Рішення № 10389774, 05.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 27/17405.07.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «МЖК-Буд» доЗакритого акціонерного товариства «Побутрембуд»

простягнення 1336934,36 грн. Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:Савчук К.С. –представник за довіреністю № 35 від 01.06.2010 року;

Черненко І.С. –представник за довіреністю № 33 від 09.06.2010 року;

від відповідача:Рабченюк Л.П. –представник за довіреністю б/№ від 01.02.2010 року. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Закрите акціонерне товариство «МЖК-Буд»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства «Побутрембуд» про стягнення 1336934,36 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 30/10 від 31.10.2007 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на суму 16649571,48 грн. Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору зобов’язання з оплати робіт виконав частково. Посилаючись на порушення відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з останнього заборгованість у розмірі 1336934,36 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2010 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 18.05.2010 року.

          У судовому засіданні 18.05.2010 року представники сторін заявили клопотання про продовження строку вирішення спору та про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювати спір мирним шляхом.

          В позовній заяві позивач просив забезпечити позов шляхом накладення арешту на грошові кошти, що облікуються на поточному рахунку відповідача.

          Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

          Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред’явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

          Відповідної правової позиції дотримується Вищий арбітражний суд України, зокрема, в роз’ясненні від 23.08.1994 року № 02-5/611 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову».

          Згідно з частиною 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Оскільки в позовній заяві позивач не обґрунтував, яким чином відсутність арешту на грошових коштах, що облікуються на поточному рахунку відповідача, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду згідно з заявленими позивачем вимогами, а також не подав жодних доказів, підтверджуючих наведене, суд, керуючись статтями 66 та 33 ГПК України, відхилив заяву позивача про вжиття заходів до забезпечення позову.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.05.2010 року продовжено строк вирішення спору та оголошено перерву у засіданні до 22.06.2010 року.

          У судовому засіданні 22.06.2010 року представники сторін повторно заявили клопотання про відкладення розгляду справи для надання можливості врегулювати спір мирним шляхом.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2010 року оголошено перерву у засіданні до 05.07.2010 року.

          Представник відповідача у судовому засіданні 05.07.2010 року заявив клопотання про розстрочку виконання рішення у зв’язку з перебуванням відповідача у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою.

          Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання не заперечував.

          Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          31.10.2007 року між Закритим акціонерним товариством «Побутрембуд»(надалі –відповідач) та Закритим акціонерним товариством «МЖК-Буд»(надалі –відповідач) укладено договір підряду № 30/10 на проведення будівельно-монтажних робіт (надалі –договір).

          Згідно з пунктом 2.1 договору позивач зобов’язався в межах договірної ціни виконати власними та залученими силами та засобами будівельно-монтажні роботи по об’єкту «Будівництво 14-ти поверхового 10-ти секційного житлового будинку на ділянці № 3 секції 3 та 4 за адресою м. Київ, Голосіївський р-н, пр. Академіка Глушкова, 6, здати в обумовлені строки об’єкт в експлуатацію відповідачу та відповідним державним органам, а відповідач зобов’язався прийняти об’єкт та оплатити позивачу будівельно-монтажні роботи.

          На виконання умов договору в період з січня по жовтень 2008 року позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 16649571,48 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання виконаних підрядних робіт типової форми КБ-2в та відповідними довідками про вартість виконаних підрядних робіт типової форми КБ-3 за січень 2008 року на суму 572805,00 грн., за січень 2008 року на суму 815141,72 грн., за березень 2008 року на суму 1783652,00 грн., за березень 2008 року на суму 1111038,40 грн., за квітень 2008 року на суму 2352043,80 грн., за серпень 2008 року на суму 3968395,84 грн., за вересень 2008 року на суму 3330519,60 грн., за жовтень 2008 року на суму 2715975,12 грн., які підписані представниками сторін та скріплені печатками.

          Відповідач оплатив виконані роботи частково, здійснивши на користь позивача переказ 15312637,12 грн.

