Рішення № 10389806, 13.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/25613.07.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес - Трейд» доТовариства з обмеженою відповідальністю «ВАККО»

простягнення 786 800, 00 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін: Від позивача: Кантемір В.І. –представник за довіреністю від 02.07.2010 року; Від відповідача:не з’явились ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес - Трейд»до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАККО»про стягнення передплати у розмірі 786800, 00 грн., з підстав порушення відповідачем умов договору щодо строків поставки товару.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 05.07.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 05.07.2010 року подав витребувані ухвалою суду від 25.06.2010 року докази та заявив про збільшення позовних вимог. Відповідно до поданої заяви позивач просить суд розірвати договір № 1 на постачання цукру від 03.02.2010 року та стягнути з відповідача передплату у розмірі 206909666, 93 грн. та штраф у розмірі 63708, 48 грн.

Так, відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

З огляду на вищевикладене, судом задоволена подана позивачем заява про збільшення позовних вимог.

Представник відповідача у судове засідання 05.07.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 25.06.2010 року не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.07.2010 року відкладено розгляд справи до 13.07.2010 року.

Представник позивача у судовому засіданні 13.07.2010 року підтримав заявлені позовні вимоги та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 13.07.2010 року не з’явився, вимоги попередніх ухвал суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 10469728.

Оскільки, відповідач про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, то на підставі ст.75 ГПК України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши його пояснення, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

В С Т А Н О В И В:

03.02.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАККО»(надалі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес - Трейд»(надалі - покупець) було укладено договір на постачання цукру № 1 (надалі - договір), згідно з умовами п. 1.1. якого продавець зобов’язується передати у власність покупця на умовах визначених цим договором цукор (з цукрових буряків), упакованих в тканинних або поліпропіленових мішках з поліетиленовими або поліпропіленовими мішками-вкладками (масою нетто 50 кг), а покупець зобов’язується прийняти товар та оплатити його вартість, визначену відповідно до договору.

Відповідно до 1.3 договору, загальна вартість товару становить 272596250, 00 грн. Кількість товару –25000 тон.

Згідно із п. 2.3 договору продавець цукру (з цукрових буряків), протягом 5-ти днів з моменту отримання попередньої оплати по цьому договору надає покупцю наступні документи на кожну партію товару:

-          видаткову накладну у двох примірниках;

-          сертифікат відповідності;

-          посвідчення про якість цукру, видане сертифікованою лабораторією.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що продавець зобов’язується здійснити поставку товару протягом 90 днів з моменту укладення даного договору.

Таким чином, відповідач повинен був поставити позивачеві товар у строк до 04.05.2010 року.

26.02.2010 року відповідач передав позивачеві товар у кількості 3636, 35 тон на загальну суму 39650214, 95 грн., що підтверджується видатковою накладною № 26/02-10 від 26.02.2010 року наявною в матеріалах справи.

Позивач прийняв зазначений товар, та в період з 26.02.2010 року по 04.03.2010 року перерахував на банківський рахунок відповідача 44533000, 00 грн., з яких 39650214, 95 грн. становить оплата поставленого товару, а 4882785, 05 грн. сума попередньої оплати.

05.03.2010 року позивач повернув відповідачеві товар у кількості 3636, 35 тон на загальну суму 39650214, 95 грн., що підтверджується видатковою накладною (повернення) № ВП-0000001 від 05.03.2010 року наявною в матеріалах справи, оскільки відповідач не надав документів, які б підтверджували якість цукру та відповідність товару ДСТУ 4623:2006, відповідно до умов п. 2.2 договору.

Також, у період з 11.03.2010 року по 08.04.2010 року позивач здійснив попередню оплату за цукор на загальну суму 167828591, 93 грн., що підтверджується платіжними дорученнями наявними в матеріалах справи.

Водночас 31.05.2010 року відповідач поставив позивачеві 500 тон цукру на загальну суму 5451925, 00 грн., що підтверджується видатковою накладною № 31/05-10 від 31.05.2010 року.

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 265 ГК України за договором поставки одна сторона –постачальник зобов’язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні –покупцеві товар (товари), а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно із ст. 662 ЦК України продавець зобов’язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Статтею 663 ЦК України встановлено, що продавець зобов’язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього кодексу.

Як було встановлено вище, відповідач повинен був передати позивачеві товар у строк до 04.05.2010 року.

Відповідач обов’язок щодо поставки товару здійснив частково.

06.07.2010 року позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення суми попередньої оплати у розмірі 206909666, 93 грн. Відповідач відповіді на вимогу не надав, суму попередньої оплати не повернув.

Згідно із ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Враховуючи викладене, на підставі ст. 693 ЦК України, суд вважає, що позовна вимога позивача про стягнення суми передоплати у розмірі 206909666, 93 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача штраф у сумі 63708, 48 грн.

Відповідно до п. 5.3 договору у разі відсутності товару на базисі поставки або невідповідності його кількості попередньо визначеному за погодженням сторін розміру партії, яка підлягає поставці в рамках загальної кількості обумовленої цим договором, винна сторона зобов’язана відшкодувати іншій стороні понесені збитки та виплатити штраф у розмірі 0, 03 % від суми договору.

Згідно із ч. 2 ст. 549 ЦК України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Як було встановлено судом, вартість товару, який був зобов’язаний поставити відповідач становить 272596250, 00 грн. Останній передав товар на суму 5451925, 00 грн., тому сума невиконаного відповідачем зобов’язання складає 267144325, 00 грн.

Розрахунок штрафу:

267144325, 00 грн. * 0,03% = 80143, 30 грн.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

Оскільки, позивач не заявляв вищезазначене клопотання, то суд задовольняє вимоги про стягнення штрафу у сумі заявленій позивачем до стягнення, а саме 63 708, 48 грн.

Щодо розірвання договору на постачання цукру № 1 від 03.02.2010 року, то суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Враховуючи те, що відповідач свої зобов’язання щодо поставки товару у строк встановлений договором № 1 від 03.02.2010 року не виконав, суд приходить до висновку, що договір на постачання цукру № 1 від 03.02.2010 року підлягає розірванню у зв’язку із істотним порушенням відповідачем умов договору.

Згідно із ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 651, 662, 712, 1212 ЦК України, ст. 188 ГК України та ст.ст. 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, суд –

В И Р І Ш И В :

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Розірвати договір на постачання цукру № 1 від 03.02.2010 року, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВАККО»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Гермес - Трейд».

3.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАККО»(01011, м. Київ, Печерський узвіз, 19; код ЄДРПОУ 36425949) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес - Трейд»(01004, м. Київ, вул. Горького, 13, оф. 3; код ЄДРПОУ 36134036) передоплату у розмірі 206909 666 (двісті шість мільйонів дев’ятсот дев’ять тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 93 коп., штраф у сумі 63708 (шістдесят три тисячі сімсот вісім) грн. 48 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 25 585 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот вісімдесят п’ять) грн. 00 коп., та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.