить 2152,50грн. та враховується у вартість товару; оплата товару здіснюється в 3-х денний термін після надання продавцем рахунків та терміни поставки - по узгодженню між сторонами, але не пізніше 30.06.2007р.

03.12.2007р. між державним підприємством "Тернопільське лісове господарство" (надалі - продавець) та спільним українсько-іспанським підприємством - товариством з обмеженою відповідальністю "Санза ТОП" (надалі - покупець) укладено договір №004/І (надалі –договір №004/І) згідно п. 1.1. якого за результатами аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини і кварталу 2008 року, проведеного товарною біржею «Тернопільська агропромислова біржа»29.11.2007р., продавець продає, а покупець купує необроблену деревину заготовлену в І кварталі 2008 р. (надалі –товар), з метою його подальшої переробки на внутрішньому ринку України, відповідно до умов даного договору.

Відповідно до п.п. 3.2., 5.2. договору №004/І загальна вартість товару, що відпускається, встановлюється окремо на кожну партію товару і вказується у видаткових накладних; покупець зобов’язався здійснювати попередню оплату за наступні партії товару (відвантаження 2-го та 3-го місяця поточного кварталу) до 5-го числа кожного місяця, протягом якого буде проводитись поставка, відповідно до погодженого сторонами графіка поставки.

Пунктом 10.1. договору №004/І сторони погодили, що він вступає в силу з дати його підписання сторонами та діє до 31.03.2008р.

Згідно ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України суб’єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності до ст. 509 Цивільного Кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України, в силу господарського зобов’язання, яке виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання, один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

На виконання умов даних договорів покупець (позивач по справі) згідно наявний в матеріалах справи належним чином засвідчених копій платіжних доручень та банківських виписок, здійснив передоплату за товар в загальній сумі 120439,54грн. та оплатив рахунок №86 від 07.03.2007р. на суму 2152,50грн., що в підсумку становить 122592,04грн.

Як слідує з матеріалів справи, продавець (відповідач по справі) по товаро–транспортних накладних (належним чином засвідчені копії яких знаходяться в матеріалах справи) здійснив поставку товару на загальну суму 97062,24грн.

Крім того, сторони повели взаємозвірку розрахунків, на підставі якої склали акт звірки розрахунків станом на 16.04.2010р., підписаний представниками та засвідчений печатками сторін, згідно якого позивачем переплачено, а відповідачем не поставлено товар на суму 25529,80грн.

Згідно ч. 1 ст. 670 ЦК України якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Крім того, положеннями п. 2 ст. 693 ЦК України встановлено, що якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повернення коштів чи поставку товару на спірну суму суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується борг в сумі 25529,80грн.

У зв'язку із невиконанням відповідачем умов договорів №8 та №004/І, а саме не поставкою товару на суму 25529,80грн., позивач посилаючись на приписи ч. 3 ст. 693, ч. 2 ст. 536, ч. 2 ст. 625 ЦК України просить стягнути з відповідача 9043,84грн. –інфляційних нарахувань та 1876,87грн. –3% річних за користування чужими коштами.

Частиною 3 статті 693 ЦК України встановлено, що на суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати; договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця, а згідно ч. 2 ст. 536 ЦК України розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Укладеними між сторонами договорами не передбачено розмір процентів за користування чужими грошовими коштами, не встановлений він в даному випадку і законодавством, крім того згідно вимог п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та 3% річних від простроченої суми, а як слідує з матеріалів справи та пояснень повноважних представників в судових засіданнях, письмової вимоги позивача до відповідача про повернення передплачених за товар коштів в сумі 25529,80грн. не було, тому відповідно в останнього не виникало грошових зобов’язань перед позивачем, а відтак позов в цій частині заявлений безпідставно і задоволенню не підлягає.

При таких обставинах позов в частині стягнення 25529,80грн. сплачених коштів підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений та підтверджений належними та допустимими доказами.

Твердження відповідача про те що в майбутньому він поставить позивачу товар на суму 25529,80грн. та на виконання умов укладеного між сторонами договору №31-002 від 26.04.2010р. судом до уваги не приймається, оскільки як вбачається із умов даного договору, такі не містять посилань щодо зарахування здійсненої позивачем попередньої оплати в сумі 25529,80грн. на виконання договорів №8 та №004/1 в рахунок оплати за поставку товару відповідачем на виконання договору №31-002.

Державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, згідно ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача пропорційно задоволеним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 43, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути із державного підприємства "Тернопільське лісове господарство", вул. Багата, 5а, м. Тернопіль, ідентифікаційний код 00993024, на користь спільного українсько-іспанського підприємства - товариства з обмеженою відповідальністю "Санза ТОП", вул. Січових Стрільців, 69, м. Бережани, Тернопільської області, ідентифікаційний код 31274081, 25529грн.80коп. сплачених коштів, 255грн.30коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 165грн.29коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.

4.          В решті позову - відмовлено.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня прийняття (підписання) 11 червня 2010р. рішення через місцевий господарський суд.

Суддя