Рішення № 10389916, 14.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/31914.07.10 За позовомДочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Київхліб" Хлібокомбінат №11

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Астек-Сервіс"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні

позивачаВідкрите акціонерне товариство "Київхліб"

простягнення 77 633,26 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Круглова О.Б.

від відповідача:не з'явився

від третьої особи:Круглова О.Б. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства "Київхліб" Хлібокомбінат №11 (надалі –"Підприємство") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек-Сервіс" (надалі –"Товариство") про стягнення 96 633,26 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договорів купівлі-продажу хлібобулочних виробів, виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів №12112 від 17.11.2008 р. та від 04.02.2010р. Відкрите акціонерне товариство "Київхліб" (надалі –ВАТ "Київхліб") поставило продукцію позивача, а відповідач належним чином грошове зобов’язання по оплаті поставленої продукції не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 96633,26 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 21.05.2010 р. порушено провадження у справі, залучено до участі у справі третю особу та призначено до розгляду на 09.06.2010 р.

08.06.2010 р. до канцелярії суду від представника позивача надійшло клопотання про зменшення ціни позову та до якого додано уточнену позовну заяву, відповідно до якої позивач просить стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 77 633,26 грн.

09.06.2010 р. через канцелярію суду представником відповідача подано клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 09.06.2010 р. у зв’язку із клопотанням відповідача розгляд справи відкладено до 14.07.2010 р.

В судове засідання представник позивача та третьої особи з'явилася, вимоги ухвал суду виконала, позовні вимоги підтримує та просить з урахуванням уточненої позовної заяви задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, витребувані ухвалами суду докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відмітками на звороті ухвал суду та повідомленням про вручення поштового відправлення №09756993 від 25.05.2010 р., що отримане відповідачем 31.05.2010 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 7, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №6300765 від 29.06.2010 р. та вказано в позові.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та третьої особи, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

17.11.2008 р. між ВАТ "Київхліб" (продавець), Підприємством (постачальник) та Товариством (покупець) було укладено договір купівлі-продажу хлібобулочних виробів, виробів довготривалого зберігання та кондитерських виробів №12112 (надалі –"Договір 1"), який було переукладено сторонами 04.02.2010 р. (надалі –"Договір 2") (разом –"Договори").

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договорів продавець зобов’язується продати на умовах даних договорів хліб, хлібобулочні, кондитерські, сухарно-бараночні вироби постачальника, у відповідності з поданими покупцем замовленнями, а покупець зобов’язаний прийняти товар у власність та своєчасно оплатити його вартість постачальнику. Поставка товару здійснюється окремим партіями зі складу постачальника згідно умов даних договорів.

Згідно із п. 1.3 Договорів право власності на поставлений товар переходить від постачальника до покупця з моменту підписання сторонами належним чином оформленої товарно-транспортної накладної.

Пунктами 3.3, 3.4 Договорів визначено, що сума договорів становить суму всіх товарно-транспортних накладних по даним договорам. Розрахунки за товар проводяться у відповідності до умов оплати, визначених в специфікаціях (п. 4.3 договорів).

Із змісту п. 4.3 Договору 1 вбачається, що покупець здійснює оплату поставленого товару за цим договором шляхом попередньої оплати.

Відповідно до п. 4.3 Договору 2 покупець здійснює оплату за поставлені згідно цього договору хлібобулочні вироби шляхом попередньої оплати, а за вироби довготривалого зберігання та кондитерські вироби на протязі 7 банківських днів з моменту поставки товару.

Згідно із п. 4.4 Договорів кожна партія товару супроводжується товарно-транспортною накладною постачальника.

На виконання умов Договорів, у період з 17.04.2009 р. по 24.02.2010 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 100 138,28 грн., що підтверджується товарно-транспортними накладними №4687 від 17.04.2009 р., №9786, №9803 від 04.09.2009 р., №13754 від 25.11.2009 р., №14090 від 01.12.2009 р., №15167 від 21.12.2009 р., №246, №256 від 12.01.2010 р., №1640 від 04.02.2010 р., №1713, №1714 від 05.02.2010 р., №2753 та №2754 від 24.02.2010 р.

Від імені відповідача товарно-транспортні накладні підписані уповноваженим представником на підставі довіреностей на отримання товарно-матеріальних цінностей, виданих Товариством.

Відповідач частково розрахувався за поставлений за товарно-транспортними накладними товар згідно Договорів сплативши 22 505,02 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача.

Згідно із бухгалтерською довідкою від 14.07.2010 р., підписаною головним бухгалтером Підприємства, заборгованість відповідача за поставлений згідно Договорів товар станом на 14.07.2010 р. становить 77633,26 грн.

Спір у справі виник у зв’язку із неналежним, на думку позивача, виконанням відповідачем грошового зобов’язання по оплаті поставленого товару, у зв’язку з чим позивач вказує на існування заборгованості у розмірі 77 633,26 грн.

Договори є договорами поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказані договори є підставою для виникнення у їх сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковими для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов’язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов’язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов’язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Матеріалами справи підтверджується поставка відповідачу товару за вказаними товарно-транспортними накладними на суму 100 138,28 грн.

Вказані видаткові накладні містять підпис повноважного представника відповідача.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, з урахуванням дат складання товарно-транспортних накладних та враховуючи приписи п.п. 4.3 Договорів, грошове зобов’язання відповідача по оплаті отриманого за Договорами товару на момент розгляду справи настало.

Відповідачем частково погашено заборгованість у розмірі 22 505,02 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Матеріалами справи підтверджується наявність у відповідача грошового зобов’язання по сплаті на користь позивача 77 633,26 грн. на підставі Договорів за поставлений товар. Відповідачем вказана заборгованість не спростована, доказів її погашення не надано.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Товариство обставин, з якими чинне законодавство пов'язує можливість звільнення його від відповідальності за порушення зобов'язання, не наведено.

За таких обставин, позовні вимоги Підприємства про стягнення з Товариства суми основного боргу у розмірі 77 633,26 грн. є правомірними та обґрунтованими, а тому задовольняються судом у повному обсязі.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Київхліб" Хлібокомбінат №11 задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Астек-Сервіс" (03148, м. Київ, вул. Гната Юри, 7; ідентифікаційний код 22968334) на користь Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства "Київхліб" Хлібокомбінат №11 (02093, м. Київ, вул.Бориспільська, 24; ідентифікаційний код 00376353) суму основного боргу у розмірі 77633 (сімдесят сім тисяч шістсот тридцять три) грн. 26 коп., державне мито у розмірі 776 (сімсот сімдесят шість) грн. 33 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко