Рішення № 10389199, 08.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

08.07.10 р. Справа № 43/88

Господарський суд Донецької області у складі судді І.В. Зубченко

При секретарі судового засідання Т.А. Братченко

Господарським судом Донецької області розглядається справа

за позовом: Приватного акціонерного товариства “Тетз-Інвест”, м. Торез

до відповідача: Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Торез

про розірвання договору на капітальний ремонт горизонтально-розточного станка (м.2А622-1 1984р.в.) від 19.12.2006р.; стягнення 69580грн. передплати за договором, 39667,81грн. пені

Представники сторін:

від позивача: Матюк А.М. за дов. б/н від 21.06.10р.

від відповідача: представник зявився

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 20.05.2010р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство “Тетз-Інвест”, м. Торез, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Торез про стягнення 69580грн. передплати за договором; 39667,81грн. пені.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на невиконання відповідачем договірних зобовязань із здіснення капітального ремонту горизонтально-розточного станка в строки, передбачені пунктом 3.1. договору від 19.12.2006р. та безпідставне користування грошовими коштами у сумі 69580грн., сплачених у якості передплати, а також договір на капітальний ремонт горизонтально-розточного станка (м.2А622-1 1984р.в.) від 19.12.2006р.; калькуляцію на капітальний ремонт горизонтально-розточного станка 2А622-1, 11-ї групи складності; рахунки №27 від 19.12.2006р. у сумі 37500грн., №112 від 19.07.2008р. у сумі 17000грн.; лист без номеру від 07.07.2009р.; претензії №01ю від 02.02.2009р., №01ю від 03.03.2010р. з доказами надсилання таких відповідачу; платіжні доручення №3782 від 28.12.2006р. у сумі 37500грн., №2419 від 19.06.2008р. у сумі 17000грн., №421 від 03.04.2009р. у сумі 2000грн., №542 від 10.04.2009р. у сумі 2000грн., №725 від 20.05.2009р. у сумі 2000грн., №1224 від 07.07.2009р. у сумі 9080грн.; протокол загальних зборів №1/11 від 30.11.2009р.; довідку АБ №212455 від 01.02.2010р. з ЄДРПОУ.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 14.04.2010р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №43/88.

22.06.2010р. відповідач звернувся до суду з клопотанням без номеру про відкладення розгляду справи у звязку з неможливістю бути присутнім у судовому засіданні.

Судом клопотання задоволено, розгляд справи відкладався.

23.06.2010р. позивач звернувся до суду із заявою без номеру про доповнення та уточнення позовних вимог (без збільшення ціни позову), в якій просив суд розірвати договір на капітальний ремонт горизонтально-розточного станка (м.2А622-1 1984р.в.) від 19.12.2006р. та стягнути з відповідача 69580грн. передплати за договором, 39667,81грн. пені.

Заяву про зміну позовних вимог позивач обґрунтовує тим, що відповідач не приступив до виконання робіт у встановлені договором строки та не виконав роботи до цього часу, доказом чого є відсутність підписаного сторонами акту прийому виконаних робіт. Вказане , на думку позивача, є істотним порушенням умов договору та підставою для розірвання договору.

Відповідно до ст.22 Господарського процесуального кодексу України позивач має право до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог, тому заява позивача без номеру від 23.06.2010р. приймається судом і справа розглядається з урахуванням остаточно змінених позовних вимог.

У поясненнях щодо розрахунку позовних вимог без номеру від 06.07.2010р. позивач визначив платіжні доручення, якими було здійснено передплату у сумі 69580грн. та період, за який нараховано пеню у сумі 39667,81грн. (з 01.04.2007р. по 28.02.2010р.). При цьому, на думку позивача, оскільки пунктом 6.3. договору не передбачено будь-яких строкових обмежень щодо нарахування пені, то остання стягується за весь період прострочки.

В останньому судовому засідання позивач підтримав позовні вимоги.

Відповідач у судове засідання не зявився, право на подання відзиву не використав, незважаючи на те, що про час і місце слухання відповідач був належним чином повідомлений, що підтверджує штамп канцелярії суду на ухвалі від 23.06.2010р.

Відповідно до довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців НОМЕР_2, станом на 22.04.2010р., ОСОБА_1, зареєстрований як фізична особа-підприємець, за адресою: АДРЕСА_1 на яку направлялись ухвали суду від 14.04.2010р., 26.04.2010р., 20.05.2010р., 23.06.2010р.

З огляду на викладене, зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин незявлення у судове засідання та надання відповідачу достатнього часу для реалізації права на захист справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті представника позивача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

19.12.2006р. між ПП ОСОБА_3 (виконавець) та ЗАТ „Тетз-Інвест” (замовник) укладено договір на капітальний ремонт горизонтально-розточного станка (м.2А622-1 1984р.в.).

Відповідно до пункту 1.1. статуту Приватного акціонерного товариства „Тетз-Інвест”, Приватне акціонерне товариство „Тетз-Інвест” перейменоване з Закритого акціонерного товариства „Тетз-Інвест” у звязку з приведенням у відповідність назви товариства, згідно з вимогами Закону України „Про акціонерні товариства” №514-VІ від 17.09.2008р.

