Рішення № 10390005, 01.06.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.06.10                                                                                           Справа№ 26/59

За позовом: Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків

до відповідача1: Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахорепродуктор «Сокальський», с. Варяж Сокальського району Львівської області

до відповідача2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агросвіт», с. Городилів Золочівського району Львівської області

до відповідача3: Колективного сільськогосподарського підприємства «Золочівське», с. Городилів Золочівського району Львівської області

до відповідача4: Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф», м. Яворів Львівської області

до відповідача5: Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро», м. Яворів Львівської області

про: стягнення 12697201,68 грн.

Суддя Деркач Ю.Б.

при секретарі Боровець Я.

Представники:

від позивача Ребрик А.М. –провідний юрисконсульт (довіреність б/н від 04.01.2010 р.)

від відповідачів1,2,3,4,5 не з’явився

Представнику позивача роз’яснено його права та обов’язки

передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору: Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», м. Харків звернулося до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Племптахорепродуктор «Сокальський», с. Варяж Сокальського району Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Агросвіт», с. Городилів Золочівського району Львівської області, Колективного сільськогосподарського підприємства «Золочівське», с. Городилів Золочівського району Львівської області, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агролайф», м. Яворів Львівської області та Товариства з обмеженою відповідальністю «Захід-Агро», м. Яворів Львівської області про стягнення 12697201,68 грн.

Ухвалою суду від 22.03.2010 р. прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 20.04.2010 р. Ухвалою суду від 20.04.2010 р. розгляд справи відкладався до 11.05.2010 р.

11.05.2010 р. позивачем подано заяву № 30-41/521 від 07.05.2010 р. про зміну позовних вимог, відповідно до якої просить: в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 11238816000 від 23 жовтня 2007 року в сумі 12697201,68 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки –майно цілісного майнового комплексу, що знаходиться в с. Городилів, вул. Об’їзна 1, Золочівського району Львівської області та належить на праві власності Колективному сільськогосподарському підприємству „Золочівське”; стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства „Золочівське” судові витрати в розмірі 25500,00 грн. (держмито) та 236,00 грн. (витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу) сплачені при поданні позовної заяви.

Ухвалою суду від 11.05.21010 р. продовжено строк розгляду спору та розгляд справи відкладався до 01.06.2010 р.

Представник позивача в судове засідання з’явився, позовні вимоги з врахуванням заяви по зміну позовних вимог підтримав, просив позов задоволити повністю.

Відповідачі1,2,3,4,5 явки повноважних представників в судове засідання не забезпечили, вимог ухвал суду від 22.03.2010 р., 20.04.2010 р. та 11.05.2010 р. не виконали, проти позовних вимог у встановленому порядку не заперечили, причин неявки не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були належним чином повідомлені.

Відповідно до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників відповідачів1,2,3,4,5 за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, повно та об’єктивно дослідивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне:

23.10.2007 р. між позивачем та відповідачем1 було укладено кредитний договір № 11238816000 (далі по тексту –кредитний договір), згідно якого відповідач1 отримав кредит у сумі 11925 000,00 грн. під 15% річних.

09.092009 р. між позивачем та відповідачем1 було укладено додаткову угоду № 2 до кредитного договору, згідно якої було проведено реструктуризацію заборгованості, що відповідно і змінило терміни погашення заборгованості (додаток № 1 до додаткової угоди), та обліковий номер договору, а саме № 11238816002.

Відповідно до додатку № 1 до кредитного договору, погашення кредиту повинно відбуватися рівномірними частками щомісячно у встановленні кредитними договорами терміни.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов’язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається.

Всупереч вищезгаданим нормам Цивільного законодавства та умов кредитного договору відповідач1 не здійснює платежів в рахунок погашення суми кредиту та відсотків, чим порушує прийняті на себе зобов’язання.

Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Листами Банк повідомляв відповідача1 про недопустимість існування прострочення сплати відсотків за кредит та прострочення погашення самого кредиту. Відповідач1 жодним чином на ці листи не відреагував, прострочення по кредитах не погасив.

Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5.5. кредитного договору встановлено, що у випадку порушення Позичальником термінів повернення кредиту або термінів сплати процентів, комісій, та/або порушення інших умов Договору та/або у випадку порушення Позичальником та/або заставодавцем та/або поручителем та/або гарантом умов укладеного з Банком договору щодо надання забезпечення виконання зобов’язань Позичальника за цим договором, Банк має право вимагати дострокового повернення кредиту та нарахованих процентів, комісій в порядку, визначеному в розділі 11 кредитного договору.

Згідно п. 11.1. розділу 11 Кредитного договору у випадку застосування будь-якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.9., 5.10., 5.11., 7.4. договору та/або настання обставин, що передбачені вищезазначеними пунктами Банк має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав, згідно п. 1.2.2. кредитного договору. При цьому термін повернення кредиту вважається таким, що настав, а кредит –обов’язковим до повернення з моменту отримання позичальником відповідної письмової вимоги Банку. У цьому випадку позичальник зобов’язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений заново термін в повному обсязі.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про іпотеку»у разі порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору Іпотекодержатель надсилає Іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від Іпотекодавця, письмову вимогу про усунення порушення. У цьому документі зазначається стислий зміст порушених зобов'язань, вимога про виконання порушеного зобов'язання у не менш ніж 30-денний строк та попередження про звернення стягнення на предмет іпотеки у разі невиконання цієї вимоги. Якщо протягом встановленого строку вимога Іпотекодержателя залишається без задоволення, Іпотекодержатель вправі розпочати звернення стягнення на предмет іпотеки.

