Рішення № 10389198, 06.07.2010, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

06.07.10 р. Справа № 43/232

Господарський суд Донецької області у складі суддів Зубченко І.В., Ломовцевої Н.В., Іванченкової О.М.

При секретарі судового засідання Братченко Т.А.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк

до відповідача: Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”, м. Родинське, Донецька область

про стягнення грошових коштів у сумі 27200грн. за виконані роботи, пені у сумі 64650грн.

За участю представників:

від позивача: ОСОБА_2 за дов. без номеру від 06.10.2009р.

від відповідача: представник не зявився

Згідно із ст.69 ГПК України за ухвалою від 26.02.2010р. справу розглянуто в більш тривалий термін.

СУТЬ СПРАВИ:

Приватний підприємець ОСОБА_1, м. Донецьк, позивач, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”, м. Родінське, Донецька область про стягнення грошових кошт в сумі 27200 грн. за виконанні роботи, пені в сумі 64650 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на невиконання відповідачем зобовязань за договором №ОУ/07/47 від 04.12.07р., в частині оплати вартості наданих послуг.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем договірних зобовязань в частині сплати вартості послуг наданих у період з 06.10.2008р. по 19.11.2008р. та договір про надання послуг спецтехніки №12 від 03.10.2008р., додаток №1 до договору про надання послуг спецтехніки, додаткову угоду без номеру від 22.10.2008р. до договору №12 від 03.10.2008р. про надання послуг спецтехніки, рахунки-фактури №084 від 03.10.2008р. у сумі 24000грн., №85 від 16.10.2008р. у сумі 32000грн., дорожні листки №1 від 06.10.2008р., №2 від 08.10.2008р., №3 від 09.10.2008р., №4 від 11.10.2008р., №5 від 13.10.2008р., №14.10.2008р., №7 від 15.10.2008р., №8 від 16.10.2008р., №9 від 20.10.2008р., №10 від 21.10.2008р., №11 від 22.10.2008р., №12 від 23.10.2008р., №13 від 24.10.2008р., №14 від 27.10.2008р., №15 від 28.10.2008р., №16 від 29.10.2008р., №17 від 30.10.2008р., №18 від 31.10.2008р., №19 від 03.11.2008р., №20 від 04.11.2008р., №21 від 05.11.2008р., №22 від 06.11.2008р., №23 від 07.11.2008р., №24 від 10.11.2008р., №25 від 11.11.2008р., №26 від 12.11.2008р., №27 від 13.11.2008р., №28 від 14.11.2008р., №29 від 17.11.2008р., №30 від 18.11.2008р., №31 від 19.11.2008р., акти здачі-прийомки робіт (надання послуг) без номеру та дати у сумі 24000грн., у сумі 4800грн.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 01.09.2009р. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №43/232.

Відповідач проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві №01/11-2502 від 06.10.2009р. Заперечення відповідача мотивовані тим, що між сторонами був укладений договір №08/10-2 на виконання технічних послуг. 30.11.2008р. представниками сторін за договором №08/10-2 були затверджені акти здачі-прийомки робіт (надання послуг) у сумі 4800грн. та у сумі 24000грн. Вартість наданих послуг у сумі 28800грн. була сплачена позивачу. Акти здачі-прийомки робіт (надання) послуг або інші документи, що підтверджують надання додаткових послуг технікою у відповідача відсутні, як наслідок у відповідача відсутня заборгованість перед позивачем.

