Рішення № 10389628, 02.07.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 30/18702.07.10 За позовом Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у

м. Києві ради

До Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдельтаторг»

Про стягнення 189233,28 грн.

Суддя Ващенко Т.М.

Представники сторін:

Від прокуратури не з’явився

Від позивача Кудрявцева Р.М. –представник за довіреністю

№ 7/8-150-001/58 від 29.05.08.

Від відповідача не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдельтаторг»про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 189233,28 грн. за Договором № б/н від 25.09.08. купівлі-продажу нежилого приміщення на аукціоні.

Позовні вимоги мотивовано тим, що покупець не виконав своїх зобов’язань, грошові кошти в повному обсязі не сплатив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.10. порушено провадження у справі № 30/187, розгляд справи було призначено на 22.06.10. о 16-10.

Представник прокуратури в судове засідання 22.06.10. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 22.06.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 11.05.10. про порушення провадження у справі № 30/187 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/187 відкладено на 02.07.10. о 15-10.

В судовому засіданні 02.07.10. представником позивача підтримано позовні вимоги прокуратури.

Представник прокуратури в судове засідання 02.07.10. не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник відповідача в судове засідання 02.07.10. не з’явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 22.06.10. не виконав, письмового відзиву на позов та контррозрахунку суми позову не надав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду її судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.07.97. № 02-5/289 із змінами «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України»).

Відомості про місцезнаходження відповідача є правомірними, оскільки підтверджені витягом з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, наданим позивачем.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні за згодою представника позивача було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи, та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до з п. 2 ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», на органи прокуратури покладено функції представництва інтересів держави в суді.

Згідно з п. 4 ст. 6 Закону України «Про прокуратуру», органи прокуратури України вживають заходів до усунення порушень закону, від кого б вони не виходили, поновлення порушених прав і притягнення у встановленому законом порядку до відповідальності осіб, які допустили ці порушення.

Пунктом 6 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру», визначено що прокурор має повноваження звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Статтею 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено функції представництва інтересів громадян та держави в судах.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді у разі порушення або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою. Прокурор самостійно визначає підстави для представництва у судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво в будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.

На підставі зазначених положень, Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва звернувся до суду в інтересах держави про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в розмірі 189233,28 грн. за Договором № б/н від 25.09.08. купівлі-продажу нежилого приміщення на аукціоні.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

25.09.08. між Управлінням з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (далі –Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Укрдельтаторг»(далі –Покупець) було укладено Договір № б/н купівлі нежилого приміщення на аукціоні, відповідно до умов якого (п. 1.1) Продавець зобов’язується передати у власність, а Покупець зобов’язується прийняти нежилі приміщення загальною площею 102,80 кв. м, які знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Рейтарська, № 35 (літера А) і зобов’язується сплатити за них грошову суму, передбачену цим Договором.

Відповідно до п. 2.1 Договору, Покупець зобов’язаний внести 946166,40 грн. за об’єкт продажу протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору. Плата за об’єкт продажу вноситься на підставі умов даного Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, Договір нотаріально посвідчено 25.09.08. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу –Шепелюк О.Г.

Згідно ст. 5.1 Договору, в установлений цим Договором термін Покупець зобов’язаний сплатити вартість об’єкта продажу.

Згідно з п. 5 статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", Наказу Фонду державного майна України № 2411 від 20.08.05. "Про затвердження примірних договорів купівлі-продажу" та п. 2 Договору, Договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації.

Як встановлено п. 7.2 Договору, у разі якщо Покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення Договору не сплатить встановлену в Договорі ціну, то він сплачує продавцю 20 % неустойки від ціни продажу протягом 20 календарних днів після 60 днів з моменту нотаріального посвідчення цього Договору.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем на адресу відповідача було направлено попередження про порушення умов Договору купівлі –продажу нежилого приміщення на аукціоні № 7/9-352-003/58 від 17.12.08.

В обґрунтування свої вимог, прокуратура зазначає, що Покупець протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення договору від 25.09.08., тобто до 24.10.08. не виконав своїх зобов'язань, станом на 14.01.09., грошові кошти в повному обсязі на рахунок Управління не надійшли, та робить висновок, що борг становить 946 166,40 грн., а неустойка на дану суму –189233,28 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Частинами 1, 2 ст. 180 Господарського кодексу України визначено, що зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою його сторін, спрямованою на встановлення, зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

У відповідності з ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов’язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).

Як визначено ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України, зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно зі ст. 691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Пунктом 8 статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що органи приватизації здійснюють контроль за виконанням покупцем умов договору купівлі-продажу, а в разі їх невиконання застосовують санкції, передбачені чинним законодавством, та у встановленому порядку порушувати питання про розірвання договору.

Відповідно до частини 1 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено що, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Рішення про викуп об'єкта або результати конкурсу, аукціону в таких випадках підлягають анулюванню (абзац 2 п. 4 ст. 29 Закону України "Про приватизацію державного майна"). У цьому випадку має застосовуватися норма п. 5 ст. 27 зазначеного Закону щодо розірвання на вимогу однієї з сторін договору в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу у визначені строки.

У разі розірвання у судовому порядку договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань приватизований об'єкт підлягає поверненню у державну власність.

Відносини, пов'язані з поверненням у державну власність об'єкта приватизації, відчуженого за результатами його продажу на аукціоні, за конкурсом або шляхом викупу, у разі розірвання договору купівлі-продажу цього об'єкта за рішенням суду, у зв'язку з невиконанням умов договору або визнання судом, його недійсним, регулюються Порядком повернення у державну власність об'єктів приватизації у разі розірвання або визнання недійсними договорів купівлі-продажу таких об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.01. № 32.

Особливістю договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації є те що державний орган приватизації, з одного боку, є стороною такого договору (продавцем), а з іншого - здійснює контроль за виконанням його умов.

Судом встановлено, що 24.11.08. закінчився строк в 60 днів, наданий відповідачу для виконання грошового зобов’язання (сплати встановленої Договором ціни за об’єкт продажу).

Таким чином, враховуючи вищевикладене, судом встановлено що відповідач в порушення покладеного на нього законом та договором обов’язку по оплаті об’єкту оренди в повному обсязі не виконав, а тому позовні вимоги прокуратури підлягають задоволенню, та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню неустойка в розмірі 189233,28 грн. за Договором № б/н від 25.09.08. купівлі-продажу нежилого приміщення на аукціоні.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Але, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем не надано суду жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених у позовній заяві.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 34, 36, 44, 49, 75, п. 1-1 ст. 80, ст. ст. 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги Першого заступника прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдельтаторг»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, б. 11, код ЄДРПОУ 35691066) на користь Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 26/4, код ЄДРПОУ 21532540) 189233 (сто вісімдесят дев’ять тисяч двісті тридцять три) грн., 28 коп. –неустойки.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрдельтаторг»(01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, б. 11, код ЄДРПОУ 35691066) на користь Управління з питань комунального майна, приватизації та підприємництва Шевченківської районної у м. Києві ради (01030, м. Київ, бульвар Т. Шевченка, 26/4, код ЄДРПОУ 21532540) 1892 (одна тисяча вісімсот дев’яносто дві) грн., 33 коп. - державне мито, 236 (двісті тридцять шість) грн., 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Після вступу рішення в законну силу видати накази.

5. Рішення вступає в законну силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.М. Ващенко

Дата підписання

повного тексту рішення

08.07.10.