Так, вимога направлялась відповідачам 04.06.2009 р. № 137-142/3339 та 18.11.2009 р. № 137-142/6771 про дострокове повернення кредиту у зв’язку із неналежним виконанням умов кредитного договору. Фактом підтвердження отримання вимог є зворотні повідомлення про отримання листів-вимог (копії вимог знаходяться у матеріалах справи).

Згідно п. 7.1. кредитного договору за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов’язань, передбачених кредитним договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів за кредит та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплати Банку пеню в наступному порядку, а саме:

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, якщо сума такої заборгованості виражена у гривні;

- в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу, сума якого (еквіваленту) розраховується за офіційним обмінним курсом НБУ гривні до валюти заборгованості станом на дату нарахування такої пені, якщо сума такої заборгованості виражена у іноземній валюті.

Пунктом 7.6. кредитного договору передбачено що Позичальник зобов’язаний сплатити Банку неустойку в розмірі 5 000,00 грн. за порушення своїх зобов’язань, в тому числі й за порушення термінів виконання зобов’язань, встановлених п.п. 4.3., 4.4., 4.5., 4.7. договору.

З матеріалів справи вбачається, що станом на 19.02.2010 р. борг відповідача1 перед позивачем за кредитним договором становить в гривневому еквіваленті 12697 201,68 грн. у т.ч.: заборгованість за простроченим кредитом –10498 131,30 грн.; заборгованість за простроченими процентами –2020 821,40 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту –150 689,59 грн.; пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах – 22 559,39 грн.

З метою забезпечення виконання зобов’язань відповідачем1 встановлених кредитним договором між позивачем та відповідачами2,3 було укладено договір іпотеки від 23 жовтня 2007 року (далі по тексту –договір іпотеки), згідно якого предметом іпотеки є майно цілісного майнового комплексу, що знаходиться в с. Городилів, вул. Об’їздна 1, Золочівського району, Львівської області (додаток № 1 Опис Майна що передається в заставу).

Відповідно до ст. 589 ЦК України, у разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов’язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв’язку із пред’явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Спеціальним нормативним актом, що регулює правовідносини забезпечення виконання зобов’язань нерухомим майном є Закон України „Про іпотеку”.

Іпотека –вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні Іпотекодавця, згідно з яким Іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника.

Таким чином, іпотека, що складає предмет забезпечення за договорами іпотеки є забезпечувальним обтяженням зобов’язань відповідача1 за кредитним договором, згідно положень Закону України «Про іпотеку»і до нього застосовуються всі положення цього Закону.

Згідно ст. 12 Закону України «Про Іпотеку», у разі порушення Іпотекодавцем обов'язків, встановлених іпотечним договором, Іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання – звернути стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки Іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Іпотекою також забезпечуються вимоги Іпотекодержателя щодо відшкодування: витрат, пов'язаних з пред'явленням вимоги за основним зобов'язанням і зверненням стягнення на предмет іпотеки; витрат на утримання і збереження предмета іпотеки; витрат на страхування предмета іпотеки; збитків, завданих порушенням основного зобов'язання чи умов іпотечного договору.

Наявність простроченої заборгованості за кредитами у відповідача1 перед позивачем свідчить про його неспроможність виконувати умови кредитного договору щодо належного погашення отриманого кредиту та відсотків за користування ним.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Так як термін повернення кредиту в повному обсязі був визнаний позивачем таким, що настав достроково, позивач, на підставі ст. 589 ЦК України, ст. 7 Закону України «Про іпотеку», ст. 20 Закону України «Про заставу», отримав право звернення на предмет іпотеки (застави).

Таким чином, враховуючи вищенаведене, позивач правомірно просить стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Золочівське»(відповідача3) заборгованість шляхом звернення стягнення на заставлене майно, яке йому належить.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підставні та такі, що підлягають до задоволення повністю.

З огляду на викладене, керуючись Конституцією України, Законом України «Про іпотеку», ст.ст. 525, 526, 530, 589, 625, 1048, 1050, 1054 ЦК України, ст. 193 ГК України та ст.ст. 4, 33, 34, 35, 44, 49, 75, 82, 83, 84, 85, 115, 116 ГПК України, господарський суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задоволити повністю.

2.          Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Золочівське», с. Городилів, Золочівський район, Львівська область (код ЄДРПОУ 05393659) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків, проспект Московський, 60 (код ЄДРПОУ 09807750) 12697201 грн. 68 коп. (у тому числі: 10498131 грн. 30 коп. –заборгованість по кредиту, 2020821 грн. 40 коп. –заборгованість по процентам за користування кредитом, 150689 грн. 59 коп. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по кредиту, 22559 грн. 39 коп. –пеня за несвоєчасне погашення заборгованості по процентах, 5000 грн. 00 коп. –штраф) шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки –майно цілісного майнового комплексу, що знаходиться в с. Городилів, вул. Об’їздна, 1, Золочівського району, Львівської області та належить на праві власності Колективному сільськогосподарському підприємству «Золочівське».

3.          Стягнути з Колективного сільськогосподарського підприємства «Золочівське», с. Городилів, Золочівський район, Львівська область (код ЄДРПОУ 05393659) на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк», м. Харків, проспект Московський, 60 (код ЄДРПОУ 09807750) 25500 грн. 00 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Накази видати згідно ст. 116 ГПК України.

Суддя