Позивач згідно до пояснень на відзив без номеру від 26.10.2009р. зазначив, що згідно пункту 3.2. договору замовник зобов`язаний здійснити передплату за виконувані роботи у розмірі 100% суми договору за 2 дні до початку робіт. З метою здійснення замовником передплати на його адресу був направлений рахунок №84 від 03.10.2008р. у сумі 24000грн. Згідно додаткової угоди замовнику був направлений рахунок №85 від 16.10.2009р. у сумі 32000грн., який повинен був сплачений 22.10.2008р. Проте рахунки не були сплачені замовником своєчасно та в повному обсязі. Згідно договору за актами здачі-приоймки виконаних робіт здійснюються додаткові розрахунки, тому посилання відповідача на такі акти є необгрунтованим. Разом з тим, передані відповідачу акти на остаточні розрахунки позивачу не повернуті з невідомих причин. На рахунку №85 наявна резолюція керівництва підприємства відповідача щодо оплати даного рахунку у повному обсязі, тому позовні вимоги є обгрунтованими.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.10.2009р. призначено судові будівельно-технічну та економічну експертизи у справі №43/232, проведення яких доручено Донецькому науково-дослідному інституту судових експертиз, м. Донецьк.

На вирішення експерту поставлені наступні питання:

1. Визначити обєм фактично наданих позивачем технічних послуг за допомогою будівельної техніки та інших технічних засобів (спецтехніки) за договором про надання послуг спецтехніки №12 від 03.10.2008р. та додатковою угодою без номеру від 22.10.2008р. до договору №12 від 03.10.2008р. про надання послуг спецтехніки у періоди з 06.10.2008р. по 22.10.2008р. та з 23.10.2008р. по 19.11.2008р.

2. Визначити вартість фактично наданих позивачем технічних послуг за допомогою будівельної техніки та інших технічних засобів (спецтехніки) за договором про надання послуг спецтехніки №12 від 03.10.2008р. та додатковою угодою без номеру від 22.10.2008р. до договору №12 від 03.10.2008р. про надання послуг спецтехніки у періоди з 06.10.2008р. по 22.10.2008р. та з 23.10.2008р. по 19.11.2008р.

3. Чи були відображені у бухгалтерському обліку позивача та відповідача розрахунки за договором про надання послуг спецтехніки №12 від 03.10.2008р. та додатковою угодою без номеру від 22.10.2008р. до договору №12 від 03.10.2008р. про надання послуг спецтехніки? Якщо так, то на яку суму?

4. Виходячи з яких сум згідно договору про надання послуг спецтехніки №12 від 03.10.2008р. та додаткової угоди без номеру від 22.10.2008р. до договору №12 від 03.10.2008р. про надання послуг були сплачені податки позивачем та відповідачем?

Ухвалою господарського суду Донецької області від 28.10.2009р. зупинено провадження у справі №43/232 у звязку з призначенням судових експертиз.

02.12.2009р. на адресу суду надійшов лист Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, м. Донецьк №5923/24/833, в якому інститут просив суд визначити можливість покласти на позивача (відповідача) оплату вартості експертних досліджень з подальшим розподілом судових витрат відповідно до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Листом від 16.12.2009р. суд відніс на позивача оплату вартості експертних досліджень з подальшим розподілом судових витрат під час винесення кінцевого процесуального документу у справі №43/232, відповідно до вимог ст.49 ГПК України та направив на адресу позивача рахунок №1893 від 18.11.2009р. для оплати вартості експертизи №5923/25 у справі №43/232.

04.01.2010р. на адресу господарського суду було повернуто справу №43/232 разом з висновком судової будівельно-технічної експертизи №5838/23 від 21.12.2009р.

Листом від 08.02.2010р. в зв`язку з поверненням поштового відправлення за місцем обслуговування судом повторно направлено позивачу рахунок №1893 від 18.11.2009р. для оплати вартості експертних досліджень.

17.02.2010р. позивач повідомив суд, що не може здійснити оплату рахунку №1893 від 18.11.2009р. з причини відсутності фінансових можливостей, просив суд розглянути справу на підставі наявних доказів, стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 27200грн. за виконані роботи, пеню у сумі 64650грн., судові витрати у сумі 1154,50грн. та з метою забезпечення позову накласти арешт на майно ДП „ВК „Краснолиманська”.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 26.02.2010р. поновлено провадження у справі №43/232.

Ухвалою заступника голови господарського суду Донецької області від 26.02.2010р. продовжено строк розгляду справи на 1 місяць.

10.03.2010р. позивач звернувся до суду із заявою без номеру про надання можливості ознайомитись з матеріалами справи.