Згідно свідоцтва с.А00 №490967 від 08.12.2009р. про державну реєстрацію Приватного акціонерного товариства „Тетз-Інвест” підставою заміни свідоцтва про державну реєстрацію стала зміна найменування юридичної особи.

Отже, матеріалами справи підтверджено, що досліджуваний договір укладено між позивачем та відповідачем.

За умовами договору виконавець зобовязався виконати роботи з капітального ремонту горизонтально-розточного станка м.2А622-1 1984р.в. на території замовника (пункт 1.1. договору).

Вартість робіт за дійсним договором склала 75000грн. (пункт 2.1. договору). Сплата вартості здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця (пункт 2.2. договору). Після узгодження кошторису на капітальний ремонт, замовник сплачує 50% від вартості, вказаної в пункті 2.1. договору. Остаточна сума сплачується протягом 3 банківських днів після підписання сторонами акту прийомки виконаних робіт (пункт 2.3. договору).

Згідно пункту 3.1. договору виконавець зобовязаний приступити до ремонту не пізніше 3 днів з моменту отримання передплати та здійснити ремонт станка протягом 60 робочих днів. По закінченню ремонту повідомити замовника про готовність станка до експлуатації згідно паспортних даних та повернути документацію на станок.

Пунктом 3.2. договору визначено, що замовник зобовязаний в трьохденний строк прийняти станок на підставі акту виконаних робіт та при виявленні недоліків, повідомити виконавця, з метою їх усунення.

Відповідно до пункту 4.1. договору виконавець гарантує експлуатацію станка після завершення кап. ремонту протягом 12 місяців з моменту підписання акту виконаних робіт.

Згідно пункту 5.1. договору, він складений в 2 екземплярах, які мають однакову юридичну силу та діє з моменту підписання до повного закінчення гарантійних зобовязань, вказаних в пункті 4.1. договору.

При виникненні обставин, що не дозволяють відремонтувати станок в строк, складається угода між сторонами, яка продовжує гарантію на час ремонту станка (пункт 5.2. договору).

Кожна сторона зобовязується виконати свої зобовязання належним чином, сприяти іншій стороні в виконанні її зобовязань (пункт 6.1. договору). Сторони несуть матеріальну відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобовязань згідно дійсного договору. При цьому, розмір майнової відповідальності не може перевищувати суми вказаної в договорі (пункт 6.2. договору). За несвоєчасне виконання своїх зобовязань винна сторона сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен прострочений день від суми договору (пункт 6.3. договору). Сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання своїх зобовязань за договором, якщо таке є наслідком непереборної сили (пожежа, стихійне лихо, блокада, зміна діючого законодавства) (пункт 6.4. договору).

Всі зміни та доповнення до дійсного договору дійсні лише в тому випадку, якщо вони здійснені в письмовій формі та підписані обома сторонами (пункт 7.2. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, договір підписаний сторонами без розбіжностей, на момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Відповідно до ст.33 ГПК України суду не надано доказів домовленості сторін у розірванні договору на підставі ст.654 Цивільного кодексу України.

Договором від 19.12.2006р. не передбачено розірвання договору в односторонньому порядку.

Крім того, стаття 188 Господарського кодексу України, також не передбачає розірвання господарських договорів в односторонньому порядку.

Таким чином, враховуючи пункти 4.1., 5.1. договору, на теперішній час, договір не припинив своєї дії.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором підряду, який підпадає під правове регулювання норм глави 61 ЦК України.

Приписами ст.837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобовязується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобовязується прийняти та оплати виконану роботу.

Відповідно до ч.4 ст.882 ЦК України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами.

За нормами статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Позивач на виконання договору перерахував відповідачу у якості передплати ремонтних робіт 69580грн., що підтверджується платіжними дорученнями №3782 від 28.12.2006р. у сумі 37500грн., №2419 від 19.06.2008р. у сумі 17000грн., №421 від 03.04.2009р. у сумі 2000грн., №542 від 10.04.2009р. у сумі 2000грн., №725 від 20.05.2009р. у сумі 2000грн., №1224 від 07.07.2009р. у сумі 9080грн., з зазначенням призначення платежу.

На представлених платіжних дорученнях наявна відмітка банківської установи про проведення банком платежу.

Умовами договору встановлено обовязок відповідача розпочати роботи протягом 3 днів з моменту отримання передплати та провести ремонт протягом 60 робочих днів.

Оскільки, передплату у розмірі 50% від загальної вартості робіт позивач здійснив платіжним дорученням №3782 від 28.12.2006р. у сумі 37500грн., то відповідач був зобовязаний розпочати роботи до 31.12.2006р. та виконати їх до 28.03.2007р.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст.525, 526 ЦК України, субєкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобовязань, крім випадків, передбачених законом.

Як стверджує позивач, відповідач роботи з капітального ремонту станка у встановлені строки не виконав.

