Рішення № 10389120, 14.07.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2010 р.Справа № 3/5-75. за позовом державного підприємства "Володимир-Волинське лісомисливське господарство", м. Володимир-Волинський до відповідача: Зимнівської сільської ради, с. Зимне Володимир-Волинського району про визнання права власності

Суддя Кравчук В.О.

ЗА УЧАСТЮ ПРЕДСТАВНИКІВ СТОРІН:

від позивача: Українець В.І. –представник (дов. №01/487 від 13.07.2010р.)

від відповідача: не з’явились

Суть спору: державне підприємство "Володимир-Волинське лісомисливське господарство", м. Володимир-Волинський звернулось до господарського суду Волинської області з позовом до Зимнівської сільської ради, с. Зимне Володимир-Волинського району про визнання за підприємством права власності на збудований об’єкт нерухомого майна – житловий будинок загальною площею 377,7 кв.м., котрий знаходиться за адресою: Волинська область, Володимир-Волинський район, с. Зимне, вул. Шевченка, 29.

Ухвалою господарського суду від 01.07.2010р. за вказаним позовом було порушено провадження у справі та призначено розгляд останньої в судовому засіданні.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просить суд задовольнити останні в повному об’ємі.

В обґрунтування пред’явлених до відповідача позовних вимог позивач посилається на визнання за Володимир-Волинським державним лісомисливським господарством (на даний час державне підприємство "Володимир-Волинське лісомисливське господарство") права власності на незавершений будівництвом будинок за адресою: Володимир-Волинський район, с. Зимне, вул. Шевченка, 29, згідно рішення господарського суду Волинської області від 23.03.2004р. у справі №5/34-75, а також проведення підприємством в процесі здійснення своєї господарської діяльності реконструкції та добудови належного на праві власності будинку.

Зимнівська сільська рада у відзиві від 30.06.2010р. №115 на позовну заяву з приводу позовних вимог державного підприємства "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" та визнання за останнім права власності на збудований об’єкт нерухомого майна не заперечила, засвідчивши при цьому, що визнання права власності на самочинно збудований житловий будинок ніяким чином не порушує права будь-яких інших осіб.

Одночасно з цим відповідач просить суд розгляд справи проводити без участі представника сільської ради за наявними у матеріалах справи документами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно рішення господарського суду Волинської області від 23.03.2004р. у справі №5/34-75, яке набрало законної сили, за Володимир-Волинським державним лісомисливським господарством, правонаступником прав та обов’язків котрого на даний час виступає державне підприємство "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" (Свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №393978 від 06.10.1998р., довідка з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України серії АБ №048420/54 від 26.06.2009р., затверджений Наказом Державного комітету лісового господарства України №633 від 30.10.2007р. Статут ДП "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" –а.с. 27-40) було визнано право власності на незавершений будівництвом будинок за адресою: Волинська область, Володимир-Волинський район, с. Зимне, вул. Шевченка, 29.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

В процесі здійснення своєї господарської діяльності державне підприємство "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" провело реконструкцію та добудувало належний підприємству згідно рішення суду від 23.03.2004р. у справі №5/34-75 на праві власності будинок в с. Зимне по вул. Шевченка, 29, в результаті чого останній набув статусу житлового будинку загальною площею –377,7 м2.

На добудований підприємством-позивачем об’єкт нерухомого майна комунальним підприємством "Волинське обласне бюро технічної інвентаризації" було підготовлено та видано технічний паспорт з відміткою: "самочинне будівництво" (а.с. 8-14).

Судом встановлено, що перепланування та добудова належного на праві власності об’єкту нерухомого майна були здійснені державним підприємством "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" без відповідного дозволу та належно затвердженої проектної документації.

Згідно довідки ДП "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" від 01.02.2010р. №02-01/70 (а.с. 26) будинок за адресою: Володимир-Волинський район, с. Зимне, вул. Шевченка, 29, на даний час знаходиться на балансі підприємства, балансова вартість останнього становить 499166 грн. 40 коп.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про планування та забудову територій" від 20.04.2000р. №1699-ІІІ з наступними змінами та доповненнями, дозволом на виконання будівельних робіт виступає документ, що засвідчує право забудовника та підрядника на виконання будівельних робіт, підключення об’єкта будівництва до інженерних мереж та споруд, видачу ордерів на проведення земляних робіт. Дозвіл на виконання будівельних робіт надається на підставі проектної документації. Проектна документація –затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об’ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об’єктів будівництва.

Крім того, Законом України "Про планування та забудову територій" та положеннями Цивільного кодексу України визначено, що будівництво чи реконструкція об’єктів містобудування здійснюється згідно з законодавством, державними стандартами, нормами та правилами, регіональними і місцевими правилами забудови, містобудівною та проектною документацією. Власник того чи іншого об’єкту нерухомості здійснює будівництво чи реконструкцію останнього за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил.