15.03.2010р. позивач надав пояснення, в яких погодився з висновками проведеної судової експертизи №5838/23 від 21.12.2009р. та просив суд стягнути з відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 27200грн. за виконані роботи, пеню у сумі 64650грн., судові витрати у сумі 1154,50грн., а також з метою забезпечення позову просив накласти арешт на майно ДП „ВК „Краснолиманська”.

Відповідно до ст.66 ГПК України забезпечення позову допускається, якщо невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Позивачем не підтверджено ймовірність припущення того, що майно, яке є у відповідача на момент предявлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Відтак, у задоволенні клопотань про забезпечення позову у справі шляхом накладання арешту на майно відповідача, слід відмовити, як необґрунтовано заявлених.

25.03.2010р. відповідач звернувся до суду із заявою без номеру про зупинення провадження у справі №43/232 до набрання законної сили рішення господарського суду Донецької області у справі №35/65пд. Заява відповідача мотивована тим, що дійсність договору, на який посилається позивач у якості підстави для стягнення заборгованості, є предметом позову у справі №35/65пд, тому розгляд справи№43/232 неможливий до розгляду справи №35/65пд.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 25.03.2010р. зупинено провадження у справі №43/232 до вирішення повязаної з нею справи №35/65пд.

13.05.2010р. на адресу суду надійшов лист Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз, м. Донецьк №5922/24/309 про повернення справи без виконання.

21.05.2010р. через канцелярію суду надійшло клопотання позивача, в якому він повідомляє суд про усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі №43/232 та просить поновити провадження у вказаній справі.

Як встановлено судом, ухвалою господарського суду Донецької області від 08.04.2010р. провадження у справі №35/65пд за позовом Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”, м. Родінське, Донецька область до Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк про визнання договору №12 від 03.10.08р. про надання послуг спецтехніки недійсним, припинено.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 04.06.2010р. поновлено провадження у справі №43/232.

Розпорядженням заступника голови господарського суду від 28.10.2009р. справу №43/232 на підставі ст.46 ГПК України призначено до слухання колегіально у складі суддів Зубченко І.В. (головуючого), Сковородіної О.М., Мартюхіної Н.О.

У судовому засіданні від 23.06.2010р. представник відповідача Морозова Н.В. просила суд відкласти розгляд справи у звязку з неознайомленням з матеріалами справи. Розгляд справи відкладався.

Розпорядженнями заступника голови господарського суду Донецької області від 05.07.2010р. у справі №43/232 на підставі ст.46 ГПК України замінено суддю Сковородіну О.М. на суддю Ломовцеву Н.В., у зв`язку з відпусткою судді Сковородіної О.М. та замінено суддю Мартюхіну Н.О. на суддю Іванченкову О.М., у звязку з відпусткою судді Мартюхіної Н.О.

06.07.2010р. представник відповідача Морозова Н.В. звернувся до суду з клопотанням №01/11-1622, в якому просив суд зробити копії з матеріалів справи, а саме: копії висновку будівельно-технічної експертизи №5838/23 від 21.12.2009р., позовної заяви, путівник листів.

Судом відмовлено у задоволенні клопотання з огляду на наступне:

Господарський суд не має технічної можливості для виготовлення сторонам копій матеріалів справи.

Відповідно до ст.22 ГПК України відповідач як сторона по справі має право знайомитись з матеріалами справи, робити з них витяги, знімати копії.

Однією з підстав для відкладення розгляду справи 23.06.2010р. стало клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у звязку з його неознайомленням з матеріали експертизи. Судом представлено відповідачу можливість ознайомитись з матеріалами справи, однак останній такою не скористався.

За висновками суду відповідачу та його представникам надано достатньо часу для реалізації права на захист, тому зважаючи на достатність представлених позивачем документів, неповідомлення відповідачем поважних причин незявлення у судове засідання справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст.75 ГПК України.