          Неоплаченими залишилися роботи на суму 1336934,36 грн., виконані позивачем в жовтні 2008 року.

          Виходячи зі змісту пункту 6.3 договору оплачувати виконані роботи відповідач зобов’язався на підставі підписаних сторонами акту виконаних об’ємів робіт (типова форма КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (типова форма КБ-3) протягом 5-ти банківських днів після підписання акту.

          Надані суду акти типової форми КБ-2в та довідка типової форми КБ-3 за жовтень 2008 року не містять дати їх підписання.

          За таких обставин, суд вважає, що вказані документи були підписані сторонами в останній робочий день звітного місяця, тобто, 31.10.2008 року.

          Враховуючи зазначене, розрахуватися за роботи, виконані в жовтні 2008 року, відповідач зобов’язаний був у термін до 07.11.2008 року.

          Отже, станом на день звернення до суду строк виконання відповідачем обов’язку з оплати настав.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

          Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язання з оплати робіт відповідач не подав, проти позовних вимог не заперечував.

          Згідно з наявним в матеріалах справи актом звірки взаємних розрахунків за відповідачем рахується заборгованість перед позивачем у розмірі 1336934,36 грн.

          Отже, факт порушення відповідачем договірного зобов’язання підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.

          Згідно статей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 1336934,36 грн. суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Відповідач просить суд розстрочити виконання рішення у зв’язку з перебуванням у скрутному фінансовому становищі, зумовленому світовою економічною кризою. На підтвердження зазначеного відповідач надав суду звіт про фінансові результати за 2009 рік, лист ЗАТ «Побутрембуд»вих. № 10/4/1 від 28.01.2010 року, адресований Полтавській міжрайонній природоохоронній прокуратурі, рішення Господарського суду міста Києва від 18.11.2009 року у справі № 32/579, рішення Господарського суду міста Києва від 09.04.2010 року у справі № 41/22, ухвалу Господарського суду міста Києва від 21.04.2010 року у справі № 54/377, рішення Господарського суду міста Києва від 22.04.2010 року у справі № 4/772, рішення Господарського суду міста Києва від 26.04.2010 року у справі № 39/57, лист ЗАТ «Побутрембуд»№ 10/45/1 від 17.06.2010 року, адресований ЗАТ «МЖК-Буд», лист ЗАТ «Побутрембуд»вих. № 37 від 24.06.2010 року, адресований ЗАТ «МЖК-Буд».

          Згідно з пунктом 6 частини 1 статті 83 ГПК України, приймаючи рішення, суд має право розстрочити або відстрочити його виконання.

          Підставою для відстрочки чи розстрочки виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.

          При вирішенні питання про розстрочення виконання рішення, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору.

          Дослідивши подані відповідачем документи, суд визначає твердження останнього щодо перебування в скрутному фінансовому становищі обґрунтованим.

          З огляду на вказане, зважаючи, що дана обставина в значній мірі ускладнить виконання рішення, суд задовольняє заявлене клопотання та розстрочує виконання рішення згідно з графіком погашення заборгованості, наведеним в клопотанні.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 875, 879 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Побутрембуд» (01133, м. Київ, вул. Щорса, 31; ідентифікаційний код 30264236) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Закритого акціонерного товариства «МЖК-Буд» (09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Петра Запорожця, 363; ідентифікаційний код 13701218) заборгованість у розмірі 1336934 (один мільйон триста тридцять шість тисяч дев’ятсот тридцять чотири) грн. 36 коп., 13369 (тринадцять тисяч триста шістдесят дев’ять) грн. 34 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Розстрочити виконання рішення наступним чином:

- 50000,00 грн. сплатити до 31.08.2010 року;

- 100000,00 грн. сплатити до 30.09.2010 року;

- 350000,00 грн. сплатити до 31.10.2010 року;

- 400000,00 грн. сплатити до 30.11.2010 року;

- 450539,70 грн. сплатити до 31.12.2010 року.

4.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України, та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А. Дата підписання –15.07.2010 року.