07.07.2009р. відповідач звернувся до позивача з листом, у якому просив останнього перерахувати йому 9080грн. на ремонт станка та зобовязався після отримання цих грошових коштів доукомплектувати та запустити станок протягом 15 робочих днів.

Платіжним дорученням №1224 від 07.07.2009р. у сумі 9080грн. позивач перерахував відповідачу запитувані грошові кошти з метою в подальшому отримати відремонтований станок.

Оскільки, в обумовлені в договорі та гарантовані в листі строки відповідач не звернувся до позивача з повідомленням про закінчення ремонту та готовність станка до експлуатації, позивач надіслав на адресу відповідача претензії №01ю від 02.02.2009р. та №01ю від 03.03.2010р. з вимогою повернути передплату. Надсилання цих претензій підтверджується фіскальними чеками №7732 від 03.02.2009р., №8532 від 04.03.2010р.

Договором визначено, що підтвердженням виконання робіт, їх здачі та прийняття є акт прийомки виконаних робіт підписаний сторонами.

В ході судового розгляду сторонами не було надано акту прийомки виконаних робіт з капітального ремонту горизонтально-розточного станка (м.2А622-1 1984р.в.), оформленого відповідним чином.

Тому обставини, на які посилається позивач є доведеними та суд доходить висновку, що передбачені договором роботи фактично відповідачем не виконані.

Саме внаслідок невиконання відповідачем робіт, позивач звернувся з вимогою розірвати договір від 19.12.2006р. у судовому порядку.

Розірвання договору, відповідно до п.1 ч.1 ст.611 ЦК України є правовим наслідком порушення зобов`язання.

Відповідачем не надано доказів виконаних робіт з капітального ремонту горизонтально-розточного станка (м.2А622-1 1984р.в.), передбачених договором від 19.12.2006р.

Відповідно до ст.849 ЦК України, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитись від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч.2 ст.651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення другою стороною та в інших випадках, встановлених договором.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої порушенням шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Оскільки, фактично передбачені договором роботи відповідачем не виконані, то таке порушення є істотним в розумінні ч.2 ст.651 ЦК України та є підставою для розірвання договору.

Положеннями ч.5 ст.188 ГК України визначено, що якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Крім того, відповідно до ч.3 ст.653 ЦК України визначено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

За таких обставин, суд дійшов висновку задовольнити позовні вимоги та розірвати договір з моменту набрання чинності рішенням у справі, тобто з 20.07.2010р.

Згідно ч.5 ст.653 ЦК України якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.

Оскільки, відповідачем було істотно порушено умови договору і, як наслідок, в судовому порядку розірвано договір, то позовні вимоги про стягнення суми 69580грн., сплаченої позивачем у якості передплати ремонтних робіт та не погашеної належним виконанням, підлягають задоволенню.

Також, за порушення строків виконання ремонтних робіт позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 39667,81грн. на підставі пункту 6.3. договору, де період нарахування з 01.04.2007р. по 28.02.2009р.

Свобода договору, визначена як загальний принцип цивільного права згідно частини 3 статті 6 та статті 627 ЦК України, не має абсолютного характеру, тобто сторони певним чином обмежені у власній волі щодо визначення умов договору.

Частиною 6 ст.232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

З огляду на викладене, суд вважає можливим задовольнити вимоги щодо стягнення пені лише частково, у розмірі 6117,12грн., за період з 28.03.2007р. по 25.09.2007р. (182 дні), у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми договору за кожен день прострочки.

Судові витрати, в порядку ст.49 ГПК України, підлягають віднесенню на обидві сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Беручи до уваги вищевикладене, керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.188, 193, 232 Господарського кодексу України, ст.ст.6, 525, 526, 530, 627, 651, 653, 654, 837, 849, 887 Цивільного кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ :

Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства “Тетз-Інвест”, м. Торез до Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1, м. Торез про розірвання договору на капітальний ремонт горизонтально-розточного станка (м.2А622-1 1984р.в.) від 19.12.2006р.; стягнення 69580грн. передплати за договором, 39667,81грн. пені задовольнити частково.

Розірвати договір на капітальний ремонт горизонтально-розточного станка (м.2А622-1 1984р.в.) від 19.12.2006р., укладений між Приватним акціонерним товариством “Тетз-Інвест”(86603, Донецька обл., м. Торез, вул. Леніна, 296; ідентифікаційний код 31173861) та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1), з моменту набрання чинності рішенням у справі, тобто з 20.07.2010р.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Приватного акціонерного товариства “Тетз-Інвест” ”(86603, Донецька обл., м. Торез, вул. Леніна, 296; ідентифікаційний код 31173861) 69580грн. передплати за договором, 6115,07грн. пені, 753,81грн. витрат по сплаті державного мита, 162,84грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В позовних вимогах про стягнення 33552,74грн. пені відмовити за недоведеністю.

Стягнути з Субєкта підприємницької діяльності фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державного бюджету України (рахунок: 31111095700006, отримувач: УДК в Київському районі, банк отримувача: Головне управління державного казначейства України в Донецькій області, МФО: 834016, ЗКПО: 34687001) 84,48грн. витрат по сплаті державного мита.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя