Рішення № 10389629, 08.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/12708.07.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «ЕЛПО»

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль М»

Про стягнення 62548,82 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від позивача Сікачов С.Ю. –представник за довіреністю № 38 від 02.04.10.

Від відповідача Марчук С.В. –директор

Рішення прийнято 08.07.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з оголошеними в судових засіданнях перервами з 15.06.10. по 29.06.10., з 29.06.10. по 08.07.10.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «ЕЛПО»до Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль М»про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за Договором оренди № 75 від 01.04.06. в сумі 62548,82 грн. (43425,60 грн. –заборгованість по орендній платі, 2623,29 грн. –інфляційні втрати, 4628,98 грн. –пеня, 1014,55 грн. –3% річних, 10856,40 грн. –штраф).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач повністю та вчасно не сплачує вартості орендної плати, в зв’язку з чим у останнього виникла заборгованість перед Закритим акціонерним товариством «ЕЛПО».

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.10. порушено провадження у справі № 30/127, розгляд справи було призначено на 20.05.10. о 15-10.

Представник відповідача в судове засідання 20.05.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 23.04.10. про порушення провадження у справі № 30/127 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.10. розгляд справи № 30/127 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 15.06.10. о 11-10.

В судовому засіданні 15.06.10. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 29.06.10. о 15-15.

В судовому засіданні 29.06.10. представником позивача подано суду письмове повідомлення про те, що відповідачем було частково погашено суму боргу в розмірі 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 104 від 14.06.10.

В судовому засіданні 29.06.10. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 08.07.10. о 11-30.

В судовому засіданні 08.07.10. позивачем подано суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої Закрите акціонерне товариство «ЕЛПО»просить суд стягнути з відповідача на свою користь 38425,60 грн. –основного боргу, 4519,46 грн. –пені, 9606,40 грн. –штрафу, 2373,30 грн. –збитків від інфляції, 939,35 грн. –3 % річних.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представників сторін було оголошено тільки вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.04.06. між Закритим акціонерним товариством «ЕЛПО»та Товариством з обмеженою відповідальністю «СТИЛЬ М»укладено Договір оренди № 75 (далі - Договір), відповідно до умов якого (п. 1.1) позивач передав, а відповідач прийняв у користування приміщення загальною площею 218,00 кв. м, розташоване на першому поверсі пресового цеху, яке знаходиться за адресою: 04074, м. Київ, вул. Лугова, 16, для використання його як виробничого приміщення, що підтверджується Актом прийому-передачі від 01.04.06.

Спірне майно належать позивачу на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом про право власності серія МК № 010005403, яке видане ГУКВ м. Києва 07.02.03.

Згідно п. 3.1 Договору, ТОВ «СТИЛЬ М»зобов’язалось щомісячно сплачувати орендну плату в розмірі 49,80 грн. за 1 кв. м (згідно з останніми змінами до Договору від 01.11.08.) не пізніше 4 банківського дня місяця, за який проводиться оплата.

Позивач вказує на те, що зобов'язання щодо здійснення розрахунків по орендній платі відповідачем виконувались своєчасно і в порядку передбаченому Договором до лютого 2009 року, але починаючи з лютого 2009 року по 01.09.09. (дата розірвання Договору, копія відповідного листа додається) відповідачем орендна плата вносилась частково, не в повному обсязі.

Позивач зазначає, що за лютий-серпень 2009 р. відповідачу було нараховано до сплати 75994,80 грн., згідно з рахунками виставленими позивачем, але відповідачем було сплачено за цей період (лютий-серпень 2009 р. включно) –43425,60 грн.

Закрите акціонерне товариство «ЕЛПО» вказує на те, що платежі, що вносились відповідачем в зазначений вище період були зараховані в рахунок погашення заборгованості по орендній платі відповідно за лютий, березень, квітень 2009 р.

Позивач зазначає, що станом на 01.04.10. загальна сума заборгованості по орендній платі згідно з умовами Договору складає 38425,60 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 36 Господарського процесуального кодексу України, Письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

В судовому засіданні 29.06.10. суду надані докази погашення заборгованості за Договором на суму 10000,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням, яке залучено до матеріалів справи, а саме: № 104 від 14.06.10.

Таким чином, з матеріалів справи вбачається, що під час розгляду даної справи, відповідачем на розрахунковий рахунок позивача було частково погашено заборгованість перед позивачем в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

З огляду на вищенаведене, в зв’язку з тим, що відповідач частково сплатив заборгованість позивачу, суд вважає, що провадження у справі в частині стягнення 10000,00 грн. підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, в зв’язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, основний борг відповідача перед позивачем з урахуванням часткової сплати суми боргу становить 28425,60 грн.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Як визначено ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, судом встановлено, що відповідач в порушення покладеного на нього законом та Договором обов’язку по сплаті орендної плати в сумі 28425,60 грн. не виконав, а тому позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «ЕЛПО»щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль М»суми основного боргу в розмірі 28425,60 грн. слід визнати обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

В зв’язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач просить суд на підставі п. 5.1 Договору, стягнути на свою користь з відповідача 4519,46 грн. пені та 9606,40 грн. штрафу.

Відповідно до п. 5.1 Договору, сторонами погоджено, що за прострочення платежів, передбачених розділом 3 Договору, відповідач повинен сплатити позивачу штраф у розмірі 25% простроченої суми та пеню в розмірі подвійної ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочки.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 4519,46 грн. та штраф в розмірі 9606,40 грн., що відповідає обґрунтованому розрахунку позивача.

Крім того, позивач просить суд на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України стягнути з відповідача на свою користь 939,35 грн. –3 % річних та 2373,30 грн. –збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

За таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача 939,35 грн. –3 % річних та 2373,30 грн. –збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача, в зв’язку з тим, що відповідачем було частково погашено суму основного боргу в розмірі 10000,00 грн. 14.06.10. (платіжне доручення № 104 від 14.06.10.), а саме, після звернення позивача до суду з даним позовом.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, 77, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «ЕЛПО»задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Стиль М» (01030, м. Київ, вул. Івана Франка, 25/40, кв. 3, код ЄДРПОУ 32670677) на користь Закритого акціонерного товариства «ЕЛПО»(04074, м. Київ, вул. Лугова, 16, код ЄДРПОУ 24088809) 28425 (двадцять вісім тисяч чотириста двадцять п’ять) грн. 60 коп. –основного боргу, 4519 (чотири тисячі п’ятсот дев’ятнадцять) грн. 46 коп. –пені, 939 (дев’ятсот тридцять дев’ять) грн. 35 коп. –3 % річних, 2373 (дві тисячі триста сімдесят три) грн. 30 коп. –збитків від інфляції, 9606 (дев’ять тисяч шістсот шість) грн. 40 коп. –штрафу, 558 (п’ятсот п’ятдесят вісім) грн. 64 коп. - державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В частині стягнення 10 000 (десять тисяч) грн. 00 коп. - провадження у справі припинити.

4.          Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

5.          Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.

Суддя                                                                       Т.М. Ващенко

Дата підписання

рішення 08.07.10.