Перед початком розгляду справи по суті позивача та відповідача було ознайомлено з правами та обовязками у відповідності із ст.22 ГПК України. Крім цього, позивачу та відповідачу у судовому засіданні розяснено вимоги ст.81-1 ГПК України. Судом, відповідно до вимог ст.81-1 ГПК України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

У відповідності до п.п.2, 3, 4 ч.2 ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно ст.42 ГПК України - правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до ст.43 ГПК України - судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Ст.33 ГПК України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідно до ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

За приписами ст.43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

03.10.2008р. між ПП ОСОБА_1 (виконавець) та ДП „ВК „Краснолиманська” (замовник) був укладений договір про надання послуг спецтехніки №12, згідно якого виконавець зобовязався за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою будівельної техніки та інших технічних засобів, а замовник в порядку та на умовах договору зобовязався сплатити послуги надані виконавцем (пункт 1.1. договору).

Вартість послуг узгоджується та вказується сторонами в заявці, прийнятої виконавцем до виконання, виходячи з ціни однієї години (зміни) експлуатації спецтехніки, яка є невідємною частиною дійсного договору. Ціна послуг однієї години (зміни) експлуатації спецтехніки вказана в додатку №1 до договору. Рух часу експлуатації спецтехніки обчислюється з моменту виїзду спецтехніки на обєкт та закінчується в момент припинення робіт, якщо інше не обумовлено в заявці (пункт 3.1. договору).

Згідно додатку №1 до договору: вартість крану марки КС-4361А складає 200грн./година без ПММ (пункт 1.1. додатку); замовник зобовязаний забезпечити роботою кран не менш 12 годин на добу з 06.10.2008р. по 15.10.2008р. включно (пункт 1.2. додатку); вартість за договором складає: з 06.10.2008р. по 15.10.2008р. 12 годин на добу = 120 годин 120*200грн./годин = 24000грн. Разом 24000грн. (пункт 1.3. додатку); заправка крану КС-4361А здійснюється за рахунок замовника із розрахунку 6л/година (пункт 1.4. додатку).

22.10.2008р. сторонами було підписано додаткову угоду до договору, згідно якої: продовжено послуги крану КС-4361А з 16.10.2008р. по 07.11.2008р. (пункт 1.1. додаткової угоди); замовник зобовязався забезпечити роботою кран не менш 8 годин на добу з 16.10.2008р. по 07.11.2008р. (пункт 1.2. додаткової угоди); вартість за договором складає: з 16.10.2008р. по 07.11.2008р. 8 годин на добу = 160 годин 160*200грн./година = 32000грн. (пункт 1.3. додаткової угоди); заправка крану КС-4361А здійснюється за рахунок замовника з розрахунку 5л/година (пункт 1.4. додаткової угоди).

Згідно пункту 3.2. договору сплату послуг замовник зобовязаний здійснити шляхом перерахування грошових коштів на банківський рахунок виконавця в національній валюті в порядку передплати в розмірі 100% вартості послуг, не менш ніж за 2 банківських дні до початку надання послуг, якщо інше не узгоджене сторонами в письмовій заявці.

Остаточна сума сплати послуг за договором може коригуватись та визначатись сторонами по факту їх надання за результатами кожного робочого дня та фіксується в актах про надання послуг (пункт 3.3. договору).

Замовник зобовязаний сплатити виконавцю грошові кошти в сумі, вказаній в заявці на підставі виставленого рахунку в строки, передбачені пунктом 3.2. договору або заявкою (пункт 3.4. договору).

Згідно пунктів 4.2., 4.2.2. договору замовник зобовязаний сплачувати послуги на умовах та в порядку, передбачених договором та заявкою (пункт 4.2.2. договору).

Договір набуває чинності із дня його підписання представниками сторін та діє невизначений час або до його припинення у разі розірвання за згодою сторін або в іншому порядку, передбаченому діючим законодавством, але до моменту повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань за договором (пункт 6.1. договору).

Як вбачається з матеріалів справи, договір підписаний сторонами, без розбіжностей. На момент розгляду справи до матеріалів справи не надано а ні змін, ні доповнень щодо виконання умов договору, крім тих, що надано до позову.

Оцінивши договір, з якого виникли цивільні права та обовязки сторін, суд дійшов висновку, що укладений між сторонами правочин за своїм змістом та своєю правовою природою є договором про надання послуг, який підпадає під правове регулювання норм глави 63 Цивільного кодексу України та є підставою для виникнення у його сторін господарських зобовязань, а саме майново-господарських зобовязань згідно зі статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 202, 509 ЦК України, та відповідно до ст.629 ЦК України є обовязковими для виконання сторонами.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 цього ж кодексу, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як встановлено судом, умовами договору передбачена сплата за роботу спецтехніки по погодинному тарифу.

При цьому, договором не визначено, в яких саме документах загальноприйнятих форм (акт виконаних робіт, дорожній лист тощо) будуть фіксуватися та в подальшому погоджуватися сторонами обєми обумовлених та виконаних краном КС-4361А робіт.

На виконання умов договору у період з 06.10.2008р. по 19.11.2008р. кран КС-4361А, який належить позивачу, виконав для відповідача роботи, обємом 280 годин та вартістю 56000грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями дорожніх листів з талонами замовника.

Так, в дорожніх листах зазначались дані щодо водія, техніки, часу виїзду з гаражу та повернення туди, загального часу роботи, в талоні замовника зазначені дата, замовник, час прибуття та вибуття, а також міститься підпис представника замовника.

З наведеного вбачається, що матеріалами справи доведені факти того, що позивач належним чином виконав свої зобовязання за договором в частині надання спецтехніки, а відповідач прийняв надані послуги без заперечень та погодився з обсягами робіт крану КС-4361А та їх вартістю.

Разом з тим, висновком експерта будівельно-технічної експертизи №5838/23 від 21.12.2009р. підтверджено, що обєм робіт, виконаних краном КС-4361А, складає 280 годин, вартість 56000грн.

Умовами договору встановлений обовязок відповідача передплатити надання позивачем спецтехніки в розмірі 100% вартості послуг не менш ніж за 2 банківських дні до початку надання послуг, на підставі виставленого рахунку.

Позивачем було виставлено відповідачу спірний рахунок-фактури №85 від 16.10.2008р. у сумі 32000грн., що підтверджується резолюцією керівництва ДП “Вугільна компанія “Краснолиманська” на останньому.

Відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На теперішній час, відповідач свої зобовязання належним чином не виконав, з позивачем за надані послуги не розрахувався, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість у сумі 27200грн. Належних доказів погашення боргу відповідачем суду не надано. Враховуючи наведене, суд вважає заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 27200грн. доведеною, а заперечення відповідача такими, що спростовуються матеріалами справи. Тому позовні вимоги про стягнення заборгованості у сумі 27200грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобовязання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

За порушення строків оплати наданих послуг позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в сумі 64650грн. з розрахунку 150грн. за кожен день прострочки, де період нарахування з 04.10.2008р. по 29.01.2009р. (рахунок-фактури №84 від 03.10.2008р.), з 29.01.2009р. по 31.08.2009р. (рахунок-фактури №85 від 16.10.2008р.).

Пунктом 5.4. договору визначено, що за недотримання строків оплати вказаних в пункті 3.4. договору замовник сплачує виконавцю неустойку у вигляді штрафу в розмірі 150грн. за кожен день прострочки.

Відповідно до ст.230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

В силу ст.216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Пунктом 4 статті 231 ГК України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно ч.2 ст.4 ГК України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються Господарським кодексом.

Так, Господарський кодекс називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів. Частина 2 ст.549 ЦК України особливістю штрафу визнає те, що він обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Частина 3 ст.549 ЦК України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При цьому, не може бути підставою відмови у задоволенні вимоги про сплату „пені”, а фактично неустойки те, що вона встановлена у розмірі 150грн. за кожен день прострочення та, що така неустойка не підпадає під визначення штрафу та пені, які наводяться в ч.ч.2, 3 ст.549 ЦК України. А відтак, це не повинно бути підставою і для висновку про те, що відповідна умова договору є недійсною. Як не може бути підставою для відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення пені те, що заявлена сума за своєю правовою природою фактично є неустойкою та не підпадає під законодавче визначення пені.