Проведені державним підприємством "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" будівельно-монтажні роботи по реконструкції, переплануванню та добудові об’єкту нерухомості було виконано останнім у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства України, порушень та недоліків при проведенні комплексу зазначених робіт допущено не було.

Волинським філіалом Науково-дослідного та проектно-вишукувального інституту "НДіпроектреконструкція" (державна ліцензія на провадження господарської діяльності, пов’язаної із створенням об’єктів архітектури серії АС №490061, видана Державною архітектурно-будівельною інспекцією Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 25 серпня 2009 року, рішення №23-Л) на запит державного підприємства "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" було проведено обстеження стану будівельних конструкцій будівель, зокрема, двоповерхового будинку із підвалом загальною площею 377,7 м2 по вул. Шевченка, 29 в с. Зимне Володимир-Волинського району.

За результатами проведеного обстеження позивачу було видано технічне заключення (а.с. 15-24) згідно якого руйнувань, деформацій, тріщин на несучих та огороджуючих конструкціях будівлі не виявлено, технічний стан збудованого приміщення відповідає діючим державним будівельним нормам і правилам, знаходиться в доброму стані, реконструйований об’єкт нерухомості придатний для подальшої експлуатації.

У відповідності до положень чинного законодавства України, право власності – це врегульовані законом суспільні відносини щодо володіння, користування та розпорядження власником належним йому на праві власності майном. Кожен в Україні має право володіти, користуватись та розпоряджатись своїм майном особисто або спільно з іншими. Власник майна має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону. Він може використовувати майно для здійснення господарської та іншої не забороненої законом діяльності, власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Право власності в Україні охороняється законом. Держава забезпечує стабільність правовідносин власності. Україна законодавчо забезпечує громадянам, організаціям та іншим власникам рівні умови захисту права власності. Власник може вимагати усунень будь-яких порушень його права, хоч би ці порушення і не були поєднані з позбавленням володіння, і відшкодування завданих цим збитків. Захист права власності здійснюється судовими органами у встановленому законодавством порядку. Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлено судом. Власник не може бути позбавлений права на своє майно, крім випадків, передбачених законодавчими актами України. Жодний державний орган не має права втручатись у здійснення власником його повноважень щодо володіння, користування або розпорядження своїм майном або встановлювати непередбачені законодавчими актами України додаткові обов’язки чи обмеження. Державні органи несуть майнову відповідальність за шкоду, заподіяну їх неправомірним втручанням у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування чи розпорядження майном.

Відповідно до положень ст.ст. 331, 375, 376 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам. Власник земельної ділянки набуває право власності на зведені ним будівлі, споруди та інше нерухоме майно. Право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Судом встановлено, що у державного підприємства "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" відсутній затверджений проект та дозвіл на виконання будівельних робіт, що тягне за собою визнання такого будівництва самочинним (п. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, ст. 211 Земельного кодексу України, п.51 Положення про порядок надання дозволу на виконання будівельних робіт, затвердженого наказом Держбуду України від 05.12.2000р. №273).

Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

У відповідності до ст.ст. 328 Цивільного кодексу України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

В силу ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб, власник не може бути позбавлений права власності на своє майно, крім випадків, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами.

Згідно статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, і визнання права.

Захищаючи право суб’єкта господарювання державне підприємство "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України звернулось до суду з позовною заявою саме про визнання за останнім права власності на реконструйований та добудований ним об’єкт нерухомого майна і господарський суд, враховуючи вищевикладене прийшов до висновку про підставність заявлених позивачем позовних вимог та необхідність задоволення останніх.

Враховуючи заявлене державним підприємством "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" в позовній заяві клопотання, витрати, пов’язані з поданням позову до суду та розглядом справи в суді, віднесено господарським судом на позивача.

Разом з цим позивачу підлягає поверненню з Державного бюджету України 236 грн. коштів зайво сплачених останнім при поданні позовної заяви до господарського суду в якості оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно платіжного доручення №492 від 18.03.2010р. (оригінал платіжного доручення знаходиться в матеріалах справи).

На підставі викладеного, керуючись ст. 20 Господарського кодексу України, ст.ст. 316, 328, 331, 375, 376 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за державним підприємством "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" (м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 130, код ЄДРПОУ 00991516) право власності на об’єкт нерухомого майна –житловий будинок (літера А-3) загальною площею 377,7 кв.м., котрий знаходиться за адресою: Волинська область, Володимир-Волинський район, с. Зимне, вул. Шевченка, 29.

3. Державному підприємству "Володимир-Волинське лісомисливське господарство" (м. Володимир-Волинський, вул. Ковельська, 130, код ЄДРПОУ 00991516) повернути з Державного бюджету України 236 грн. коштів, зайво сплачених в якості оплати інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно платіжного доручення №492 від 18.03.2010р.

Суддя В.О. Кравчук

Дата підписання повного

тексту рішення 14.07.2010р.