Коли обов'язок боржника сплатити грошову суму чи передати майно кредиторові у зв'язку з порушенням зобов'язання не підпадає під визначення штрафу чи пені, слід керуватися визначенням неустойки, що наводиться у ч.1 ст.549 ЦК України, оскільки штраф та пеня є різновидом неустойки, що не вичерпують всього змісту поняття неустойки.

За таких обставин підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст.610 ЦК України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Оскільки, фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо своєчасної сплати наданих послуг, то суд доходить висновку про наявність правових підстав для стягнення з відповідача передбаченої пунктом 5.4. договору неустойки.

При цьому, судом перевірено розрахунок неустойки здійснений позивачем та встановлено, що останній є невірним. Так, за висновком суду період, за який можливе нарахування неустойки за прострочення оплати послуг наданих у період з 06.10.2008р. по 22.10.2008р., становить з 24.10.2008р. по 29.01.2009р. (98 днів), тобто з прострочки сплати по факту наданих послуг, оскільки позивачем не надано доказів виставлення відповідачу рахунку-фактури №084 на здійснення передплати саме 03.10.2008р. Період, за який можливе нарахування неустойки за прострочення оплати послуг наданих у період з 23.10.2008р. по 19.11.2008р., становить з 21.11.2008р. по 31.08.2009р. (284 дня), тобто з прострочки сплати по факту наданих послуг, оскільки позивачем не надано доказів виставлення відповідачу рахунку-фактури №85 саме 16.10.2009р.

Між тим, відсутність доказів виставлення рахунків-фактури 03.10.2008р. та 16.10.2009р. відповідно, не звільняє відповідача від сплати фактично наданих послуг, оскільки рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти; ненадання рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 ЦК України; тому наявність або відсутність рахунку-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити надані послуги.

Таким чином, за розрахунком суду: 150грн. * 98 днів = 14700грн.; 150грн. * 284 дня = 42600грн.; 14700грн. + 42600грн. = 57300грн., розмір неустойки, який відповідає обставинам справи та підлягає стягненню складає 57300грн.

Згідно до приписів ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на сторін.

Поряд з цим, на відповідача покладаються витрати за проведення експертизи №5838/23 від 21.12.2009р. Донецьким науково-дослідним інститутом судових експертиз згідно рахунку №2088 від 22.12.2009р. в сумі 1548,72грн.

Враховуючи викладене та керуючись ст.129 Конституції України, ст.ст.202, 509, 525, 526, 530, 549, 610-612, 629, 901, 903 Цивільного кодексу України, ст.ст.4, 173-175, 193, 216, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст.1, 4, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк до Державного підприємства “Вугільна компанія “Краснолиманська”, м. Родинське, Донецька область про стягнення грошових коштів у сумі 27200грн. за виконані роботи, пені у сумі 64650грн. задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська” (85310, Донецька обл., м. Родинське; код ЄДРПОУ 31599557) на користь Приватного підприємця ОСОБА_1 АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість за надані послуги у сумі 27200грн., неустойку у сумі 57300грн., витрати по сплаті державного мита у сумі 845,02грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 217,12грн.

В частині позовних вимог про стягнення неустойки у сумі 7350грн. відмовити за недоведеністю.

Стягнути з Державного підприємства „Вугільна компанія „Краснолиманська” (85310, Донецька обл., м. Родинське; код ЄДРПОУ 31599557) на користь Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз (83102, м. Донецьк, вул. Ливенка, 4; код ЄДРПОУ 02883147) витрати за експертизу №5838/23 від 21.12.2009р. згідно рахунку №2088 від 22.12.2009р. у сумі 1548,72грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Головуючий суддя

СуддяН.В. Ломовцева

СуддяО.М. Іванченкова